Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.06.2016 порушено провадження у справі №908/1464/16 про банкрутство ПАТ "ДНІПРОБУД", визнано обґрунтованими грошові вимоги ініціюючого кредитора ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя до боржника ПАТ "ДНІПРОБУД" в розмірі 473 441,35 грн. боргу за основним платежем, фінансові санкції та пеня на загальну суму 32 800,13 грн. (у шосту чергу), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шонію М.В.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 908/1464/16 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.06.2016 скасовано. Провадження у справі №908/1464/16 про банкрутство ПАТ "ДНІПРОБУД" припинено на підставі п. 1 -1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у редакції чинній до 15.12.2017.

В касаційній скарзі Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 908/1464/16 скасувати, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.06.2016.

Не погоджуючи з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції скаржник посилається на порушення апеляційним судом положень ст. 14 Податкового кодексу України, якою визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.14.1.175.), а також вимоги ст.ст. 58, 59 Податкового кодексу України, якими визначені поняття, що таке податкове повідомлення-рішення та податкова вимога, оскільки на думку Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області, як ініціюючого кредитора, не врахувавши зазначених норм, апеляційний суд безпідставно припинив провадження у даній справі про банкрутство ПАТ "ДНІПРОБУД", так як заявлена податковою сума до боржника є податковим боргом, який узгоджений та перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 05.03.2018 для розгляду вказаної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Білоуса В.В та ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 20.04.2018 відкрито касаційне провадження і розгляд даної справи призначено на 06.06.2018 на 09: 30 год.

Представники сторін в судове засідання не з'явись, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення до вимог ст. 310 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права.

Порушуючи провадження по справі про банкрутство ПАТ "ДНІПРОБУД" за заявою ДПІ у Ленінському районі ГУ ДФС у Запорізькій області суд першої інстанції виходив з того, що безспірність вимог ініціюючого кредитора на загальну суму 506 241,48 грн., у тому числі 473 441,35 грн. недоїмки за основним платежем та 32 800,13 грн. фінансових санкцій і пені, підтверджуються постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2013, постановою про відкриття виконавчого провадження, інкасовими дорученнями, таким чином коли грошові зобов'язання боржника перед ініціюючим кредитором не виконані більш ніж три місяці, є безспірними та перевищують триста мінімальних розмірів заробітної плати, наявні підстави для порушення даного провадження.

Припиняючи провадження у справі № 908/1464/16 про банкрутство ПАТ "ДНІПРОБУД", як таке, що безпідставно порушене, апеляційний господарський суд виходив з наступного.

У травні 2016 ДПІ у Ленінському районі ГУ ДФС в м. Запоріжжя звернулась до суду із заявою порушення справи про банкрутство ПАТ "ДНІПРОБУД", грошовими вимогами на загальну суму 506 241,48 грн., свої кредиторські вимоги підтверджувала постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2013 у справі № 808/5259/13а, інкасовими дорученнями та іншими доказами.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2013 у справі №808/5259/13а задоволено адміністративний позов ДПІ у Ленінському районі до ПАТ "ДНІПРОБУТ" та стягнуто з відповідача кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих ПАТ "ДНІПРОБУД" : - податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 2256,48 грн.; - податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 343 869,16 грн.; - податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 2 723,97 грн.; - суму податкового боргу з земельного податку у розмірі 16 406,25 грн.

При цьому, адміністративним судом під час розгляду справи встановлено, що податковий борг з податку на прибуток виник на підставі:- подання податкової декларації з податку на прибуток від 10.02.2013 №9087217456, якою визначено суму до сплати у розмірі 2 742 грн., у зв'язку із частковою сплатою у розмірі 485,52 грн. сума боргу зменшилась та становить 2256,48 грн.; податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 343 869,16 грн. виник на підставі:- подання податкової декларації з податку на додану вартість від 18.02.2013 № 9007386669, якою визначено суму до сплати у розмірі 4 202 грн., в результаті часткової сплати у розмірі 1 418,84 грн. сума боргу зменшилась та становить 2783,16 грн.;- подання податкової декларації з податку на додану вартість від 25.03.2013 № 9014634597, якою визначено суму до сплати у розмірі 336 537 грн.;- подання податкової декларації з податку на додану вартість від 18.04.2013 № 9021645414, якою визначено суму до сплати у розмірі 4 549,00 грн.

З огляду на зазначене, апеляційним господарським судом встановлено, що склад грошових вимог, визначений ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя в заяві про порушення справи про банкрутство ПАТ "ДНІПРОБУД", це заборгованість з ПДВ, яка і є основним боргом, що виник на підставі нарахування платником самостійно податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 386 402,76 грн., а саме, податкова декларація з податку на додану вартість №9014634597 від 20.03.2013 року термін сплати 30.03.2013 року в сумі 336537,00 грн. з урахуванням часткового погашення зобов'язання за рахунок надання уточнюючого розрахунку у розмірі 307438,24 грн. залишок боргу складає 29098,76 грн.;- податкова декларація з податку на додану вартість №9073081433 від 14.11.2013 року термін сплати 30.11.2013 року в сумі 306415,00 грн.- інші податкові декларації та донарахування.

Із наявних у справі матеріалів вбачається та як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно розрахунку податкового боргу, наданого ДПІ у Ленінському районі ГУ ДФС у Запорізькій області, який наданий у якості доказу наявності заборгованості ПАТ "ДНІПРОБУД" станом на 30.03.2013, за податковою декларацією з податку на додану вартість №9014634597 від 20.03.2013 термін сплати 30.03.2013 нараховано : 336 537 грн., при цьому погашено боржником : 307 438,24 грн., і залишок боргу складає - 29 098,76 грн. (а.с.58, т. 1). Однак станом на 30.11.2013 за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9073081433 від 14.11.2013 термін сплати 30.11.2013 року нараховано: 306 415 грн., погашено: 0 грн., а залишок боргу становить 306 415 грн.

Так, апеляційним судом встановлено, що звертаючись із заявою про порушення провадження у даній справі про банкрутство Ініціюючим кредитором зазначено, що заборгованість з ПДВ виникла, зокрема, з податкової декларації з податку на додану вартість № 9073081433 від 14.11.2013 термін сплати 30.11.2013 року в сумі 306 415 грн., однак в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2013 у справі № 808/5259/13а стягується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 343 869,16 грн., який виник за лютий 2013, березень 2013, квітень 2013, разом з тим сума податкового боргу у розмірі 336 537 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9014634597 була погашена 29.11.2013, що підтверджується належними доказами, але за декларацією з податку на додану вартість №9073081433 від 14.11.2013 - 30.11.2013 відбулось нове нарахування боргу, а саме в сумі 306 415 грн., таким чином ця сума боргу ПАТ "ДНІПРОБУД" за декларацією № 9073081433 утворилась лише в листопаді 2013, а не за декларацією №9014634597 заборгованість за якою підтверджена рішенням Запорізького окружного адміністративного суду та погашена, залишок якої складає лише 29 098,76 грн.

За таких обставин, коли заборгованість за декларацією з податку на додану вартість №9014634597 від 20.03.2013 становить лише 29 098,76 грн., яка підтверджена постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2013 у справі № 808/5259/13а та інкасовими дорученнями, а на підтвердження боргу у сумі 306 415 грн., за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9073081433 від 14.11.2013, ініціюючим кредитором - ДПІ у Ленінському районі ГУ ДФС у Запорізькій області не надано належних та допустимих доказів безспірності цих грошових вимог, передбачених Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області які є безспірними та неможливість стягнення яких підтверджується інкасовими дорученнями, складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, на час звернення із заявою про порушення провадження по справі про банкрутство ПАТ "ДНІПРОБУД", в порушення вимог ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому судом першої інстанції справа про банкрутство ПАТ "ДНІПРОБУД" порушена без достатніх підстав, внаслідок чого суд апеляційної інстанції припинив провадження по справі № 908/1464/16 про банкрутство ПАТ "ДНІПРОБУД" на підставі п.1--1ч.1 ст. 80 ГПК України, у редакції чинній до 15.12.2017.

Частиною 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 даного Закону до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Згідно ч.7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора додаються також, зокрема, копія виконавчого документа; до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо, зокрема, заявник - кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, передбаченому ч.3 ст. 10 даного Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами .

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.ст. 95 - 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз.1 п. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (z0377-04) , який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Відповідно до абз.2, 3 п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відтак, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Податкового кодексу України (2755-17) , примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючі органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України (2755-17) процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби.

Таким чином, виходячи із вимог ст. 95 Податкового кодексу України, ч.3 ст.10, ч.7 с.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України (2755-17) .

Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження, у такому випадку, до заяви органу доходів і зборів про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів із рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, передбачених Податковим кодексом України (2755-17) , а не Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Крім того, перебіг трьохмісячного строку, передбаченого ч.3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Тобто, основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні: ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Відтак, з огляду на вище наведене та враховуючи встановлене апеляційним судом, суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду щодо наявності правових підстав для припинення у даній справі провадження про банкрутство ПАТ "ДНІПРОБУД", як безпідставно порушеного судом першої інстанції, на підставі п.1--1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у редакції чинній до 15.12.2017, оскільки сума боргу боржника перед ініціюючим кредитором - ДПІ у Ленінському районі ГУ ДФС у Запорізькій обл., яка є безспірною та підтверджується судовим рішенням від 17.06.2013 у справі № 808/5259/13а, про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасовими доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України (2755-17) , не перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати на час звернення кредитором із заявою, що є не дотриманням вимог ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 908/1464/16 постановлена у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на Запорізьку ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області.