Відповідно до статей 10, 13, 18 Закону України "Про Службу безпеки України" (2229-12) , статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) , з метою врегулювання продовольчого забезпечення в системі Служби безпеки України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України, що додається.

2. Начальникам органів, підрозділів, закладів, установ Служби безпеки України та Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України для організації продовольчого забезпечення керуватися цим Положенням.

3. Начальникам Управління правового забезпечення та Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Центрального управління Служби безпеки України від 25 червня 2018 року № 1112 (z0852-18) "Про затвердження Положення про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України на мирний час", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 852/32304.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ПОЛОЖЕННЯ

про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України

I. Основні положення

1. Це Положення визначає завдання, організацію та порядок продовольчого забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України (далі - військовослужбовці) і годування штатних тварин за рахунок держави в системі Служби безпеки України.

2. Основними завданнями продовольчого забезпечення є забезпечення підрозділів Центрального управління Служби безпеки України, регіональних органів, органів військової контррозвідки, а також навчальних, наукових, науково-дослідних та інших закладів, установ, організацій Служби безпеки України та Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України (далі - органи, підрозділи, заклади) продовольством, технікою та майном продовольчого призначення, а також організація харчування військовослужбовців і годування штатних тварин за рахунок держави відповідно до встановлених норм.

3. Продовольче забезпечення включає:

обрахування потреби, планування та забезпечення продовольством, технікою та майном продовольчого призначення, а також організацію ремонту техніки та майна продовольчого призначення (далі - техніка та майно);

визначення потреби в коштах на закупівлю продовольства, техніки та майна, а також на виплату грошової компенсації замість норм харчування;

організацію харчування військовослужбовців і годування штатних тварин;

зберігання продовольства, техніки та майна;

надання пропозицій до норм харчування для військовослужбовців і норм годування штатних тварин;

розробку норм забезпечення підрозділів технікою та майном;

організацію і ведення обліку, звітності та контролю за напрямом діяльності.

4. Продовольче забезпечення здійснюють:

у підрозділах Центрального управління Служби безпеки України, які не мають господарських підрозділів,- Департамент господарського забезпечення Служби безпеки України (далі - ДГЗ);

в органах, підрозділах, закладах - їх підрозділи господарського забезпечення.

5. Розміри поточних запасів продовольства визначаються з урахуванням їх призначення, особливостей розташування (дислокації) органів, підрозділів, закладів (умов підвезення, завдань, які виконуються).

6. Органи, підрозділи, заклади, які ліквідуються, за рішенням ДГЗ здають (передають) наявне у них продовольство, техніку і майно та за результатами надають ДГЗ остаточний звіт про наявність продовольства, техніки та майна продовольчого призначення (додаток 1).

7. Військовослужбовці зараховуються на продовольче забезпечення наказом керівника органу, підрозділу, закладу, який має право на видання відповідних наказів.

Підставою для видання наказу про зарахування на продовольче забезпечення є атестат на продовольство (додаток 2) (за винятком випадків, передбачених пунктом 8 цього розділу), а також посвідчення про відрядження.

Атестат на продовольство визначає, до якого числа та за якими нормами військовослужбовець забезпечений харчуванням (грошовою компенсацією замість норми харчування, повсякденними наборами сухих продуктів, добовими польовими наборами продуктів).

У разі втрати атестата на продовольство військовослужбовці зараховуються на продовольче забезпечення наказом керівника органу, підрозділу, закладу на підставі їх рапорту, у якому зазначається причина втрати атестата, до якого числа та за якими нормами харчування вони були забезпечені продовольством (грошовою компенсацією замість норми харчування, повсякденним набором сухих продуктів, добовим польовим набором продуктів).

Керівник органу, підрозділу, закладу за фактом втрати атестата на продовольство призначає комісію, що встановлює обставини, за яких було втрачено атестат на продовольство, та складає про це акт. Акт затверджується керівником органу, підрозділу, закладу та скріплюється гербовою печаткою. Акт складається у двох примірниках, із яких перший із запитом на дублікат атестата надсилається до органу, підрозділу, закладу, яким видано атестат на продовольство, а другий - долучається до відповідної справи.

Протягом доби з дня отримання запиту та першого примірника акта орган, підрозділ, заклад має відправити дублікат атестата на продовольство.

8. На продовольче забезпечення за рахунок держави без атестата на продовольство зараховуються військовослужбовці під час:

несення бойового чергування, добового чергування, варти та у разі призначення до складу добового наряду;

залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

забезпечення проведення антитерористичної операції;

перебування в польових умовах (у таборах, на навчаннях, маневрах) під час відпрацювання завдань з бойової (навчально-бойової) підготовки;

залучення до здійснення заходів із правового режиму воєнного стану приведення органів, підрозділів, закладів у найвищий ступінь бойової готовності.

Також на продовольче забезпечення без атестата на продовольство зараховуються хворі, які відповідно до законодавства мають право на безкоштовне лікування або обстеження у військовомедичних закладах Служби безпеки України, крім курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів Служби безпеки України вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ).

У разі невідкладної госпіталізації курсантів ВНЗ та відсутності у них атестата на продовольство зарахування на продовольче забезпечення здійснюється без атестата. У таких випадках заклад охорони здоров’я Служби безпеки України витребовує атестат на продовольство з відповідного закладу ВНЗ, а останній протягом доби з дати отримання відповідного запиту зобов’язаний надіслати його до закладу охорони здоров’я Служби безпеки України.

Військовослужбовцям, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави, у разі вибуття у відрядження (проходження стажування) до органів, підрозділів, закладів, які не здійснюють продовольче забезпечення за рахунок держави, атестат на продовольство не виписується, а замість норм харчування виплачується грошова компенсація відповідно до пункту 3 розділу II цього Положення.

9. Військовослужбовці, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття у відрядження, на лікування тощо знімаються з продовольчого забезпечення (сніданку, обіду або вечері залежно від часу вибуття) на підставі наказу керівника органу, підрозділу, закладу про вибуття.

При звільненні (виключенні зі списків особового складу органу, підрозділу, закладу) військовослужбовці, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави, забезпечуються харчуванням до дня виключення їх зі списків особового складу.

У разі вибуття військовослужбовців у складі групи атестат на продовольство виписується один на всю групу військовослужбовців, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави. До атестата додається список військовослужбовців, який підписується тими самими посадовими особами, що й атестат, а також старшим команди (підрозділу), що вибуває, і скріплюється гербовою печаткою.

10. Харчування у санаторно-курортних та оздоровчих закладах Служби безпеки України здійснюється відповідно до наказу Центрального управління Служби безпеки України від 13 січня 2014 року № 5 (z0221-14) "Про харчування у санаторно-курортних та оздоровчих закладах Служби безпеки України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2014 року за № 221/24998.

11. Порядок взаємодії Служби безпеки України та суб’єктів господарювання з метою забезпечення харчуванням військовослужбовців, які мають право на продовольче забезпечення за рахунок держави, а також годування штатних тварин здійснюється відповідно до наказу Центрального управління Служби безпеки України від 07 вересня 2018 року № 1545 (z1117-18) "Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Служби безпеки України шляхом залучення суб’єктів господарювання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2018 року за № 1117/32569.

II. Забезпечення продовольством

1. Забезпечення військовослужбовців продовольством здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 (426-2002-п) "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту" (далі - Постанова 426).

2. Нормами харчування визначено асортимент та кількість продовольства, що відпускається для харчування однієї людини на добу.

3. У Службі безпеки України забезпечення харчуванням військовослужбовців за нормами харчування здійснюється за рахунок держави в межах установлених обсягів бюджетних призначень на зазначені цілі.

Військовослужбовцям норми харчування видаються через їдальні, склади або замість встановлених норм харчування виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Розмір вартості норм харчування військовослужбовців Служби безпеки України встановлюється в розмірах, визначених для військовослужбовців Збройних Сил України.

Списки на виплату грошової компенсації замість норм харчування складаються відповідальною особою, визначеною керівником органу, підрозділу, закладу, та щомісяця оголошуються наказом керівника органу, підрозділу, закладу на підставі особистих рапортів військовослужбовців на ім’я керівника відповідного органу, підрозділу, закладу.

Виплата грошової компенсації замість норм харчування здійснюється на підставі наказу керівника органу, підрозділу, закладу в поточному місяці за минулий місяць.

4. Курсанти ВНЗ забезпечуються харчуванням або грошовою компенсацією замість норми харчування на весь період навчання до отримання ВНЗ наказу про присвоєння їм офіцерських звань.

5. Виплата грошової компенсації замість норм харчування за час відпустки курсантам ВНЗ не проводиться.

Курсантам ВНЗ із числа сиріт та осіб, які позбавлені батьківського піклування або в яких один із батьків загинув при виконанні обов’язків військової служби, під час перебування у відпустці, у тому числі у відпустці через хворобу, за місцем навчання виплачується грошова компенсація замість норми харчування.

Курсантам ВНЗ, які мають зріст 190 см і вище, на весь строк навчання (крім курсантів випускного курсу) дозволяється видавати додаткове харчування в розмірі половини норми, передбаченої для них. Додаткове харчування призначається наказом керівника ВНЗ за висновками військоволікарської комісії.

6. Особи, які вступають до ВНЗ, забезпечуються харчуванням за плату, крім осіб із числа сиріт та осіб, які позбавлені батьківського піклування або в яких один із батьків загинув при виконанні обов’язків військової служби, харчування яких здійснюється за рахунок держави.

7. За час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація замість норм харчування може виплачуватися за строк, що не перевищує загального строку позовної давності, відповідно до чинного законодавства.

За понаднормове харчування грошова компенсація замість норм харчування не виплачується.

8. Військовослужбовці та інші особи, визначені Постановою 426 (426-2002-п) , мають право на одержання тільки однієї норми харчування.

9. У випадках, коли військовослужбовець під час службового відрядження забезпечується харчуванням або продуктовими наборами (повсякденними наборами сухих продуктів, добовими польовими наборами продуктів) за рахунок держави відповідно до вимог Постанови 426 (426-2002-п) , у посвідченні про відрядження відповідальною особою підрозділу, що здійснив таке забезпечення, робиться відмітка про кількість діб забезпечення таким харчуванням.

Забезпечення військовослужбовців продуктовими наборами здійснюється за накладною на підставі відповідного наказу керівника органу, підрозділу, закладу, який має право видавати такі накази.

10. Військовослужбовці, продовольче забезпечення яких здійснюється на підставі міжнародних угод України, забезпечуються продовольством за нормами та в порядку, визначеними цими угодами.

III. Техніка та майно

1. До техніки належать:

1) польові технічні засоби:

технічні засоби для приготування і транспортування їжі в польових умовах (кухні автомобільні, причіпні, переносні, газові, кухні-їдальні пересувні, плити причіпні та переносні, їдальні автомобільні та причіпні, кип’ятильники переносні, термоси, термоси-ящики тощо);

технічні засоби підвезення продовольства та води (авторефрижератори, причепи-рефрижератори, автофургони та причепи-фургони хлібні, ізотермічні та комбіновані транспортні засоби, причеписклади, причепи-контейнери, автоводоцистерни, причепи-цистерни для води, цистерни переносні для води тощо);

2) технологічне обладнання їдалень:

механічне (універсальні кухонні машини, машини для чищення картоплі, для нарізання овочів, шинкувальні машини, м’ясорубки, машини для формування і панірування котлет, хліборізки, рибочистки, збивальні машини, машини для миття посуду тощо);

теплове (плити, котли стравоварильні, сковороди та фритюрниці електричні, шафи жарові та пекарські, кип’ятильники тощо);

3) холодильне обладнання їдалень та продовольчих складів (шафи та камери холодильні, побутові холодильники, вітрини-прилавки, холодильні агрегати тощо);

4) ваговимірювальні прилади (ваги настільні та товарні, гирі тощо).

2. До майна належать:

столово-кухонний посуд та інвентар;

немеханічне обладнання їдалень і продовольчих складів (лінії самообслуговування, столи, ванни виробничі, стелажі для посуду, візки для підвезення готової їжі та збирання посуду тощо);

спеціальні намети та брезенти для укриття продовольства, техніки та майна, а також клейонки, серветки тощо;

запасні частини, матеріали, пристрої, інструменти та приладдя для експлуатації і ремонту техніки;

тара всіх видів, стелажі, піддони та контейнери;

книги та бланки обліку і звітності, плакати та інша документація.

3. За технічний стан, готовність техніки до використання, організацію її технічного обслуговування і ремонту відповідає керівник органу, підрозділу, закладу та начальник підрозділу господарського забезпечення (відповідальний за господарську діяльність органу, підрозділу, закладу).

IV. Приймання і відпускання продовольства, техніки та майна

1. Відпуск продовольства, техніки та майна здійснюється за нарядами.

2. Документом, який дає право на приймання продовольства, техніки та майна органом, підрозділом, закладом, є довіреність, видана керівником органу, підрозділу, закладу.

3. Передавання продовольства, техніки та майна з одного органу, підрозділу, закладу до іншого проводиться з письмового дозволу начальника ДГЗ, із оформленням відповідних первинних документів.

4. Визначена керівником органу, підрозділу, закладу особа при прийманні продовольства, техніки та майна зобов’язана:

перевірити наявність супровідних документів;

перевірити наявність та відповідність документів, що підтверджують якість та безпечність продовольства, їх вагу і тару, відповідність даних про фасовані харчові продукти безпосередньо на упаковці або етикетці, приєднаній до неї;

перевірити наявність на м’ясних тушах позначок придатності, що засвідчують придатність м’яса для харчування особового складу та категорію вгодованості;

перевірити технічний стан техніки, який повинен відповідати стану, зазначеному в документах, стан і комплектність належного до неї приладдя, інструменту, запасних частин, експлуатаційної документації;

стежити за правильністю укладення та кріплення вантажу під час його завантаження;

у разі підвезення продовольства, техніки та майна кількома автомашинами супровідний лист вручається особам, що їх супроводжують, або водію кожної автомашини.

5. Продовольство, у тому числі й продовольство, розфасоване в мішки, під час приймання перевіряється шляхом зважування або перерахування поштучно.

6. Продовольство, техніка та майно, що надійшли до органу, підрозділу, закладу, приймаються матеріально відповідальною особою самостійно або із залученням комісії, утвореної керівником органу, підрозділу, закладу, відповідно до чинного законодавства та укладених договорів.

7. Продовольство підвозиться органам, підрозділам, закладам транспортом. Приймання і відпускання продовольства проводяться в чистому спецодязі. Використовувати транспорт, що не відповідає гігієнічним вимогам для перевезення продовольства, забороняється.

8. Продукти харчування, які швидко псуються, підвозяться рефрижераторами, ізотермічними і комбінованими транспортними засобами.

Для підвезення хліба використовуються спеціально обладнані автофургони.

Підвезення хліба, м’яса та риби в кількості, що не потребує спеціального транспорту, дозволяється у спеціально обладнаних ящиках зі щільними кришками з дотриманням гігієнічних вимог.

9. Зберігання та видача продуктів харчування із закінченими строками придатності не допускається.

V. Організація зберігання продовольства, техніки та майна

1. Зберігання продовольства, техніки та майна організовується на складах органів, підрозділів, закладів.

2. Для зберігання продовольства, техніки та майна на складах обладнуються універсальні та спеціалізовані сховища (навіси).

До спеціалізованих сховищ належать стаціонарні холодильники, овочесховища, сховища для зберігання олії, пункти для квашення та засолювання овочів і фруктів.

Усі сховища мають забезпечувати надійне зберігання продовольства, техніки та майна, їх правильне розміщення і використання засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

3. Склад для зберігання продовольства та майна має містити:

основне сховище;

сховище (місце) для зберігання олії, солоної риби, томатної пасти, солоних огірків і помідорів;

овочесховище для зберігання фруктів, свіжої картоплі та інших овочів;

холодильник (морозильну скриню (холодильні камери)) із відділеннями для м’яса, свіжої риби та інших продуктів, які швидко псуються;

сховище (місце) для зберігання обладнання та майна.

Холодильні камери мають бути укомплектовані термометрами, дерев’яними ґратами, деками для збирання м’ясного соку, гачками з нержавіючої сталі (луджені) для підвішування м’яса. Холодильні агрегати мають бути обладнані знімальною ґратчастою загорожею і надійно заземлені.

Техніка та майно поточного утримання зберігаються окремо від техніки та майна довгострокового зберігання.

Техніка та майно зберігаються комплектно. Допускається зберігання комплектувальних виробів, які потребують особливих умов зберігання, окремо із зазначенням у стелажному (штабельному) ярлику (додаток 3) місця зберігання основного комплекту.

4. На кожному складі має бути така документація:

посадові обов’язки начальника складу, комірника;

паспорт складу (додаток 4);

правила зберігання продовольства, техніки та майна;

схеми розміщення продовольства, техніки та майна у приміщеннях складу;

інструкція щодо правил експлуатації електросилових установок і техніки безпеки під час роботи на складі;

інструкція щодо правил техніки безпеки під час роботи на складі;

інструкція, за якою діє особовий склад під час евакуації майна в разі пожежі, стихійного лиха, отримання сигналів оповіщення тощо;

умови, строки зберігання і реалізації продуктів;

стелажний (штабельний) ярлик;

картка реєстрації температури та вологості повітря (додаток 5);

книга обліку наявності та руху матеріальних засобів (додаток 6);

опис внутрішнього обладнання, інвентарю, інструменту, закріплених за складом.

5. Розміщення й укладання продовольства здійснюються з урахуванням строків виготовлення та часу надходження на склад, асортименту, призначення, виду упаковки, вимог щодо товарного сусідства та стійкості під час зберігання.

Зберігання господарських матеріалів та непродовольчих товарів разом із продовольством забороняється.

6. Усі сховища мають відповідати вимогам санітарного законодавства та бути обладнані охороннопожежною сигналізацією.

Залежно від призначення сховища складу обладнуються:

підлоговими та поличними стелажами, контейнерами, дошниками та іншим обладнанням;

ваговимірювальними приладами;

термометрами та психрометрами;

інструментом для упаковування, розпаковування продовольства, майна та ремонту тари;

інвентарем і спеціальним одягом для проведення робіт у складському приміщенні, дошниках і бетонних ямах (драбина, гумові чоботи, килимки гумові, протигази, вила луджені тощо);

інвентарем для прибирання приміщень;

шафами для спеціального робочого одягу та господарського інвентарю;

колодами зі столом для рубання м’яса;

столами, стільцями та шафами для обладнання робочих місць персоналу складу;

санітарно-технічним обладнанням для дотримання особистої гігієни працівниками сховищ (рукомийник, мило, рушник);

засобами пожежогасіння;

медичною аптечкою;

природною або примусовою механічною припливно-витяжною вентиляцією;

комплектом тари для видавання продуктів до їдальні.

7. Прибирання приміщень проводиться не рідше одного разу на добу в кінці робочого дня. Після кожного відпускання продовольства або майна продукти, які розсипалися, та сміття прибирають.

Прибирання пилу зі стін, стелі складських приміщень, тари з продовольством, стелажів проводиться за потреби, але не рідше одного разу на тиждень.

8. Перевірка продовольства на предмет ураження шкідниками проводиться не рідше одного разу на місяць у холодний період року і не рідше одного разу на тиждень при температурі повітря вище 10 °С. У разі явного виявлення ураження продовольства шкідниками проводяться заходи відповідно до системи НАССР.

Перед прийняттям продовольства на зберігання проводиться профілактична дезінфекція (дезінсекція, дератизація). Надалі зазначені заходи в приміщеннях проводяться за потреби, при наявності епідемічних показників та відповідно до системи НАССР (впровадженої на об’єкті). На об’єктах, де немає гризунів, ведеться спостереження та здійснюються систематичні перевірки. У разі виявлення на об’єкті комах або гризунів негайно проводяться дератизаційні та дезінсекційні заходи.

VI. Організація харчування

1. Організація харчування військовослужбовців покладається на керівника органу, підрозділу, закладу.

2. Кожна їдальня повинна мати необхідні виробничі, допоміжні, побутові та технічні приміщення, обідній зал, технологічне, холодильне й інше устаткування для приготування та приймання їжі.

3. Кожна одиниця обладнання їдалень закріплюється за визначеною особою, яка зобов’язана виконувати правила експлуатації, технічного обслуговування і техніки безпеки під час роботи з ним, стежити за своєчасним проведенням поточного ремонту та виконувати гігієнічні вимоги щодо його утримання.

Персонал їдалень перед експлуатацією технологічного та холодильного обладнання здає заліки в обсязі програми технічного мінімуму. Без здачі заліків робітники їдальні до експлуатації вказаного обладнання не допускаються.

Відповідальною особою за збереження, технічний стан та правильну експлуатацію технологічного і холодильного устаткування, а також інвентарю та столово-кухонного посуду є начальник (завідувач) їдальні або особа, на яку покладено виконання його обов’язків.

4. Їжа в їдальнях готується відповідно до розкладки продуктів (додаток 7).

У їдальнях, де особовий склад одержує харчування за нормою № 1 - загальновійськова, затвердженою Постановою 426 (426-2002-п) , гаряча їжа готується та видається три рази на добу - на сніданок, обід і вечерю.

Час приймання їжі особовим складом визначається розпорядком дня, який затверджується керівником органу, підрозділу, закладу.

Норма харчування при триразовому харчуванні розподіляється відповідно до енергетичної цінності (калорійності) таким чином: на сніданок - 30-35 %, на обід - 40-45 %, на вечерю - 30-20 %.

5. Розкладка продуктів складається відповідальним за продовольче забезпечення за участю відповідального за медичне забезпечення, начальника (завідувача) їдальні або особи, на яку покладено виконання його обов’язків та завідувача виробництва (шеф-кухаря).

Розкладка продуктів за нормами харчування № 5 - лікувальна та № 9 - дієтична, затвердженими Постановою 426 (426-2002-п) , у підрозділі складається відповідальним за медичне забезпечення за участю відповідального за продовольче забезпечення та завідувача виробництва (шеф-кухаря).

Розкладка продуктів підписується відповідальними за продовольче і медичне забезпечення, начальником господарського підрозділу та затверджується керівником органу, підрозділу, закладу.

6. Розкладка продуктів складається на тиждень або подекадно (на підставі відповідного рішення керівника органу, підрозділу, закладу) окремо за кожною нормою у трьох примірниках.

Перший примірник залишається в підрозділі, який функціонально займається питаннями продовольчого забезпечення, і є підставою для виписування накладної для видачі продуктів зі складу в їдальню, другий - вивішують на "Місці контролю" для ознайомлення з ним осіб, які харчуються, третій - у гарячому цеху для здійснення контролю під час приготування їжі.

Під час складання розкладки продуктів враховуються особливості та характер бойової підготовки, пора року, наявність і асортимент продуктів, норми харчування, а також побажання військовослужбовців, які харчуються.

Унесення змін до затвердженої розкладки продуктів здійснюється тільки з дозволу керівника органу, підрозділу, закладу. Після кожного внесення змін керівник органу, підрозділу, закладу зобов’язаний підтвердити свій дозвіл підписом у розкладці продуктів.

7. З метою урізноманітнення харчування або у разі відсутності встановлених продуктів на складі дозволяється при складанні розкладки продуктів проводити заміну одних продуктів на інші відповідно до норм заміни продуктів харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених Постановою 426 (426-2002-п) .

8. Продукти зі складу в їдальню для приготування їжі зважуються і відпускаються (окремо на сніданок, обід, вечерю) за накладними, виписаними у двох примірниках, на підставі розкладки продуктів та даних книги обліку руху осіб, що харчуються (додаток 8).

Наступного дня після видачі продуктів обидва примірники накладних здаються до підрозділу, що відповідає за продовольче забезпечення, один із яких передається до фінансового підрозділу (відповідального за фінансове забезпечення).

9. Продукти, які потребують вимочування, розморожування, тривалої теплової обробки, видаються з урахуванням часу, необхідного для їх приготування.

Продукти зі складу в їдальню видаються в чистій, спеціально пристосованій для цього закритій тарі з відповідним маркуванням ("М’ясо", "Риба", "Крупа", "Овочі" тощо).

10. Закладання кухарями продуктів у казан проводиться згідно з масою у присутності чергового їдальні (завідувача виробництва, шеф-кухаря).

11. До початку видачі готової їжі її якість перевіряється посадовими особами органу, підрозділу, закладу згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших керівних документів.

Лікар (фельдшер) повинен перевірити санітарний стан приміщень їдальні, вимоги до столово-кухонного посуду та інвентарю.

Перевірка начальником органу, підрозділу, закладу або його заступниками якості приготування їжі (оцінка кожної страви) полягає у визначенні харчових якостей їжі, її об’єму, маси м’ясних (рибних) порцій, холодних закусок, перших, других і третіх страв.

Результати перевірки вносяться до книги обліку контролю за якістю приготування їжі (додаток 9).

У разі виявлення невідповідності страв та маси порцій (їх зменшення), визначених у розкладці продуктів та виданих особовому складу, з’ясовуються причини їх невідповідності та вживаються відповідні заходи (здійснюється довидача продуктів зі складу та проводиться службове розслідування). Нестача продуктів через їх довидачу зі складу компенсується за рахунок осіб, винних у нестачі. Якщо довидані продукти потребують теплової обробки, за рішенням керівника органу, підрозділу, закладу приймання їжі переноситься.

Під час приймання їжі особовим складом у їдальні підрозділу повинен бути присутнім черговий (відповідальний) підрозділу, органу, закладу.

Відвідування їдальні підрозділу сторонніми особами допускається лише з дозволу начальника органу, підрозділу, закладу або його заступниками. Посадові особи, які перевіряють організацію харчування, зобов’язані дотримуватися вимог санітарного законодавства.

12. В їдальнях, у яких харчуються курсанти, для виконання підсобних робіт із урахуванням передбаченого штатом їдальні обслуговуючого персоналу з дозволу керівника ВНЗ призначається добовий наряд.

13. Особи добового наряду не допускаються до обробки продуктів, приготування та роздачі їжі, а також миття казанів для приготування їжі та кухонного посуду.

Підготовка обіднього залу до приймання їжі проводиться обслуговуючим персоналом їдальні (добовим нарядом у разі його призначення).

14. Особи добового наряду перед заступанням на чергування підлягають медичному огляду з реєстрацією у відповідному журналі. Особи, що не пройшли медичного огляду, до роботи в їдальні не допускаються.

15. Температура готової їжі до початку приймання її особовим складом повинна бути: для перших страв - не нижче 75 °С, для других - не нижче 65 °С, чаю - 80 °С та третіх страв (компоту, соків) - кімнатної температури. Хліб нарізається скибочками масою 50-75 грамів.

16. Для військовослужбовців, які виконують службові завдання та у зв’язку з цим відсутні на сніданку, обіді чи вечері, за вказівкою завідувача виробництва (шеф-кухаря) залишається кількість їжі згідно з розкладкою продуктів.

Їжа, яку залишили для відсутніх військовослужбовців, зберігається в окремому закритому посуді в холодильній шафі не більше 4 годин, а в разі відсутності холодильних засобів - не більше 2 годин. При цьому м’ясні та рибні порції зберігаються окремо від гарніру. Видача їжі дозволяється тільки після повторної теплової обробки (кип’ятіння не менше 15 хвилин) та перевірки лікарем (фельдшером).

17. Обробка продуктів у їдальні, приготування та роздача їжі проводяться з дотриманням вимог санітарного законодавства.

18. Працівники, які мають контакт із харчовими продуктами (начальники їдалень та складів, кухарі, офіціанти, кухонні робітники, працівники складів і комірники тощо), забезпечуються відповідним спецодягом за встановленими нормами та допускаються до роботи за умови своєчасного та повного проходження обов’язкових медичних оглядів (попереднього - при влаштуванні на роботу та періодичного) в обсягах та строки, що встановлені законодавством України, та перевірки знань із забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Документом, що підтверджує проходження медичних оглядів, є особиста медична книжка встановленого зразка.

19. Військовослужбовці, які харчуються в їдальнях органів, підрозділів, закладів і страждають на хвороби органів травлення, забезпечуються дієтичним харчуванням за нормою № 9 - дієтична, затвердженою Постановою 426 (426-2002-п) .

Їжа для них готується за окремою розкладкою продуктів, а для приймання їжі їм виділяють окремі столи.

20. Зарахування на дієтичне харчування здійснюється на підставі наказу керівника органу, підрозділу, закладу за поданням відповідального за медичне забезпечення. Строк отримання дієтичного харчування не повинен перевищувати трьох місяців.

Одночасно на дієтичне харчування може бути зараховано не більше 2 % особового складу, що харчується в їдальні органу, підрозділу, закладу.

21. Харчування хворих, які відповідно до законодавства мають право на безкоштовне лікування або обстеження у військово-медичних закладах Служби безпеки України, за винятком санаторіїв Служби безпеки України, організовується згідно з нормою № 5 - лікувальна, затвердженою Постановою 426 (426-2002-п) , за рахунок держави.

22. Залежно від часу прибуття у військово-медичні заклади Служби безпеки України на харчування зараховуються хворі, які прибули:

до 08 год 00 хв - зі сніданку;

з 08 год 00 хв до 13 год 00 хв - з обіду;

з 13 год 00 хв до 19 год 00 хв - з вечері;

з 19 год 00 хв до 24 год 00 хв - отримують разове харчування (хліб - 150 г, масло тваринне - 20 г, цукор - 20 г, чай - 0,3 г).

Зняття з продовольчого забезпечення при виписці організовується після сніданку, обіду чи вечері з видачею атестата на продовольство (тим, кому він передбачений).

VII. Особливості організації харчування в польових умовах

1. Харчування військовослужбовців в польових умовах організовується шляхом:

приготування гарячої їжі з використанням технічних засобів приготування їжі в польових умовах штатними кухарями (позаштатними з числа осіб, які призначені керівником органу, підрозділу, закладу) - тричі на добу (перші та другі страви, чай, компот);

підвезення готової гарячої їжі в термосах - у разі невеликої відстані до розташування підрозділу;

забезпечення наборами продуктів (повсякденними наборами сухих продуктів, добовими польовими наборами продуктів) відповідно до Постанови 426 (426-2002-п) у разі неможливості готувати гарячу їжу із продуктів за основною нормою харчування.

2. Для організації харчування військовослужбовців в польових умовах керівник господарського підрозділу, органу, підрозділу, закладу організовує розгортання польового пункту харчування з урахуванням обстановки, захисних властивостей місцевості, достатнього маскування та шляхів підвезення продовольства і відповідає за зберігання продовольства, своєчасне та якісне приготування гарячої їжі, її доставку та видачу.

Кращі захисні властивості мають лісисті, пересічні ділянки, яри тощо.

Забороняється розгортати польові пункти харчування поблизу об’єктів імовірного повітряного нападу ворога (фабричних і заводських споруд, залізничних станцій, населених пунктів тощо), болотистих ділянках, шляхів підвезення і т. д.

Для укриття особового складу відриваються отвори для стрільби.

3. Для приготування їжі в польових умовах обладнуються окремі місця (укриття, бліндажі та інженерні споруди), у яких розташовують кухні і пристрої для приготування їжі та встановлюються замасковані пристосування для виведення продуктів згорання палива за межі споруди.

У таких місцях зберігаються дрова, інші горючі матеріали та засоби запалювання з урахуванням дотримання правил пожежної безпеки, системи вентиляції.

Окремо (на відстані не менше 50 м) обладнується яма для відходів та залишків їжі.

4. З метою недопущення зривів в організації харчування військовослужбовців у разі виникнення непередбачуваних обставин та неможливості приготування гарячої їжі створюється запас наборів продуктів, передбачених нормами № 10 - повсякденний набір сухих продуктів та № 15 - добовий польовий набір продуктів, затвердженими Постановою 426 (426-2002-п) , на 3 доби.

Категорично забороняється використовувати воду для пиття, миття казанків, ложок та інших господарських і побутових потреб із річок, озер, струмків та інших необстежених джерел.

Воду для господарсько-питних потреб набирають, транспортують і зберігають у спеціалізованих ємностях.

Цистерни та резервуари для підвезення та зберігання води дезінфікуються перед використанням. Внутрішня поверхня резервуару для води спочатку очищується, а потім 3-4 рази обробляється дезінфекційними засобами.

5. При отриманні, зберіганні продуктів харчування та під час приготування їжі задіяні у продовольчому забезпеченні особи зобов’язані дотримуватися вимог санітарного законодавства.

6. Тара, призначена для зберігання та перевезення продовольства, повинна бути герметичною та надійно захищати продукти від дощу, снігу, пилу тощо. Забороняється тримати готову їжу в казанах, термосах більше 2 годин.

7. Під час зберігання продовольства та води (далі - продовольство) у польових умовах забезпечуються:

відповідність місць зберігання вимогам санітарного законодавства;

надійність укриття та збереження від впливу атмосферних опадів, ґрунтових вод і зброї масового ураження;

створення оптимальних умов зберігання та недопущення псування;

постійний контроль за якістю та справністю тари й упаковки;

розміщення автотранспорту з продовольством в укриттях і його розосередження.

8. Підвезення продовольства здійснюється спеціальним автомобільним транспортом із критими кузовами, дно яких накривають брезентом або поліетиленовою плівкою. У кузові автомобіля продовольство укладають без зазорів, зверху та з боків накривають брезентом або поліетиленовою плівкою.

Обробка продуктів і приготування їжі в польових умовах здійснюється таким же чином, як і в стаціонарних. Однак у зв’язку з обмеженими можливостями кулінарної обробки продуктів і труднощами в організації їх зберігання особлива увага звертається на суворе дотримання вимог санітарного законодавства.

Категорично забороняється тримати готову їжу в казані, який уже остиг.

9. Хліб і продукти, що швидко псуються, перевозяться у спеціалізованому транспорті (автомобілях-фургонах або причепах-фургонах хлібних, рефрижераторах і авторефрижераторах).

У разі відсутності спеціалізованого транспорту хліб і м’ясо підвозяться вантажними автомобілями в металевих (оцинкованих) або дерев’яних ящиках. Дерев’яні ящики, призначені для підвезення м’яса, оббиваються зсередини оцинкованим залізом, а шви - лудяться.

10. Зберігання запасів продовольства здійснюється в штатному автотранспорті (автомобілях, причепах), у пристосованих приміщеннях або спеціально обладнаних укриттях (котлованах, траншеях, ярах тощо) та інженерних спорудах (бліндажах, сховищах, дотах тощо) із дотриманням правил товарного сусідства та його накриттям (брезентами, поліетиленовою плівкою тощо).

Продовольство в пристосованих приміщеннях розміщується на стелажах або настилах. Перед закладенням продовольства приміщення підлягає обов’язковому очищенню від сміття, бруду, пилу тощо.

11. Зберігання продовольства в траншеях та інших інженерних спорудах без настилів і піддонів забороняється.

VIII. Продовольча тара

1. Органи, підрозділи, заклади забезпечуються продовольчою тарою за рахунок її надходження з продовольством.

2. Продовольча тара за належністю поділяється на зворотну та власну.

До зворотної належить тара, одержана з продовольством або майном, яка підлягає поверненню постачальникам.

До власної тари належить тара, одержана або придбана органом, підрозділом, закладом.

Строки експлуатації всіх видів продовольчої тари не встановлюються, продовольча тара використовується до повного зносу.

3. Тара з-під продовольства підлягає обліку.

4. Тара поділяється на такі категорії:

1) мішки з тканини (лляні, напівлляні, лляно-джутові, джутові) - поділяються на три категорії:

1 - мішки нові, а також ті, що були в користуванні, сухі, непрілі, без латок і дірок;

2 - мішки, що були в користуванні, сухі, непрілі, які мають або потребують не більше трьох латок;

3 - мішки, що були в користуванні, сухі, непрілі, які мають або потребують не більше чотирьох, п’яти латок.

Категорія мішків не знижується:

за наявності на їх поверхні цукрової або борошнистої кірки (клейстеру);

у разі зривання паперових ярликів та замокання мішків площею до 200 кв. см;

у разі забруднення фарбою для маркування;

за наявності розпореного шва завдовжки не більше 20 см без пошкодження тканини мішка;

2) сітчасті мішки з-під картоплі й овочів - поділяються на дві категорії:

1 - мішки нові, а також ті, що були в користуванні, сухі, непрілі, без латок і пошкоджень;

2 - мішки, що були в користуванні, сухі, непрілі, які мають або потребують не більше трьох латок у трьох місцях. При цьому площа однієї латки не повинна бути більша за три чарунки або 3 кв. см.

Мішки, що не відповідають встановленим категоріям, належать до тарного матеріалу, використовуються для ремонту і обліковуються як ганчір’я;

3) дерев’яні ящики (дощаті, комбіновані, фанерні, з ДВП) - поділяються на дві категорії:

1 - ящики нові та відремонтовані. У відремонтованих ящиках мають бути ліквідовані всі пошкодження. Допустимі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення, що не впливають на якість і зберігання запакованої продукції;

2 - ящики, що потребують ремонту. Ящики, які були у використанні і мають такі пошкодження:

розхитаність;

зламані або відсутні дощечки чи планки в кількості до 4 на одному ящику, за винятком вертикальних планок;

відсутність двох дощечок, що передбачені замість кришки;

пошкодження металевих кріплень не в місцях відкривання ящиків;

4) дерев’яні бочки - поділяються на дві категорії:

1 - бочки нові та відремонтовані. У відремонтованих бочках допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації, за якою їх було виготовлено:

деформація окремих деталей основи і дна до 5 мм, якщо це не впливає на їх герметичність;

прирізка бочок до меншої місткості, що передбачена стандартами;

використання сталевих обручів, що були в користуванні;

поверхнева корозія обручів.

У відремонтованих бочках допускається потемніння деревини без ознак загнивання і плісняви;

2 - бочки, що потребують ремонту. Такі бочки повинні мати не менше трьох обручів і дна.

Допускаються такі пошкодження:

не більше двох поламаних деталей основи бочки;

пошкодження упорного паза.

Бочки дерев’яні, що за своїм якісним станом не відповідають вищезазначеним категоріям, вважаються тарним матеріалом.

Дерев’яним тарним матеріалом вважаються деталі дерев’яних бочок;

5) картонні ящики, що були в користуванні, поділяються на дві категорії:

1 - ящики, що потребують ремонту (з цілими деталями, у яких може бути деформація двох боків до 15 % їх площі, без пошкодження клапанів). Допускаються наявність двох наскрізних пошкоджень до 3 см і забруднення внутрішньої поверхні ящиків залишками продукції, яка в них містилася, у межах до 50 кв. см;

2 - ящики картонні відремонтовані. Допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення:

деформація з двох боків до 15 % їх площі;

заклеєні наскрізні дірки;

інші відхилення, що не впливають на якість та кількість запакованої продукції.

Картонні ящики, які були в користуванні та за своїм якісним станом мають більші пошкодження, ніж передбачено для ящиків, що потребують ремонту, відносяться до тарного матеріалу та здаються на підприємства, які займаються переробкою вторинної сировини;

6) пропіленові мішки на категорії не поділяються. Мішки, що за своїм якісним станом не можуть використовуватися для господарських потреб, списуються з обліку прямою витратою;

7) банки скляні на категорії не поділяються та розрізняються за ємностями: 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 10,0; 20,0 літрів.

Банки, які мають наскрізні щербини у верхній частині горла із зовнішнього та внутрішнього боків, а також щербини і тріщини на зовнішньому боці горла, дні та корпусі, не використовуються. Допускається наявність етикеток і залишків харчових рідин.

5. Уся тара в органах, підрозділах, закладах береться на облік.

IX. Забезпечення тварин кормами

1. Забезпечення штатних тварин кормами здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року № 1348 (1348-2001-п) "Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів і підрозділів Національної поліції, цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби".

2. Годування штатних тварин здійснюється з дати введення їх в штат підрозділу, органу, закладу з оформленням відповідних документів.

3. При використанні штатних тварин поза місцем дислокації органу, підрозділу, закладу особам, що їх супроводжують, видається атестат на фураж (додаток 10).

Про затвердження Положення про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України

ПОЛОЖЕННЯ

про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України

I. Основні положення

II. Забезпечення продовольством

III. Техніка та майно

IV. Приймання і відпускання продовольства, техніки та майна

V. Організація зберігання продовольства, техніки та майна

VI. Організація харчування

VII. Особливості організації харчування в польових умовах

VIII. Продовольча тара

IX. Забезпечення тварин кормами

ЗВІТ

про наявність продовольства, техніки та майна продовольчого призначення станом

АТЕСТАТ НА ПРОДОВОЛЬСТВО

СТЕЛАЖНИЙ (ШТАБЕЛЬНИЙ) ЯРЛИК

ПАСПОРТ СКЛАДУ

КАРТКА

реєстрації температури та вологості повітря

КНИГА

обліку наявності та руху матеріальних засобів

РОЗКЛАДКА ПРОДУКТІВ

за нормою харчування

КНИГА

обліку руху осіб, що харчуються

КНИГА

обліку контролю за якістю приготування їжі

АТЕСТАТ НА ФУРАЖ