1. У вересні 2017р. ТОВ "Компанія з управління активами "Парангон" звернулося із позовом до ТОВ "Інтерлізінвест" про зобов'язання включити грошові вимоги в сумі 254 081 951, 01 грн. до ліквідаційної маси товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", у зв'язку з припиненням останнього.

2. Позов мотивований тим, що відповідач зволікав у наданні відповіді щодо розгляду заяви про включення грошових вимог позивача до ліквідаційної маси ТОВ "Інтерлізінвест".

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

3. 30.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ПАРАНГОН (позикодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ (позичальник за договором) укладено договір про надання фінансової позики № 5/2011-з (надалі договір).

4. Відповідно до п. 1.1 договору, позикодавець надає позичальнику фінансову позику для поповнення обігових коштів в сумі 130 000 000,00 (сто тридцять мільйонів) гривень 00 копійок.

5. Нарахування відсотків за користування грошовими коштами здійснюється щомісячно і встановлюється плата в розмірі 20 (двадцять) % річних (п. 1.2 договору).

6. Згідно пункту 3.1 договору, термін надання позики позичальнику визначається з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок позичальника і становить до 01.11.2018 року.

7. На виконання умов договору, позикодавець надав позичальнику позику у розмірі 122 574 560,03 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 54 від 07.10.2011 на суму 5800000,00 грн., № 55 від 11.10.2011 на суму 3000000,00 грн., № 56 від 12.10.2011 на суму 1241526,82 грн., № 61 від 13.10.2011 на суму 115504,08 грн., № 59 від 13.10.2011 на суму 592239,98 грн., № 57 від 13.10.2011 на суму 758473,18 грн., № 60 від 13.10.2011 на суму 4000000,00 грн., № 45 від 14.10.2011 на суму 3650000,00 грн., № 43 від 14.10.2011 на суму 4150000,00 грн., № 44 від 14.10.2011 на суму 4150000,00 грн., № 40 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 28 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 27 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 29 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 26 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 25 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 30 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 36 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 33 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 32 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 35 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 42 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 41 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 39 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 38 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 37 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 34 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 31 від 14.10.2011 на суму 5000000,00 грн., № 50 від 15.11.2011 на суму 5206815,97 грн., які містяться в матеріалах справи.

8. Розрахунок суми плати за один день користування позикою здійснюється за такою формулою: Р=(D*Q*):100:365 (або 366), де:

Р сума плати за один день користування позикою,

D сума заборгованості по позиці,

Q розмір відсоткової ставки, діючої на дату нарахування відсотків,

365 (або 366) кількість днів у році (п. 2.7 договору).

9. Сплата нарахованих відсотків за користування позикою здійснюється до 20 числа місяця слідуючого за розрахунковим. Термін сплати відсотків може бути перенесений за згодою сторін (п. 2.8 договору).

10. Як свідчать матеріали справи, відповідачу нараховано відсотки за надану позику, проте відповідачем було порушено п. 2.8 договору, нараховані відсотки не сплачено.

11. Відповідно до інформації яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оприлюднено повідомлення про рішення щодо припинення Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЛІЗІНВЕС.

12. Строк, визначений учасниками юридичної особи для заявлення кредиторами своїх вимог, становить до 12.05.2017.

13. Позивач 28.03.2017 направив на адресу відповідача з описом вкладення у цінний лист заяву № 27/03/17 від 27.03.2017 про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ПАРАНГОН до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ у розмірі 254 081 951,01 грн.(з яких 122 574 560, 03 грн. сума наданої позики, 131 507 390, 98 грн. сума нарахованих відсотків за період з 08.10.2011 по 06.03.2017) та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

14. Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ, розглянувши заяву про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ПАРАНГОН, звернувся до останнього з листом від 11.05.2017, в якому просив надати первинні документи на підтвердження фактичного нарахування коштів.

15. Листом вих. № 17/05.17 від 17.05.2017 позивач направив ліквідатору належним чином засвідчені копії документів на підтвердження надання ТОВ КУА ПАРАНГОН фінансової позики ТОВ ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ за договором про надання фінансової позики № 5/200-з від 30.09.2011 року .

16. Відповіді щодо розгляду заяви про включення грошових вимог від 27.03.2017, з урахуванням направлених позивачем листом витребуваних документів від 17.05.2017, відповідач не надав.

17. Листами вих. № 07/08/17 від 07.08.2017 та вих. № 04/09/17 від 04.09.2017 позивач звертався до ліквідатора ТОВ ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ з проханням повідомити про результати розгляду заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ПАРАНГОН кредиторських вимог у розмірі 254 081 951,01 грн. та надати належним чином засвідчену копію проміжного ліквідаційного балансу, однак дані листи залишені без відповіді.

18. Оскільки відомостей про визнання відповідачем вимог позивача останнім отримано не було, позивач звернувся з даним позовом до суду 19.09.2017 року.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

18. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.11.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

19. Рішення мотивоване тим, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ПАРАНГОН надійшла до суду 19.09.2017 року, тобто після спливу місячного строку встановленого для такого звернення ч.3 ст. 112 Цивільного кодексу України, а отже правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

20. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018р. рішення місцевого суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

21. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що оскільки вимога кредитора не була розглянута та не була прийнята, а також відсутня інформація про направлення відповідного рішення, то ухилення відповідача від розгляду заяви не можна розцінювати, як невизнання ліквідаційною комісією вимог позивача, а тим більше встановлювати строки з урахуванням ч.3 ст. 112 Цивільного кодексу України для звернення до суду з відповідним позовом протягом одного місяця від моменту ймовірної відмови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги відповідача

22. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "Інтерлізінвест" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, рішення першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

23. ТОВ "Інтерлізінвест" обґрунтовує касаційну скаргу наступними доводами:

23.1. апеляційним судом невірно застосовано ст. 105, 112 ЦК України. Висновок про те, що місячний строк позовної давності (в розумінні ч.3 ст. 112 ЦК України) не розповсюджується на випадки ухилення ліквідаційної комісії від розгляду заяви, а лише на відмову у задоволенні вимог кредитора, є помилковим.

23.2. судами порушено норми процесуального права, а саме ст. ст. 2, 236 ГПК України щодо обґрунтованості судового рішення. Так, судом апеляційної інстанції в порушення зазначених норм права, не надано оцінки доказам, які надані Товариством щодо наявності заборгованості, а навпаки зазначено, що такі докази не надавались. Такі твердження не відповідають дійсності, оскільки Товариство заперечувало проти наявності заборгованості перед Компанією. Вказані заперечення були викладені у відзиві та клопотаннях, що залучені до матеріалів справи.

23.3. позовні вимоги не підлягали включенню до ліквідаційного балансу товариства, вказана обставина не була предметом розгляду судом.

Доводи ТОВ "Компанія з управління активами "Парангон", викладені у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)

24. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу ТОВ "Інтерлізінвест" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018р. в силі.

25. Позивач у своєму відзиві наводить наступні доводи:

25.1. оскільки ні ч.3 ст. 112 ЦК України, ані будь-яка інша норма закону, не передбачає місячного строку, протягом якого можливе подання позовної заяви у разі ухилення ліквідаційної комісії від розгляду кредиторських вимог, то визначення строку позовної давності повинно здійснюватися на загальних підставах.

25.2. в апеляційній скарзі апелянтом не оскаржувалися підстави для включення грошових вимог ТОВ "Компанія з управління активами "Парангон" до ліквідаційного балансу ТОВ "Інтерлізінвест" та під час розгляду апеляційної скарги Донецьким апеляційним господарським судом не було встановлено порушення норм процесуального права, тому суд апеляційної інстанції виносив постанову в межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ "Компанія з управління активами "Парангон". Крім того, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не заперечував проти наявності кредиторської заборгованості перед позивачем у цій справі.

25.3 твердження відповідача, що ТОВ "Інтерлізінвест" не отримувало у користування коштів за Договором позики не відповідає дійсності, оскільки факт отримання коштів підтверджується платіжними дорученнями, які наявні у матеріалах справи.

25.4. щодо твердження відповідача, що ТОВ "Компанія з управління активами "Парангон" є боржником ТОВ "Інтерлізінвест", а не навпаки. Дійсно ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2016р. у справі №904/7358/15 було визнано грошові вимоги ТОВ "Інтерлізінвест" до ТОВ "Компанія з управління активами "Парангон" в розмірі 172 572 947, 34 грн., але постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2016р. провадження у справі припинено.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

26. При вирішенні цього спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог ст.ст. 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) та ст.ст. 86, 282 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не встановили усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, виходячи з наступного.

27. Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача включити грошові вимоги в сумі 254 081 951, 01 грн. до ліквідаційної маси товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", у зв'язку з припиненням останнього.

28. Суди першої та апеляційної інстанції, розглядаючи справу по суті, обмежилися лише тлумаченням ч.3 ст. 112 Цивільного кодексу України, встановлюючи наявність чи відсутність підстав для застосування місячного строку для звернення кредитора до суду, у випадку ухилення ліквідаційної комісії від розгляду вимог останнього, як підстави відмови у позові. Водночас, ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції повно та всебічно не досліджено всіх наявних у матеріалах справи доказів з метою встановлення наявності заборгованості, як підстави для включення спірної суми коштів до ліквідаційної маси та не надали оцінки доводам відповідача щодо відсутності останньої. Суд апеляційної інстанції, незважаючи на наявні в матеріалах справи твердження відповідача щодо відсутності заборгованості, вказав на те, що факт наявності такої заборгованості останнім визнається.

29. Крім того, суд першої інстанції, відмовляючи у позові на підставі ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, тобто пропуску місячного строку на оскарження ухилення ліквідаційної комісії від розгляду заяви позивача про включення його кредиторських вимог до ліквідаційної маси, не встановив момент з якого цей строк повинен обраховуватися, тобто коли позивач дізнався або мав дізнатися про ухилення ліквідаційної комісії від розгляду його заяви.

30. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами повно та всебічно не досліджено питання наявності заборгованості ТОВ "Інтерлізінвест" та не надано належної правової оцінки доводам відповідача щодо її відсутності.

31. При новому розгляді справи, суди повинні встановити правомірність включення кредиторських вимог позивача до ліквідаційної маси ТОВ "Інтерлізінвест", наявність чи відсутність підстав для застосування строку, передбаченого ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, а також момент, коли позивач дізнався або мав дізнатися про ухилення ліквідаційної комісії від розгляду його заяви.

32. Враховуючи вищенаведене, господарськими судами використано не у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи в частині наявності заборгованості, яка має бути включена до ліквідаційної маси, наслідком чого є скасування прийнятих судових актів.

33. Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

34. Відповідно до ст. 300 ГПК України Верховний Суд розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

35. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому справу слід передати на новий розгляд суду першої інстанції.

36. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково, а справа має бути передана на нових розгляд, згідно ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат зі справи, у тому числі сум судового збору за подання скарги про перегляд рішення в апеляційному і у касаційному, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.