Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Мамалуй О.О.,

судді: Стратієнко Л.В.,Ткач І.В.,

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Зварич Т.М.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача-1 - не з'явився,

відповідача-2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1,

на рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2017

(суддя - Добреля Н.С.),

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2017

(головуючий - Ільїн О.В., судді - Терещенко О.І., Хачатрян В.С.),

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2;

2.товариства з обмеженою відповідальністю "Харспецсму"

про виключення учасника

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Харспецсму".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_2 як учасник товариства, починаючи з червня 2015 року систематично не виконує обов'язки визначенні п. 4.4 ст. 4 Статуту цього товариства та своїми діями перешкоджає досягненню цілей п. 2.1 ст. 2 Статуту; ОСОБА_2, який був неодноразово повідомлений ТОВ "Харспецсму" про проведення загальних зборів відповідно до вимог ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" на такі збори не з'являвся, а, отже, збори були неправомочні приймати будь-яке рішення, а тому позивач просить виключити відповідача зі складу учасників цього товариства. Також вказує на те, що віднесення питання про виключення учасника з товариства до компетенції загальних зборів учасників товариства не є перешкодою для його розгляду судом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.08.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2017, у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає те, що ні Закон України "Про господарські товариства" (1576-12) , ні Цивільний Кодекс України (435-15) не містять заборони щодо розгляду питання про виключення учасника з товариства судом; усунення з-під юрисдикції судів будь-якого розгляду спору, зокрема, спору про виключення учасника з товариства судом саме по собі суперечить праву на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; порушення норм процесуального права, зокрема, ст. 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), оскільки судами не надана належна правова оцінка діям ОСОБА_2, належним чином не були досліджені наявні в матеріалах справи докази.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд відповідно до вимог ст. 310 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального права.

Щодо доводів позивача про те, що Закон України "Про господарські товариства" (1576-12) , Цивільний Кодекс України (435-15) не містять заборони щодо розгляду питання про виключення учасника з товариства судом, то необхідно зазначити, що відповідно до вимог ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" виключення учасника з товариства належить до компетенції зборів товариства (виключна компетенція). У судовому порядку може бути розглянуто лише питання щодо правомірності чи неправомірності рішення загальних зборів учасників про виключення учасника з товариства і його скасування.

Щодо посилань позивача на те, що судами було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то вони є безпідставними, адже позивач не вказав чим судами було порушено його право на доступ до суду, при тому, що його позовна заява була прийнята до провадження суду і розглянута у визначеному чинним процесуальним законодавством порядку. В цих спірних правовідносинах суд не може підміняти орган (загальні збори) товариства та приймати рішення, які належать до виключної компетенції загальних зборів, адже внаслідок прийняття судом такого рішення суд діятиме не як "суд встановлений законом", а як відповідний орган товариства, що суперечить чинному законодавству. А безумовний судовий контроль за відносинами, що складаються в корпорації, в тому числі відносинами корпоративного управління, порушує принципи самоорганізації та саморегулювання господарської діяльності корпораціями.

Також позивачем не було доведено порушення судами норм процесуального права, зокрема, ст. 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

Суд вважає, що рішення місцевого господарського суду і постанова суду апеляційної інстанції прийняті відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому їх необхідно залишити в силі з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди правильно виходили з відсутності підстав для виключення відповідача-1 з учасників ТОВ "Харспецсму", з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 167 ГК України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ст. 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Статтею 97 ЦК України визначено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) участі у голосування не бере.

Виключення є санкцією за невиконання корпоративних обов'язків перед товариством.

На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", норми якої кореспондуються зі ст. 145 ЦК України, визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 145 ЦК України, згідно з якими до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить виключення учасника з товариства.

Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників) можуть вирішувати питання про виключення учасника з товариства по суті. Це питання за жодних обставин не може бути передане на вирішення виконавчому органу. Рішення про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю приймається товариством в особі вищого органу - загальних зборів учасників, а не учасниками як такими чи судом.

Оскільки прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду, а суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним, господарські суди прийшли до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ "Харспецсму".

За таких обставин рішення господарських судів постановлені з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстав для скасування судових рішень та ухвалення нового немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 17 серпня 2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2017 року у справі за № 922/1590/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.