Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця", залізниця, позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Ларіної Вікторії Вікторівни (далі - ФОП Ларіна В.В., відповідач) штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 44 775, 00 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00грн..

Позовні вимоги мотивовані невідповідністю маси, зазначеної відправником у накладній № 65260556, фактичній масі, встановленій після контрольного зважування на проміжній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.

Позов обґрунтовано нормами 24, 122 Статуту залізниць України.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2017р. у справі №905/1668/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2018р., у задоволенні позовних вимог ПАТ "Українська залізниця" відмовлено.

Судові рішення мотивовані порушенням працівниками станції Новогродівка ПАТ "Українська залізниця" при зважуванні вантажу, оскільки зважування при відправленні вантажу проводилось на вагах, що належать ПАТ "Українська залізниця", які не мали використовуватися у певний період часу (з 12.01.2017р. по 02.02.2017р.).

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ПАТ "Українська залізниця" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 22, 24 Статуту залізниць, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2017р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2018р. у справі №905/1668/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга мотивована тим, що відповідно до ст. 24 Статуту залізниць відповідальність за невірно зазначену масу вантажу у залізничній накладній несе відправник, яким зазначена маса вантажу у накладній.

Позивач вказує, що відповідачем при визначенні маси вантажу не було вжито заходів належної обачності щодо перевірки інформації про технічні дані ваг, зазначені у паспорті, не дивлячись на наявність такої можливості.

Позивач наголошує на тому, що саме вантажовідправник мав прийняти всі необхідні заходи, які б гарантували правильність визначення ваги вантажу, що підлягав відправленню.

Також, позивач зазначає про відсутність окремого договору між сторонами на зважування вантажу.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ФОП Ларіна Вікторія Вікторівна просить залишити без задоволення касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця", а судові рішення - залишити без змін.

Відповідач зазначає, що своєчасність проведення повірки, огляду-перевірки, діагностичного обстеження, приведення вагонних ваг у відповідність із проектною документацією забезпечує власник вагонних ваг.

Також, відповідач вказує на те, що відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладання договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

31 травня 2016 року між ПАТ "Українська залізниця" (виконавець) в особі начальника регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" Зародова Олександра Олександровича та в особі першого заступника начальника регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" Носулька Олександра Олександровича, які діють на підставі Положення про регіональну філії і довіреності №б/н від 19.02.2016р. з однієї сторони та відправник одержувач фізична особа - підприємець Ларіна Вікторія Вікторівна у подальшому (вантажовласник) в особі директора Ларіної В.В., який діє на підставі Статуту підприємства з іншого боку укладено договір №ДФ/10263 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги, предметом якого є надання залізницею послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (далі - Договір).

Пунктом 2.3 Договору виконавець зобов'язується здійснювати розрахунки безготівкові та готівкові з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Новогродівка Донецької залізниці. Для проведення розрахунків і обліку сплачених сум виконавець відкриває для вантажовласника особовий рахунок 1005561 з привласненням залізничного коду 1159.

Відповідно до п. 3.2 Договору збори за виконання інших додаткових операцій встановлюються, згідно з розділом ІІІ п. 10 Збірника тарифів.

20 січня 2017 року зі станції Новогродівка Донецької залізниці ФОП Ларіна В.В. здійснила відправлення вагону №65260556 згідно з накладною №53905394 на станцію Херсон Одеської залізниці.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, про що було складено комерційний акт №450003/42 від 21.01.2017р., перевіркою виявлено, що в накладній №53905394 у вагоні №65260556 вказана маса вантажу складає 68 850 кг, фактично - маса вантажу складає 70 500 кг, що на 1650 кг більше ніж вказано у накладній, понад вантажопідйомність вагону на 1 500 кг.

В акті зазначено, що при повторному зважуванні вагона вага підтвердилася. Вагон затримано для відвантаження надлишку вантажу.

В примітці станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції зазначено, що при комерційному зважуванні вагонів №65260556 та №65886178 різниці проти даного комерційного акта немає.

Звертаючись до ФОП Ларіної В.В. про стягнення 44 775,00 грн. - штрафу ПАТ "Українська залізниця", посилається на ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, якими передбачена відповідальність вантажовідправника, зокрема, за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).

Ч. 2 ст.1 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (457-98-п) , передбачено, що Статут визначає права, обов'язки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Ст. 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Відповідно до ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної має здійснюватися відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (z0861-00) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5084 (z0863-00) .

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (ч. 1 п. 1.2 Правил).

Пунктом 1.3 вказаних Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно зі ст. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

П. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (z0861-00) , встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

В силу приписів ч. 1, ч. 2 ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Ст. 122 Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 13, ст. 14 Статуту Залізниць для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.

Для визначення маси вантажу зважуванням залізниці в місцях загального користування, а відправники та одержувачі вантажів, морські і річкові порти, які примикають до залізниць, в місцях незагального користування повинні мати необхідну кількість ваг і вагових приладів. Для навантаження масових насипних і навалочних вантажів їх відправники повинні використовувати вагові прилади, які визначають масу вантажу в процесі навантаження, чи механізовані дозувальні пристрої.

Ваги і вагові прилади підлягають обов'язковій державній повірці і тавруванню в установленому порядку. Зважування вантажів на несправних вагах, а також на вагах з простроченими термінами повірки і таврування не дозволяється.

Залізниці на договірних засадах можуть приймати на технічне обслуговування (технічний нагляд, ремонт, контрольна повірка) ваги власників, призначені для зважування вантажів.

Повірка, таврування ваг та вагових приладів провадяться під час установки ваг, після виходу їх із капітального та середнього ремонту та періодично у терміни, встановлені Держстандартом.

Згідно з п. 2.2. Договору передбачено, що ПАТ "Українська залізниця" зобов'язалась надавати відповідачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій відповідач звернувся з заявкою від 20.01.2017р. №17 до начальника станції Новогродівка - Жварницькому К.Н., та просив переставити, зокрема, вагон №65260556 з 10 на 8 колію, ст. Новогродівка для протарювання і зважування.

Згідно з наданою відповідачем копією листа №18 від 20.01.2017р., який адресовано начальнику станції Новогродівка - Жварницькому К.Н., відповідач просив визначити представника залізниці для участі у визначенні маси вантажу, зокрема, у вагоні №65260556 на станційних вагонних вагах за оплату.

Згідно з копією накопичувальної картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) №21010008 від 21.01.2017р., ФОП Ларіною В.В. 21.01.2017р. здійснено платіж за участь представника залізниці при зважуванні вантажу, та за зважування вантажу на вагах залізниці.

Тобто, плату за надання залізницею послуг по зважуванню вагону включено до накопичувальної картки №21010008 (особистий рахунок 1005561, залізничний код 1159) та сплачено в порядку, визначеному укладеним між сторонами договором.

У матеріалах справи наявна копія виписки з Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагоні ф.ГУ-78 на ст. Новогродівка, за результатами контрольного зважування 20.01.2017р., яке було здійснено ЗВВТ №107, маса вантажу у вагоні №65260556, відправником якого є ФОП Ларіна В.В., складає: нетто фактична - 68700 кг, нетто за документами - 68850 кг, відхилення в масі складає - 150кг.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012р. № 442 (z1716-12) , ця Інструкція розроблена відповідно до положень Законів України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (1314-18) , "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) і спрямована на забезпечення єдності вимірювань, безпеки руху поїздів, схоронності вантажів під час перевезень залізничним транспортом. Інструкція визначає загальні положення, порядок обліку, встановлення, метрологічного забезпечення та обслуговування засобів ваговимірювальної техніки, вимоги до залізничних колій, де встановлюються вагонні ваги, структуру управління ваговим господарством на залізничному транспорті, порядок здійснення контролю за станом засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України, діяльність яких пов'язана із застосуванням, розробленням, виготовленням, продажем, прокатом та обслуговуванням засобів ваговимірювальної техніки, призначених для визначення маси вантажів, які перевозяться залізничним транспортом України, і за результатами зважування на яких оформлюються перевізні документи.

Пунктами 3.46, 3.47 вказаної Інструкції передбачено, що не допускається заїзд рухомого складу на вагонні ваги, які не пройшли необхідного діагностичного обстеження, мають прострочені терміни повірки чи огляду-перевірки або мають видимі деформації, тріщини в опорних частинах важелів та в елементах фундаменту, стійок, балок (поздовжніх та поперечних). Не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, у яких зокрема прострочені терміни повірки, прострочені терміни огляду-перевірки.

Пунктом 4.1 вказаної Інструкції передбачено, що на ЗВВТ за результатами зважування, згідно з якими оформляються перевізні документи під час перевезень залізничним транспортом, поширюється метрологічний нагляд. ЗВВТ підлягають повірці або державній метрологічній атестації.

Повірка чи державна метрологічна атестація ЗВВТ проводиться у порядку, встановленому ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" та ДСТУ 3215-95 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

Використання ЗВВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється.

Згідно з п. 5.37 зазначеної Інструкції своєчасність проведення повірки, огляду-перевірки, діагностичного обстеження, приведення вагонних ваг у відповідність із проектною та конструкторською документацією забезпечує власник вагонних ваг.

Як встановлено судами попередніх інстанцій діагностичне обстеження засобу ваговимірювальної техніки №107 проведено 02.02.2017р. Тобто, в період з 12.01.2017р. по 02.02.2017р. заїзд рухомого складу на ЗВВТ №107 ст.Новогродівка був заборонений, з чого слідує, що результати контрольного зважування 20.01.2017р. є помилковими.

Таким чином 20.01.2017р. на ст. Новогродівка зважування ЗВВТ №107 маси вантажу у вагоні №65260556 здійснене в порушення п. 3.46 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України та ст.14 Статуту залізниць України.

Враховуючи викладене, зважування при відправленні вагону проводилось на вагах, що належать ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", якою стягнуто плату за надані послуги.

Пунктом 2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (z0861-00) , якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу.

Відповідно до накладної №46772471 надлишок вантажу з вагону №65260556 відвантажено у вагон №65886178.

Оскільки позивачем не доведено належним чином наявність обставин, на які він посилається, як на підставу позовних вимог, так як відомості про масу вантажу вносились вантажовідправником на підставі даних самої залізниці, зважування вантажу залізницею проведено з порушенням чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Верховним Судом відхиляються доводи позивача стосовно покладення відповідальності за невірно зазначену вагу на відправника враховуючи вищевикладене.

Також, Верховним Судом відхиляються аргументи позивача, щодо невжиття ФОП Ларіною В.В. заходів щодо перевірки технічного стану засобу ваговимірювальної техніки, оскільки відповідальність за технічний стан відповідно до законодавства покладено на залізницю.

Відповідач, звертаючись до позивача з заявами про надання послуг зважування та здійснюючи оплату за вказані послуги, мав законні очікування на надання якісних послуг позивачем.

Верховним Судом відхиляються доводи позивача щодо необхідності укладання окремого договору на зважування, оскільки предметом, укладеного між сторонами договору №ДФ/10263 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги, є надання залізницею послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Плату за надання залізницею послуг по зважуванню вагону, нараховану відповідно до Збірника тарифів, включено до накопичувальної картки №21010008 (особистий рахунок 1005561, залізничний код 1159) та сплачено в порядку, визначеному укладеним між сторонами договором.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні. Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.