У грудні 2014 кредитор - ПАТ "ОТП Банк" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання недійсними результати аукціону, проведеного Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" 27.12.2012 щодо майна боржника, а саме трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1., посилаючись на те, що спірний аукціон проведений з порушенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) та як наслідок просило визнати недійсними договори купівлі-продажу від 27.12.2012, від 06.03.2013.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2017 (суддя Швидкін А.О.) задоволено частково заяву ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та визнано недійсними результати аукціону, проведеного Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" 27.12.2012 за протоколом проведення аукціону №13 з продажу трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1. та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 27.12.2012, укладений між арбітражним керуючим Запорожець І.С. і ОСОБА_8, а в решті заяви відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у справі № Б-50/274-10 (судді: Шевель О.В., Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.06.2017 залишено без змін.

В касаційній скарзі гр. ОСОБА_4 просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.06.2017 у справі № Б-50/274-10 скасувати, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні заяви банку.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, якими визнано недійсними результати аукціону, проведеного 27.12.2012 та договір купівлі-продажу квартири від 27.12.2012, скаржник посилається на неврахування судами обох інстанцій вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , Закону України "Про оцінку майно, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) , а саме щодо оцінки нерухомого майна боржника - квартири, реалізованої на спірному аукціоні та при цьому, не врахування судами реального стану даної квартири, на час її відчуження.

Також, гр. ОСОБА_4 посилається на порушення судами норм процесуального права щодо незалучення до участі у даній справі експерта Семенченко Ю.А., яким і було проведено оцінку майна - квартири та визначено його реальну вартість, яке продане на аукціоні від 27.12.2012.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 20.03.2018 для розгляду вказаної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Білоуса В.В та ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.04.2018 відкрито касаційне провадження і розгляд даної справи призначено на 06.06.2018 на 10: 45 год.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника гр. ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд визнаючи недійсними результати аукціону, проведеного ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" 27.12.2012 щодо продажу трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 та як наслідок, визнаючи недійсним договір купівлі-продажу квартири від 27.12.2012, укладений між арбітражним керуючим Запорожець І.С. і ОСОБА_8, виходили з того, що на спірному аукціоні відчужено майно боржника за найнижчою ціною - 24 000 грн. на підставі звіту, в якому його вартість була визначена не як ринкова, а як ліквідаційна, однак при проведенні незалежної оцінки спірної квартири у 2010 році суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "САБО консалтинг" вартість даного об'єкта визначена у сумі 207 000 грн. (тобто майже у 10 разів більше, ніж за висновком ФОП Семенченка Ю.О.)., а за судовою експертизою вартість цієї кварти складала на час продажу 343 775 грн., зазначене порушує інтереси боржника та кредиторів, і не відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , Закону України "Про приватизацію невеликих підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про іпотеку" (898-15) , а тому наявні правові підстави для визнання недійсним спірного аукціону та договору купівлі-продажу квартири згідно ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Але з такими висновками судів попередніх інстанцій повністю погодитись не можна, з огляду на таке.

Провадження по справі про банкрутство ФОП Онугха Т.Ю. здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в редакції чинній до 19.01.2013.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на ліквідатора банкрута покладається обов'язок з реалізації майна банкрута у порядку, передбаченому цим Законом, для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.

За статтею 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Статтею 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначений порядок продажу майна боржника, зокрема, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу.

Предметом даного судового розгляду є вимоги кредитора - банку про визнання недійсним аукціону з продажу нерухомого майна боржника (трьохкімнатної квартири загальною площею 64,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1.), що полягає в порушені підготовки проведення аукціону, а саме заниженості оцінки майна боржника при реалізації та як наслідок про визнання недійсними договори купівлі-продажу квартири.

Так, вирішуючи даний спір суди обох інстанцій визнаючи недійсними спірний аукціон щодо продажу майна боржника - квартири, проведений 27.12.2012 та договір купівлі-продажу цього майна послались зокрема на те, що реалізацію вказаного нерухомого майна на оскаржуваному аукціоні здійснено за заниженою ціною, оскільки згідно звіту оцінки, проведеної ФОП Семенченка Ю.О. на підставі договору від 01.12.2012 укладеного ним з ліквідатором, вартість майна визначалась не як ринкова, а як ліквідаційна, що не відповідає вимогам Закону і є підставою для задоволення цих вимог.

Проте, суди обох інстанцій не врахували, що підставою для визнання результатів відкритих торгів (аукціону) недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення, а саме, правил, які визначають процедуру підготовки, проведення відкритих торгів (аукціону); правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів їх проведення.

При цьому, до предмету доказування недійсності результатів відкритих торгів (аукціону) входять встановлення обставин недотримання ліквідатором, організатором аукціону (товарною біржею) вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) до його проведення, зокрема, щодо порядку визначення початкової вартості майна, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону, зміст оголошення про проведення аукціону, допуску до участі в аукціоні; забезпечення організатором аукціону доступу до місця його проведення; порядку його проведення.

Правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами визначаються Законом України "Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) , норми якого визначають, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Таким, чином, з урахуванням наведеного вище, ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем, а у разі незгоди з вартістю майна, визначеною оцінювачем, банк не позбавлений права оскаржити дії оцінювача у встановленому законодавством порядку.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № 5023/5782/11.

Разом з тим, судами обох інстанцій не було належним чином перевірено чи скористався банк своїм правом, передбаченим ст. 33 Закону України "Про оцінку майно, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні"щодо оскарження в судовому порядку оцінки майна станом на 01.12.2012, проведеної суб'єктом оціночної діяльності ФОП Семенченко Ю.О., відчуженого на спірному аукціоні від 27.12.2012, тоді як результати цього аукціону оскаржені ПАТ "ОТП Банк" лише через два роки після його проведення.

Крім того, суд касаційної інстанції погоджується з доводами викладеними у касаційній скарзі щодо не врахування судами попередніх інстанцій положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майно, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні", за якою оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, який і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суди розглядаючи дану справу, залишили поза увагою те, що саме на дату - 01.12.2012 визначалась вартість майна боржника - саме квартири загальною площею 64,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1., при цьому з урахуванням реального стану об'єкту оцінки / не пригодний для житла/ та враховуючи борги за комунальні послуги, згідно звіту оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності ФОП Семенченка Ю.О., тоді як судами при вирішенні спору враховано лише висновки незалежної оцінки спірної квартири здійснені у 2010 році суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "САБО консалтинг" з визначеною вартістю - 207 000 грн., а також висновки судової будівельної -технічної експертизи, призначеної в ході розгляду даної справи, за якою вартість об'єкта станом на 01.12.2012 становить - 343 775 грн., а ліквідаційна вартість - 254 394 грн., однак належним чином не досліджено те, чи враховано під час проведення зазначених оцінок стан квартири, який був у грудні 2012 року, чи брався до уваги лише вже реальний стан квартири на час оцінки, з урахуванням поліпшень здійснених покупцями спірної квартири після її придбання.

Право на справедливий суд - це право особи, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов"язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред"являється особі.

Відтак, оскільки зазначеного вище судами першої та апеляційної інстанцій враховано не було, як і не враховано доводи та заперечення всіх учасників процесу, внаслідок чого суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо наявності правових підстав для визнання недійсним результатів спірного аукціону у зв'язку і продажем майна боржника - квартири на спірному аукціоні.

Крім того, розглядаючи позовні вимоги про визнання недійсним аукціону та договору купівлі продажу майна - квартири, сторонами яких є замовники і організатори торгів, експерти, переможці, учасники, покупці, суди зокрема, не вирішили питання про необхідність залучення до участі у даній справі суб'єкта оціночної діяльності ФОП Семенченка Ю.О. для з"ясування обставин, пов"язаних іх визначенням вартості спірного майна на момент проведення аукціону, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.06.2017 у справі № Б-50/274-10 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до Господарського суду Харківської області.

При новому розгляді справи суду, слід врахувати вище викладене, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № Б-50/274-10 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст. 129 ГПК України ( редакції, чинній з 15.12.2017 ) судом не здійснюється.