за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1)ОСОБА_3; 2) ОСОБА_4; 3) ОСОБА_5; 4) Міжнародний благодійний фонд Відродження Києво-Могилянської академії; 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Винолюб" про припинення правовідношення,

Сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, проте не скористались своїм правом на участь своїх повноважних представників у судовому засіданні.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Корн" (далі - ТОВ "Корн") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" (далі - ПАТ "КБ "Актив-Банк"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_3; 2) ОСОБА_4; 3) ОСОБА_5; 4) Міжнародний благодійний фонд Відродження Києво-Могилянської академії (далі - МБФВ Києво-Могилянської академії); 5)Товариство з обмеженою відповідальністю "Винолюб" (далі - ТОВ "Винолюб") про визнання припиненим правовідношення між ТОВ "Корн" та ПАТ "КБ "Актив-Банк" за договором про здійснення кредитних операцій від 30.09.2013 №0930/01 в частині обов'язку сплати позичальником коштів на загальну суму 8 832 491,75 грн, включаючи кредит в сумі 8 375 560,24 грн та проценти за користування кредитом, розмір яких станом 30.09.2014 становив 456 931,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час настання зобов'язання ТОВ "Корн" повернути ПАТ "КБ "Актив-Банк" кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом, у кожного з поручителів, якими є треті особи у справі на підставі договорів поруки від 12.08.2014, була наявна сума, необхідна для виконання зобов'язань за договорами поруки, і поручителі зверталися до ПАТ "КБ "Актив-Банк" з проханням здійснити погашення заборгованості ТОВ "Корн" за рахунок коштів, що знаходились на відкритих у ПАТ "КБ "Актив-Банк" рахунках поручителів, проте відповідач в порушення умов договорів поруки не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення договірного списання коштів в рахунок погашення зобов'язання ТОВ "Корн" за кредитним договором від 30.09.2013 №0930/01.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 (суддя Пригунова А.Б.) позов задоволено.

Визнано припиненими правовідношення між ТОВ "Корн" та ПАТ "КБ "Актив-Банк" за договором про здійснення кредитних операцій від 30.09.2013 № 0930/01 в частині обов'язку ТОВ "Корн" сплати коштів на загальну суму 8 832 491,75 грн, а саме: визнано припиненими правовідношення між ТОВ "Корн" та ПАТ "КБ "Актив-Банк" за договором про здійснення кредитних операцій від 30.09.2013 №0930/01 в частині сплати процентів за користування кредитом, розмір яких, станом 30.09.2014, становив 456 931,51 грн; визнано припиненими правовідношення між ТОВ "Корн" та ПАТ "КБ "Актив-Банк" за договором про здійснення кредитних операцій від 30.09.2013 № 0930/01 в частині обов'язку повернення ТОВ "Корн" кредиту в сумі 8 375 560,24 грн.

Рішення мотивовано посиланнями на те, що за умовами тристоронніх договорів поруки, укладених 12.08.2014 між ПАТ "КБ "Актив-Банк", ТОВ "Корн" та поручителями, у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення (29.09.2014) у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителів, зобов'язання позичальника за кредитним договором від 30.09.2013 № 0930/01 вважаються припиненими за домовленістю сторін відповідно до статті 604 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

Спір розглядався судом апеляційної інстанції неодноразово.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 (колегія суддів: Сітайло Л.Г., Чорногуз М.Г., Пашкіна С.А.) рішення скасовано, постановлено нове рішення про відмову в позові.

Постанова обґрунтована тим, що надані позивачем та відповідачем договори поруки підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, мають ідентичні номери і дати та укладені з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій від 30.09.2013 №0930/01, проте відрізняються за змістом і за складом сторін; у зв'язку із ненаданням сторонами витребовуваних експертами документів, проведення судово-технічної експертизи договорів поруки неможливе, тому надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено саме обов'язку банку, станом на 29.09.2014, реалізувати своє право договірного списання належних поручителям грошових коштів в рахунок погашення зобов'язань позичальника за кредитним договором від 30.09.2013 № 0930/01, в зв'язку з чим, зобов'язання ТОВ "Корн" за цим кредитним договором не можуть вважатись виконаними та припиненими за домовленістю сторін відповідно до вимог статті 604 ЦК.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі ТОВ "Корн" посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 212, 598, 604 ЦК України, статей 34 36, 43, 84, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ; у редакції, чинній до 15.12.2017) та зазначає про те, що за умовами договорів поруки, банк отримавши право задовольнити свої вимоги за рахунок коштів поручителів, втрачає право вимоги на відповідну суму грошових коштів до позичальника, незалежно від реалізації ним свого права на договірне списання коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі ТОВ "Корн" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників судового процесу до Верховного Суду не надходили.

У зв'язку із неявкою 12.04.2018 у судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи було відкладено на 26.04.2018 о 17:40 про що сторін було повідомлено ухвалою Верховного Суду від 12.04.2018.

26.04.2018 представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України (1798-12) межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2013 між ПАТ "КБ "Актив Банк" (банк) та ТОВ "Корн" (позичальник, клієнт) було укладено договір про здійснення кредитних операцій № 0930/01 (далі - договір № 0930/01), за умовами якого банк зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію (відновлювальну) із лімітом 14 700 000 грн, з метою поповнення обігових коштів клієнта, а клієнт - використовувати кредитні кошти за призначенням, сплачувати кошти за користування кредитом та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором. Строк виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів наступає 29.09.2014.

Пунктом 3.1 розділу 1 договору № 0930/01 сторони погодили, що процентна ставка за кредитом становить 20 відсотків річних в валюті кредиту.

Графік погашення кредитної лінії встановлений розділом 1 договору.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.6 договору № 0930/01 погашення кредиту може проводитися в порядку, передбаченому договором, шляхом безготівкових перерахувань клієнтом грошових коштів на користь банка або шляхом договірного списання банком відповідних сум з рахунків клієнта. В кожну дату, в яку клієнт зобов'язаний сплатити будь-яку суму за умовами договору, клієнт надає таку суму банку шляхом перерахування її на рахунок банку, який банк визначив для такої цілі. Якщо платіж належить до сплати у день, який не є робочим днем, то такий платіж повинен бути здійснений в день, наступний за ним, що є робочим днем того ж календарного місяця, а якщо такого робочого дня немає - то в останній робочий день такого календарного місяця. Всі платежі, що здійснюються клієнтом для виконання кредитного договору, вважаються належним чином виконаними в момент зарахування грошових коштів на рахунок банку, що визначений для такої мети, відповідно до умов договору.

Водночас судами встановлено, що 12.08.2014 між ТОВ "Корн", ПАТ "КБ "Актив-Банк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №0930/01-1п.

12.08.2014 між ТОВ "Корн", ПАТ "КБ "Актив-Банк" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 0930/01-2п.

12.08.2014 між ТОВ "Корн", ПАТ "КБ "Актив-Банк" та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 0930/01-3п.

12.08.2014 між ТОВ "Корн", ПАТ "КБ "Актив-Банк" та МБФВ Києво-Могилянської академії було укладено договір поруки № 0930/01-4п.

12.08.2014 між ТОВ "Корн", ПАТ "КБ "Актив-Банк" та ТОВ "Винолюб" було укладено договір поруки б/н.

Відповідно до умов зазначених договорів поруки треті особи зобов'язались перед відповідачем нести солідарну відповідальність за виконання позивачем зобов'язань за договором № 0930/01, згідно якого позивач зобов'язаний повернути ПАТ "КБ "Актив-Банк" кредит з лімітом 14 700 000 грн зі строком погашення - 29.09.2014 включно та сплатою 20 % річних у валюті - гривня.

Згідно з пунктами 2.3, 2.4 договорів поруки право на договірне списання коштів з рахунків поручителів, в рахунок виконання зобов'язання позичальника, виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідно до кредитного договору та є невиконаним. Сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителів, відповідно до пунктів 2.2, 2.3 договору, зобов'язання за договором № 0930/01 вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін, відповідно до статті 604 ЦК України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителів в банку, обчисленої за правилами, передбаченими пунктами 2.2 договорів договору.

У разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання банк зобов'язаний реалізувати право на договірне списання коштів в порядку, передбаченому договорами та передати поручителям всі документи, які підтверджують зобов'язання протягом 3-х банківських днів із дня виникнення права на договірне списання (пункти 3.5 договорів поруки).

Судами встановлено, що 26.09.2014 МБФВ Києво-Могилянської академії та ТОВ "Винолюб" звертались, а 29.09.2014 ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зверталися до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Актив-Банк" з листами про перерахування з відповідних рахунків грошових коштів в рахунок погашення зобов'язань ТОВ "Корн" за договором про здійснення кредитних операцій № 0930/01 від 30.09.2013 та просили повідомити їх про здійснення платежу.

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приписами частини 1 статті 604 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем додано копії двосторонніх договорів поруки від 12.08.2014 б/н та від 12.08.2014 №№ 0930/01-1п, 0930/01-2п, 0930/01-3п, 0930/01-4п (т. 2, а.с. 31-56) пункти 2.4 та 3.5 яких не містять положень щодо обов'язку банку реалізувати своє право договірного списання належних поручителям грошових коштів в рахунок погашення зобов'язань позичальника за кредитним договором № 0930/01, та визнання в зв'язку з цим зобов'язань позичальника за цим кредитним договором припиненими за домовленістю сторін, відповідно до статті 604 ЦК України.

В той же час, пункти 4.4 та 6.3 двосторонніх договорів поруки передбачають право банку здійснювати договірне списання з рахунків поручителя коштів, необхідних для виконання основного зобов'язання у випадку настання строку його виконання.

Апеляційним господарським судом встановлено, що подані сторонами договори поруки мають ідентичні номери та дати, укладені з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій від 30.09.2013 № 0930/01, проте відрізняються за змістом та за складом сторін.

З метою повного встановлення всіх обставин справи, а також необхідності встановлення достовірності наявних в матеріалах справи договорів поруки, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 у справі №910/10494/16 було призначено судову-технічну експертизу зазначених договорів поруки.

У зв'язку із невиконанням сторонами вимог суду щодо передачі експертам необхідних їм документів для проведення експертизи, провести судову-технічну експертизу договорів поруки не видалося можливим.

Відповідно до статей 32, 33, 34 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно довідки ПАТ "КБ "Актив-Банк" від 04.02.2016 № 84/03-4-1 загальна прострочена заборгованість ТОВ "Корн" за договором про здійснення кредитних операцій від 30.09.2013 № 0930/01 станом на 30.09.2014 становила 14 356 931,51 грн, а саме: 13 900 000 грн - заборгованість за простроченим кредитом та 456 931,51 грн - за простроченими відсотками.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (частина 1 статті 43 ГПК України; у редакції, чинній до 15.12.2017).

Надавши належну правову оцінку договорам поруки та врахувавши, що зобов'язання сторін припиняються виконанням, проведеним належним чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що договорами поруки було передбачено право, а не обов'язок банку здійснити списання грошових коштів із рахунків поручителів на виконання позичальником своїх грошових зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій від 30.09.2013 № 0930/01, в зв'язку з чим зобов'язання ТОВ "Корн" за цим кредитним договором не можуть вважатись припиненими за домовленістю сторін відповідно до статті 604 ЦК України.

Зазначені обставини стали обґрунтованою підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, винесеного при неповному встановленні всіх суттєвих обставин справи у їх сукупності, та постановлення нового рішення про відмову в позові.

Доводи касаційної скарги ТОВ "Корн" зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо застосування при вирішенні спору договорів поруки у редакції, наданій відповідачем, та цитуванням умов договорів поруки у редакції, наданій позивачем, згідно яких у відповідача виник обов'язок, а не право списання коштів із рахунків поручителів, проте встановлення обставин справи виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, що встановлені статтею 300 ГПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017), тому дані доводи скаржника відхиляються колегією суддів.

У відповідності до статті 309 ГПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, судові рішення у справі прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.