ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/2793/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін:
позивача - адвокат Дуднік-Дубіняк Д.І.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Домінік" (публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер")
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 18.09.2017
у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г. (головуючого), Калатай Н.Ф., Баранця О.М.
у справі № 910/2793/17
за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер"
про визнання договору укладеним,-
ВСТАНОВИВ:
1. Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" (далі - відповідач) про визнання Договору на постачання теплової енергії № 331097-04 укладеним в редакції позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 по справі № 910/2793/17 в задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Не погодившись з вищезазначеним рішенням, публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі № 910/2793/17 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 по справі № 910/2793/17 задовольнити. Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 по справі № 910/2793/17. Прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
5. 26.01.2018 до Верховного Суду приватним акціонерним товариством "Домінік" подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі № 910/2793/17, підтвердженням чого є відбиток календарного штемпеля органу поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2018 касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Домінік" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі № 910/2793/17 повернуто заявникові без розгляду разом з доданими до неї матеріалами на підставі підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ.
7. 13.02.2018 приватним акціонерним товариством "Домінік" через Київський апеляційний господарський суд подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі № 910/2793/17 разом із заявою скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, підтвердженням чого є копія накладної служби кур'єрської доставки.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/2793/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.02.2018.
9. Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/2793/17 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Домінік" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017; призначено розгляд касаційної скарги на 10.05.2018.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
10. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, приватним акціонерним товариством "Домінік" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі № 910/2793/17 повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
11. Вказана скарга мотивована тим, що в постанові суду апеляційної інстанції відсутні посилання на конкретні порушення вимог чинного законодавства, допущені відповідачем, щодо того, що не дотримано порядку прийняття комерційних вузлів обліку в експлуатацію, та тим, що судом апеляційної інстанції не обґрунтовано причин не прийняття доказів на підтвердження факту належного прийняття вузлів обліку в експлуатацію. Також, вказана скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції визнав договір укладеним без дотримання вимог частини 7 статті 181 Господарського кодексу України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
12. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Позиція Верховного Суду
13. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
14. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи було встановлено наступне.
16.1 Листом від 23.12.2016 № 36/КД/22/9765 позивач направив відповідачу проект Договору на постачання теплової енергії від 01.12.2016 №331097-04 (далі - Договір) з додатками.
16.2 Відповідач Договір підписав та 24.10.2017 повернув його позивачу з протоколом розбіжностей.
16.3 Позивач, у свою чергу, листом від 14.02.2017 № 36КД/2/22-96 направив відповідачу для розгляду та підписання і скріплення печаткою протокол узгодження розбіжностей до Договору, який відповідачем підписаний не був.
16.4 Так, позивач запропонував викласти пункт 3.1.4. Договору в наступній редакції: "В разі зменшення обсягів палива на теплових джерелах, чи несвоєчасної сплати в терміни, передбачені Додатком № 4, "Енергопостачальна організація" залишає за собою право в односторонньому порядку введення обмеження "Абоненту" встановленої кількості теплової енергії, шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі, або зниження об'єму теплопостачання аж до повного його припинення". Відповідач, у свою чергу, наполягає на виключенні означеного пункту Договору з його змісту.
16.5 Згідно з пунктом 4.1. Договору, в редакції позивача, "Підключення теплової енергії до систем теплоспоживання "Абонента" здійснюється відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації про початок опалювального періоду, за умови здійснення Абонентом передплати, згідно з обсягами, зазначеними у Додатку № 1 до Договору".
16.6 Як вбачається з матеріалів справи, спір виник в зв'язку з тим, що сторони не досягли згоди щодо умов передплати за спожиту теплову енергію та можливості зниження температури в підвальному трубопроводі, або зниження об'єму теплопостачання аж до повного припинення (пункти 3.1.4., 4.1. Договору, пункти. 2 та 3 Додатку 4 до Договору).
16.7 Також, позивач не погоджується з умовами відповідача про здійснення розрахунків згідно з показниками приладу обліку, який встановлено у приміщенні відповідача (пункти 5.1., 5.5. Договору, стаття 3 Додатку 9 до Договору).
16.8 Крім того, між сторонами не досягнуто згоди щодо застосування умов Договору до відносин, що виникли до його укладення (пункт 8.1. Договору, Додаток № 8 до Договору).
16.9 Також, між сторонами існує спір щодо витрат на опалення місць загального користування (пункт 1.2. Додатку № 1 до Договору), оскільки за твердженням позивача відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та пункту 1.4. Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, у разі наявності приладу обліку в приміщенні, до вартості спожитого обсягу теплової енергії окремо визначається та додається обсяг, що спожитий на опалення МЗК.
16.10 Крім того, позивач не погоджується з умовами відповідача викладеними в пункті 9.8. Договору, пунктах 10, 11 Додатку № 7 до Договору, пункті З Додатку № 4 до Договору.
17. Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
18. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах (частина 3 статті 275 Господарського кодексу України), до яких, зокрема, відноситься теплова енергія.
19. Відповідно до частини 5 статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його. В цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
20. Згідно з частиною 6 статті 181 Господарського кодексу України, у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
21. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (435-15)
(частини 7 та 8 статті 181 Господарського кодексу України).
22. Згідно зі статтею 19-1 Закону України "Про теплопостачання" оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом, перерахування коштів на інші рахунки, забороняється. Кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом
використання, перераховуються банками згідно з порядком розподілу
коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виключно на рахунок.
23. Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" газопостачання об'єктів у сфері теплопостачання припиняється у разі порушення теплогенеруючими, теплопостачальними організаціями строку розрахунків за фактично спожитий природний газ та/або у разі відбору природного газу за відсутності у таких організацій планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць, що виділяється постачальником згідно з договором на постачання природного газу, та/або в разі невиконання вимог статті 19-1 цього Закону.
24. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що з метою недопущення припинення газопостачання та стимулювання споживачів до своєчасної оплати в договорах на постачання теплової енергії прописується умова про передплату та можливість не проводити підключення споживача у разі її не внесення. В той же час, враховуючи, що не всі споживачі належним чином виконують розрахунки за поставлений товар, то в зазначених договорах міститься умова про можливість зменшення обсягу постачання теплової енергії або взагалі його припинення.
25. При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду правильно встановила, що позивач обмежений в можливості регулювати розрахунки з газопостачальником.
26. Згідно зі статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право обмежувати або припиняти постачання теплової енергії споживачам після письмового попередження, надісланого не пізніше ніж за три робочі дні, в разі заборгованості за спожиту теплову енергію в порядку, встановленому законодавством.
27. Пунктом 28 Правил користування тепловою енергією (далі -Правила) встановлено, що у разі несплати за спожиту теплову енергію теплопостачальна організація має право обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачеві та нарахувати штрафні санкції.
28. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" має право на обмеження або припинення постачання теплової енергії та нарахування штрафних санкцій за несплату за спожиту теплову енергію.
29. Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Прилад комерційного обліку теплової енергії - це засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії. Теплопостачальна організація - це суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
30. Відповідно до пункту 7 Правил користування тепловою енергією, які затверджено Постановою № 1198 від 03.10.2007 Кабінету Міністрів України (далі - Правила користування тепловою енергією), усі системи теплопостачання і теплоспоживання повинні бути забезпечені вузлами обліку, відповідно до затверджених технічних умов і проектів.
31. Пунктом 7.2.31 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж передбачено, що допуск до експлуатації вузла обліку теплової енергії у споживача здійснюється представником енергопостачальної організації в присутності представників споживача та метрологічного центру ЦОВМ (центр спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології), про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, один з яких одержує представник споживача, другий - представник енергопостачальної організації, а третій - представник метрологічного центру ЦОВМ. Акт допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії у споживача затверджується керівником енергопостачальної організації. Для допуску вузла обліку теплової енергії до експлуатації представник споживача повинен подати: принципову схему теплового пункту; проект на вузол обліку, погоджений з енергопостачальною організацією та метрологічним центром ЦОВМ; паспорти на ЗВТ вузла обліку; документи про повірку ЗВТ вузла обліку з чинним тавром державного повірника; свідоцтво про державну метрологічну атестацію вузла обліку теплової енергії (ця вимога стосується тільки тих ЗВТ, які вимірюють масу або об'єм теплоносія методом змінного перепаду тиску); акт про відповідність монтажу вимогам чинних нормативних документів (ця вимога стосується тільки тих ЗВТ, які вимірюють масу або об'єм теплоносія методом змінного перепаду тиску); змонтований і перевірений на працездатність вузол обліку теплової енергії і теплоносія, уключаючи ЗВТ, що реєструють параметри теплоносія. При допуску вузла обліку до експлуатації має бути перевірено: відповідність заводських номерів на ЗВТ обліку вказаним у їх паспортах; відповідність діапазонів вимірювань установлених ЗВТ обліку діапазонам вимірюваних параметрів; якість монтажу ЗВТ і ліній зв'язку, а також відповідність монтажу до вимог паспортів і проектної документації; наявність пломб. У разі виявлення порушень вимог цих Правил вузол обліку до експлуатації не приймається і в акті наводиться повний перелік виявлених недоліків із зазначенням пунктів Правил, положення яких порушено. При допуску до експлуатації вузла обліку у споживача, після одержання акта, представник енергопостачальної організації пломбує ЗВТ вузла обліку теплової енергії і теплоносія. Вузол обліку споживача визнається допущеним до ведення обліку отриманої теплової енергії і теплоносія після підписання акта представниками енергопостачальної організації, споживача і метрологічного центру ЦОВМ та його затвердження в установленому порядку. Облік теплової енергії і теплоносія на основі показів ЗВТ вузла обліку споживача здійснюється з моменту підписання акта про його прийняття в експлуатацію. Виклик споживачем представника енергопостачальної організації та метрологічного центру ЦОВМ для оформлення допуску вузла обліку до експлуатації здійснюється не менше ніж за 5 днів до передбаченого дня оформлення вузла обліку, а рішення про допуск в експлуатацію має бути прийнято не пізніше ніж через 10 днів з моменту подання заявки споживачем. Перед кожним опалювальним сезоном здійснюється перевірка готовності вузла обліку теплової енергії до експлуатації, про що складається відповідний акт.
32. Таким чином, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що чинним законодавством передбачено чіткий алгоритм та порядок прийняття вузла обліку теплової енергії в експлуатацію. Зокрема, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж визначено, що для допуску вузла обліку теплової енергії до експлуатації представник споживача повинен подати, в тому числі, проект на вузол обліку, погоджений з енергопостачальною організацією та метрологічним центром ЦОВМ.
33. Згідно зі статтею 13 Закону України "Про електроенергетику" діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, здійснення функцій гарантованого покупця, здійснення функцій системного оператора, здійснення функцій оператора ринку здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії, яка видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Господарська діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом (стаття 23 Закону України "Про теплопостачання").
34. При розгляді справи судом апеляційної інстанції зокрема було встановлено наступне.
34.1 З метою встановлення вузла обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні відповідача на підставі технічних умов був розроблений Робочий проект ЕС.2014.Кв051-АТП. Виготовлення технічної документації, монтаж приладів обліку теплової енергії та введення їх в експлуатацію здійснювалося ТОВ "Семпал-Сервіс" на підставі договору про виконання робіт від 25.06.2014.
34.2 Вказаний проект погоджено Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".
34.3 Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази наявності ліцензії у Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на здійснення діяльності з постачання теплової енергії станом на момент погодження ЕС.2014.КВ051-АТП.
34.4 В квітні 2017 Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про зобов'язання прийняти на комерційний облік 4 лічильники типу Gross WMZ-UA, виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі системи", занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки № У2638, за номерами 14012371, 14012386, 1412381, 14012078, які встановлені в нежитловому приміщенні житлового будинку № 74-А по вул. Гончара у м. Києві, що належить Публічному акціонерному товариству "Полтавакондитер", та проведення нарахування оплати за спожиту теплову енергію з урахуванням їх показань.
34.5 Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 по справі №910/5721/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 відмовлено в задоволенні зазначеного позову.
34.6 Судами встановлено недотримання Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж при здійсненні допуску до експлуатації вузлів обліку теплової енергії, а саме чотирьох лічильників типу Gross WMZ-UA, виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі системи", занесених до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки № У2638, за номерами 14012371, 14012386, 1412381, 14012078, які встановлені в нежитловому приміщенні житлового будинку №74-А по вул. Гончара у м. Києві.
35. Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 910/5721/17 залишені без змін постановою Верховного Суду від 17.04.2018.
36. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те. що оскільки ПАТ "ПОЛТАВАКОНДИТЕР" зауваження до проекту не усунуло, ПАТ "КИІВЕНЕРГО" не мало законних підстав його погоджувати та приймати на абонентський облік вузол обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні за адресою вул. Олеся Гончара, 74-А.
37. Тому, доводи скаржника про те, що в постанові суду апеляційної інстанції відсутні посилання на конкретні порушення вимог чинного законодавства, допущені відповідачем, щодо того, що не дотримано порядку прийняття комерційних вузлів обліку в експлуатацію, та про те, що судом апеляційної інстанції не обґрунтовано причин не прийняття доказів на підтвердження факту належного прийняття вузлів обліку в експлуатацію спростовуються вищевикладеним.
38. Щодо застосування умов Договору до відносин, що виникли до його укладення (пункт 8.1. Договору, Додаток № 8 до Договору), суд апеляційної інстанції встановив наступне.
38.1 Набуття Позивачем статусу виконавця послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в житловому будинку, в якому розміщено приміщення Відповідача, підтверджується договором № 1010001 від 05.08.2014 про співпрацю Виконавця послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води з Балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності (далі - Договір про співпрацю), що укладено між ПАТ "КИІВЕНЕРГО" та Комунальним підприємством "Керуюча дирекція Шевченківського району".
38.2 Пунктом 6.1. Договору про співпрацю передбачено, що цей Договір набирає чинності з 01.07.2014.
38.3 В опалювальний період 2014/2015 нарахування здійснювалось за комунальні послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. В той же час, згідно з роз'ясненням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), що викладене в листі від 06.10.2015 №10964/18/61-15, нарахування плати для таких споживачів, як Відповідач, має здійснюватися за спожиту теплову енергію.
38.4 Таким чином, у опалювальному періоді 2015/2016 ПАТ "КИІВЕНЕРГО" у відносинах з Відповідачем керувалось законодавством у сфері теплопостачання.
38.5 Факт підключення ЦО у зазначеному житловому будинку підтверджується нарядом №2011 від 01.10.2015, що виконаний 13.10.2015.
38.6 Таким чином, відповідач з 13.10.2015 отримував теплову енергію, що не заперечується відповідачем.
39. Пунктом 4 Правил передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем та теплопостачальною організацією.
40. При цьому частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
41. Частина 3 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлює, що одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
42. Як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, підключення відбулось всередині місяця.
43. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові правомірно погодився з твердженням позивача, що з метою коректного відображення розрахункових періодів, в пункті 8.1 Договору обґрунтовано зазначено про застосуванні умов Договору до відносин, що виникли між Сторонами до моменту укладення Договору з 01.10.2015.
44. Частиною 2 статті 187 Господарського кодексу України передбачено можливість визначення судовим рішенням дня набрання чинності господарським договором щодо якого судом вирішувався переддоговірний спір.
45. Виходячи з положень частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
46. Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що законодавством передбачене обов'язкове укладання договорів енергопостачання, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності укладання пункту 8.1. Договору, Додатку № 8 до Договору в редакції позивача.
47. Відповідно до пункту 24 Правил користування тепловою енергією у разі коли обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору. У разі відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення від затвердженого температурного графіка, передбаченого договором, споживачеві проводиться відповідний перерахунок.
48. Згідно з пункту 26 Правил споживач сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії, спожитої понад обсяг, передбачений на відповідний (розрахунковий) період, згідно з умовами договору.
49. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що умови Додатку №4 відповідають нормам встановленим чинним Законодавством.
50. Також, колегія суддів апеляційного господарського суду правомірно погодилась з доводами позивача про те, що Додаток №7, а саме пункти 10, 11 відповідають пункту 5 Положення про порядок відключення споживачів від джерел електропостачання, що затверджені Кабінетом Міністрів України №705 від 31.08.1995, згідно з яким встановлено, що на керівників підприємств, установ та організацій - споживачів електричної та теплової енергії покладається персональна відповідальність за наслідки пов'язані з частковим або повним припиненням подачі енергії за несвоєчасну її оплату.
51. Окрім того, суд апеляційної інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача щодо пункту 9.8 Договору в редакції позивача, оскільки останній відповідає вимогам підпункту 2 пункту 1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, що затверджені Міністерством інфраструктури України від 28.11.2013 №958.
52. Інші доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі спростовуються змістом оскаржуваної постанови і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
53. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
54. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
55. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
56. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.
57. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
58. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови були дотримані.
59. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Домінік" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі № 910/2793/17 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі № 910/2793/17 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко