розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2017 (суддя Ольшанченко В.І.) та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 (головуючий суддя: Білецька А.М., судді: Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіус Плюс"

про зобов'язання вчинити дії,

За участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив зобов'язати відповідача, в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" за договором №б/н від 24.06.2011, яка утворилася станом на 08.02.2017 у розмірі 66078,34 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 11860,80 грн., заборгованість за відсотками - 20698,13 грн., заборгованість по комісії - 5375,50 грн., пеня - 28143,91 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ КБ "Приватбанк" вказувало, що ТОВ "Скорпіус Плюс" шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають відповідний договір банківського обслуговування та взяло на себе зобов'язання виконувати умови цього договору. При цьому, позивач свої зобов'язання за договором виконав шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача в сумі 13 000,00 грн., що підтверджується довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту та випискою про рух коштів по рахунку відповідача. В свою чергу, ТОВ "Скорпіус Плюс" належним чином не виконало зобов'язання за договором б/н від 24.06.2011 станом на 08.02.2017 заборгованість відповідача становить 66 078,34 грн. і складається з заборгованості з кредитом в розмірі 11 860,80 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 20 698,13 грн.; заборгованості по комісії в розмірі 5375,50 грн.; пені в розмірі 28 143,91 грн. Оскільки ТОВ "Скорпіус Плюс" перебуває в стані припинення, що підтверджується відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач звертався на адресу відповідача заяву № б/н від 10.02.2017 з кредиторськими вимогами до ліквідаційної комісії ТОВ "Скорпіус плюс", але вищезазначена заява була повернута неврученою.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.2017 (суддя Ольшанченко В.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (головуючий суддя : Білецька А.М., судді: Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є.) у справі № 922/1018/17, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційного мотивована тим, що позивач не надав на вимогу господарського суду докази створення відповідачем або судом ліквідаційної комісії відповідача чи призначення ліквідатора, а також не надав доказів призначення Харківським окружним адміністративним судом ліквідатором колишнього керівника відповідача - ОСОБА_4 та призначення ліквідаційної комісії, тому позовні вимоги є необґрунтованим, недоведеними та не підлягаючими задоволенню, оскільки заявлені до ліквідаційної комісії відповідача про зобов'язання вчинити дії ліквідатора, доказів існування або створення якої не надано.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2017 у справі №922/1018/17 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 повернуто без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 111-3 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

30.10.2017 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" повторно подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі № 922/1018/17.

На підставі пункту 5 статті 31, підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147а-19) ) та за розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 38-р від 15.12.2017 вказану касаційну скаргу разом зі справою № 922/1018/17 передано до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2018 року у справі № 922/1018/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Міщенко І.С.

15.03.2018 суд постановив ухвалу про задоволення заяви позивача про поновлення строку на подання касаційної скарги, прийняття касаційної скарги до провадження та призначення до розгляду на 19.04.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до Касаційного господарського суду до 30.03.2018.

Скаржник (позивач) в касаційній скарзі зазначає про те, що суди попередніх судових інстанцій як на підставу відмови у задоволенні позову посилались на недоведеність позивачем факту надання кредитних коштів, що в свою чергу спростовується матеріалами даної справи.

Так, позивач вказує, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, які вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, їх форма затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення, а отже такі виписки з особового рахунку клієнтів є належним доказом в підтвердження виконаних за день операцій.

Судами неправомірно не взято як належний доказ виписки порахунках відповідача, як докази наявності в нього заборгованості перед позивачем.

З огляду на викладене, позивач у касаційній скарзі просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, відповідач перебуває у стані припинення, що підтверджується інформацію про знаходження відповідача у стані припинення, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно витягу з ЄДР головою ліквідкомісії з припинення відповідача вказаний його колишній керівник ОСОБА_4. 25.09.2015 Харківським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі №890/9290/15, якою задоволено позов ДФІ у Київському районі міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області до ТОВ "Скорпіус плюс" про припинення юридичної особи, припинено юридичну особу - ТОВ "Скорпіус плюс".

Предметом даного спору є вимога позивача про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" за договором №б/н від 24.06.2011, яка утворилася станом на 08.02.2017 у розмірі 66078,34 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 11860,80 грн., заборгованість за відсотками - 20698,13 грн., заборгованість по комісії - 5375,50 грн., пеня - 28143,91 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що йому стало відомо про те, що відповідач перебуває в стадії припинення. На звернення позивача до голови ліквідаційної комісії відповідача про включення його кредиторських вимог за договором банківського обслуговування до ліквідаційного балансу, відповіді отримано не було, що й спричинило звернення до суду із даним позовом.

Згідно зі ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Частинами 5, 6 ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч.8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилось після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичною особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Як свідчать матеріали справи, 10.02.2017 позивач направив на адресу відповідача заяву № б/н від 10.02.2017 з кредиторськими вимогами до ліквідаційної комісії ТОВ "Скорпіус плюс", що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа.

Розглядаючи доводи касаційної скарги колегія суддів касаційного суду відмічає наступне.

25.09.2015 Харківським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі №890/9290/15, якою задоволено позов ДФІ у Київському районі міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області до ТОВ "Скорпіус плюс" про припинення юридичної особи, припинено юридичну особу - ТОВ "Скорпіус плюс".

Відповідно до ч.ч.5,6 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в редакції станом на 25.09.2015:

"5. Суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення.

6. У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної

особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням."

Суди попередніх інстанцій самі встановили, що інформацію про знаходження відповідача у стані припинення внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно витягу з ЄДР головою ліквідкомісії з припинення відповідача вказаний його колишній керівник ОСОБА_4, що спростовує доводи судів в цій частині.

Крім того, відмова в даному випадку у судовому захисті позивачу з підстав невиконання закону саме відповідачем, на яке позивач не може вплинути ніяким чином, не відповідає таким встановленим п.6 ст. 3 Цивільного кодексу України загальним засадам цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність.

Також, суди попередніх інстанцій взагалі не дослідили доводи ПАТ КБ "Приватбанк" та надані ним докази, що ТОВ "Скорпіус Плюс" шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають відповідний договір банківського обслуговування та взяло на себе зобов'язання виконувати умови цього договору, не встановили, чи дійсно відповідач користався кредитними коштами, наданими позивачем та в якому обсягу, чи є заборгованість в нього за користування кредитом по його поточному рахунку №26006060250824.

В якості підстави відмови у задоволенні позову судами попередніх судових інстанцій було лише зазначено, що позивач не надав до суду самого кредитного договору б/н від 24.06.2011, а заява про відкриття поточного рахунку має взагалі нечитаємий вигляд.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій не з'ясувавши всі обставини даної справи, дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України:

"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази."

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу позивача задовольнити, судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв'язку зі скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.