Верховний Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/5303/15
Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур"
відповідач - Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Еліт Сервіс" в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Еліт Сервіс"
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Запорізького державного підприємства "Радіоприлад"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду у складі Будко Н.В. - головуючого, Геза Т.Д., Сгара Е.В. від 27 листопада 2017 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області у складі Ярешко О.В. від 12 жовтня 2017 року
за скаргою Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" на дії Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькі області
Історія справи
Короткий зміст вимог скарги
1. У вересні 2017 року Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад" (далі - відповідач, боржник) звернулося зі скаргою на дії Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькі області (далі - ВДВС) при виконанні прийнятого у межах даної справи рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2015 про витребування у відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" (далі - позивач, стягувач) майна згідно переліку, наведеного у відповідному судовому рішенні.
1.1. Вимоги скарги полягали у визнанні незаконною бездіяльності державних виконавців ВДВС Єременко К.В. та Стеблій Ю.В. з нездійснення розгляду заяви відповідача від 24.07.2017 в рамках ВП №50601028; визнанні незаконною бездіяльності державних виконавців ВДВС Єременко К.В. та Стеблій Ю.В. з ненаданні письмової обґрунтованої відповіді відповідачу на заяву про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.07.2017 в рамках ВП №50601028; зобов'язанні вказаних державних виконавців терміново розглянути заяву боржника про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.07.2017 в рамках ВП №50601028, надати письмову обґрунтовану відповідь та вчинити виконавчі дії за наслідками розгляду цієї заяви.
2. Скарга мотивована порушенням державними виконавцями встановленого Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) тридцятиденного строку для надання відповіді на заяву боржника про повернення виконавчого документа стягувачу, що свідчить про неналежне виконання визначених статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" обов'язків державного виконавця та порушення приписів статті 19 Конституції України.
2.1. При цьому має місце бездіяльність державного виконавця та стягувача, які ухиляються від здійснення виконання судового рішення протягом тривалого часу, що і стало підставою для звернення боржника з відповідної заявою до ВДВС.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27 листопада 2017 року, у задоволенні скарги відповідача відмовлено повністю.
4. Судами встановлено, що на виконання статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" мотивована відповідь на заяву від 24.07.2017 була надіслана державним виконавцем на адресу відповідача 31.07.2017 за вих. №30155/7-16.3-43 простою поштовою кореспонденцією. Отже, державним виконавцем дотримано вимог чинного законодавства при розгляді заяви відповідача про повернення виконавчого документа стягувачу.
5. При цьому судом апеляційної інстанції було мотивовано спростовано доводи апеляційної скарги відповідача стосовного того, що вказана відповідь не є належним доказом виконання державним виконавцем своїх обов'язків, оскільки датована 31.07.2017, тоді як фактично відправлена 30.07.2017, а в тексті самої відповіді взагалі міститься дата 22.09.2017. Так, судом з'ясовано, що неспівпадіння дат є виключно наслідком технічних описок, які не впливають на суть спірних правовідносин та не спростовують факту виконання державним виконавцем своїх обов'язків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У грудні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12 жовтня 2017 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 листопада 2017 року та прийняти нове рішення про задоволення скарги.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Судами не досліджено доказів, які б могли дати змогу встановити обставини порушення прав відповідача, зокрема не досліджено оригіналів матеріалів виконавчого провадження, прийнято до уваги лише доводи ВДВС та проігноровано доводи боржника.
8. Станом на 31.08.2017, тобто на момент ознайомлення боржником з матеріалами виконавчого провадження, у вказаних матеріалах була відсутня відповідь на заяву боржника про повернення виконавчого документа стягувачу, що свідчить про те, що судові рішення в частині спростування доводів боржника про невідповідність дат відправлення та самої відповіді державного виконавця, а також даті у тексті відповіді грунтуються на припущеннях, без дослідження належних доказів.
Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу
9. У діях державного виконавця щодо надання відповідей на заяву відповідача порушення чинного законодавства відсутні, що правильно встановлено судами попередніх інстанцій.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
10. Судами попередніх інстанцій встановлено факт дотримання державним виконавцем вимог статей 18 Закону України "Про виконавче провадження" при розгляді заяви відповідача від 24.07.2017, зокрема відповідна відповідь надіслана державним виконавцем на адресу відповідача 31.07.2017 за вих. №30155/7-16.3-43 простою поштовою кореспонденцією, що узгоджується з приписами статті 28 вказаного Закону.
11. За таких обставин правильними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність порушень прав відповідача при розгляді його заяви.
12. Стосовно викладених в пунктах 7, 8 цієї Постанови доводів касаційної скарги, то вони зводяться до вимог про переоцінку доказів та встановлення обставин справи, що виходить за межі повноважень Верховного Суду. При цьому факт відсутності відповіді на заяву відповідача в наданих для ознайомлення відповідачу матеріалах виконавчого провадження не свідчить про порушення прав відповідача, за наявності доказів своєчасного направлення такої відповіді поштою на його адресу. Доказів неотримання відповідачем відповідної кореспонденції від ВДВС судами не встановлено.
12.1. Наведені ж у пункті 8 Постанови доводи є ідентичними доводам апеляційної скарги відповідача, які були ретельно досліджені та оцінені судом апеляційної інстанції з наведенням відповідного мотивування їх відхилення, яке узагальнено відображено в пункті 5 цієї Постанови. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
13. У рішенні у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
14. Враховуючи вищенаведене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України), касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 листопада 2017 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12 жовтня 2017 року у справі №908/5303/15 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
Міщенко І.С.
Берднік І.С.
Суховий В.Г.