за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради

про стягнення 123 390,73 грн, -

1. Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії) звернулося до господарського суду із позовом, в якому просило стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради заборгованість на відшкодування витрат по наданню телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення у 2016 році у розмірі 123 390,73 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

2. У період з січня по грудень 2016 року ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам - мешканцям Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, які згідно з нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян, зокрема надано пільги на загальну суму 123 390,73 грн.

3. Факт надання позивачем телекомунікаційних послуг та фактичне їх споживання пільговими категоріями населення, що користуються пільгами, підтверджуються доданими позивачем до матеріалів справи розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за січень-грудень 2016 року.

4. Щомісячно позивач надавав відповідачу звіти форми 2-пільга, проте жодні дії з виконання відповідачем покладених на нього законом обов'язків по відшкодуванню пільги не було виконано.

5. Відповідно до актів звірки розрахунків станом на 01.11.2016, які підписані сторонами та скріплені печатками, відповідач не підтверджував заборгованість перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за період січень-жовтень 2016.

6. 20.06.2017 позивач направляв відповідачу акт звіряння розрахунків станом на 01.01.2017, в якому з боку позивача зазначена заборгованість у розмірі 123 390,73 грн, який відповідач не підписав, надав відповідь від 30.06.2017 вих. № 3906 із посиланням на відсутність у 2016 році субвенції на відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян.

7. 03.07.2017 позивач направив відповідачу вимогу про оплату заборгованості від 03.07.2017 вих. № 12С000-1Л.

8. Витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг з січня по грудень 2016 року відповідачем не було відшкодовано, що стало причиною звернення ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровському районної у місті Дніпрі ради суми коштів на відшкодування витрат по наданню телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення у 2016 році у загальному розмірі 123 390,73 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

9. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 позов задоволено повністю, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії заборгованість у сумі 123 390,73 грн на відшкодування витрат по наданню телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення у 2016 році та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 850,86 грн.

10. Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено факт надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян - мешканцям Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпро за період з січня 2016 року по грудень 2016 року на суму 123 390,73 грн, доведено обов'язок відповідача провести бюджетне відшкодування наданих пільг відповідно до приписів статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пунктів 2 та 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 (256-2002-п) року.

11. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про стягнення заборгованості.

12. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 у справі № 904/7477/17 залишено без змін.

13. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано наступним.

13.1. Судами встановлено, що ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії, надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпро, які підпадають під дію п.19 ч.1 ст. 12, п.10 ч.1 ст. 13, п.18 ч.1 ст. 14, п.20 ч.1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; п. 11 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; п. 6 ч.1 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; ч.5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 4 ч.3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства". Відшкодування витрат здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

13.2. Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295 (295-2012-п) передбачено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

13.3. При цьому, ні Законом України "Про телекомунікації" (1280-15) , ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

13.4. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (256-2002-п) встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

13.5. Оскільки судами встановлено, що позивачем фактично надані послуги зв'язку на пільгових умовах визначеним категоріям громадян у спірному періоді, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та необхідність їх задоволення.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

14. 13.12.2017 Управлінням праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради через Дніпропетровський апеляційний господарський суд подано касаційну скаргу від 13.12.2017 № 6638 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 у справі № 904/7477/17, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Дніпропетровського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/7477/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2018.

16. Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 904/7477/17 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради № 6638 від 13.12.2017 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 та призначено її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

17. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції Управлінням праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про стягнення заборгованості.

18. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки судів не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

19. ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить залишити оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Позиція Верховного Суду

20. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

21. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не буле встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

22. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Відповідно до змісту статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

24. Згідно з частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту

63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 (295-2012-п) , телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

25. Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (203/98-ВР) , "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) та ін.

26. Норми зазначених законів, зокрема, спрямовані на реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг.

27. За змістом статей 89, 102 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

28. Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема щодо надання пільг з послуг зв'язку (передбачений на час виникнення спірних правовідносин), за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (256-2002-п) . Відповідно до пункту 3 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

29. Отже, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, на час виникнення спірних правовідносин головним розпорядником коштів в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра є Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради., а відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

30. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

31. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

32. Згідно частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

33. Відповідно до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

34. Як правильно зазначено судами, частиною 2 статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

35. Законодавством не установлено залежності відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із державного бюджету.

36. При цьому, ні Законом України "Про телекомунікації" (1280-15) , ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

37. Крім того, Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету, зокрема, у рішенні від 09.07.2007 року №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2.).

38. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

39. Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

40. Отже доводи касаційної скарги про те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016" (928-19) не було передбачено коштів на зазначені телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, тому відповідач не мав права брати на себе зобов'язання по відшкодуванню коштів за пільги без наявності відповідного бюджетного призначення є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.

41. Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ "Укртелеком" надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі у силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.

42. З огляду на викладене, доводи скаржника про відсутність між сторонами договору, а відтак відсутність зобовязань у відповідача перед позивачем є безпідставними, оскільки зобов'язання сторін у цій справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від волевиявлення сторін.

43. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 927/291/17 (№12-46гс18).

44. Згідно приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

45. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

46. Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідають.

47. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

48. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішення та постанови були дотримані.

49. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, а Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради було звільнено від сплати судового збору при поданні касаційної скарги відповідно до пункту 19 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній до 15.12.2017), згідно з вимогами статті 129 ГПК України судовий збір не стягується.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 у справі № 904/7477/17 залишити без задоволення.