ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/15599/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Громадсько-соціальне інформаційне агентство "Ваша Надія"

на рішення Господарського суду міста Києва (суддя - О.В. Чинчин) від 15.11.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду (головуючий - Н.Ф. Калатай, судді: С.А. Пашкіна, Л.Г. Сітайло) від 15.01.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Громадсько-соціальне інформаційне агентство "Ваша Надія"

про усунення перешкод у користуванні майном.

Учасники справи:

представник позивача - не з'явився,

представник відповідача - Кулешір С.О., адвокат.

Короткий зміст позовних вимог

1. 13.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - Позивач) подало позовну заяву про усунення перешкод, створених Товариством з обмеженою відповідальністю "Громадсько-соціальне інформаційне агентство "Ваша Надія" (далі - Відповідач), у реалізації права володіння та користування нерухомим майном, шляхом зобов'язання Відповідача звільнити приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

2. Позовна заява мотивована безпідставним розташуванням редакції газети "Антикорупційний вісник "Ваша Надія", яка не є юридичною особою, а засновником якої є Відповідач, у спірному приміщенні на підставі договору оренди від 01.12.2016, укладеного між колишніми власниками приміщення квартири (фізичними особами Федченко А.П. та Федченко Д.В.) та друкованим засобом масової інформації "Антикорупційний вісник "Ваша Надія", оскільки Позивач як правонаступник кредитора (публічного акціонерного товариства "Сведбанк") за укладеним з ним договором факторингу № 15 від 28.11.2012 та договорами про відступлення прав за іпотечними договорами набув право вимоги за кредитним договором № 139/л від 23.04.2004 між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (ПАТ "Сведбанк" - правонаступник) та Федченко Аллою Петрівною, виконання зобов'язань за яким були забезпечені договором від 23.04.2004, укладеним АКБ "ТАС-Комерцбанк" з фізичними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про передачу в іпотеку спірної квартири, а тому Позивач одночасно з отриманням права вимоги за кредитним договором набув прав іпотекодержателя. Позивач вказав, що він набув право власності на предмет іпотеки - вказану квартиру через невиконання позичальником (Федченко А.П.) умов договору щодо погашення заборгованості за кредитом, а тому 12.04.2017 задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку". Позивач вказує про нікчемність в силу закону договору оренди від 01.12.2016 між фізичними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та друкованим засобом масової інформації "Антикорупційний вісник "Ваша Надія", оскільки іпотекодавці за умовами іпотечного договору не мають права передавати предмет іпотеки або його частину в оренду без згоди іпотекодержателя.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. 15.11.2017 Господарський суд міста Києва прийняв рішення (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018) позов задовольнити повністю: зобов'язати Відповідача звільнити приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Рішення судів мотивовані доведеністю Позивачем набуття ним як іпотекодержателем в порядку задоволення забезпеченої іпотекою вимоги права власності на приміщення, щодо якого заявлені вимоги у даній справі, яке не оспорюється антикорупційним вісником "Ваша надія" у межах іншої справи, що перебуває в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва, а також нікчемністю (недійсністю) договору оренди від 01.12.2016, на підставі якого друкований засіб масової інформації "Антикорупційний вісник "Ваша Надія" користується приміщенням, оскільки ця угода була укладена з порушенням статі 12 Закону України "Про іпотеку" (898-15) - без погодження з Позивачем як з іпотекодержателем, тому така угода не створює для сторін юридичних наслідків, у тому числі у вигляді права користуватись предметом оренди. Перешкоди в користуванні Позивачем спірним приміщенням, за висновком судів з посиланням на акти огляду від 12.05.2017 та від 31.05.2017 полягають у ненаданні антикорупційним вісником "Ваша Надія" доступу до вказаних приміщень. Створення таких перешкод та здійснення права користування цим приміщенням Відповідачем також підтверджується ним через звернення із позовом про захист прав орендаря у справі 752/10457/17, що перебуває в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва. При цьому суди вказали, що Відповідач як засновник редакції друкованого засобу масової інформації Антикорупційний вісник "Ваша Надія", яка не є його структурним підрозділом, є належним відповідачем у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. 11.04.2018 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Право власності Позивача на орендоване Відповідачем майно не доведено.

6. Відповідач користується орендованим приміщенням на законних підставах - згідно з укладеним з власниками цього майна договором оренди від 01.12.2016, а зміна власника майна не впливає на договір оренди та права орендаря, оскільки до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця, тому до закінчення терміну договору оренди - 01.12.2017 - у Позивача відсутні підстави звертатись із вимогами у цій справі.

7. Суди не врахували, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 752/9777/17 про визнання протиправними дій нотаріуса Позивачу заборонено вчиняти дії щодо входження в квартиру 77 в місті Києві по проспекту Голосіївський, 15-Б.

8. Через провадження у справі № 752/9777/17 в Голосіївському районному суді міста Києва, у разі задоволення вимог Відповідача у цій справі про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності Позивача на квартиру, якою користується Відповідач, Позивач втратить право вимоги у даній справі. На день вчинення нотаріусом реєстраційної дії з реєстрації права власності приватному нотаріусу Кобелєвій А.М. анульовано ліцензію, а тому вона не мала право доступу до реєстру.

9. Посилання на умови іпотечного договору як на підставу для нечинності договору оренди від 01.12.2016 безпідставні, оскільки Позивач обґрунтовує вимоги своїм правом власності на предмет оренди, а не правом іпотекодержателя, тоді як після оформлення Позивачем права власності умови іпотечного договору припиняють свою дію та актуальність.

Позиція Верховного Суду

Щодо наслідків правочину, вчиненого без згоди іпотекодержателя

10. Аргументи скаржника (пункти 5-9) зводяться до законності користування ним приміщеннями, щодо яких заявлені вимоги, на підставі договору оренди, укладеного між фізичними особами як орендодавцями та Відповідачем, законним правом цих фізичних осіб як власників спірних приміщень укладати вказаний договір та передавати приміщення в оренду, а також до недоведеності набуття Позивачем права власності на спірне майно, про захист якого просить Позивач у цій справі.

Однак суд не погоджується із вказаними аргументами з огляду на таке.

Підставою виникнення права користування майном згідно з частиною 1 статті 759 ЦК України, є договір найму (оренди), за яким наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право укладати договір найму (оренди) та відповідно передавати в оренду майно врегульовано, зокрема статтею 761 ЦК України, згідно з частиною 1 якої право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Вказане право власника кореспондується з нормами статті 317, 319 ЦК України, згідно з якими визначений зміст права власності: власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; а також здійснення права власності: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Обмеження права власника розпоряджатись своїм майном наведені зокрема в Законі України "Про іпотеку" (898-15) .

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Наслідки недотримання цієї вимоги визначені в частині 3 статті 12 вказаного закону, згідно з якою правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Наслідки вчинення правочину (укладення угоди), якщо його недійсність прямо встановлена законом (нікчемний правочин), визначені в частині 2 статті 203 та частині 1 статті 216 ЦК України та передбачають недійсність такого правочину як нікчемного в силу закону, визнання недійсним якого в судовому порядку не вимагається, а недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Встановивши обставини укладення Відповідачем 01.12.2016 договору оренди спірних приміщень з фізичними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як орендодавцями цього майна без отримання останніми на це згоди Позивача як іпотекодержателя, який набув це право за договором факторингу № 15 від 28.11.2012 та договором про відступлення прав за іпотечними договорами від цієї ж дати, суди дійшли висновку про нікчемність вказаного правочину та не виникнення у Відповідача права орендаря за вказаним договором оренди в силу частини 1 статті 216 ЦК України, та, відповідно, про відсутність у Відповідача згідно з частиною 1 статті 759 ЦК України прав та підстав користуватись цим майном. Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів.

Враховуючи викладене, в силу нікчемності вказаного правочину з оренди спірних приміщень, Суд не бере до уваги аргументи Відповідача щодо переходу до Позивача, як до нового власника за вказаним договором, прав та обов'язків наймодавця (пункт 6), оскільки нікчемний правочин не створює юридичних наслідків у вигляді виникнення прав та обов'язків за таким правочином, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, ні для сторін нікчемного правочину стосовно предмета правочину, ні для осіб, що набули право на предмет правочину.

11. Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункт 9) про неналежність посилання Позивача на умови договору іпотеки (що припинив свою дію на момент звернення Позивача із вимогами у даній справі через набуття Позивачем та реєстрацію за ним 12.04.2017 права власності на предмет іпотеки), як на підставу нікчемності договору оренди від 01.12.2016, оскільки при вирішенні судом питання щодо відповідності правочину вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до статті 203 ЦК України (щодо змісту правочину, обсягу цивільної дієздатності на вчинення правочину, форми вчинення правочину, волевиявлення учасника правочину тощо) та іншим нормам законодавства, суд перевіряє дотримання сторонами відповідних вимог та норм законодавства, що діяли та існували в момент вчинення правочину та виходячи з обставин, що існували в момент вчинення правочину.

Крім цього, Суд відхиляє аргументи Відповідача, які зводяться до заперечення законності набуття Позивачем права власності на спірне майно та містять посилання на провадження у справі № 752/9777/17 в Голосіївському районному суді міста Києва (5, 7, 8), з огляду на те, що обставини набуття Позивачем та реєстрації за ним (в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку") права власності на спірне майно встановлені судами в оскаржуваних судових рішеннях з посиланням на докази у справі, відповідність законодавству правовстановлюючих документів та реєстраційних дій на час ухвалення оскаржуваних судових рішень не спростована та не є предметом спору у даній справі.

Відтак, встановлені судами обставини набуття Позивачем та реєстрації за ним 12.04.2017 права власності на спірне майно, які не спростовані Відповідачем, підтверджують право вимоги Позивача у даній справі, а тому слід відхилити аргументи скаржника про недоведеність цього права Позивача (пункт 5).

12. Таким чином доводи скаржника щодо неправомірності задоволення позовних вимог про зобов'язання звільнити спірне майно не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи.

13. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про задоволення позовних вимог зроблені відповідно до норм законодавства, зокрема статей 203, 216, 317, 319, 759, 761 Цивільного кодексу України, статей 9, 12, 37 Закону України "Про іпотеку", а також відповідно до встановлених обставин справи.

14. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та рішення місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

15. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Громадсько-соціальне інформаційне агентство "Ваша Надія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 у справі № 910/15599/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак