У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з позовом про визнання виконаними в повному обсязі зобов'язань ТОВ "Харківський завод залізничної техніки", визначених договором № 1313 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (група А) - єдиного майнового комплексу державне підприємство "48 завод залізничної техніки" за адресою: 61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, 36 від 12.04.2013. Просило зобов'язати регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області зняти договір № 1313 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (група А) - єдиного майнового комплексу державне підприємство "48 завод залізничної техніки" за адресою: 61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, 36 від 12.04.2013 з контролю у зв'язку з повним виконанням його умов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" належним чином виконало свої зобов'язання за договором № 1313 від 12.04.2013, не допускало порушень його умов, а тому просить задовольнити цей позов.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.04.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2017, позов задоволено.

Визнано виконаними в повному обсязі зобов'язання ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" визначених договором № 1313 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (група А) - єдиного майнового комплексу державне підприємство "48 завод залізничної техніки" за адресою: 61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, 36 від 12.04.2013. Зобов'язано регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області зняти договір № 1313 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (група А) - єдиного майнового комплексу державне підприємство "48 завод залізничної техніки" за адресою: 61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, 36 від 12.04.2013 з контролю у зв'язку з повним виконанням його умов.

27.12.2017 регіональне відділення Фонду Державного майна України по Харківській подало касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає те, що судами не було взято до уваги неодноразові звернення відповідача до позивача з пропозицією надати документи, які підтверджують виконання п.п. 5.5 - 5.7 договору № 1313 купівлі-продажу від 12.04.2013, однак впродовж 2013 - 2016 року жодного документа або інформації (від відповідних державних контролюючих органів) щодо такого виконання покупець відповідачу не надав. Вказував на те, що апеляційним судом було взято до уваги лише докази позивача, без врахування доказів, що надавалися відповідачем. Вважає судові рішення незаконними, необґрунтованими та ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що ним належним чином виконано умови договору № 1313 купівлі-продажу від 12.04.2013, що підтверджується, зокрема, актом поточної перевірки, який складений відповідачем 25.08.2015. Впродовж дії договору позивач не допускав порушень вимог законодавства про охорону праці, санітарних норм та правил, правил пожежної безпеки, вимог екологічного законодавства України. Вважає, що ухвалені у справі судові рішення є законними, обґрунтованими, а тому просить їх залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у позові відповідно до вимог ст. 311 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального права.

Щодо доводів відповідача про те, що впродовж 2013 - 2016 року позивачем не було надано відповідачу жодного документа або інформації (від відповідних державних контролюючих органів) щодо виконання ним п. п. 5.5 - 5.7 договору № 1313 купівлі-продажу від 12.04.2013, як на одну з підстав недотримання ним умов договору, то необхідно зазначити, що ці доводи були предметом розгляду господарських судів.

Суди, врахувавши вимоги Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 631 від 10.05.2012 (z0815-12) , дослідивши згідно з вимогами ст. 43 ГПК України всі надані сторонами докази (довідки від 15.04.2016 № 15/04-1, № 15/04-2, № 15/04-3, № 15/04-3; листи регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області № 28-1648 від 01.04.2016, № 41-2101 від 20.04.2016, акт проведеної Головним управлінням Держпраці у Харківській області у період з 16.03.2017 по 20.03.2017 перевірки; лист-повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 53/674 від 14.03.2017; лист - повідомлення Шевченківського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 250-444 від 06.03.2017; лист-повідомлення Державної екологічної інспекції у Харківській області № 0328/0129/09- 18 від 15.03.2017; акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 25.08.2015), прийшли до висновку про недоведеність відповідачем невиконання позивачем пунктів 5.5.-5.7, 5.13 договору купівлі-продажу № 1313 від 12.04.2013.

Відсутність актів перевірок, приписів чи будь-яких інших документів щодо наявності виявлених на підприємстві позивача порушень вимог законодавства про охорону праці, санітарних норм та правил, правил пожежної безпеки, вимог екологічного законодавства України, складених відповідними уповноваженими на це державними органами в період з 20.04.2013 по 12.04.2016 не свідчить про порушення ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" вимог законодавства чи недотримання умов договору купівлі-продажу № 1313 від 12.04.2013, за наявності інших доказів, що підтверджують виконання позивачем умов цього договору.

Крім того, обов'язковість надання позивачем відповідачу актів перевірок відповідних контролюючих органів на підтвердження виконання умов договору, не передбачена ані договором, ані чинним законодавством, а згідно з ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Недоречними є посилання відповідача на те, що апеляційним судом було взято до уваги лише докази позивача, без врахування доказів, що надавалися відповідачем, оскільки господарськими судами згідно з вимог ст. 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) було ретельно досліджені всі наявні в матеріалах справи докази і їм була надана належна оцінка, а також були почуті сторони, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Проніна проти України").

Суд вважає, що рішення місцевого господарського суду і постанова суду апеляційної інстанції прийняті відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому їх необхідно залишити в силі з таких підстав.

Задовольняючи позов, господарські суди правильно виходили з такого.

12.04.2013 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" (продавцем) було укладено договір № 1313 купівлі-продажу державного майна об'єкта малої приватизації (група А) - єдиного майнового комплексу державне підприємство "48 завод залізничної техніки", що знаходиться за адресою: 61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, 36.

Продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт малої приватизації (група А) - єдиний майновий комплекс державне підприємство "48 завод залізничної техніки", що знаходиться за адресою: 61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, 36 (об'єкт приватизації), який приватизовано шляхом продажу заявнику, який єдиний подав заяву на участь у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (конкурс), а покупець зобов'язується сплатити ціну його продажу, виконати визначені у цьому договорі умови та прийняти об'єкт приватизації (п. 1.1. договору).

Передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття його покупцем засвідчується актом передачі, який підписується сторонами та скріплюється печаткою (п. 3.2. договору).

Пунктами 5.5 - 5.7 договору визначено, що покупець зобов'язаний забезпечити створення безпечних умов праці та дотримання на підприємстві санітарних норм та правил протипожежної безпеки згідно з чинним законодавством, забезпечити соціальні гарантії працівникам підприємства згідно з вимогами трудового законодавства, дотримуватися вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У п. 5.11 договору сторони погодили обов'язок покупця забезпечити збереження майна державного підприємства "48 завод залізничної техніки", яке не підлягає приватизації і залишається у сфері управління Мінінфраструктури України, до передачі вказаного майна у встановленому законодавством порядку до комунальної власності.

Відповідно до п. 5.13 договору в період чинності зобов'язань покупця за договором останній зобов'язаний надавати у встановленому чинним законодавством порядку регіональному відділенню ФДМУ по Харківській області матеріали, відомості та документи на підтвердження належного виконання умов договору купівлі-продажу та не перешкоджати у здійсненні контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу.

Згідно з п. 6.2 договору продавець зобов'язаний здійснювати контроль за виконанням умов договору з моменту нотаріального посвідчення договору та протягом трьох років з моменту переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації.

12.04.2013 між сторонами було підписано акт передачі державного майна № 1004, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

У п. 3 ст. 7, ч. 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Пунктом 1.6. Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 631 від 10.05.2012 (z0815-12) , визначено, що контроль за виконанням умов договору здійснює державний орган приватизації, який уклав такий договір.

Відповідно до п. 2.17. Порядку за результатами документарного контролю представник державного органу приватизації робить висновок щодо стану виконання умов договору на підставі документів, отриманих на запит державного органу приватизації.

Якщо з наданих документів неможливо однозначно встановити стан виконання умов договору, державний орган приватизації направляє власнику додатковий запит щодо надання необхідних документів або пояснень.

Зняття договору з контролю здійснюється державним органом приватизації у разі: повного виконання умов договору, що підтверджується відповідним державним органом приватизації шляхом затвердження акта підсумкової перевірки чи набрання законної сили рішенням суду про виконання умов договору у повному обсязі (п. 5.1. Порядку).

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст.ст. 32- 34, 43, 82, 84 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами ст. 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), встановивши, що визначений умовами договору № 1313 від 12.04.2013 трирічний строк контролю закінчився 12.04.2016 та доведеність позивачем належного виконання умов договору купівлі-продажу № 1313 та з метою захисту прав позивача, обґрунтовано задовольнили позовні вимоги ТОВ "Харківський завод залізничної техніки".

За таких обставин рішення господарських судів постановлені з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстав для скасування судових рішень та ухвалення нового немає, то згідно з вимогами ст. 129 ГПК України судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2017 року у справі за № 922/2956/16 - без змін.