розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради та Полтавської міської ради

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Слободін М.М.

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Полтавська міська рада, Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про визнання укладеним договору на експлуатацію складових газорозподільної системи.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 01 травня 2017 року позивач подав позовну заяву про визнання укладеним договору на експлуатацію складових газорозподільної системи.

2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним ухиленням відповідачем від укладення такого договору, обов'язковість укладення якого передбачено чинним законодавством.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.08.2017 у задоволенні позову було відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю у відповідача обов'язку щодо укладення договору на експлуатацію складових газорозподільної системи, оскільки такий договір повинен бути укладений виключно з власником газових мереж, яким відповідач не є.

5. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 апеляційну скаргу позивача було задоволено, рішення суду першої інстанції - скасовано та прийнято нове про задоволення позову. Суд апеляційної інстанції визнав укладеним договір на експлуатацію складових газорозподільної системи між позивачем та відповідачем на умовах, викладених у резолютивній частині постанови.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що укладення спірного договору є обов'язковим та безальтернативним для позивача, як оператора ГРМ, та відповідача, як балансоутримувача внутрішньобудинкових газових мереж, в силу вимог статей 179, 184 Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок природного газу" (329-19) та Кодексу газорозподільних систем.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

7. 02 листопада 2017 року відповідач подав касаційну скаргу.

8. 06 листопада 2017 року Полтавська міська рада подала касаційну скаргу.

9. У касаційних скаргах відповідач та третя особа-2 просять скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017, а рішення Господарського суду Полтавської області від 30.08.2017 у даній справі залишити в силі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Позивач здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії та є природним монополістом.

11. Листом №06/82 від 17.02.2017 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір на експлуатацію складових газорозподільної системи, до якого було додано проект відповідного договору з додатками у двох примірниках.

12. Відповідач листом №516/02 від 13.03.2017 повернув позивачу зазначений договір без підписання.

13. Рішенням Полтавської міської ради від 16.03.2012 відповідача визначено балансоутримувачем житлових будинків, споруд та прибудинкових територій, які належать територіальній громаді міста.

14. У позивача, як оператора ГРМ, наявні у користуванні газові мережі, що безпосередньо приєднані до внутрішньобудинкових газових мереж, що перебувають на балансі відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

15. Відповідач та третя особа-2 вважають, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме, статті 13, 14, 41, 92 Конституції України, статті 316, 317, 319, 368, 369, 380, 382 Цивільного кодексу України, положення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (417-19) , Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , рішення Конституційного Суду України № 14-рп/2011 від 09.11.2011 (v014p710-11) .

16. Відповідач та третя особа-2 зазначають, що спірний договір не визначений як типовий або примірний, тому укладення такого договору не є обов'язковим для відповідача.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

17. У відзиві на касаційну скаргу відповідача, поданому у визначений в ухвалі Верховного Суду від 02.03.2018 строк, позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувана постанова прийнята з додержанням норм чинного законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Господарський кодекс України (436-15)

Стаття 179 частини 1-4, 7

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 180 частини 1-3

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Стаття 181 частини 1, 2

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Стаття 187 частина 1

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом

19. Цивільний кодекс України (435-15)

Стаття 6 частини 1, 3

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 частина 1

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

20. Закон України "Про ринок природного газу" (329-19)

Стаття 38 частина 1

Права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

21. Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (z1379-15) (далі - Кодекс газорозподільних систем)

Розділ ІІІ Глава І пункти 1, 2

Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ.

Власники газової мережі, яка згідно з розділом II цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є Операторами ГРМ (газорозподільної системи), та Оператор ГРМ (газорозподільної системи), до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов'язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ (газорозподільної системи), або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ (газорозподільної системи) (у тому числі шляхом купівлі-продажу).

Договори експлуатації, господарського відання та користування укладаються за формами, визначеними у додатках 3 - 5 цього Кодексу (крім газових мереж, що є державним майном).

Для внутрішньобудинкових газових мереж, які є ГРМ, взаємовідносини між їх власником (балансоутримувачем, управителем) і Оператором ГРМ здійснюються виключно на умовах договору на експлуатацію складових газорозподільної системи за формою, визначеною у додатку 3 до цього Кодексу.

22. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (у редакції, чинній до 15.12.2017)

Стаття 4-7 частина 1

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи

Стаття 43 частина 1

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

23. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Стаття 300 частина 4

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Стаття 310 частина 3 пункти 1

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

24. Суд вважає частково прийнятними аргументи скаржників про те, що спірний договір не визначений як типовий або примірний, тому укладення такого договору не є обов'язковим для відповідача.

25. Суд зазначає, що, враховуючи приписи пункту 2 Глави І Розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, укладення договору на експлуатацію складових газорозподільної системи є обов'язковим [у розумінні частини 3 статті 179 Господарського кодексу України] між власником, або балансоутримувачем, або управителем внутрішньобудинкових газових мереж та оператором ГРМ.

26. При цьому, Суд зазначає, що договір на експлуатацію складових газорозподільної системи, наведений у додатку №3 до Кодексу газорозподільних систем, не визначений як типовий або примірний.

27. Тому, сторони при укладенні такого договору можуть відступити від дотримання його форми та визначити умови такого договору за взаємною згодою і узгодження всіх істотних умов.

28. Суд відхиляє аргументи скаржників про порушення судом апеляційної інстанції норми матеріального права, а саме, статті 13, 14, 41, 92 Конституції України, статті 316, 317, 319, 368, 369, 380, 382 Цивільного кодексу України, положення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (417-19) , Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , рішення Конституційного Суду України № 14-рп/2011 від 09.11.2011 (v014p710-11) , оскільки як зазначалось вище, пунктом 2 Глави І Розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем передбачено обов'язковість укладення договору на експлуатацію складових газорозподільної системи не виключно з власниками внутрішньобудинкових газових мереж, а, зокрема, і з їх балансоутримувачем.

29. З огляду на викладене, Суд вважає, що судам першої та апеляційної інстанцій потрібно було встановити чи укладено відповідні договори на експлуатацію складових газорозподільної системи з власниками або управителями внутрішньобудинкових газових мереж, чи ні.

30. У разі відсутності укладення таких договорів, слід було з'ясувати балансоутримувачем яких саме житлових будинків, споруд та прибудинкових територій, які належать територіальній громаді міста є відповідач.

31. При цьому судам першої та апеляційної інстанцій слід було враховувати узгодження сторонами всіх істотних умов договору на експлуатацію складових газорозподільної системи.

32. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 4-3, 4-7, 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

33. Касаційні скарги відповідача та третьої особи-2 підлягають задоволенню частково.

34. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

35. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Висновки про застосування норм права

36. Договір на експлуатацію складових газорозподільної системи, наведений у додатку №3 до Кодексу газорозподільних систем, не визначений як типовий або примірний. Тому, сторони при укладенні такого договору можуть відступити від дотримання його форми та визначити умови такого договору за взаємною згодою і узгодження всіх істотних умов.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Полтавської міської ради задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.08.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі №917/535/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.