Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека №288" звернулося до господарського суду з позовом до комунального некомерційного підприємства "Обласний центр онкології", в якому просило визнати укладеним між КНП "Обласний центр онкології" та ТОВ "Аптека №288" договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 151,38 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірною відмовою відповідача від укладення з ТОВ "Аптека №288" договору оренди нерухомого майна, яке знаходиться на балансі відповідача.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.09.2017р. у справі №922/2312/17 в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до положень статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди майна, яке перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Так, відповідним нормативним правовим актом, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, є Положення про порядок передачі в оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, затверджене рішенням Харківської обласної ради від 16.06.2011р., пунктом 3.8. якого встановлено, що укладання договорів оренди нерухомого майна загальною площею до 200кв.м. на одне комунальне підприємство (організацію, установу) здійснюється ними на підставі прийнятого обласною радою рішення.

З огляду на те, що площа спірних нежитлових приміщень складає 151,38 кв.м., а Харківською обласною радою будь-яких рішень про згоду на надання цих приміщень в оренду не приймалось, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2017р. рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, визнано укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договір оренди на нежитлові приміщення загальною площею 151,38 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4 між комунальним некомерційним підприємством "Обласний центр онкології" та ТОВ "Аптека №288" в редакції, викладеній в резолютивній частині постанови.

Апеляційний господарський суд виходив із того, що Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) визначено виключний перелік підстав, з яких може бути відмовлено в укладенні договору оренди, а Положення про порядок передачі в оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, затверджене рішенням Харківської обласної ради від 16.06.2011р., не підлягає застосуванню в даному випадку.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Харківська обласна рада, не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду у справі №922/2312/17, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить постанову скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Скаржник посилається на положення ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою відносини щодо оренди майна, яке перебуває в комунальній власності, регулюються в т. ч. нормативно-правовими актами. Саме таким нормативно-правовим актом Харківська обласна рада вважає Положення про порядок передачі в оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, в п. 3.8 якого передбачено укладення договорів оренди на підставі рішення обласної ради.

Крім цього скаржник звертає увагу на ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за якою в укладенні договору оренди може бути відмовлено, якщо орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору. При цьому, за твердженням ради, будь-яка уповноважена особа не надавала згоди на укладення відповідного договору оренди, а тому апеляційним судом неправомірно визнано його укладеним.

4. Позиції інших учасників справи

Позивач ТОВ "Аптека №288" у відзиві на касаційну скаргу та представник відповідача в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечують, вважають постанову суду апеляційної інстанції такою, що прийнята у повній відповідності до положень матеріального та процесуального законодавства. Позивач зазначає, що апеляційним судом повно та всебічно досліджено обставини справи, надана правильна оцінка наявним у справі доказам. Позивач вважає, що Положення про порядок передачі в оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, в п. 3.8 якого передбачено укладення договорів оренди на підставі рішення обласної ради, в цій частині не відповідає положенням ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

5. Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.09.2016р. сесією Харківської обласної ради VII скликання прийнято рішення №283-VII про створення закладу охорони здоров'я - Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр онкології" та вирішено припинити діяльність існуючого Комунального закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" шляхом його ліквідації (том справи 1 аркуш 181).

20.12.2016р. на підставі розпорядження Харківської обласної ради №341 "Про вилучення майна із оперативного управління Комунального закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" та закріплення його за Комунальним некомерційним підприємством "Обласний центр онкології" та на підставі договору про закріплення майна на праві оперативного управління, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, від 20.12.2016р. №198 (том справи 1 аркуш 79-81), за актом приймання-передачі основних засобів від 20.12.2016р., КНП "Обласний центр онкології" отримало в оперативне управління нерухоме майно - громадський будинок "Хірургічний корпус" літ. "Б-2", "Радіологічний корпус" літ. "Б-1", "Лікувальний корпус" літ. "М-5", "Господарсько-адміністративний корпус" літ. "П-2" по вул. Лісопарківській в місті Харків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що, 23.06.2017р. позивачем було направлено на адресу директора КП "Обласний центр онкології" лист-пропозицію №35, в якому позивач просив укласти з 26.07.2017р. договір оренди нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, до складу якого входять:

- нежитлові приміщення №№ 12, 20 загальною площею 27,08 кв.м. на першому поверсі Хірургічного корпусу Літ. "Б-2", з метою розміщення аптечного пункту;

- нежитлове приміщення № 33 площею 30,2 кв.м. па першому поверсі Радіологічного корпусу літ. "Б-1", з метою розміщення аптечного пункту;

- нежитлові приміщення №№ 6-11 загальною площею 94,1 кв.м. на першому поверсі Поліклінічного відділення Літ. "М-5", з метою розміщення аптеки.

Відповідач листом від 04.07.2017р. №08-09/1246 повідомив позивача про неможливість укладення договору, у зв'язку з тим, що вказані позивачем приміщення вкрай необхідні Центру для власних потреб, а саме: реорганізації відділень реанімації, радіології та інтенсивної терапії, а також проведенням реконструкції будівлі лікувального корпусу літ. "М-5".

13.07.2017р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про виправлення описки від 29.08.2017р.), в якій просив суд визнати укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 151,38 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Лісопарківська, 4 між позивачем як орендарем та відповідачем як орендодавцем в редакції, викладеній у позовній заяві.

6. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Дослідивши аргументи, викладені в касаційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи Верховний Суд не погоджується з правовою позицією апеляційного господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 140 Конституції України та ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська обласна рада здійснює представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області.

Відповідно до п.1.1. дослідженого апеляційним господарським судом статуту відповідача (том справи 1 аркуш 182-190), відповідач є неприбутковим закладом охорони здоров'я, комунальним унітарним некомерційним підприємством.

Відповідно до п.1.3. вказаного статуту, відповідач належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області.

Відповідно до положень ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відповідно до п.1.4. статуту відповідача, органом, що здійснює управління майном відповідача, є Харківська обласна рада.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Харківською обласною радою та відповідачем 20.12.2016р. було укладено договір №198 про закріплення майна на праві оперативного управління, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Відповідно до п.1.2. цього договору, майно (в тому числі і нерухоме майно) закріплено за відповідачем з метою впровадження ним статутної діяльності.

Згідно п.1.10. статуту відповідача, він здійснює господарську некомерційну діяльність спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку і відноситься до реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до п.2.2. вищевказаного договору №198, Харківська обласна рада зобов'язана здійснювати контроль за ефективним використанням і збереженням закріпленого за відповідачем майна.

Відповідно до п.1.1. цього договору, майно (в тому числі і нерухомість) закріплено за відповідачем на праві оперативного управління. Тобто, згідно ст. 137 Господарського кодексу України, відповідач має право володіти, користуватися і розпоряджатися вказаним майном для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених ГК України (436-15) та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відповідно до п.2.4. цього договору, відповідач має право здавати в оренду основні фонди, що належать до складу закріпленого за ним Харківською обласною радою майна у порядку, визначеному Харківською обласною радою та відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п.3.8. Положення про порядок передачі в оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням Харківської обласної ради № 188-VІ від 16.06.2011р., укладання договорів оренди нерухомого майна загальною площею до 200 кв. м на одне комунальне підприємство (організацію, установу) здійснюється ними на підставі прийнятого обласною радою рішення.

З цих підстав Верховний суд не погоджується зі ствердженням Харківського апеляційного господарського суду про те, що Положенням про порядок передачі в оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, з від 16.06.2011р., врегульовано порядок укладення договорів нерухомого майна загальною площею до 200кв.м. в позасудовому порядку.

Верховний Суд зазначає, що Харківська обласна рада, затверджуючи Положення про порядок передачі в оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, здійснювала свої обов'язки з управління майном, яке перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області.

Цим Положенням Харківська обласна рада не вирішувала в позасудовому порядку спірні питання між потенційними орендарями та орендодавцями комунального майна. Зазначеним Положенням Харківська обласна рада визначила порядок надання вказаного майна в оренду установами, за якими це майно нею закріплено (в тому числі) на праві оперативного управління - тобто, встановила межі розпорядження таким майном згідно положень ст. 137 ГК України, як уповноважений власником орган.

Згідно ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди майна, яке перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Верховний Суд погоджується зі ствердженням місцевого господарського суду про те, що вищевказане Положення відноситься до зазначених у ст.3 вищевказаного Закону інших нормативних правових актів, що регулюють спірні правовідносини. Дане Положення є чинним, у встановленому законодавством порядку недійсним не визнавалось, тому підлягає виконанню на підставі ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно якої акти ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами, які проживають на відповідній території.

Верховний Суд не погоджується з висновками апеляційного суду про те, що п.3.8 вищевказаного Положення не відповідає нормам Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) . Дійсно, ст. 5 цього Закону дає відповідачеві можливість бути стороною в договорі оренди нерухомості, площа якої менше 200 кв.м. (орендодавцем). Однак, на договори такого виду розповсюджується загальний порядок безпосереднього укладення договорів оренди, передбачений іншою нормою цього Закону - статтею 9. Дана стаття передбачає обов'язковість згоди органу, уповноваженого управляти комунальним майном на укладення орендодавцем договору. Цим органом у спірному випадку є саме Харківська обласна рада, наявності рішення якої про укладення договорів оренди і вимагає п. 3.8. вищевказаного Положення.

Верховний Суд зазначає, що право власника (уповноваженого ним органу) на обмеження повноважень комунального підприємства щодо розпорядження (шляхом передачі в оренду) закріпленим за ним на праві оперативного управління майном, повністю охоплюється положеннями ст. 137 ГК України.

Верховний Суд зазначає, що можливість укладення договору оренди комунального майна за рішенням суду передбачена ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Однак, як зазначено вище, укладання таких договорів потребує дій не тільки відповідача як потенційного орендодавця, а і дій Харківської обласної ради. Між тим, позивач у позові не оскаржував ненадання Харківською обласною радою згоди (або невинесення рішення про згоду) на укладення спірного договору оренди.

Верховний Суд констатує, що Харківський апеляційний господарський суд, задовольняючи позов, не врахував, що спірний договір між позивачем і відповідачем не міг бути укладений без відповідного рішення Харківської обласної ради про згоду на це. Окрім вищенаведених положень п.2.4. договору №198 від 20.11.2016р. та п.3.8 вищезазначеного Положення від 16.06.2011р. такі дії відповідачеві забороняє його статут. Згідно п.5.6. статуту відповідача, він має право відповідно до вимог чинного законодавства здавати оренду вільні площі з дозволу Харківської обласної ради і згідно із порядками, встановленими Харківською обласною радою.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Верховний Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, який в порядку ст. 43 ГПК України, в редакції, яка діяла на час розгляду справи, всебічно, повно та об`єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

У зв`язку з цим, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції - залишенню в силі.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на позивача - ТОВ "Аптека №288".

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської обласної ради задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2017р. у справі № 922/2312/17 скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2017р. у справі №922/2312/17 залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №288" (ЄДРПОУ: 14073014, 61070, Харків, вул. Лісопарківська, 4, п/р 26004010238650 в ПАТ "Укрсоцбанк", м. Київ, МФО 300023) на користь Харківської обласної ради (ЄДРПОУ: 24283333, 61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, р/р 35411001001412 в ГУДКУ у Харківській обл. МФО 851011) 3 200 грн. судового збору за подання касаційної скарги.