на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі Кощеєва І.М. - головуючого, Коваль Л.А., Пархоменко Н.В. від 14 листопада 2017 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області у складі Рудовської І.А. від 05 липня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроспецодяг" (далі - позивач) подало позовну заяву до приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс" (далі - відповідач) про стягнення 5 624 912,23 грн.

2. У липні 2017 року відповідач звернувся до позивача із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.02.2016.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) - у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору .

3. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2017 року ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року залишено без змін.

4. Судами не встановлено наявності доказів у підтвердження скрутного матеріального становища відповідача, що є обов'язковою передумовою для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору з огляду на імперативні положення статті 8 Закону України "Про судовий збір".

5. При цьому судом апеляційної інстанції зазначеною що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У листопаді 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2017 року ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

7. Судами не надано оцінки доказам у підтвердження майнового стану скаржника та обставини, які перешкоджали сплаті судового збору, чим фактично обмежено регламентоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право на доступ до суду.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

8. Верховний Суд зазначає, що при здійсненні правосуддя у господарських справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з іншого боку.

9. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 15.12.2017, тобто на момент звернення з апеляційною та касаційною скаргами), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

10. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

10.1. Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, на виконання вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

11. При цьому відстрочка сплати судового збору за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 15.12.2017) є правом, а не обов'язком суду, який вирішує це питання за своїм внутрішнім переконанням у кожному окремому випадку з урахуванням конкретних встановлених обставин справи (майнового стану заявника, розміру належного до сплати судового збору тощо), які Верховний Суд в силу своїх повноважень переоцінювати не може.

12. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" №28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" №24402/02 від 20.05.2010 також вказано на те, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

13. З огляду на вказані положення чинного законодавства та практику Європейського суду з прав людини Верховний Суд відхиляє викладені в пункті 7 цієї Постанови доводи касаційної скарги та констатує, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

14. У даному випадку розмір судового збору за подання зустрічної позовної заяви становив лише 1 600 грн. (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), тобто був не значним. При цьому судами не встановлено наявності доказів неможливості сплати позивачем навіть такої незначної суми судового збору.

15. У зв'язку з чим висновок судів про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору, що має безумовним наслідком повернення оформленої з порушенням вимог процесуального законодавства позовної заяви, є обґрунтованим та узгоджується з приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір".

16. Одночасно Верховний Суд звертає увагу на те, що, посилаючись на відсутність коштів, відповідач у той же час знайшов можливість сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги в загальній сумі 3 520 грн., тобто в сумі, що вдвічі перевищує розмір судового збору за подання зустрічного позову. Зазначене може бути розцінене як намагання відповідача ввести суд в оману стосовно свого фінансового стану та зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як такі, що винесені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2017 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року у справі № 904/6369/17 залишити без змін.