1. Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі за текстом - Позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (в редакції заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 21283 від 29.06.2017), в якій просить суд стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" (далі за текстом - Відповідач) 589638,05 грн. збитків та 325427,72 грн. двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів попередніх інстанцій прийнятих за наслідками розгляду позову

2. Позов обґрунтовано з посиланням на те, що Відповідач порушив свої договірні зобов'язання перед Позивачем та незаконно припинив електропостачання об'єктам підприємства Відповідача, які входять до єдиної технологічної системи водопостачання, без урахування вимоги законодавства в частині підстав та порядку застосування такої оперативно-господарської санкції, чим завдав Відповідачу збитків. Також Позивач зазначає, що в зв'язку з безпідставним припиненням енергопостачання Відповідач на підставі ч. 13 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" зобов'язаний відшкодувати Позивачу двократну вартість недопоставленої електроенергії за період відсутності електропостачання на вищевказаних об'єктах підприємства Позивача.

3. Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2017 відмовлено в задоволенні позову.

4. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2017 року у справі № 922/1554/17 залишено без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані наступним:

5.1. 07.05.2004 між Акціонерною компанією "Харківобленерго (Постачальник) та Комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 4, відповідно до розділу 1 якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

5.2. Враховуючи, що жодною із сторін договору не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, договір був продовжений на 2017 рік.

5.3. 03.01.2008 року між АК "Харківобленерго" (постачальник) та КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (споживач, Позивач у даній справі) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1.01. (а.с.222 т.1).

5.4. На виконання вказаних договорів, Відповідач здійснював постачання електричної енергії Позивачу.

5.5. 27.10.2015 та 02.11.2015 Позивач отримав повідомлення від Відповідача про припинення подачі електроенергії на об'єкти, серед яких: пр. Тракторобудівників, 87г, пров. Осипенка, 10, в порядку п.7.5 Правил користування електричною енергією, у зв'язку із наявною заборгованістю та несплатою рахунків (а.с.14, 73 т.2).

5.6. Також 04.08.2016, 11.08.2016, 12.08.2016 Позивач отримав повідомлення Відповідача про припинення подачі електроенергії у зв'язку із наявною заборгованістю (а.с.12, 13, 75 т.2).

5.7. Відповідач здійснив відключення наступних об'єктів підприємства Позивача від електропостачання:

5.7.1 пр. Ювілейний, 28-А, відключено 18.08.2016 на підставі наряду на відключення від 15.08.2016 №364. Поновлено енергопостачання на вказаному об'єкті 05.12.2016 року, згідно узгодження від 05.12.2016 р №639.;

5.7.2. пер. Осипенко, 10, відключено 03.11.2015 на підставі наряду на відключення від 03.11.2015 №11970. Поновлено електропостачання на вказаному об'єкті 01.06.2017, згідно узгодження від 01.06.2017 №258;

5.7.3 пр. Тракторобудівників, 87-г, відключено 11.08.2016 на підставі розпорядження від 05.08.2016 №357/3. Поновлено електропостачання на вказаному об'єкті 01.06.2017, згідно узгодження від 01.06.2017 №259;

5.7.4. вул. Диканівська, 40, відключено 11.08.2016 на підставі наряду на відключення від 09.08.2016 №09747/0004. Поновлено електропостачання на вказаному об'єкті 01.06.2017, згідно узгодження від 01.06.2017 №260;

5.7.5. вул. Університетська, 37/39, відключено 10.04.2012.

5.8. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до довідки АК "Харківобленерго" № 1.01 від 03.01.2008 та № 4 від 07.05.2004, загальний розмір заборгованості Позивача перед Відповідачем за договорами про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 та № 4 від 07.05.2004 станом на 01.08.2016 становив 616858738,12 грн., станом на 01.06.2017 становив 840557884,49 грн. (а.с.82 т.2).

5.9. Також суди в оскаржуваних рішеннях дійшли до висноку, що Позивач доводи Відповідача не спростував, не надав суду доказів відсутності у нього заборгованості станом на час відключення його об'єктів від енергопостачання.

5.10. В оскаржуваних рішеннях встановлено, що в листі від 05.12.2016 року №6994 Позивач повідомив Відповідача, що станом на 05.12.2016 року він не має претензій до АК "Харківобленерго" щодо відключення об'єктів КП "Харківводоканал" від системи електропостачання (а.с.11 т.2).

5.11. З наведеного суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про наявність у Позивача заборгованості перед Відповідачем на час відключення об'єктів Позивача від енергопостачання.

5.12. Також в оскаржуваних судових рішеннях зроблено висновок про недоведеність Позивачем порушення його прав та наявності в діях Відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а саме: Позивачем не доведено факту наявності в діях Відповідача щодо відключення об'єктів Позивача від електропостачання ознак протиправної поведінки (дії та бездіяльності).

5.13. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову про стягнення з Відповідача 589638,05 грн. збитків.

5.14. Стосовно позовних вимог про стягнення з Відповідача 325427,72 грн. двократної вартості недовідпущеної електричної енергії на підставі частини 13 статті 24 Закону України "Про електроенергетику", суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що дії Відповідача з припинення енергопостачання об'єктів Позивача є правомірними, не суперечать умовам договору та Правилам користування електричною енергією а тому, відсутня вина Відповідача як обов'язкова умова для застосування частини 13 статті 24 Закону України "Про електроенергетику".

5.15. З наведеного в оскаржуваних судових рішеннях зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення з Відповідача 325427,72 грн двократної вартості недовідпущеної електроенергії.

6. Рішення судів першої та апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 22, 258, 614, 1166 Цивільного кодексу України, пунктів 6.4.2, 7.5, 8.1, Правил користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28 (z0417-96) (далі в тексті - ПКЕЕ).

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. Комунальне підприємство "Харківводоканал" подало касаційну скаргу у якій Позивач просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги КП "Харківодоканал" задовольнити повністю.

8. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з прийняттям судом касаційної інстанції нового рішення Позивач у касаційній скарзі наводить наступні доводи:

8.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. 13 ЦК України та ч. 3 ст. 75 ГПК України.

8.2. Суди неправильно визначили юридичну природу правовідносин та неправильно застосували ст. ст. 629, 1166 ЦК України.

8.3. Суди неправильно застосували ст. 614 ЦК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. Від Акціонерної компанії "Харківобленерго" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 та рішення господарського суду Харківської області - без змін.

Позиція Верховного Суду

10. Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального підприємтсва "Харківводоканал" на рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі №922/1554/17; призначено до розгляду касаційну скаргу Комунального підприємтсва "Харківводоканал" на 16 травня 2018 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

11. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, заслухавши представників учасників справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.

12. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. 13 ЦК України та ч. 3 ст. 75 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

15. Вищевикладений довід мотивований тим, що судовим рішенням у справі № 922/470/16 констатовано кваліфікацію дій Відповідача як "зловживання правом" щодо припинення постачання Позивачу електроенергії, що на переконання Позивача являє собою самостійний склад цивільного правопорушення, тобто не зважаючи на законодавче закріплення правомочностей Відповідача на припинення електропостачання Позивачу, у разі наявності боргових зобов'язань останнього, протиправність реалізації такого права відносно об'єктів єдиної технологічної системи водопостачання та водовідведення КП "Харківводоканал" випливає внаслідок преюдиціального факту зловживання ним.

16. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що рішенням господарського суду Харківської області від 31.10.2016 (залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 та постановою Вищого господарського суду від 18.04.2017) у справі №922/470/16 позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Акціонерну компанію "Харківобленерго" припинити зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно об'єктів єдиної технологічної системи Комунального підприємства "Харківводоканал", як такого, що може порушити права інших осіб та завдавати шкоди довкіллю. Разом із тим, судами під час розгляду даної справи встановлено, що дії АК "Харківобленерго" характеризуються формальною правомірністю, оскільки має місце відсутність порушення конкретних юридичних заборон. Суд вказав про порушення загальних правових принципів, які покликані спрямовувати поведінку АК "Харківобленерго" в межах соціального призначення наданих йому правомочностей.

17. З зазначеного суд апеляційної інстанції дійшов до висновку що, відсутні підстави вважати, що наведеним судовим рішенням встановлено факт порушення Відповідачем вимог чинного законодавства при здійсненні відключень об'єктів Позивача від енергопостачання.

18. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач зазначає, що рішенням від 03.10.2016 господарського суду Харківської області у справі № 922/2763/16, яке залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 відмовлено у задоволенні позову КП "Харківводоканал" до АК "Харківобленерго" про зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання поновити енергопостачання.

19. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановив, що відповідно до довідки АК "Харківобленерго" № 1.01 від 03.01.2008 та № 4 від 07.05.2004, загальний розмір заборгованості позивача перед відповідачем за договорами про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 та № 4 від 07.05.2004 станом на 01.08.2016 становив 616858738,12 грн., станом на 01.06.2017 становив 840557884,49 грн. (а.с.82 т.2).

20. Також судом зазначено, що Відповідач не надав суду доказів відсутності у нього заборгованості станом на час відключення його об'єктів від енергопостачання.

21. Разом з тим в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що в листі від 05.12.2016 року №6994 Позивач повідомив Відповідача, що станом на 05.12.2016 року він не має претензій до АК "Харківобленерго" щодо відключення об'єктів КП "Харківводоканал" від системи електропостачання (а.с.11 т.2).

22. Відповідно до приписів ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

21. Згідно положень ст. 35 ГПК України (редакція яка була чинна станом на дату прийняття рішення від 03.10.2017), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

22. Висновки викладені в рішенні суду не є преюдиційними, оскільки преюдиційним є саме встановлені судовим рішенням обставини, висновки суду викладені в рішенні є лише оціночними судженнями суду (аналогічний висновок про застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/31909/15).

23. За таких обставин, колегія суддів відхиляє позицію Позивача викладену у касаційній скарзі про те, що не зважаючи на законодавче закріплення правомочностей Відповідача на припинення електропостачання Позивачу, у разі наявності боргових зобов'язань останнього, протиправність реалізації такого права відносно об'єктів єдиної технологічної системи водопостачання та водовідведення КП "Харківводоканал" випливає внаслідок преюдиціального факту зловживання ним, оскільки викладена позиція ґрунтується на наданні висновкам суду, котрі викладені у рішенні, преюдиційного значення.

24. За таких обставин довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. 13 ЦК України та ч. 3 ст. 75 ГПК України визнається колегією суддів необґрунтованим та таким що спростовується встановленими фактичними обставинами справи.

25. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди неправильно визначили юридичну природу правовідносин та неправильно застосували ст. ст. 629, 1166 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

26. Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

27. У своїй касаційній скарзі Позивач зазначає, що суди не звернули увагу та не дослідили умови договорів якими визначено право Споживача на відшкодування збитків внаслідок порушення енергопостачальною організацією умов цих договорів у розмірі двократної вартості недовідпущеної електроенергії у разі перерви в постачанні електричної енергії Споживачу з вини Постачальника.

28. Суд апеляційної інстанції встановив, що порядок обмеження та припинення електропостачання сторони узгодили в розділі 6 договорів на постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 та №4 від 07.05.2004. Так, в п. 6.1.3 вказаних договорів передбачено, що електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі несплати споживачем вартості електроенергії у терміни, встановлені додатком № 2 "Порядок розрахунків".

29. З наведеного в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції зазначений висновок про право Відповідача обмежити або припинити енергопостачання Позивачу у разі несплати ним своєчасно вартості спожитої електричної енергії.

30. Враховуючим встановлені фактичні обставини, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що Відповідач мав право обмежити або припинити енергопостачання Позивачу у разі несплати ним своєчасно вартості спожитої електричної енергії.

31. За таких обставин довід касаційної скарги про те, що суди неправильно визначили юридичну природу правовідносин та неправильно застосували ст. ст. 629, 1166 ЦК України, визнається судом необґрунтованим, таким що спростовується встановленими фактичними обставинами справи та спрямованим на додаткову перевірку касаційним судом доказів у справі.

32. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди неправильно застосували ст. 614 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

33. Відповідно до положень ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

34. Колегія суддів зазначає, що висновок судів про те, що Відповідач мав право обмежити або припинити енергопостачання Позивачу у разі несплати ним своєчасно вартості спожитої електричної енергії є таким, що підтверджується встановленими фактичними обставинами справи та положеннями ст. 629 ЦК України.

35. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що Відповідачем під час розгляду справи доведено правомірність його дій з припинення енергопостачання об'єктів Позивача, а відповідно, і відсутність своєї вини в заподіянні Позивачу збитків, що було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення.

36. За таких обставин, враховуючи відсутність вини Відповідача щодо заподіяння Позивачу збитків, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що суди неправильно застосували ст. 614 ЦК України.

37. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

38. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги з залишенням оскаржуваних судових рішень без змін.

39. Враховуючи те, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення а оскаржувані судові рішення без змін, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Комунального підприємтсва "Харківводоканал" на рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі № 922/1554/17 залишити без задоволення.