ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 918/1203/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2017
(головуючий - Павлюк І. Ю., судді: Демидюк О.О., Дужич С.П.)
та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.08.2017
(суддя Марач В.В.)
у справі № 918/1203/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
про стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язання в сумі 19 713 698,17 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про визнання недійсним пункту 9.3 договору №4063/15-БО-28 від 29.12.2014 купівлі-продажу природного газу в частині формулювання визначення строку позовної давності, щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних тривалістю у 5 (п'ять) років,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст вимог заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
1.1. У липні 2017 року до Господарського суду Рівненської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" із заявою про визнання наказу від 19.06.2017 таким, що не підлягає виконанню.
1.2. Заява мотивована тим, що відповідно до актів звіряння розрахунків, узгоджених між сторонами, станом на 25.05.2017 сума основного боргу за договором №4063/15-БО-28 від 29.12.2014 погашена повністю.
Також ТОВ "Рівнетеплоенерго" надано повідомлення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про включення боржника (відповідача) до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Отже, ТОВ "Рівнетеплоенерго" є учасником процедури врегулювання заборгованості в розумінні положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) .
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.01.2017 у справі №918/1203/16 позов ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ТОВ "Рівнетеплоенерго" про стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язання в сумі 19713698,17грн. - задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 15 126 319,12 грн основного боргу, 2 834 738,32 грн пені; 308 725,69 грн 3% річних; 544 062,96 грн інфляційних втрат та 206 700,00 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовлено в задоволенні. В задоволенні зустрічного позову ТОВ "Рівнетеплоенерго" відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 рішення Господарського суду Рівненської області від 25.01.2017 в частині відмови у стягненні 555 401,25 грн пені, 38 349,47 грн 3% річних та 312 101,36 грн інфляційних втрат та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову. В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 25.01.2017 залишено без змін. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Рівненської області від 25.01.2017 в такій редакції: "1. Позов ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити. 2. Стягнути з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 15 126 319,12 грн основного боргу, 3 390 139,57 грн пені; 347 075,16 грн 3% річних; 856 164,32 грн інфляційних втрат та 206 700,00 грн витрат по сплаті судового збору. 3. В задоволенні зустрічного позову ТОВ "Рівнетеплоенерго" відмовити".
На виконання зазначеного рішення господарським судом 19.06.2017 видано накази №918/1203/16.
2.2. ТОВ "Рівнетеплоенерго" є теплопостачальним підприємством і здійснює закупівлю природного газу для виробництва теплової енергії та послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання.
ТОВ "Рівнетеплоенерго" до матеріалів заяви про визнання наказу господарського таким, що не підлягає виконанню, додано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №142 від 08.06.2017 з додатком.
Відповідно до додатку, в перелік суб'єктів господарювання, які включаються до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії включено під №14 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" з наступними даними, а саме: код згідно з ЄДРПОУ 36598008; основний вид діяльності (згідно ліцензії) - виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, виробництво та постачання електричної енергії за регульованими тарифами; фактичне місцезнаходження підприємства - 33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27; обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно Закону (грн.) - 107 398 071,42; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 року (грн.) та не погашеної станом на 31 грудня 2016 року - 28 846 289,29.
Також ТОВ "Рівнетеплоенерго" надано повідомлення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про включення боржника (відповідача) до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.
2.3. Відповідно до актів звіряння розрахунків, узгоджених між сторонами, станом на 25.05.2017 сума основного боргу за договором №4063/15-БО-28 від 29.12.2014, погашена повністю.
12.06.2017 наказом директора ТОВ "Рівнетеплоенерго" на підприємстві було створено комісію з питань реструктуризації заборгованості.
Згідно з протоколом №3 від 13.07.2017, зазначена комісія вирішила провести списання з обліку ТОВ "Рівнетеплоенерго" кредиторську заборгованість перед ПАТ НАК "Нафтогаз України" в частині неустойки (штраф, пеня), інфляційних нарахувань та процентів річних, які підлягають стягненню за договором №4063/15-БО-28 від 29.12.2014 за наказом Господарського суду Рівненської області від 19.06.2017 №918/1203/16 в порядку, визначеному Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" (996-14) , а саме: - 3 390 139,57 грн пені; - 347 075,16 грн 3% річних; - 856 164,32 грн інфляційних втрат.
Протокол було узгоджено всіма членами комісії без зауважень та направлено на адресу стягувача цінною кореспонденцією, докази чого надано до заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та не заперечувалось позивачем (стягувачем).
3. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 01 серпня 2017 року ухвалою Господарського суду Рівненської області заяву ТОВ "Рівнетеплоенерго" задоволено. Визнано наказ Господарського суду Рівненської області №918/1203/16 від 19.06.2017 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 15 126 319,12 грн основного боргу, 3 390 139,57 грн пені, 347 075,16 грн 3% річних, 856 164,32 грн інфляційних втрат.
3.2. 05 вересня 2017 року постановою Рівненського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Рівненської області від 01.08.2017 залишено без змін.
3.2.1. Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили з того, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" є учасником процедури врегулювання заборгованості, в розумінні положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) .
Відповідно до додатку до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №142 від 08.06.2017 визначено обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно з зазначеним Законом в сумі 10 7398 071,42 грн, в тому числі і заборгованість за спожитий природний газ за договором №4063/15-БО-28 від 29.12.2014, яка станом на 01.07.2016 становила 15 126 319,12 грн, що підтверджено актом звіряння розрахунків від 15.03.2017, узгодженого сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Враховуючи вище викладене, на підставах, встановлених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) зобов'язання ТОВ "Рівнетеплоенерго" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з оплати суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних, що підлягали стягненню на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 16.06.2017 виконано.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. 07 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.08.2017, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви боржника про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Рівненської області від 19.06.2016.
4.1.1. На думку скаржника, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 та ухвала Господарського суду Рівненської області від 01.08.2017 прийняті з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) , ст. 117 ГПК України.
4.1.2. З системного аналізу зазначених норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) учасниками процедури врегулювання заборгованості є виключно ті теплопостачальні та теплогенеруючі організації і підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, які включені до реєстру, а отже, подали до відповідного центрального органу виконавчої влади заяву та документи, згідно з визначеним Законом переліком, та щодо яких органом центральної виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, прийнято рішення про включення до реєстру.
4.1.3. Частина 1 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" містить поняття реструктуризація, згідно з ч. 2 ст. 5 Закону реструктуризація передбачає укладання договору реструктуризації і лише після його укладання сторонами можливе дострокове погашення суми основного боргу із подальшою можливістю списання штрафних та фінансових санкцій та компенсацій нарахованих згідно з ст. 625 ЦК України.
4.1.4. Між боржником і стягувачем відсутній договір про реструктуризацію боргу, а сума основного боргу була добровільно погашена боржником після набрання чинності закону і за відсутності договору про реструктуризації.
4.2. 02 травня 2018 року відповідач направив на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зауважив на тому, що факт погашення суми основного боргу за наказом стягувач визнає у касаційній скарзі; боржник є учасником процедури врегулювання погашення заборгованості в розумінні Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) ; в судах першої та апеляційної інстанції належним чином досліджені докази, що підтверджують погашення суми основного боргу та проведення списання нарахованих пені, інфляційних втрат та процентів річних, за виданим наказом господарського суду, з оформленням необхідних первинних документів, як це передбачено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (996-14) ; на час видачі судового наказу №918/1203/16 сума основного боргу, яка підлягала стягненню, була добровільно сплачена боржником, а отже укладення договору реструктуризації існуючої заборгованості не було можливим; тому рішення господарських судів є обґрунтованими та законними.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.1.2. За приписами частини 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.1.3. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про неправильну оцінку судом апеляційної інстанції документів, що містяться у матеріалах справи, необхідність надання оцінки доказам у справі та повторного встановлення фактичних обставин справи.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Предметом цього судового розгляду є заява боржника про визнання судового наказу від 19.06.2017 таким, що не підлягає виконанню.
5.2.2. Стаття 117 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) передбачає правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у разі, зокрема, коли обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником і за інших підстав, тобто не обмежено переліком таких обставин.
5.2.3. 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) (далі - Закон України №1730-VIII (1730-19) ), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до приписів статті 1 цього Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Абзацом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України №1730-VIII визначено поняття "процедури врегулювання заборгованості", тобто це заходи, спрямовані в першу чергу на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Для участі в процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
5.2.4. Як встановлено господарськими судами, ТОВ "Рівнетеплоенерго" є учасником процедури врегулювання заборгованості в розумінні положень Закону України №1730-VIII (1730-19) , оскільки є теплопостачальним підприємством і здійснює закупівлю природного газу для виробництва теплової енергії та послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання та його включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.
Господарськими також встановлено, що відповідно до актів звіряння розрахунків, узгоджених між сторонами, станом на 25.05.2017, сума основного боргу за договором 4063/15-БО-28 від 29.12.2014, сплачена повністю.
Отже, сума боргу була сплачена боржником до видачі наказу Господарським судом Рівненської області від 19.06.2017.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України №1730-VIII, реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.
Таким чином, сума основного боргу ТОВ "Рівнетеплоенерго", по договору №4063/15-БО-28 від 29.12.2014 підлягала врегулюванню у відповідності до норм Закону України №1730-VIII (1730-19) , в тому числі і шляхом реструктуризації на 60 місяців, з можливістю дострокового погашення, як це визначено ч. 2 ст. 5 Закону України №1730-VIII.
5.2.5. Частиною 1 ст. 7 Закону України №1730-VIII, сума неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на погашену заборгованість, підлягають списанню.
Оскільки час видачі судового наказу №918/1203/16 сума основного боргу, яка підлягала стягненню, була добровільно сплачена боржником, 12.06.2017 наказом директора ТОВ "Рівнетеплоенерго" на підприємстві було створено комісію з питань реструктуризації заборгованості.
Згідно з протоколом №3 від 13.07.2017 зазначена комісія вирішила провести списання з обліку ТОВ "Рівнетеплоенерго" кредиторської заборгованості перед ПАТ НАК "Нафтогаз України" в частині неустойки (штраф, пеня), інфляційних нарахувань та процентів річних, які підлягають стягненню за договором №4063/15-БО-28 від 29.12.2014, за наказом господарського суду Рівненської області від 19.06.2017 №918/1203/16, в порядку визначеному Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" (996-14) .
Господарськими судами встановлено, що протокол було узгоджено всіма членами комісії без зауважень та направлено на адресу стягувача та ці обставини не заперечуються позивачем (стягувачем).
5.2.6. Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Отже, господарськими судами встановлено, що зобов'язання ТОВ "Рівнетеплоенерго" перед ПАТ НАК "Нафтогаз України" з оплати суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних, що підлягали стягненню на підставі рішення господарського суду Рівненської області у справі №918/1203/16 від 16.06.2017 виконано.
5.2.7. Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій на підставі статей 1, 2, 3, 5 частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", статей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017, дійшли обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для визнання наказу суду у цій справі в частині стягнення з відповідача суми заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат таким, що не підлягає виконанню.
6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.2. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" без задоволення, а постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 01.08.2017 - без змін.
7. Судові витрати
7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 01.08.2017 у справі №918/1203/16 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді О. Баранець
Л. Стратієнко