розглянувши касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2017 у справі

за позовом Виконуючого обов'язки прокурора Володарського району Київської області в інтересах держави в особі Городище-Пустоварівської сільської ради Володарського району Київської області до Публічного акціонерного товариства "Городище-Пустоварівський цукровий завод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ держгеокадастру у Володарському районі про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

за участю представників:

від позивача - не з'явились,

від відповідача - Савченко Ю.І.,

від 3-ої особи - не з'явились,

від Генеральної прокуратури України - Клюге Л.М.,

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Виконуючий обов'язки прокурора Володарського району Київської області звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Городище-Пустоварівської сільської ради Володарського району Київської області (далі - Городище-Пустоварівська сільська рада) з позовом до Публічного акціонерного товариства "Городище-Пустоварівський цукровий завод" (далі - ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод") про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2005.

В обґрунтування позову Виконуючий обов'язки прокурора зазначив, що 24.03.14 з метою приведення раніше укладених позивачем договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства Городище-Пустоварівська сільська рада прийняла рішення № 340-28(п)-УІ, відповідно до якого внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 01.08.05 № 1395, укладеного між Городище-Пустоварівською сільською радою та ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод" та додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.08.05. Згідно із вказаним рішенням орендна плата вноситься орендарем щорічно в 3 кратному розмірі земельного податку, який встановлений для даної земельної ділянки, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка перебуває у користуванні орендаря на умовах оренди складає 43 876 925,80 грн що підтверджується витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 07.04.14.

З огляду на вищевказані обставини прокурор просив змінити пункти 5, 9 договору та п. 19 додаткового договору.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2017 (суддя Мальована Л.Я.) у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що станом на дату подання позовної заяви в.о. прокурора Володарського району Київської області (04.08.2014) уже були внесені зміни до Державної статистичної звітності форми 6-зем про змішане функціональне використання земельної ділянки, а також тим, що дії Відділу Держземагенства у Володарському районі щодо визначення іншого розміру нормативної грошової оцінки рішенням суду визнані протиправними. Тобто станом на дату подання позову в.о. прокурора Володарського району Київської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що перебуває у користуванні відповідача, становила 27 418 557,35 грн. Таким чином, посилання прокурора на рішення Городище-Пустоварівської сільської ради від 24.03.14 № 340-28(п)-УІ, як на підставу внесення змін до договору оренди, в частині встановленого останнім розміру нормативно-грошової оцінки в сумі 43 876 925,80 грн є необґрунтованим.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 у складі: Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., Майданевича А.Г. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Перший заступник прокурора Київської області у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, положень статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статті 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ), статей 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 13, 15 Закону України "Про оцінку землі".

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України (1798-12) межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2005 між Городище-Пустоварівською сільською радою та ВАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод" (в подальшому ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод") укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 74,8753 га під існуючою забудовою ВАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод" строком на 49 (сорок дев'ять) років для виробничих потреб, який зареєстрований в Городище-Пустоварівській сільській раді, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі зроблено запис від 02.08.2005 № 1, та у Володарському районному відділі Київської регіональної філії центру ДЗК, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.08.2005 за № 04.05.327.00001, відповідно до умов якого орендодавець надає згідно рішення Городище-Пустоварівської сільської ради від 31.12.2004 № 78-а, а орендар приймає в тимчасове користування, на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 748 753,00 кв.м.

Відповідно до п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8 563 937,00 грн згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь КСП, держгоспів та інших сільськогосподарських підприємств Володарського району Володарського районного відділу земельних ресурсів від 29.07.2005 № 523.

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі 94 203,31 грн за 74,8753 га. Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 7 850, 28 грн на рахунок Городище-Пустоварівської сільської ради з подальшим врахуванням коефіцієнта індексації не пізніше двадцять п'ятого числа наступного за звітом.

Згідно з п. 13 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у т.ч. внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджена документами та в інших випадках передбачених законом.

27.03.2012 між Городище-Пустоварівською сільською радою та ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод" укладено додатковий договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2005, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Володарському районі та про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 11.07.12 за № 322160004000679.

Пункт 19 розділу "Орендна плата" додаткового договору викладено в наступній редакції: "Орендна плата вноситься Орендарем щорічно у розмірі 384000,00 (триста вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 коп.

Орендну плату вносити щомісячно в розмірі 32000,00 (тридцять дві тисячі) гривень 00 коп. на рахунок Городище-Пустоварівської сільської ради з подальшим врахуванням коефіцієнта індексації не пізніше 15-го числа, наступного за звітом".

Станом на 01.01.2014 Відділом Держземагентства у Володарському районі Київської області були внесені зміни до Державної статистичної звітності форми 6-зем на підставі Технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, що перебуває в оренді ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод".

Згідно Державної статистичної звітності форми 6-зем за ПАТ "Городище Пустоварівський цукровий завод" рахується земельна ділянка площею 74,8753 га, з них: землі промисловості 26,0677 га, землі, що використовуються в комерційних цілях, 0,2411 га землі громадського призначення, 0,2053 га землі під зеленими насадженнями 1,2303 га землі відведені під майбутнє будівництво 47,1309 га, про що Відділом Держземагентства у Володарському районі Київської області відповідачу видана відповідна Довідка за вих. № 437 від 23.04.2014.

24.03.14 Городище-Пустоварівська сільська рада прийняла рішення № 340-28(п)-УІ про внесення змін, зокрема, до договору оренди земельної ділянки від 01.08.05 № 1395 та додаткового договору.

На підставі вищезазначеного рішення Відділом Держземагентства у Володарському районі Київської області була розрахована нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні відповідача у розмірі 43 876 925,80 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015 у справі № 810/5707/14 визнано протиправними дії Відділу Держземагентства у Володарському районі та зобов'язано здійснити розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ПАТ "Городище Пустоварівський цукровий завод", з урахуванням її змішаного використання (землі промисловості, землі, комерційного використання, землі громадського призначення, землі під зеленими насадженнями, землі відведені під майбутнє будівництво).

На виконання вищевказаної постанови Київського апеляційного адміністративного суду Відділом Держземагенства у Володарському районі Київської області була розрахована нормативна грошова оцінка земельної ділянки в користуванні ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод". З урахуванням її змішаного використання, її розмір становив 34 136 757,93 грн, про що ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод" був виданий відповідний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 454 від 10.04.2015.

Прокурор звернувся з позовом про внесення змін до пунктів 5, 9 договору та п.19 додаткового договору на підставі рішення Городище-Пустоварівської сільської ради від 24.03.14 № 340-28(п)-УІ.

Колегія суддів зазначає, що орендою землі у відповідності до статті 1 Закону України "Про оренду землі" є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; за статтею 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) ).

У відповідності зі статтею 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. За приписами статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Разом з тим, судами при розгляді справи встановлено, що оскільки станом на дату подання позовної заяви в.о. прокурора Володарського району Київської області (04.08.2014) уже були внесені зміни до Державної статистичної звітності форми 6-зем про змішане функціональне використання земельної ділянки, а також враховуючи визнання дій Відділу Держземагенства у Володарському районі щодо визначення іншого розміру нормативної грошової оцінки протиправними, на дату подання позову нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що перебуває у користуванні відповідача становила 27 418 557,35 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що прокурором не надано судам належних та допустимих доказів, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини щодо суми нормативно грошової оцінки орендованої земельної ділянки в розмірі 43 876 925, 80 грн та відповідних орендних платежів стосовно яких прокурор просив внести зміни до договору оренди, суди обґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову з урахуванням положень статті 1 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та статей 15, 16 ЦК України.

Аргумент скаржника про те, що судом першої інстанції неправомірно відхилено клопотання прокуратури про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки клопотання про зміну предмету позову не приймається до уваги з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 22 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Тобто зміну предмета позову може бути здійснено позивачем виключно до початку розгляду справи по суті.

Не приймається до уваги також твердження скаржника про те, що судами не реалізовано повноваження, визначені статтею 83 ГПК України (у відповідній редакції) щодо права суду виходити за межі позовних вимог, оскільки, в даному випадку, мова йде знову ж таки про зміну предмета позову.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.