ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/2186/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі",
представник позивача - Яновська В.С., довіреність від 29.09.2015 № 38-3483/72
відповідач - Фізична особа-підприємець Трегуб Тетяна Іванівна,
представник відповідача - ОСОБА_6, адвокат, ордер від 27.04.2018 серія ХВ № 000086, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4787/10 від 22.02.2012
розглянувши в режимі відеоконференції касаційну скаргу
Фізичної особи-підприємця Трегуб Тетяни Іванівни
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 12.12.2017
у складі колегії суддів: Пуль О.А., (головуючий), Білоусова Я.О., Тарасова І.В.
у справі за первісним позовом
Комунального підприємства "Харківські теплові мережі",
до Фізичної особи-підприємця Трегуб Тетяни Іванівни,
про стягнення коштів,
та за зустрічним позовом
Фізичної особи-підприємця Трегуб Тетяни Іванівни,
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі",
про встановлення відсутності опалювальних приладів, скасування боргу та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Трегуб Тетяни Іванівни про стягнення 23 087,66 грн. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем вартості безпідставно спожитої теплової енергії.
Фізична особа-підприємець Трегуб Тетяна Іванівна до початку розгляду справи по суті звернулась до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просила: - встановити відсутність опалювальних приладів у нежитловому приміщенні, а саме: 1-го поверху, № 12-а, № 12-б, № 12-в, у літ."А-5", загальною площею 21,6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Наріманова, будинок № 4, за період з 15.10.2013 станом на час розгляду справи; - скасувати нарахований борг за ненадані послуги у цьому нежитловому приміщенні; - зобов'язати КП "Харківські теплові мережі" провести зняття нарахувань за ненадані послуги у спірному нежитловому приміщенні.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.2017 у справі № 922/2186/17 відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позовів.
В матеріалах справи міститься окрема думка судді Жельне С.Ч. на рішення від 02.11.2017 у справі №922/2186/17.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2186/17 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та в цій частині прийнято нове рішення, яким задоволено первісні позовні вимоги. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Трегуб Тетяни Іванівни на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 23 087,66 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період з жовтня 2013 року по квітень 2017 року. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2017 у справі № 922/2186/17 залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з доведеності факту відпуску Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" теплової енергії у займане Фізичною особою-підприємцем Трегуб Т.І. приміщення на підставі наявних в матеріалах справи доказів. При цьому судом зазначено, що відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати за надану теплову енергію.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2186/17, Фізична особа-підприємець Трегуб Тетяна Іванівна звернулась з касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення строку встановленого на касаційне оскарження, в якій просила скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення місцевого господарського суду.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на практику Вищого господарського суду України за аналогічними правовідносинами та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, як то ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, норм процесуального права щодо об'єктивності та всебічності розгляду справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2186/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 14.03.2018.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. від 29.03.2018 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Трегуб Тетяни Іванівни про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та поновлено цей строк. Відкрито касаційне провадження у справі № 922/2186/17 господарського суду Харківської області. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 17.05.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.05.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, просило залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні 17.05.2018, проведеним в режимі відеоконференції, з Комінтернівським районним судом м. Харкова, уповноважені представники позивача та відповідача надали пояснення у справі.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Фізична особа-підприємець Трегуб Т.І. є власником нежитлових приміщень першого поверху № 12-а, № 12-б, № 12-в у літ "А-5", загальною площею 21,6 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Наріманова, буд. № 4 (що підтверджується витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.05.2013). Актами обстеження теплопостачання об'єкта підтверджується, що система опалення є єдиною з житловим будинком.
Факт постачання позивачем теплової енергії до зазначеного будинку, у тому числі і до приміщень, які займає Фізична особа-підприємець Трегуб Т.І., підтверджується актами підключення/відключення споживача до джерела теплової енергії № 176/556 від 14.04.2014, № 176/3962 від 14.10.2016, № 176/4496 від 03.04.2017, № 176/1082 від 23.10.2014, № 176/1852 від 12.04.2015, № 176/2427 від 13.10.2015, № 176/2982 від 05.04.2016.
13.06.2017 Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" направило на адресу Фізичної особи-підприємця Трегуб Т.І. вимогу № 475/юр про сплату вартості безпідставно отриманої теплової енергії, яка залишена без відповіді та реагування.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.
Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачено обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно з ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15)
) відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Зазначені положення кореспондуються з пунктами 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (1198-2007-п)
(далі - Правила), якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, споживач зобов'язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.
Відповідно до п. 3 Правил споживач теплової енергії фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Фізична особа-підприємець Трегуб Т.І. не укладала договір купівлі-продажу теплової енергії з Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі", проте теплова енергія подавалась до спірних нежитлових приміщень на підставі розпоряджень про початок та кінець опалювальних сезонів 2013-2014, 2014-2015, 2015-2016, 2016-2017 років.
З аналізу положень Правил, зокрема пункту 44, вбачається, що термін "споживач" застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.
Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
При цьому, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє Фізичну особу-підприємця Трегуб Т.І. від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13.
Апеляційною інстанцією встановлено, що 14.11.2014 представниками КП "Харківські теплові мережі" складений та підписаний акт обстеження системи теплоспоживання об'єкту № ОНОТ/1902, в якому зазначено, що на момент обстеження опалювальні прилади у нежитлових приміщеннях самовільно відключені, на підвідних трубопроводах встановлені кульові крани, що дозволяє оперативно приєднати опалювальні прилади, горизонтальний трубопровід внутрішньо будинкової системи опалення не заізольований.
При цьому, апеляційним господарським судом врахований п. 4 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 (z0582-01)
, яким визначено, що після виконання зовнішнього обміру будинків проводиться складання ескізу на внутрішні приміщення. Трубопроводи холодної та гарячої води, каналізації, центрального опалення, газу тощо, а також прилади центрального опалення на планах поверхів не позначаються.
Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку про недоведеність відключення спірних приміщень від мережі централізованого опалення у встановленому законодавством порядку. У той час, як самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1192цс15.
Щодо застосування позовної давності, апеляційний суд мотивовано зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Беручи до уваги вищевикладене, на відміну від місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог.
В частині зустрічних позовних вимог постанова суду апеляційної інстанції заявником касаційної скарги не оскаржується.
Доводи скаржника про безпідставне відхилення місцевим господарським судом клопотання про проведення у справі експертизи судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки висновок судового експерта виступає лише як один з доказів у справі, який не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами з метою встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Аналізуючи через призму ст. 43 ГПК України питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, Верховний Суд доходить висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням викладеного, не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Трегуб Тетяни Іванівни та залишення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2186/17 без змін.
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Трегуб Тетяни Іванівни залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2186/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Г. Пєсков