Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" (далі - ТОВ "Агро Престиж", позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця", Залізниця, відповідач) 518 749,45 грн. та судового збору в сумі 7 781,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставним списанням відповідачем за період з 03.03.2017р. по 30.05.2017р. з рахунку позивача плати за охорону вантажу у разі його затримки з незалежних від залізниці причин у розмірі 518 749,45 грн. Відповідно до чинного, на момент затримки вагонів, законодавства азотне добриво повинно супроводжуватись особовим складом відомчої воєнізованої охорони на всьому шляху прямування залізницями України, проте, такі послуги відповідачем не надавалися, що свідчить про безпідставність списання вказаної суми.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.10.2017р. у справі №914/1672/17 частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Агро Престиж". Присуджено до стягнення з ПАТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Агро Престиж" 510 253,39 грн. безпідставно зарахованих відповідачем на оплату послуг по охороні вантажу в разі його затримки, 7 653,64 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що плата за охорону справляється не за сам факт перевезення вантажу, визначеного наказом Міністерства транспорту України від 20.01.1997р. №18 (z0036-97) , а за фактично надані послуги охорони та супроводження вантажів силами відомчої воєнізованої охорони.

Суд зазначає, що відповідно до долучених відповідачем до матеріалів справи маршрутних листів за спірними перевезеннями, факт охорони відомчою воєнізованою охороною вантажів під час затримки підтверджується лише на загальну суму 8 496,05 грн. Щодо охорони вантажу на суму 510 253,39 грн., суд вказує, що в маршрутних листах або не зазначено інформації про охорону відомчою воєнізованою охороною визначених актами форми ГУ-23 вагонів, або зазначено про охорону таких вагонів під час слідування їх до станції призначення, а не під час затримки.

Суд першої інстанції наголошує на тому, що стягнення відповідачем з позивача плати за охорону підрозділами відомчої воєнізованої охорони вантажів під час їх затримки в сумі 510 253,39 грн. є безпідставним.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2018р. у справі №914/1672/17 скасовано рішення господарського суду Львівської області від 30.10.2017р. та прийнято нове рішення, яким відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог. Здійснено розподіл судового збору.

Постанова ґрунтується на нормах п. 31.5 Розділу ІІ Тарифного керівництва №1, відповідно до якої, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4, зокрема тариф за охорону вантажу від 1 до 5 вагонів включно становить 24 грн./ваг-год. Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з накладними, у графі 49 внесено запис "Охорона залізниці". Зазначені дані внесені до накопичувальних карток зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу), та були підписані представником позивача.

Суд вказує, що підставою для складання актів загальної форми ГУ-23 є затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, із зазначенням часу затримки вагонів, вказані акти підписані представником позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що маршрутні листи містять прізвище особи, посаду, вид зброї, дату та час прибуття наряду, номера вагонів, які були прийняті під охорону, тощо та підписи осіб, які вчиняли охорону вантажів на відповідних ділянках залізниці.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Агро Престиж" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2018р. у справі №914/1672/17 та залишити в силі рішення господарського суду Львівської області від 30.10.2017р. у справі № 914/1672/17.

Скарга мотивована тим, що проставляння залізницею у залізничній накладній штампу "Охорона залізниці" свідчить про те, що згідно з нормами чинного законодавства чи укладеного договору вантаж підлягає охороні воєнізованою охороною, та є підставою для повідомлення підрозділів воєнізованої охорони залізниці про наявність такого вантажу, а також, для сплати відправником плати за охорону вантажу на всьому шляху прямування залізницями України, яка, згідно з Правилами оформлення перевізних документів, відображається залізницею у п. 41 накладної.

Позивач зазначає, що акти форми ГУ-23 та відмітка "Охорона залізниці" на залізничній накладній підтверджують лише факт затримки вантажу з вини отримувача та те, що вантаж підлягає охороні, а не констатує факт, що така охорона реально відбулась під час затримки вантажу.

Також, позивач вказує, що охорона вантажу під час затримки вантажу має підтверджуватись маршрутними листами форми ХУ-2.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" просить залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відповідач зазначає, що за супроводження та охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті стягується окрема плата згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом" від 22.02.1994р. № 106 (106-94-п) . Аналогічні положення містяться у п. 27 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (z0861-00) , за приписами якого вантажі, зазначені в Переліку, перевозяться в супроводі та під охороною відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці, за що відправник сплачує окрему плату, або в супроводженні провідника відправника.

Відповідач вказує, що за окремою угодою між відправником і залізницею під воєнізованою охороною залізниці можуть прийматися до перевезення вантажі, найменування яких відсутні в Переліку.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

30 грудня 2013 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Українська залізниця", правонаступником якої є ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (залізниця) та ТОВ "Агро Престиж" (замовник) укладено договір №Л/М/13/1771/п про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно з п. 2.1. та п. 2.2. договору залізниця зобов'язувалася здійснювати перевезення та надавати додаткові послуги замовнику при умові попередньої оплати ним тарифу, зборів запланованих перевезень та послуг, а також надавати платні послуги по підготовці та подачі вагонів, перевезення вантажів та інших додаткових зборів. Розрахунок провізних платежів, послуг та додаткових зборів проводиться згідно ставок Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що для проведення розрахунків і обліку сплачених сум залізниця через Єдиний Технологічний центр обробки перевізних документів відкриває для замовника особовий рахунок з присвоєнням єдиного коду платника 7407807, коду вантажовідправника/вантажоодержувача 4318, закріплених за опорною станцією Деренівка. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок замовника.

Судами встановлено, що затримка вагонів протягом січня, березня, квітня, травня 2017р. відбулася з вини замовника (затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту), про що складено акти загальної форми ГУ-23, і позивачем оплачено надані станцією послуги зі зберігання вантажу у вагонах та плату за користування вагонами без зауважень згідно із складеними працівниками станції відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46.

Позивач не погоджується зі списанням відповідачем за період часу з 13.03.2017р. по 30.05.2017р., на підставі накопичувальних карток зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, з рахунку позивача плати за охорону вантажу у разі його затримки з незалежних від залізниці причин на загальну суму 518 749,44 грн.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Охорона вантажів і об'єктів залізничного транспорту, нагляд за дотриманням вимог пожежної безпеки, ліквідація пожеж на залізничному транспорті загального користування, розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ "Укрзалізниця", працівники якої під час виконання службових обов'язків мають права, які передбачені Положенням про відомчу воєнізовану охорону АТ "Укрзалізниця" та чинним законодавством України, застосовувати вогнепальну зброю та спеціальні засоби (наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини) у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством України, а також гарантії правового та соціального захисту.

Положення про відомчу воєнізовану охорону АТ "Укрзалізниця" затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994р. № 106 "Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом" (106-94-п) за супроводження та охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті стягується окрема плата, розмір якої встановлюється Міністерством транспорту за погодженням з Міністерством економіки.

Пунктом 27 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (z0861-00) , передбачено, що зазначені в Переліку, який затверджено наказом Міністерства транспорту України від 20.01.1997р. №18 (z0036-97) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.1997р. № 36/1840 (z0036-97) , приймаються до перевезення під воєнізованою охороною залізниці, за що відправник сплачує залізниці окрему плату, або у супроводженні провідника відправника. Рішення про те, хто буде супроводжувати вантаж, воєнізована охорона залізниці чи провідник відправника, приймається відправником.

За окремою угодою між відправником і залізницею під воєнізованою охороною залізниці можуть прийматися до перевезення вантажі, найменування яких відсутні в цьому Переліку.

У разі супроводження вантажу під час перевезення провідником відправника (одержувача) плата за охорону не справляється.

Відповідно до п. 21 вищевказаного Переліку передбачено, що під супроводженням особового складу відомчої воєнізованої охорони повинні перевозитися добрива азотні (код вантажу 433046).

У п. 31.1 розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерство транспорту та зв'язку, від 26.03.2009р. № 317, плата за охорону та супроводження вантажів, що підлягають обов'язковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті, визначається за тарифами, наведеними в табл. 3, за тарифну відстань.

У перевізних документах робиться відмітка "Охорона залізниці" ("Охрана железной дороги").

Пунктом 31.2 вказаного Збірника передбачено, що плата за охорону не нараховується, якщо супроводження й охорона вантажів, що підлягають охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті, забезпечуються провідником відправника (одержувача), водночас за проїзд провідників плата визначається згідно з пунктом 16 цього розділу; відмітка "Охорона залізниці" ("Охрана железной дороги") у перевізних документах не проставляється.

Згідно з п. 31.5. Збірника, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.

Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці на зчіпному або зчепленому транспортерах, нараховується за один вагон. За порожні вагони прикриття у зчепі плата за охорону не нараховується.

Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Згідно з п. 5, п. 8 Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (z0861-00) , якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 (z0165-99) , у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334 (z0565-02) встановлено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою складання актів загальної форми ГУ-23 є затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, із зазначенням часу затримки вагонів.

Також, апеляційним господарським судом встановлено, що згідно з накладними, у графі 49 внесено запис "Охорона залізниці". Зазначені дані були внесені до накопичувальних карток зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу), які були підписані представниками сторін.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що маршрутні листи містять прізвище особи, посаду, вид зброї, дату та час прибуття наряду, номера вагонів, які були прийняті під охорону, тощо та підписи осіб, які здійснювали охорону вантажів на відповідних ділянках залізниці.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Агро Престиж" плати за здійснення охорони вантажу, який затримано на станції призначення з причин, що залежать від одержувача, та Залізницею правомірно (на підставі накопичувальних карток) з рахунку позивача стягнуто плату за охорону вантажу у разі його затримки з незалежних від Залізниці причин, тому відсутні підстави для стягнення спірних коштів як безпідставно зарахованих відповідачем на оплату послуг по охороні вантажу.

Верховний Суд зазначає, що касаційна скарга позивача, її доводи, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Верховним Судом відхиляються доводи позивача щодо безпідставного списання Залізницею плати за охорону вантажу у разі його затримки з огляду на вищезазначене та встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо факту затримки вантажу з вини одержувача та здійснення охорони вантажу під час такої затримки підрозділами воєнізованої охорони залізниці.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення місцевого господарського суду, прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні. Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.