ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 914/1134/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича (далі - Підприємець)
на рішення господарського суду Львівської області від 22.08.2017 (суддя - Крупник Р.В.) та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 (головуючий - суддя Давид Л.Л., судді Гриців В.М. і Кордюк Г.Т.)
у справі № 914/1134/17
за позовом Підприємця
до товариства з обмеженою відповідальністю "Тікетс.Юей" (далі - ТОВ "Тікетс.Юей")
про стягнення збитків у розмірі 40 859 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
У червні 2017 року Підприємець звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "Тікетс.Юей" про стягнення 40 859 грн. збитків, завданих неналежним виконанням умов договору публічної оферти від 31.10.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані невнесенням ТОВ "Тікетс.Юей" змін до авіаквитків пасажирів та неповідомленням про таку зміну перевізника, що призвело до того, що пасажири не змогли здійснити посадку на борт повітряного судна.
Рішенням господарського суду Львівської області від 22.08.2017, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2017, у позові відмовлено повністю.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовано недоведеністю протиправності поведінки відповідача.
У касаційній скарзі Підприємець, посилаючись на прийняття оскаржуваних судових рішень зі справи з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.08.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 зі справи № 914/1134/17, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підприємець посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ; у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень).
Підприємець стверджує, що:
- висновок судів попередніх інстанцій про те, що зроблений ТОВ "Тікетс.Юей" запит спеціального обслуговування (SSR) про зміну паспортних даних, зокрема в частині коректного імені пасажира з ОСОБА_2 на ОСОБА_5, відповідає запиту, який агентство повинне було направити перевізнику згідно з підпунктом 7.4.9 договору публічної оферти є необґрунтованим оскільки у вказаному пункті договору не зазначено, що у разі змін до авіаквитків відповідач повинен надіслати SSR-повідомлення для авіакомпаній у ГДС Sabre; також зі змісту SSR-повідомлення не вбачається відомостей про внесення змін до авіаквитків, тобто відсутня інформація про те, що вносяться зміни до авіаквитків;
- доказ SSR-повідомлення для авіакомпаній у ГДС Sabre є неналежним доказом, оскільки SSR-повідомлення складено невідомо ким, без перекладу іншою мовою, не зазначено час його відправлення;
- лист товариства з обмеженою відповідальністю "Сейбр Україна" (далі - ТОВ "Сейбр Україна") від 12.07.2017 № 12/7/2017 та листування між відповідачем та валідуючим авіаперевізником "China Eastern Airlines" також є неналежним доказом, оскільки вони складені після порушення провадження у справі;
- судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки листам від 09.12.2016, де компанія Zhengzhou KeHui Technology Co., Ltd. підтвердила, що через невнесення змін агентом з продажу квитків до авіаквитків у частині персональних даних пасажирів вони не змогли здійснити посадку на борт повітряного судна;
- судами не надано оцінку тому, що позивач здійснив оплату за внесення змін до авіаквитків за двох пасажирів, а не за одного;
- дані серверу ІР-телефонії не є належним доказом, оскільки незрозуміло, ким, коли, за яких обставин і у зв'язку з чим здійснювалися дзвінки до валідуючого авіаперевізника "China Eastern Airlines".
03.04.2018 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ТОВ "Тікетс.Юей" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить рішення господарського суду Львівської області від 22.08.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 у справі №914/1134/17 залишити без змін, а касаційну скаргу Підприємця - без задоволення.
У відзиві ТОВ "Тікетс.Юей" вказує на те, що доводи, викладені Підприємцем у касаційній скарзі, є надуманими, необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке:
- форма запиту на внесення змін у персональні дані пасажира не визначена договором оферти, а відтак може подаватися, виходячи з конкретних обставин справи, в найбільш прийнятній формі на власний розсуд відповідача;
- розділом 1 Правил повітряних перевезень пасажирів та багажу (затверджених Міністерством інфраструктури України від 30.11.2012 № 735, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.12.2012 за № 2219/22531 (z2219-12) ; далі - Правила) встановлено, що автоматизована система бронювання / глобальна розподільна система - це система, яка забезпечує відображення інформації про розклад рейсів, наявність місць та тарифи авіаперевізників і за допомогою якої здійснюється бронювання послуг повітряних перевезень (далі - АСБ/ГРС); пунктом 2 розділу 7 Правил передбачено, що для бронювання використовуються АСБ/ГРС. Основною умовою застосування таких методів бронювання є відображення здійсненого бронювання у системі бронювання перевізника; направлення відповідачем SSR-повідомлення за допомогою ГРС Sabre (відповідно до Базового курсу по технології бронювання та продажу пасажирських авіаперевезень у ГДС Sabre) - це запит у авіакомпанію для спеціального обслуговування пасажирів, що може стосуватися паспортних даних пасажирів;
- відповідачем неодноразово здійснювалися телефонні дзвінки в авіакомпанію авіаперевізника "China Eastern Airlines" за номерами, що розміщені на офіційних сайтах авіакомпанії, що підтверджується даними сервісу ІР-телефонії відповідача.;
- розшифрування SSR-повідомлення "SSR CKIN YY HK1 PLS CORRECT NAME SB ОСОБА_5 2.1": SSR - Special Service Request (запит спеціального обслуговування); CKIN - Check in information for airport personnel (вказівка на те, що працівникам аеропорту потрібно звернути увагу та врахувати запит під час проходження реєстрації пасажиром); YY (частина команди в ГДС) - інформація, вказана з цим кодом передається у всі авіакомпанії, що беруть участь у перевезенні; HK1 - код статусу сегмента - "підтверджено" (щодо одного пасажира); PLS - please (будь-ласка); CORRECT NAME SB ОСОБА_5 - інформація з проханням змінити ім'я пасажира на коректне, в цьому випадку - ОСОБА_5; 2.1 - номер пасажира у бронюванні;
- SSR-повідомлення подаються перевізнику за допомогою системи ГРС Sabre англійською мовою та з використанням термінів, позначень, системних команд, що використовуються у сфері авіації та є зрозумілими для обох сторін. Факт надіслання та отримання запиту SSR підтверджується офіційним листом від ТОВ "Сейбр Україна"; перевізник в електронному листі від 04.07.2017 також підтвердив факт наявності та внесення відповідачем SSR ГРС Sabre та зазначив, що причина відмови у посадці пасажирів на рейс - це дії представників аеропорту, які з невідомих відповідачу причин не прийняли цю інформацію;
- пунктом 4.1.10 договору оферти, з яким погодився покупець, передбачено, що всі надіслані повідомлення за допомогою електронних засобів зв'язку через сайт, або службою підтримки відповідно до запиту прирівнюються до комунікації на паперових носіях; всі електронні та системні дані, що зберігаються у Системі Бронювання Агентства чи GDS, разом чи окремо, є обов'язковими, належними і допустимими доказами при вирішенні можливих претензій/суперечок, що виникають із або у зв'язку з виконанням цього договору, а тому посилання скаржника на порушення судами статті 43 ГПК України є необґрунтованим;
- лист від 09.12.2016 компанії Zhengzhou KeHui Technology Co., Ltd слід вважати неналежним доказом, оскільки з нього немає можливості достовірно встановити факт прибуття працівників компанії на рейс та факт відмови у посадці пасажирів на борт повітряного судно з вини відповідача.
Розгляд касаційної скарги відповідача здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017).
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- 31.10.2016 між Підприємцем (за договором - Клієнт, Користувач, Покупець, Пасажир) та ТОВ "Тікетс.Юей" (за договором - Агентство) укладено договір публічної оферти TICKETS.UA (розміщений на сайті https://tickets.ua/; далі - Договір);
- відповідно до пункту 3.1 Договору предметом договору є надання агентством послуг з бронювання, оформлення, продажу послуг та надання інших додаткових послуг агентства за допомогою технічних можливостей сайту;
- згідно з пунктами 2.4 та 3.3 Договору його було укладено шляхом реєстрації позивача на сайті, створення ним бронювання та замовлення додаткових послуг;
- Договір в інтересах позивача було укладено громадянкою ОСОБА_1, яка діяла на підставі договору підряду від 01.08.2016 № 1/270;
- 31.10.2016 за допомогою технічних можливостей інтернет-сайту www.tickets.ua, позивачем було створено замовлення на авіаперевезення двох пасажирів, громадян Китаю - ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується наявним у матеріалах справи бронюванням MBGSBM;
- 31.10.2016 згідно з названим бронюванням, з використанням автоматизованої системи, в якій міститься інформація про маршрут, деталі оплати повітряного перевезення, правила застосування тарифу було сформовано наступні електронні авіаквитки: № 7812296936903 на пасажира ОСОБА_3 за маршрутом Женьчжоу - Шанхай - Амстердам - Київ, виліт 19.11.2016, Київ - Амстердам - Шанхай - Женьчжоу, виліт 30.11.2016; № 7812296936905 на пасажира ОСОБА_2 за маршрутом Женьчжоу - Шанхай - Амстердам - Київ, виліт 19.11.2016, Київ - Амстердам - Шанхай - Женьчжоу, виліт 30.11.2016;
- позивач сплатив відповідачу вартість вказаних квитків у сумі 40 859 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31.10.2016 № 9316;
- 11.11.2016 позивачем сформовано запит на зміну персоніфікованих даних пасажира по бронюванню MBGSBM, яким змінено анкетні дані пасажирів, а саме: з ОСОБА_3 на ОСОБА_4, а також з ОСОБА_2 на ОСОБА_5;
- за наслідками опрацювання вказаного запиту відповідач повідомив позивача про необхідність подання сканкопії паспортів пасажирів та про здійснення оплати за зміну анкетних даних у розмірі 1 911 грн.;
- 17.11.2016 позивач оплатив кошти в сумі 1 911,00 грн. за зміну анкетних даних, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 9891. Після оплати вказаної суми відповідач прийняв запит позивача до опрацювання;
- 19.11.2016 пасажири ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не змогли пройти на борт літака. Як стверджує позивач, вказана обставина є наслідком дій агента з продажу квитків, оскільки останнім не виконано вимог щодо зміни персональних даних вказаних пасажирів та не повідомлено про таку зміну перевізника - авіакомпанію "China Eastern Airlines";
- 21.11.2016 позивачем сформовано запит на повернення авіаквитків № 7812296936903 та № 7812296936905 відповідачу та отримання від останнього (повернення) сплачених коштів.
- за результатами опрацювання названого запиту відповідачем визначено, що поверненню підлягає сума в розмірі 3 308 грн.
- вказана сума коштів була сплачена відповідачем позивачу в процесі розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 07.08.2017 № 5751. 22.11.2016 відповідач повернув позивачу 1 911 грн., сплачених останнім за внесення змін до персоніфікованих даних пасажирів.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення заявлених позивачем сум, а саме - стягнення збитків у розмірі 37 551 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), що становить суму сплачених коштів за придбані авіаквитки.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
ЦК України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Частиною першою статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що позивачем та відповідачем укладено договір публічної оферти TICKETS.UA, згідно з умовами якого сторони погодили, що агентство надає можливість бронювання послуг на сайті на умовах партнерських, агентських, субагентських та інших договорів із постачальниками послуг/перевізниками. При створенні бронювання на сайті клієнт вступає в прямі договірні відносини з постачальниками послуг/перевізниками. З моменту оформлення бронювання агентство діє виключно як посередник між клієнтом і відповідними постачальниками послуг/перевізниками. Агентство лише передає деталі замовлення і не є постачальником чи співпостачальником замовлених послуг, не може впливати на умови надання послуги їх безпосереднім виконавцем та не несе відповідальності у разі порушення ними умов надання послуг. Постачальники послуг/перевізники, які надають туристичні, дозвільні та інші послуги і які доступні на сайті, є незалежними підрядниками і не є агентами чи співробітниками агентства. Повну відповідальність за надання послуг з перевезення пасажирів та/або надання інших послуг несе безпосередній перевізник/постачальник послуг (пункт 3.6 Договору).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 6.1.5 Договору при внесенні змін у створене бронювання покупець бере на себе всі можливі ризики, в тому числі, але не виключно, пов'язані з втратою вартості/зміною тарифу, згідно якого була оплачена конкретна послуга, поверненням білету, оплатою сервісного збору у зв'язку із внесенням змін у бронювання, необхідністю здійснення різного роду доплат, санкцій/штрафів, створенням нового бронювання, поверненням сплачених коштів, конвертацією валют при поверненні сплачених коштів та інше. Агентство робить все можливе для перевірки внесення інформації при бронюванні, але не несе і не може нести відповідальність та пов'язаних з цим збитків за неправильне, неповне чи неточне заповнення персональних та інших даних пасажирів/клієнтів.
Згідно з підпунктом 7.4.9 Договору, будь-які запити на внесення змін до авіаквитків можуть розглядатися перевізниками, як правило, протягом 2 тижнів. Перевізники самостійно визначають строки розгляду запитів, агентство лише надсилає перевізнику відповідні запити та не може на них впливати чи нести відповідальність перед покупцем у випадку затримки розгляду будь-якого запиту перевізником.
Умовами укладеного Договору не передбачено строків, протягом яких відповідач повинен відправити відповідний запит перевізнику, а також не визначено форми цього запиту.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 17.11.2016 (за два дні до вильоту) позивач, після здійснення всіх необхідних оплат, створив запит на зміну даних пасажира по бронюванню MBGSBM та змінив анкетні дані пасажирів, а саме: з ОСОБА_3 на ОСОБА_4, а також з ОСОБА_2 на ОСОБА_5.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у позивача не було необхідності створювати запит на зміну паспортних даних пасажира ОСОБА_3, оскільки, як вбачається з електронного авіаквитка №7812296936903 та наявної в матеріалах справи копії паспорта, в авіаквитку було вказане правильне його ім'я та прізвище.
Відповідач протягом 17.11.2016, 18.11.2016 та 19.11.2016 здійснив одинадцять дзвінків до валідуючого авіаперевізника "China Eastern Airlines", проте жодної відповіді від останнього не було отримано, що підтверджується даними з серверу ІР-телефонії відповідача.
19.11.2016 о 10:33 год. відповідачем внесено запит (SSR-повідомлення) для авіакомпаній у ГДС Sabre про те, що коректне ім'я пасажира ОСОБА_2 - ОСОБА_5.
Факт внесення вказаного запиту відповідачем підтверджується також самим валідуючим авіаперевізником "China Eastern Airlines", а саме - електронним листом від 04.07.2017 авіаперевізник підтвердив наявність SSR-повідомлення відповідача та зазначив, що працівниками аеропорту не прийнято цю інформацію після реєстрації на рейс.
Доводи Підприємця про те, що запит спеціального обслуговування (SSR) про зміну паспортних даних, зокрема в частині коректного імені пасажира з ОСОБА_2 на ОСОБА_5, не відповідає запиту, який агентство повинне було направити перевізнику згідно з підпунктом 7.4.9 договору публічної оферти, - є необґрунтованими з огляду на таке.
Базовим курсом по технології бронювання і продажу пасажирських авіаперевезень (далі - Базовий курс)передбачено, що Sabre - це глобальна дистрибутивна система, яка дозволяє бронювати і продавати різні види перевезень та тревел послуг. Крім цього ця система забезпечує користувачів даними про розклад, наявність місць, ціну і правила Постачальників послуг, а також додатковою довідковою інформацією.
Пункт 9.5.2 Базового курсу регулює здійснення запитів спеціального обслуговування на борті (SSR - Special Service Request). Запити спеціального обслуговування можуть бути наступними:
- контактна інформація для екстрених випадків;
- запити спеціального харчування на борту;
- паспортні дані пасажира;
- відомості про вік дитини до 2-х років;
- запит на перевезення домашніх тварин;
- запит на перевезення зброї, вантажу, який перевищує норми перевезення, спортивного інвентаря;
- запити, пов'язані з перевезенням дітей;
- запит конкретного місця в салоні.
З огляду на те, що Договором не передбачено конкретна форма запиту на внесення змін до авіаквитків щодо персональних даних пасажира, а зроблений запит спеціального обслуговування (SSR) передбачає можливість передачі інформації щодо паспортних даних пасажира, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що SSR-повідомлення, зроблене відповідачем, 19.11.2016 відповідає запиту, який агентство повинне було направити перевізнику згідно з підпунктом 7.4.9 Договору.
Крім того, судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив одинадцять дзвінків до валідуючого авіаперевізника "China Eastern Airlines" для повідомлення інформації щодо змін до авіаквитків пасажирів.
За таких обставин та враховуючи, що відповідачем здійснено всі необхідні дії для внесення змін до авіаквитка пасажира для того, щоб вказаний пасажир зміг здійснити посадку на борт літака, а позивачем не доведено, що відповідачем було порушено умови укладеного між ними Договору та вчасно не повідомлено валідуючого перевізника про зміну паспортних даних пасажира ОСОБА_5, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Підприємця та стягнення збитків у розмірі 37 551 грн. з ТОВ "Тікетс.Юей".
Доводи касаційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки вони зводяться до переоцінки вже оцінених судами попередніх інстанцій доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції визначених статтею 300 ГПК України, в редакції чинній з 15.12.2017, згідно з частиною другою якої суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи, викладені ТОВ "Тікетс.Юей" у відзиві на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанції - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, які застосовані судами з урахуванням встановлених ними фактичних обставин справи і наявних у ній доказів.
Керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 22.08.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 зі справи № 914/1134/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов