розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" І.В. Луньо на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 (суддя Смирнова Ю.М.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 (головуючий: Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайл-центр"

до Публічного акціонерного товариства "БГ Банк",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство " Селтік",

про визнання договору недійсним,

За участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Шалашова В.І. - адвокат, посвідчення, довіреність

третьої особи - не з'явився

05.07.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайл-центр" до Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" про визнання договору оренди нежитлових приміщень №12600 від 01.11.2013 недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час укладення 01.11.2013 договору оренди №12600 нежитлових приміщень по вул. Червоноткацькій, 46 в м. Києві у відповідача були відсутні правові підстави для розпорядження таким приміщенням, оскільки об'єкт оренди відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.05.2017, належить на праві власності згідно договору № 982 від 09.08.2005 Приватному підприємству "Селтік" (08.04.2013 були внесені відповідні відомості до реєстру), що на думку позивача свідчить про те, що власником приміщення з 2005 року і по теперішній час є саме Приватне підприємство "Селтік". Отже, позивач стверджує, що спірний договір є таким, що укладений внаслідок обману, та підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство "Селтік".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі №910/10986/17 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі №910/10986/17 змінено в мотивувальній частині та викладено її в редакції даної постанови.

Судові рішення мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів існування у відповідача станом на дату укладення договору правових підстав для розпорядження приміщенням по вул. Червоноткацькій, 46 в м. Києві.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав, що правильно вирішивши спір по суті, суд першої інстанції не навів норм, яким суперечить оспорюваний правочин.

Суд апеляційної інстанції за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, керуючись ч. 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про необхідність доповнення мотивувальної частини рішення суду першої інстанції та зазначення, що договір оренди нежитлових приміщень №12600 від 01.11.2013, який укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк Перший" (зміна найменування на Публічне акціонерне товариство "БГ Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стайл-центр" в момент його укладення суперечив вимогам закону, а саме: ч. 1 та ч. 2 статті 319, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України, оскільки в момент укладення оспорюваного правочину укладення у відповідача були відсутні правові підстави для розпорядження приміщенням по вул. Червоноткацькій, 46 в м. Києві, що є підставою для визнання його недійсним в силу приписів ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Також, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для визнання оспорюваного правочину таким, що укладений внаслідок введення в оману - відсутні, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами умислу відповідача щодо введення позивача в оману стосовно укладення оспорюваного правочину.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та здійснивши перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відповідача не було законних підстав для укладення оспорюваного правочину, і, відповідно, розпорядження річчю, право власності щодо якої ним не набувалось.

28.02.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" І.В. Луньо звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського міста Києва від 06.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/10986/17 до Касаційного господарського суду.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/10986/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2018 року у справі №910/10986/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

10.04.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та призначення її до розгляду на 18.06.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 25.04.2018.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник (Публічне акціонерне товариство "БГ Банк", відповідач) зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права.

Скаржник не погоджується з висновками судів щодо того, що у відповідача не було законних підстав для укладення оспорюваного правочину, і відповідно, розпорядження річчю, право власності щодо якої ним не набувалось, оскільки відповідач з 30.09.2013 являвся власником нерухомого приміщення по вул. Червоноткацькій, 46, що є предметом договору оренди.

Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" вказує, що 16.03.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві було прийнято рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме нежиле приміщення хімічного цеху за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46 (літ. "Е"), за ПАТ "БГ Банк" на підставі застереження, що містилося в іпотечному договорі від 29.02.2008, укладеному між ПП "Селтік" та ПАТ "БГ Банк". Державну реєстрацію права власності здійснено 30.09.2013. Право власності ПАТ "БГ Банк" на нежитлові приміщення хімічного цеху, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46 підтверджується витягом №11007074 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6851995 від 16.10.2013). 01.11.2013 між ПАТ "БГ Банк" та позивачем укладено договір оренди №12600, оскарження якого є предметом розгляду справи. Таким чином, оскаржуваний правочин, який укладено 01.11.2013, укладено після 30.09.2013, а отже після набуття ПАТ "БГ Банк" права власності на нерухоме майно, що розташовано за вищевказаною адресою.

Скаржник зазначає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2016 у справі №826/26802/15, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017, якою скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв. м за ПАТ "Банк Перший", код ЄДРПОУ 20717958, та всі послідуючі/ пов'язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, набрала законної сили 11.04.2017. Тобто, укладаючи оскаржуваний договір оренди 01.11.2013, ПАТ "БГ Банк" не знав і не міг знати, що реєстраційний запис про право власності буде скасовано на підставі судового рішення через 3,5 роки.

Відповідач не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ПАТ "БГ Банк" не набував право власності на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, оскільки наявний факт набуття права власності та подальше скасування реєстраційного запису через 3,5 роки. При цьому, скаржник вказує, що в матеріалах справи міститься інформаційна довідка №92810104 від 25.07.2017, яка містить повну інформацію щодо реєстраційних дій стосовно нежилих приміщень хімічного цеху, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46 (записи про реєстрацію права власності на користь ПАТ "БГ Банк" від 30.09.2013 та про скасування реєстрації від 24.04.2017), що на думку відповідача, спростовує вищевказаний висновок суду.

Крім того, ПАТ "БГ Банк" вважає, що судами попередніх інстанцій помилково не застосовано Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , який підлягає застосуванню при вирішенні справи.

Позивач та третя особа відзивів на касаційну скаргу не надали.

У судове засідання з'явився представник відповідача.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк Перший", зміна найменування на Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" (надалі - відповідач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стайл-центр" (надалі - позивач, орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №12600 (надалі - договір), відповідно до умов орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, яке належить орендодавцеві на підставі права власності, а саме (п.1.1): нежитлове приміщення, що складається з 4-х кімнат, загальною площею 126 кв. м, які розміщені на першому поверсі у будівлі орендодавця, що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Червоноткацька, буд. 46 для розміщення офісу (п.1.1.1), строк оренди за цим договором починається з моменту підписання акту прийому - передачі майна орендарю та закінчується 31.12.2014 (п.1.2), орендодавець гарантує, що на момент укладання договору орендоване майно не є проданим, переданим в оренду іншим особам, не знаходиться під арештом, судових справ у відношенні цього майна не має (п.1.3), усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості (п.8.1).

01.11.2013 було підписано акт приймання - передачі майна в оренду відповідно до якого представник орендодавця передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення за адресою: м.Київ, вул. Червоноткацька, 46, для розміщення офісу.

В подальшому, відповідно до підписаних між сторонами додаткових договорів строк дії договору неодноразово продовжувався.

Відповідно до повідомлення за вих.№18/00/01-204 від 17.05.2017 відповідач проінформував позивача про наявність судового спору щодо нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.05.2017 об'єкт нерухомого майна - нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), загальною площею 13491,3 кв. м за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 46 належить на праві приватної власності за договором № 982 від 09.08.2005 Приватному підприємству "Селтік" (08.04.2013 були внесені відповідні відомості до реєстру).

Суд першої інстанції на підставі власної оцінки доказів по справі вказав, що предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним договору оренди №12600 нежитлових приміщень від 01.11.2013 по вул. Червоноткацькій, 46 в м. Києві внаслідок відсутності у відповідача правових підстав для розпорядження таким приміщенням.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 11.04.2017, у справі № 826/26802/15 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_7 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи - Публічне акціонерне товариство "БГ Банк", Приватне підприємство "Селтік" та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв. м за Публічним акціонерним товариством "Банк Перший" (зміна найменування на Публічне акціонерне товариство "БГ Банк"), код ЄДРПОУ 20717958, та всі послідуючі/ пов'язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень. При цьому, судами було встановлено, що 30.09.2013 державним реєстратором реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Рябоконь О.І. прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №6851995 та внесено відповідні відомості про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (літ. Е), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, за Публічним акціонерним товариством "Банк Перший", правонаступником якого є відповідач, оскаржуване рішення було прийняте за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Банк Перший" на підставі договору іпотеки від 29.02.2008, укладеного між Приватним підприємством "Селтік" та Публічним акціонерним товариством "Банк Перший".

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.05.2017 нежиле приміщення хімічного цеху, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв.м належить на праві приватної власності згідно договору №982 від 09.08.2005 Приватному підприємству "Селтік".

Той факт, що власником приміщення з 2005 року і по теперішній час є саме Приватне підприємство "Селтік", відповідачем належними і допустимими доказами не спростований.

При цьому, суд зазначив, що в матеріалах справи наявна вимога відповідача за вих.№199 від 15.05.2017, надіслана в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" Приватному підприємству "Селтік", про усунення порушення основного зобов'язання за кредитним договором №11 від 29.02.2008 та договором іпотеки від 29.02.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. 29.02.2008 за реєстровим №1145, в якій відповідач зазначає, що вищезазначені рішення судів та наявні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи свідчать про те, що процедура позасудового врегулювання, визначена ст. 36 Закону України "Про іпотеку", не закінчена та триває досі і вимагає усунути порушення кредитного договору №11 від 29.02.2008 та договору іпотеки від 29.02.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. 29.02.2008 за реєстровим №1145 та сплатити у строк не пізніше 30 календарних днів від дня отримання цієї вимоги всю суму заборгованості, а в разі невиконання зазначених вимог Публічним акціонерним товариством "БГ Банк" буде прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки одним із способів позасудового врегулювання на підставі договору іпотеки, шляхом прийняття (набуття) у власність нерухомого майна - нежитлового приміщення хімічного цеху за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв. м.

Отже, враховуючи те, що в матеріалах справи не міститься будь-яких належних та допустимих доказів існування у відповідача станом на дату укладення договору правових підстав для розпорядження приміщенням по вул. Червоноткацькій, 46 в м. Києві, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог позивача про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень №12600 від 01.11.2013, який укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк Перший" (зміна найменування на Публічне акціонерне товариство "БГ Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стайл-центр" з підстав його невідповідності вимогам закону.

Суд апеляційної інстанції, погодився з висновком суду першої інстанції про те, що факт, що власником приміщення з 2005 року і по теперішній час є саме Приватне підприємство "Селтік", відповідачем належними і допустимими доказами не спростований.

При цьому, суд апеляційної інстанції за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів існування у відповідача станом на дату укладення договору правових підстав для розпорядження приміщенням по вул. Червоноткацькій, 46 в м. Києві, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень №12600 від 01.11.2013, який укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк Перший" (зміна найменування на Публічне акціонерне товариство "БГ Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стайл-центр" з підстав його невідповідності вимогам закону.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідна мотивувальна частина підлягає доповненню наступним.

Правильно вирішивши спір по суті, суд першої інстанції не навів норм, яким суперечить оспорюваний правочин.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Частиною 2 наведеної статті визначено, що наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ч. 1 та ч. 2 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Крім того, посилання скаржника на те, що оскільки судами було скасовано, а не визнано недійсним зазначене рішення державного реєстратора у період з 30.09.2013 по 24.04.2017 відповідач був власником об'єкту оренди та набув прав та обов'язків орендодавця за оспорюваним правочином на відповідних правових підставах - судом апеляційної інстанції відхилені як безпідставні та необґрунтовані з огляду на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 11.04.2017 у справі № 826/26802/15 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_7 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи - Публічне акціонерне товариство "БГ Банк", Приватне підприємство "Селтік" та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв.м за Публічним акціонерним товариством "Банк Перший" (зміна найменування на Публічне акціонерне товариство "БГ Банк"), код ЄДРПОУ 20717958, та всі послідуючі/ пов'язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

На підставі вищенаведеного, оцінивши в сукупності матеріали справи та здійснивши перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відповідача не було законних підстав для укладення оспорюваного правочину, і відповідно, розпорядження річчю, право власності щодо якої ним не набувалось.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду доходить висновків, що судами попередніх інстанцій надано належну оцінку всім доводам та доказам по справі, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують вищевказаних висновків судів першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" І.В. Луньо без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 - без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" І.В. Луньо на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/10986/17 залишити без задоволення.