2. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору про виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання №1507 від 15.07.2015 щодо своєчасної реєстрації податкових накладних та надання акта звірки взаєморозрахунків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 позов був задоволений частково.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не здійснив у передбачений законом строк реєстрацію відповідних податкових накладних, тому у нього виникло зобов'язання, передбачене пунктом 4.6.2 зазначеного договору, зі сплати позивачу штрафу.

5. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017 рішення суду першої інстанції було скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зобов'язання щодо своєчасності внесення відповідачем податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних не є господарським зобов'язанням, відповідальність за порушення якого може врегульовуватись умовами договору, а за своєю правовою природою це зобов'язання є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та, за порушення якого нормами Податкового кодексу України (2755-17) передбачена окрема відповідальність.

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

7. Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2017 касаційна скарга позивача була залишена без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.

8. За висновком суду касаційної інстанції, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням приписів, зокрема, статей 173, 218, 230 Господарського кодексу України, на підставі встановлених обставин даної справи.

9. При цьому, Вищий господарський суд України зазначив, що обумовлені у договорі такі обв'язки відповідача як надати позивачу акт звірки взаєморозрахунків, так і здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку, не є господарським зобов'язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог частини 1 статті 230, статті 218 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій, навіть, якщо їх сплата передбачена у договорі.

Короткий зміст вимог заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України

10. 13 листопада 2017 року позивач подав заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017, рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 у даній справі (далі - Заява).

11. Позивач просить скасувати зазначені постанову суду касаційної інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, а також прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. 15 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідрохолодмонтаж ВК" (Виконавець) був укладений договір про виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання №1507 (далі - Договір).

13. Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець зобов'язався виконати роботи з технічного обслуговування та ремонту систем вентиляції та кондиціонування, що належать Замовнику, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити належним чином виконані роботи на умовах цього договору.

14. Згідно з пунктом 3.1.8 Договору Виконавець зобов'язаний проводити звірку взаєморозрахунків із Замовником станом на 31 березня, 30 червня, 30 вересня та 31 грудня кожного календарного року в період дії договору, для чого зобов'язаний до 15 числа наступного за вищевказаними місяцями направляти Замовнику цінним листом із описом вкладення і повідомленням про вручення чи вручити безпосередньо під підпис уповноваженій особі Замовника акти звірки взаєморозрахунків (в двох екземплярах), підписані уповноваженою особою Виконавця і скріплені печаткою останнього.

15. У пункті 4.6.2 Договору передбачено, що у випадку відсутності реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку, Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику штрафну санкцію в розмірі подвійної суми ПДВ, вказаної в такій податковій накладній (або від суми ПДВ, яка повинна бути вказана в ненаданій Виконавцем податковій накладній) за кожен випадок порушення.

16. У пункті 6.3 Договору передбачено, що у разі ненадання чи несвоєчасного надання Замовнику актів звірки взаєморозрахунків, Виконавець сплачує Замовнику штраф у сумі 10000,00 грн. за кожен випадок такого порушення.

17. Податкові накладні, які були виписані на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт від 10.11.2015, відповідач зареєстрував лише 03.12.2015, тобто, з порушенням строку відведеного законом.

18. Реєстрація податкової накладної №91 від 30.11.2015 відбулась в день остаточного погодження сторонами акта здачі-прийняття виконаних робіт №574.

19. Відповідачем акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2015 по 31.12.2015 надсилався на адресу позивача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

20. Заява подана з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 230 Господарського кодексу України, статей 6, 525, 526, 628, 629 Цивільного кодексу України.

21. На думку позивача, положення зазначених норм неоднаково застосовані судом касаційної інстанції при прийнятті постанови у даній справі та постанови Вищого господарського суду України від 29.06.2017 у справі №903/549/16, копію якої додано до заяви.

Короткий зміст судових рішень, на які посилається заявник

22. Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2017 у справі №903/549/16 були залишені без змін постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, якими були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Узлісся-ЛТД" до Приватного підприємства "ІСІС ПЛЮС", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, про стягнення 11559,03 грн. заборгованості зі штрафу за договором поставки № 01/30-П від 30.06.2016.

23. Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на те, що Приватне підприємство "ІСІС ПЛЮС" не виконало зобов'язання, передбачене пунктом 4.3 Договору поставки №01/30-П від 30.06.2016, а саме, протягом 15 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної не зареєструвало податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого відповідач повинен сплатити штраф, на підставі пункту 5.3 зазначеного договору, яким передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

24. Господарський кодекс України (436-15) Стаття 3 частина 1

Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Стаття 173 частина 1

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Стаття 218 частина 1

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Стаття 230 частина 1

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

25. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (у редакції, чинній до 15.12.2017)

Стаття 111-16 частина 1 пункт 1

Заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з таких підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах

Стаття 111-24 частина 1 пункт 2

За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов про відмову у задоволенні заяви.

Стаття 111-26 частина 1

Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

26. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) Перехідні положення Пункт 1 підпункт 1

Заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права

27. Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 у даній справі та постанови Вищого господарського суду України від 29.06.2017 у справі №903/549/16 Суд вбачає, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовані одні і ті самі норми матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

28. Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, про які йдеться у Заяві, Суд виходить з такого.

29. Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України убачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов'язанням виконавця є обов'язок виконати роботи (надати послуги), а зобов'язанням замовника - обов'язок оплатити вартість цих робіт (послуг).

30. При цьому, штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов'язань.

31. Суд зазначає, що виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, оскільки обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

32. Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

33. Тому невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

34. Суд зазначає, що Вищий господарський суд України у даній справі правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, а його висновки є обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам закону.

Висновки за результатами розгляду заяви

35. З огляду на викладене, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" заява про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі №908/3565/16 задоволенню не підлягає.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції, чинній з 15.12.2017), статтями - 111-14, - 111-23, - 111-24, - 111-26 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), Суд

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017, рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 у справі № 908/3565/16.