Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - Паука О.І. (адвокат),

відповідача - не з'явилися,

скаржника - Дорогіна К.Ю. (представник за довіреністю від 16.01.2018),

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 (головуючий - Принцевська Н.М., судді Колоколов С.І., Ярош А.І.) у справі

за позовом Приватного підприємства "Ролада"

до Комунального підприємства "Ланжерон"

про визнання договору оренди припиненим та визнання права власності,

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2007 року Приватне підприємство "Ролада" (далі - ПП "Ролада") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Ланжерон" (далі - КП "Ланжерон") про визнання припиненим договору оренди нежитлового приміщення №13-2/03/Д від 01.12.2003, укладеного між сторонами, та визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення кафе "Аттіка" загальною площею 88,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон.

Позовна заява обґрунтовується порушенням прав і охоронюваних законом інтересів позивача, так як договір оренди є припиненим в зв'язку із загибеллю об'єкта оренди, а власником новозбудованого майна відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) є позивач, право власності на яке оспорює і не визнає відповідач.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.08.2007 (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено повністю.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що в силу положень статті 598 ЦК, статті 291 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 7.9 договору оренди нежитлового приміщення №13-2/03/Д від 01.12.2003 цей договір є припиненим у зв'язку з руйнуванням та повним знищенням об'єкта оренди, а позивач правомірно набув право власності на нежиле приміщення кафе "Аттіка" загальною площею 88,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, як на нову річ, яку він створив (виготовив) за власні кошти, що підтверджується підрядним договором, платіжними квитанціями про оплату робот по підрядному договору, актом виконаних робіт по підрядному договору.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2018, винесеною на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ) апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (далі - ДП "Одеський МТП", Порт) на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2007 у цій справі закрито.

Ухвала мотивована тим, що за наявності Угоди про передачу спірного майна з державної до комунальної власності, яка укладена у 2000 році та не визнана недійсною за результатами розгляду справи №916/713/13 (за участю ДП "Одеський МТП", ПП "Ролада", КП "Ланжерон"), і подальшою передачею цього майна Жовтневою районною адміністрацією м.Одеси на баланс КП "Ланжерон", відсутні підстави вважати, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов'язки ДП "Одеський МТП", а та обставина, що з моменту будівництва та по теперішній час на балансі Порту обліковується спірне майно, не може слугувати підтвердженням факту порушення оскаржуваним рішенням суду законних прав чи інтересів скаржника.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, ДП "Одеський МТП" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати і передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті апеляційної скарги Порту на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2007.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення апеляційним судом статті 128 ЦК УРСР, статті 35 Закону України "Про власність" (в редакції від 28.02.1995), статей 4, 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та статей 236, 264, 267, 268, 275 ГПК, наголошуючи на тому, що нежиле приміщення кафе "Аттіка" у 2000 році у встановленому порядку не вибуло з державної власності та не перейшло до комунальної власності Жовтневої районної адміністрації м. Одеси, оскільки згоди Міністерства інфраструктури України, як уповноваженого органу з управління об'єктами державної власності, на відчуження спірного нежитлового приміщення отримано не було та відповідний акт приймання-передачі у комунальну власність комісією не підписувався, а за Угодою про передавання-приймання будівель та споруд портопункта "Ланжерон" від 2000 року, укладеною між Портом та Жовтневою районною адміністрацією м. Одеси, відбулася лише передача спірного нерухомого майна з балансу ДП "Одеський МТП" на баланс Жовтневої районної адміністрації м. Одеси.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивачем та відповідачем відзиви на касаційну скаргу не подавалися.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду апеляційної інстанції

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

За змістом частини 1 статті 254 ГПК право подати апеляційну скаргу на судове рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.

У розумінні зазначеної правової норми судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні матеріалів апеляційної скарги ДП "Одеський МТП" апеляційним судом достеменно з'ясовано, що:

- предметом спору є вимоги ПП "Ролада" про визнання припиненим договору оренди нежитлового приміщення №13-2/03/Д від 01.12.2003, укладеного між сторонами, та визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення кафе "Аттіка" загальною площею 88,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон;

- 01.12.2003 між КП "Ланжерон" та ПП "Ролада" укладено договір оренди нежитлового приміщення від №13-2/03/Д, за умовами якого ПП "Ролада" (орендар) прийняло у строкове платне користування нежиле приміщення пасажирського павільйону (інв. № 82), яке розташоване на земельній ділянці пляжу "Ланжерон" в м. Одесі, під розміщення об'єкта громадського харчування та місць відпочинку населення (кафе "Аттіка"). Вартість орендованого майна складає 7342 грн. згідно з експертною оцінкою. В подальшому, в процесі виконання капітально-реставраційних робіт, об'єкт оренди було повністю зруйновано (знищено), про що повідомлено орендодавця та складено спільний акт обстеження від 20.02.2004 (а.с.56 том 1). На вимогу КП "Ланжерон", у зв'язку зі знищенням об'єкта оренди, ПП "Ролада" відшкодовано вартість цього об'єкта, що підтверджується платіжним документом (а.с.59 том 1);

- постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі №916/713/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016, відмовлено у задоволенні позову Міністерства інфраструктури України до Одеської міської ради, Приморської райдержадміністрації Одеської міської ради, ДП "Одеський МТП", ПП "Ролада", КП "Ланжерон" про визнання недійсною Угоди про передавання-приймання будівель та споруд портопункта "Ланжерон", які знаходяться на балансі порту на баланс Жовтневої районної адміністрації м. Одеси (далі - Угода), укладеної у 2000 році між ДП "Одеський МТП" і Жовтневою районною адміністрацією м. Одеси. Цими судовими рішеннями встановлено, що за умовами Угоди безоплатній передачі підлягають такі об'єкти: пасажирський павільйон в ЦПКВ ім. Т.Г. Шевченко, 1960 року побудови, площею 114 кв.м., ділянкою 340 кв.м., балансовою вартістю 26871 грн., залишковою вартістю на 1 квітня 2000 року 9572,35 грн.; пристань "Ланжерон", 1960 року побудови, довжиною 115м, балансовою вартістю 68298,58 грн., залишковою вартістю 9572,35 грн. станом на 01.04.2000. Згідно з актом від 01.06.2000, підписаним представниками Жовтневої районної адміністрації м. Одеси та КП "Ланжерон", зазначене вище майно передано на баланс КП "Ланжерон". В подальшому, 26.02.2008 Одеській міській раді, як власнику об'єкта видано "Технічний паспорт пасажирського павільйону (інв. № 82), пляж "Ланжерон"", в якому користувачем об'єкта вказано КП "Ланжерон". Зазначені фактичні обставини в силу приписів частини 4 статті 75 ГПК не доказуються при розгляді справи №4/257-07-6517, в якій беруть участь ПП "Ролада", КП "Ланжерон" і ДП "Одеський МТП";

- судом першої інстанції не вирішувалося питання про права та обов'язки ДП "Одеський МТП" як балансоутримувача спірного нежитлового приміщення чи державного підприємства, за яким це майно закріплено на праві господарського відання, оскільки за Угодою спірне майно було передано на баланс Жовтневої районної адміністрації м. Одеси, яка, в свою чергу, 01.06.2000 передала майбутній об'єкт оренди на баланс КП "Ланжерон", що виключає можливість одночасного перебування цього об'єкта на балансі двох суб'єктів господарювання - КП "Ланжерон" і ДП "Одеський МТП";

- як у мотивувальній, так і у резолютивній частині оскаржуваного судового рішення відсутні будь-які висновки щодо прав або обов'язків скаржника, а містяться виключно висновки про припинення договору оренди нежитлового приміщення №13-2/03/Д від 01.12.2003 у зв'язку із загибеллю об'єкта оренди, подальше добровільне відшкодуванням орендарем (ПП "Ролада") орендодавцю експертної вартості об'єкта оренди та про набуття ПП "Ролада" на підставі частини 2 статті 331 ЦК права власності на нежиле приміщення кафе "Аттіка" як на новостворене майно, збудоване за рахунок власних коштів позивача.

Касаційна інстанція також зазначає, що недоведеність вирішення судом першої інстанції питання про права та обов'язки ДП "Одеський МТП" як державного підприємства, за яким це майно закріплено на праві господарського відання, обумовлена приписами частини 3 статті 23 Закону України "Про морські порти України", за змістом яких державні стратегічні об'єкти портової інфраструктури та інше державне майно закріплено за адміністрацією морських портів України і належать їй на праві господарського відання. Адміністрація морських портів України володіє, користується та розпоряджається закріпленим за нею державним майном з урахуванням його цільового призначення, а також обмежень правомочностей щодо розпорядження таким майном, визначених цим Законом, іншими законодавчими актами, її статутом.

Пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після його відкриття за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

У зв'язку з тим, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси і обов'язки скаржника та з огляду на приписи пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК, колегія суддів вважає, що апеляційним судом правомірно було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Одеський МТП" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2007.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Касаційна інстанція не може прийняти до уваги передчасні посилання скаржника на статтю 128 ЦК УРСР, статтю 35 Закону України "Про власність" (в редакції від 28.02.1995), статті 4, 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" в обґрунтування своїх доводів щодо відсутності вибуття з державної власності нежилого приміщення кафе "Аттіка" у 2000 році у встановленому порядку та переходу його до комунальної власності Жовтневої районної адміністрації м. Одеси з причин відсутності отримання згоди Міністерства інфраструктури України, як уповноваженого органу з управління об'єктами державної власності, на відчуження спірного нежитлового приміщення та непідписання комісією відповідного акта приймання-передачі у комунальну власність, оскільки порушені з цього приводу питання можуть бути предметом іншого позовного провадження та розглядатися по суті, а не під час вирішення питання про права та обов'язки заявника апеляційної скарги, який не брав участі у цій справі зі спору про визнання за ПП "Ролада" права власності на нежиле приміщення кафе "Аттіка" як на новостворене нерухоме майно, збудоване у 2004 році.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами Порту про те, що за змістом Угоди, укладеної між Портом та Жовтневою районною адміністрацією м. Одеси, у 2000 році відбулася передача пасажирського павільйону площею 114 кв.м. в ЦПКВ ім. Т.Г. Шевченко, 1960 року побудови, з балансу ДП "Одеський МТП" на баланс Жовтневої районної адміністрації м. Одеси.

Проте, зазначені обставини жодним чином не доводять того, що оскаржуване рішення впливає на права чи обов'язки Порту як балансоутримувача спірного нежитлового приміщення, оскільки одне й те ж саме нерухоме майно не може одночасно знаходитися на балансі двох самостійних суб'єктів господарювання, тоді як правомірність укладеної у 2000 році Угоди, якою оформлено передачу зазначеного майна саме на баланс Жовтневої районної адміністрації м. Одеси, підтверджено чинними судовими рішеннями у справі №916/713/13.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність достатніх правових підстав для закриття апеляційного провадження у справі №4/257-07-6517 за апеляційною скаргою ДП "Одеський МТП" у зв'язку з недоведеністю прийняття Господарським судом Одеської області рішення стосовно прав чи обов'язків Порту.

Згідно з частиною 3 статті 304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи, викладені Портом у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновок суду апеляційної інстанції щодо закриття апеляційного провадження у цій справі.

З урахуванням вимог статей 75, 264, 300, 304, 308, 309 ГПК колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційним судом дотримано приписи процесуального закону, у зв'язку з чим, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної ухвали відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі №4/257-07-6517 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.