Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві з позовом до приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" про стягнення 103 517, 22 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позову прокуратура зазначає, що всупереч нормам Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (2707-12) та Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, в період з 28.06.2013р. по 09.06.2014р. відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу на викиди. З огляду на вказане, Інспекцією проведено розрахунок збитків, які заподіяні державі та підлягають відшкодуванню.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2017р. у справі №910/10452/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017р., позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача 103 517,22 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, з яких: 31055,17 грн. в дохід спеціального фонду державного бюджету України (30%) та 72462,05 грн. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%) на спеціальний рахунок державного бюджету за реквізитами: одержувач УДК у Дарницькому районі м. Києва на р/р 33114331700003, МФО 820019, одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38021179, код бюджетної класифікації 24062100; стягнуто з відповідача на користь прокуратури міста Києва судовий збір в сумі 1600 грн.

Суди виходили, зокрема, із положень ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ч. 1 ст. 33 та ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Рішення судів обґрунтовані тим, що відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без відповідного дозволу, внаслідок чого державі було заподіяно збитків у розмірі 103517,22 грн.

Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про сплив позовної давності суди вказали, що прокурором при зверненні до суду з даним позовом не було пропущено строк позовної давності, оскільки початком перебігу строку позовної давності є момент виявлення порушення, а позивач виявив порушення відповідачем вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (2707-12) 29.08.2016р. - дата складання акта.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ПрАТ "Алеко - Сервіс", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 1 ст. 261 ЦК України, ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

За твердженням скаржника, позивач міг довідатися про своє порушене право в період з 27.06.2013р. по 09.06.2014р., а тому строк позовної давності у даній справі сплинув 09.06.2017р.

4. Позиції інших учасників справи

Заступник прокурора міста Києва у відзиві на касаційну скаргу вважає її доводи необґрунтованими та стверджує, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є триваючим правопорушенням, яке виникає кожен день з моменту виявлення до моменту його усунення. Отже виявлення порушення є початком перебігу строку позовної давності у таких спорах, що кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 261 ЦК України.

На думку заступника прокурора, датою виявлення правопорушення є дата складання акта №05/399а від 09.08.2016р.-29.08.2016р., тому строк позовної давності слід відраховувати з серпня 2016р.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

07 серпня 2012р. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві видало ПрАТ "Алеко-Сервіс" дозвіл №8036300000-022 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу: 5 років, з 27.06.2008р. по 27.06.2013р.

10 червня 2014р. Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища видав ПрАТ "Алеко-Сервіс" дозвіл №8036300000-10028 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу: з 10.06.2014р. - необмежений.

08 серпня 2016р. Державна екологічна інспекція у м. Києві видала наказ №532 та направлення №601 про проведення планової перевірки ПрАТ "Алеко-Сервіс" на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних, земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

У період з 09.08.2016р. по 29.08.2016р. позивачем було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за наслідками якої складено акт №05/399а від 29.08.2016р. Відповідно до вказаного акту встановлено, зокрема, що відповідачем у період з 28.06.2013р. по 09.06.2014р. здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу уповноваженого органу виконавчої влади стаціонарними джерелами, що є наднормативними викидами.

29 серпня 2016р. за наслідками проведення перевірки позивачем складено протокол №01201 про адміністративне правопорушення та припис №05/261, на виконання якого відповідач 02.09.2016р. надав довідку №221 щодо годин роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 29.08.2013р. по 09.06.2014р.

04 січня 2017р. позивач звернувся до відповідача з претензією №2, в якій позивачем було запропоновано відповідачу сплатити збитки у сумі 103 517,22 грн.

Листом №56 від 14.02.2017р. відповідач повідомив про відсутність підстав для сплати заявленої суми збитків.

Листом №401-05/08 від 21.02.2017р. позивач звернувся до відповідача та наголосив на необхідності сплатити шкоду в сумі 103 517,22 грн., завдану внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовим в атмосферне повітря без спеціального дозволу.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що ПрАТ "Алеко-Сервіс" в порушення вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" у період з 28.06.2013р. по 09.06.2014р. здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади стаціонарними джерелами, що є наднормативними викидами, внаслідок чого державі було заподіяно шкоду, розмір якої визначено на підставі п. 4.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639 (z0048-09) , та складає 103 517,22 грн.

Доводи скаржника зводяться до неправильного застосування судами ст. ч. 1 ст. 261 ЦК України, ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України та необгрунтованої відмови судів у застосуванні строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності господарські суди вказали, що порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем хоч і здійснювалося у період з 29.08.2013р. по 10.06.2014р., проте позивачем здійснено перевірку та виявлено це порушення у період з 09.08.2016р. по 29.08.2016р. Вказана перевірка була плановою та здійснена на підставі наказу позивача від 08.08.2016р. №532. Суди дійшли висновку, що позивач дізнався про порушення відповідачем природоохоронного законодавства у період здійснення перевірки та виявлення правопорушення - у серпні 2016р.

Верховний Суд констатує, що перебіг позовної давності у спорах, пов'язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається із дня складення акта про відповідне порушення.

Враховуючи, що позов про стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, поданий прокуратурою 26.06.2017р., а позовні вимоги ґрунтуються на акті перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства №05/399а, який був складений 29.08.2016р., Верховний Суд вважає висновки господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування строку позовної давності правильними. Звернення з позовом відбулося у межах строків позовної давності, обрахованих із моменту виявлення такого порушення, що відповідає приписам ст. ст. 257, 261 Цивільного Кодексу України.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017р. у справі №910/10452/17 залишити без змін.