розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.

за позовом ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівна

про визнання недійсним договору, визнання права власності,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_5

про визнання недійсним договору, визнання права власності,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" (далі - Позивач-2, Товариство) звернулись до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс" (далі - Відповідач) про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень, інженерно-побутового корпусу (в літ. А) загальною площею 2091,90 м-2 за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 22 липня 2014 року між Позивачем-2 та Відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1704 (далі - Договір);

- визнання за Позивачем-2 права власності на нежилі приміщення (№№ 1, 1а, 2-34, 52-78, 92-120, 132-146, 147) інженерно побутового-корпусу (в літ. А) загальною площею 2091,90 м-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Майно).

2. Позов мотивований порушенням вимог абзацу 2 частини 2 статті 98 Цивільного кодексу України при укладенні Договору за відсутності рішення загальних зборів Товариства, адже вартість Майна становить більше п'ятдесяти відсотків від вартості усього майна Товариства.

Хід розгляду справи

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016, позов задоволено.

4. Відповідач подав заяву про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами (далі - Заява-1).

5. Заява-1 мотивована посиланням на обставини відсутності у Позивача-1 корпоративних прав, які могли бути порушеними та підлягали захисту в судовому порядку, у тому числі на участь в управлінні Товариствам, а також відсутності повноважень у ОСОБА_6 звертатися з позовом у якості директора Товариства.

6. За доводами Відповідача, наведені обставини стали відомими у зв'язку з прийняттям постанови Вищого господарського суду України від 13.04.2016 у справі №910/17908/15, якою визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом №21 від 08.12.2014, про включення Позивача-1 до складу учасників Товариства, а також рішення загальних зборів учасників Товариства від 08.12.2014 про призначення ОСОБА_6 керівником Товариства.

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016, у задоволенні Заяви-1 відмовлено.

8. Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 зазначені ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції скасовані, справа передана до суду першої інстанції для нового розгляду Заяви.

9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 Заяву-1 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 скасовано, справу призначено для подальшого розгляду за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2017 прийнято до провадження позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4 (далі - Третя особа-2) до Відповідача про визнання недійсним Договору та про визнання за Товариством права власності на Майно.

11. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 позов Позивача-1 залишено без розгляду, прийнято відмову Позивача-2 від позовних вимог до Відповідача, припинено провадження у справі в частині вимог Позивача-2 до Відповідача, позов Третьої особи-2 задоволено.

12. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 скасовано, в позові Позивача-1 до Відповідача відмовлено, позов Позивача-2 залишено без розгляду, закрито провадження за позовом Третьої особи-2, стягнуто з Позивача-1 на користь Відповідача судові витрати в розмірі 15527,50 грн., стягнуто з Позивача-2 на користь Відповідача судові витрати в розмірі 15527,50 грн.

13. Відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення (далі - Заява-2).

14. У Заяві-2 Відповідач просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Позивача-1 та Позивача-2 на користь Відповідача у рівних частках суми судового збору, сплаченого Відповідачем під час розгляду справи судами усіх інстанцій, в розмірі 131372 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

15. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 відмовлено у задоволенні Заяви-2.

16. Ухвала мотивована відсутністю підстав для прийняття додаткової постанови у зв'язку з тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 розподілено судові витрати, як то передбачено Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) у випадку скасування судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

17. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити постанову, якою стягнути з Позивача-1 та Позивача-2 на користь Відповідача у рівних частках суми понесених судових витрат у справі у розмірі 131372 грн.

18. Касаційна скарга мотивована посиланням на порушення судом апеляційної інстанції порядку розподілу судових витрат, передбаченого частинами 1, 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

19. Відповідач зазначає, що, крім присуджених постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018, стягненню з позивачів підлягають також усі судові збори, сплачені Відповідачем за оскарження судових рішень, подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, інших заяв і клопотань у справі.

20. Позивач-1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без змін та відмовити у задоволенні скарги Відповідача.

21. Відзив мотивований тим, що Київський апеляційний господарський суд постановою від 23.01.2018 стягнув з позивачів судовий збір, сплачений Відповідачем за розгляд апеляційної скарги. За доводами Позивача-1, положеннями статті 282 Господарського процесуального кодексу України передбачений розподіл лише судових витрат, понесених у суді першої інстанції, а додавання судових зборів за результатами розгляду справи в судах усіх інстанцій законодавством не передбачено.

22. Крім того Позивач-1 зазначає, що вимога про ухвалення додаткового рішення і стягнення сум судових зборів є передчасною у зв'язку з тим, що нею подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) )

Стаття 2. Завдання та основні засади господарського судочинства

1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

2. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

3. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Стаття 123. Види судових витрат

1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стаття 129. Розподіл судових витрат

1. Судовий збір покладається:

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

14. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Стаття 130. Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду

5. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Стаття 232. Види судових рішень

1. Судовими рішеннями є:

Стаття 234. Зміст ухвали суду

1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

Стаття 236. Законність і обґрунтованість судового рішення

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стаття 238. Зміст рішення

1. Рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

5. У резолютивній частині рішення зазначаються:

2) розподіл судових витрат;

Стаття 244. Додаткове рішення

1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

5. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Стаття 270. Порядок розгляду апеляційної скарги

1. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Стаття 282. Постанова суду апеляційної інстанції

1. Постанова суду апеляційної інстанції складається з:

4) резолютивної частини із зазначенням:

б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення;

в) розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

24. З аналізу наведених норм процесуального права в їх системному взаємозв'язку Суд вбачає, що змінюючи або ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції повинен одночасно змінити розподіл судових витрат, зокрема судового збору. При цьому згідно з встановленими законом вимогами в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено як про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, так і про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

25. Разом з тим, оскільки законом не передбачений розподіл судових витрат судом касаційної інстанції в разі передання справи на новий розгляд, на думку Суду, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, а також понесених під час попереднього розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, повинен бути здійснений господарським судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи відповідно до загальних правил розподілу судових витрат.

26. Відповідно до встановлених статтею 129 ГПК України правил повинні бути розподілені усі судові витрати також у разі скасування судового рішення за наслідками перегляду його за нововиявленими обставинами. Адже нездійснення такого розподілу, на думку Суду, призведе до порушення передбаченого пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

27. Доводи Позивача-1 про те, що чинним законодавством передбачений розподіл лише судових витрат, понесених у суді першої інстанції, а додавання судових зборів за результатами розгляду справи в судах усіх інстанцій законодавством не передбачено, суперечать наведеному принципу господарського судочинства.

28. За висновком Суду, під час винесення оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції не дотримався наведених положень процесуального законодавства, а також вимог статті 236 ГПК України щодо обґрунтованості судового рішення з огляду на наступне.

29. Відмовляючи Відповідачу в прийнятті додаткового рішення у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою від 23.01.2018 розподілено судові витрати у передбаченому ГПК України (1798-12) порядку, адже з позивачів стягнуто 35055,00 грн. судового збору, сплаченого Відповідачем за розгляд апеляційної скарги.

30. При цьому суд апеляційної інстанції залишив поза увагою положення підпункту (б) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України та не зазначив про здійснення ним нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

31. Крім того апеляційний господарський суд не надав належної правової оцінки (прийняв до уваги чи відхилив) викладеним у Заяві-2 аргументам щодо відсутності розподілу судових витрат, понесених ним у зв'язку з оскарженням судових рішень у даній справі, поданням Заяви-1 тощо. Відповідність зазначених доводів Відповідача фактичним обставинам не була з'ясована судом апеляційної інстанції.

32. З огляду на викладене Суд вважає, що висновок апеляційного господарського суду про відмову Відповідачу в прийнятті додаткового рішення є передчасним, оскільки не заснований на дослідженні усіх обставин, необхідних для правильного вирішення наведеного питання, із зазначенням їх у мотивувальній частині відповідного судового рішення. Водночас Заява-2 підлягає розгляду судом апеляційної інстанції із наведенням належного обґрунтування підстав її задоволення або відхилення.

33. Разом з тим Суд відхиляє посилання Позивача-1 про передчасність вимог Відповідача про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з поданням ним касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018. На думку Суду, потенційна можливість скасування судового рішення за наслідками касаційного перегляду не звільняє суд апеляційної інстанції від обов'язку здійснити розподіл судових витрат за наслідками прийняття такого рішення відповідно до вимог процесуального законодавства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду апеляційної інстанції для здійснення нового розгляду Заяви-2.

35. Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судові витрати

36. Оскільки в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Висновки про правильне застосування норм права

37. З аналізу положень статей 2, 129, 282 Господарського процесуального кодексу України в їх системному взаємозв'язку вбачається, що змінюючи або ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції повинен одночасно змінити розподіл судових витрат. При цьому згідно з встановленими законом вимогами в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено як про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, так і про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

38. Разом з тим, оскільки законом не передбачений розподіл судових витрат судом касаційної інстанції в разі передання справи на новий розгляд, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, а також понесених під час попереднього розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції повинен бути здійснений господарським судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи відповідно до загальних правил розподілу судових витрат.

39. Відповідно до встановлених статтею 129 ГПК України правил повинні бути розподілені усі судові витрати також у разі скасування судового рішення за наслідками перегляду його за нововиявленими обставинами. Адже нездійснення такого розподілу призведе до порушення передбаченого пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс" задовольнити частково.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 у справі №910/18936/15 скасувати.

3. Справу №910/18936/15 передати до суду апеляційної інстанції для здійснення нового розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс" про ухвалення додаткового рішення.