У вересні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (далі - ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5") звернулося до Господарського суду Харківської області з заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі № 922/5129/14 в частині стягнення 221 692 781,37 грн основного боргу рівними частинами в сумі 3 694 879,69 грн на період з 01.09.2017 по 31.08.2022 та про відстрочку виконання цього рішення суду в частині стягнення 3 927 888,07 грн процентів річних, 27 947 095,75 грн інфляційних втрат до 31.08.2022.

Заяву мотивовано тим, що по відношенню до ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" зберігають свою дію більшість обставини, які були підставою для надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі № 922/5129/14 ухвалою цього суду від 24.03.2016, зокрема, щодо існуючого стану розрахунків в Оптовому ринку електричної енергії, кошти за продану електроенергію з якого для боржника є основним джерелом покриття вартості паливної складової та здійснення розрахунків за природний газ зі стягувачем; неможливості примусового стягнення заборгованості за електричну енергію та застосування заходів відповідальності в силу змісту договорів, укладених між ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ДП "Енергоринок" та приписів статті 15 Закону України "Про електроенергетику"; судової практики обмеження відповідальності КП "Харківські теплові мережі" за несвоєчасну оплату теплової енергії та існуючим станом розрахунків на ринку теплопостачання м. Харкова, кошти за продану теплову енергію з якого для боржника є основним джерелом покриття вартості паливної складової та здійснення розрахунків за природний газ; загрози розбалансування виробництва та споживання електричної енергії в Об'єднаній енергосистемі України; припинення господарської діяльності відповідача з вироблення теплової енергії та залишення населення значної частини м. Харкова та інших категорій споживачів без опалення та підігріву внаслідок вжиття заходів примусового виконання рішення; наявність по відношенню до боржника в провадженні Господарського суду Харківської області справи № Б-23/75-02 про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.09.2017 (суддя Калініченко Н.В.) заяву задоволено.

Вирішено розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі № 922/5129/14 в частині стягнення 221 692 781,37 грн основного боргу рівними частинами в сумі 3 694 879,69 грн на період з 01.09.2017 по 31.08.2022 та відстрочити виконання цього рішення суду в частині стягнення 3 927 888,07 грн процентів річних, 27 947 095,75 грн інфляційних втрат до 31.08.2022.

Ухвалу мотивовано тим, що наведені заявником обставини унеможливлюють негайне виконання прийнятого у справі рішення. Крім того, місцевий господарський суд зазначив про те, що задоволенням заяви боржника буде дотримано справедливий баланс інтересів сторін, оскільки обов'язок стягувача погодитися на реструктуризацію стягнутої судом заборгованості протягом 60 календарних місяців фактично встановлено на рівні Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств центрального водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та обумовлено суспільно необхідною потребою сталого функціонування підприємств ПЕК, до яких належить боржник.

Постановою Харківського апеляційного господарського суд від 22.11.2017 (колегія суддів: Тарасова І.В., Крестьянінов О.О., Пуль О.А.) ухвалу змінено, резолютивну частину викладено в наступній редакції:

"Заяву ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі № 922/5129/14 шляхом сплати 221 692 781,37 грн основного боргу протягом 28 місяців по 7 917 599,33 грн починаючи з вересня 2017 року по грудень 2019 року.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі № 922/5129/14 в частині стягнення 3 927 888,07 грн процентів річних, 27 947 095,75 грн інфляційних втрат до 31 грудня 2022 року".

Постанову обґрунтовано тим, що судом першої інстанції, під час вирішення питання про надання розстрочки та відстрочки виконання рішення суду, не було враховано матеріальні інтереси позивача, розмір кредиторської заборгованості ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" за іншими договорами, укладеними між стягувачем та боржником, ступінь виконання рішення у даній справі, а також наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 4-3, 4-7, 33, 34, 42, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ; у редакції, чинній до 15.12.2017) та зазначає про те, що судами було надано пріоритет доводам відповідача та не надано при цьому належної оцінки доводам позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви боржника.

Узагальнений виклад позиції та прохання інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" посилається на належну правову оцінку судами попередніх інстанцій доказів наявності підстав для розстрочки та відстрочки виконання рішення суду у даній справі та на правильне застосування норм процесуального права, в зв'язку з чим просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі № 922/5129/14 стягнуто з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 223 561 135,50 грн основного боргу, 3 927 888,07 грн - 3 % річних, 27 947 095,75 грн інфляційних втрат та 73 080 грн судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 зазначене рішення суду змінено в частині стягнення судових витрат. Стягнуто з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 63 748,44 грн судового збору за подачу позовної заяви та 913 грн за подачу апеляційної скарги.

На виконання вказаних рішення та постанови Господарським судом Харківської області 18.02.2015 видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2016 заяву ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі № 922/5129/14 шляхом сплати 255 499 867,76 грн протягом 37 місяців за графіком.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2016, ухвалу суду першої інстанції змінено; розстрочено виконання рішення суду у даній справі шляхом сплати 255 499 867,76 грн протягом 18 місяців по 14 194 437,09 грн. починаючи з березня 2016 року по серпень 2017року.

Судами встановлено, що звертаючись повторно із заявою про розстрочку та відстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі № 922/5129/14 заявник обґрунтовував наявність підстав для вчинення судом зазначених процесуальних дій більшістю обставин, які були підставою для надання розстрочки виконання цього судового рішення ухвалою суду від 24.03.2016.

Відповідно до статті 4-5 ГПК України (1798-12) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

За змістом статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Статтею 121 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках.

Підставою для відстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В основу судового рішення про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладено обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника у разі виконання рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також такі ж наслідки і для стягувача у випадку затримки виконання рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 (v005p710-13) у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочки.

Приписами статті 33 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судами встановлено, що як на обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим заявник посилається на існуючий стан розрахунків з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" основних його дебіторів, якими є ДП "Енергоринок" та КП "Харківські теплові мережі"; на підтвердження чого боржником до матеріалів справи надано довідку про стан розрахунків між ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ДП "Енергоринок" за період з 01.01.2017 по 30.09.2017, з якої вбачається, що заборгованість ДП "Енергоринок" за електричну енергію, що закуплена у виробника - ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" станом на 30.09.2017 становить 198 596 553,81 грн.

До обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі та мають особливий характер боржник також відносить той факт, що стосовно ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" триває провадження у справі № Б-23/75-02 про банкрутство.

Суди попередніх інстанцій, врахувавши ступінь вини боржника (несвоєчасне погашення заборгованості перед відповідачем ДП "Енергоринок", а також неможливості примусового стягнення з ДП "Енергоринок" заборгованості за продану електричну енергію, існування дебіторської заборгованості перед відповідачем з боку КП "Харківські теплові мережі", погашення якої ускладнюється дисципліною розрахунків з боку населення та бюджетних організацій, існуючий алгоритм розподілу коштів, що надходять до боржника в якості оплати за електричну та теплову енергію), враховуючи той факт, що стосовно підприємства заявника (боржника) розглядається справа про банкрутство № Б-23/75-02, а також те, що боржник не уникає, а навпаки намагається сплачувати заборгованість перед позивачем, суди дійшли висновку, що відстрочка та розстрочка виконання рішення суду сприятимуть як можливості відновлення господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

При цьому змінивши ухвалу суду першої інстанції та зменшивши період розстрочки та збільшивши період відстрочки виконання рішення суду, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що місцевим судом не було враховано матеріальні інтереси позивача, розмір кредиторської заборгованості ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" за іншими договорами, укладеними між стягувачем та боржником, ступінь виконання рішення у даній справі, а також наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до статті - 4-2 ГПК (у редакції, чинній до 15.12.2017) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття - 4-3 ГПК; у редакції, чинній до 15.12.2017).

У касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає про те, що судами не враховано, що відповідачем не було надано належних доказів наявності виключних обставин, які є підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення суду, якими в даному випадку є, зокрема, докази відсутності коштів на банківських рахунках ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", докази відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення, докази загрози банкрутства.

Водночас скаржник зазначає про те, що розглядаючи заяву боржника суди обмежились лише оцінкою пасивної частини балансу в обґрунтування його скрутного фінансового становища та не надали оцінки доходній частині його балансу, згідно якого ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" були отримані: авансові платежі за електричну енергію, що повинна була бути проданою в Оптовий ринок електроенергії лише протягом січня-травня 2017 року на загальну суму 641 637 900 грн; фінансова допомога на загальну суму 460 200 000 грн.

За таких обставин, враховуючи неповне встановлення судами попередніх інстанцій всіх суттєвих обставин та оцінки доказів обох сторін, якими вони обґрунтовують свої підстави та заперечення для розстрочки, відстрочки виконання рішення суду у даній справі, висновки судів попередніх інстанцій слід вважати передчасними та такими, що не відповідають вимогам статті 43 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017) щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно пункту 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, остаточне 17.11.2014:

"Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 25, від 18.07.2006, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, пункт 280, від 21.04.2011)."

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України).

Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147а-19) ) межі розгляду справи судом касаційній інстанції не дають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а заява - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, надати належну оцінку доказам обох сторін, якими вони обґрунтовують свої підстави та заперечення для розстрочки, відстрочки виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі № 922/5129/14, і, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Судові витрати.

У зв'язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею заяви на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.