1. 16.01.2018 справа №915/102/13 Господарського суду Миколаївської області надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з Вищого господарського суду України відповідно частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК (1798-12) України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017.

2. 26.02.2018, за наслідком проведеного повторного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 16.02.2018, колегією суддів Верховного Суду у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г. відкрито касаційне провадження у справі №915/102/13 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 та на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2017 (про розгляд заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута) та призначено її розгляд на 17.04.2018 о 14 год. 45 хв.

3. Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Десла" Постика А.Л. подав відзив на касаційну скаргу забезпеченого кредитора - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

4. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статей 42, 44, 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (4212-17) (далі - Закон про банкрутство).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. Провадження у справі №915/102/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Десла" (далі - ТОВ "Десла", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2013 на підставі статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 (4212-17) (далі - Закон про банкрутство), здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого господарського суду від 17.01.2013 про визнання боржника банкрутом з призначенням ліквідатором Постики А.Л., який виконував повноваження ліквідатора ТОВ "Десла" в досудовому порядку на підставі статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України.

6. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.07.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Десла" на загальну суму 1 922 990, 85 грн., в тому числі з грошовими вимогами Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") на суму 1 834 689, 20 грн., з яких 1 753 822, 17 грн. у першу чергу, 80 867, 03 грн. у шосту чергу; окремо внесено до реєстру, як забезпечені заставою, вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк" на суму 505 000 грн. Отже, ПАТ "ВіЕйБі Банк" є конкурсними кредитором ТОВ "Десла", вимоги якого частково забезпечені заставою майна боржника.

7. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2014 надано згоду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк", а саме нежитлові приміщення підвалу за адресою: місто Миколаїв, вул. Чкалова, 33а за початковою вартістю в розмірі 530 179 грн.

8. До процедури продажу майна ТОВ "Десла" в ліквідаційній процедурі застосовуються положення Закону про банкрутство зі змінами згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 (4212-17) , який набрав чинності 19.01.2013, виходячи з приписів пункту 1-1 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення цього Закону.

9. 04.01.2017 до місцевого господарського суду надійшла заява ПАТ "ВіЕйБі Банк" за вих. №12/2-58244 від 21.12.2016 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута частинами, в якій забезпечений кредитор просив визнати недійсними результати аукціону від 24.06.2015 з реалізації заставного майна ТОВ "Десла", а також договір купівлі-продажу від 03.07.2017, укладений з переможцем аукціону ТОВ "Макте", з підстав порушення ліквідатором та організатором аукціону вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі (т. 5, а.с. 57 - 73).

9.1. В обґрунтування вимог забезпечений кредитор зазначив, що ліквідатором Постикою А.Л. порушено приписи частини 5 статті 44 Закону про банкрутство щодо обов'язку ліквідатора розпочати продаж майна банкрута цілісним майновим комплексом, так як з аукціону було реалізовано лише належне боржнику нежитлове приміщення підвалу, обтяжене заставою банку, без включення до складу ліквідаційної маси виявлених під час інвентаризації активів боржника рухомого майна, яке використовувалося у господарській діяльності боржника, та права користування земельною ділянкою під нежитловим приміщенням банкрута; організатором аукціону порушено визначений частиною 1 статті 52 Закону про банкрутство строк на проведення аукціону у два місяці з моменту укладення із ліквідатором, як замовником, договору на організацію продажу нежитлового приміщення банкрута від 10.04.2014, оскільки перший аукціон призначено лише на 17.02.2015, тобто зі спливом 10 місяців з моменту залучення ліквідатором організатора аукціону на договірній основі; реалізація на другому повторному аукціоні від 24.06.2015 майна банкрута за ціною 101 794, 34 грн. не узгоджується з вимогами частини 1 статті 44 Закону про банкрутство щодо обов'язку ліквідатора здійснити відчуження майна банкрута в ліквідаційній процедурі за найвищою ціною, зважаючи на загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами в розмірі 1 922 990, 85 грн., що є початковою вартістю продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі в силу частини 1 статті 43 Закону про банкрутство; обтяжене заставою ПАТ "ВіЕйБі Банк" нерухоме майно банкрута продано з другого повторного аукціону від 24.06.2015 за заниженою ціною, що порушило майнові права кредитора-заставодержателя; банк не отримав коштів від продажу заставного майна.

10. 30.05.2017 Господарський суд Миколаївської області у складі судді Василяки К.Л. відмовив забезпеченому кредитору - ПАТ "ВіЕйБі Банк" у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 24.06.2015 з продажу майна банкрута частинами.

10.1. Розглядаючи заяву ПАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Десла", суд першої інстанції встановив, що спірний аукціон відбувся 24.06.2015, тоді як з майновою вимогою про визнання його результатів недійсними забезпечений кредитор - ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернувся у справу про банкрутство ТОВ "Десла" лише 04.01.2017.

10.2. Судом встановлено заявлення ліквідатором банкрута про застосування спеціального строку позовної давності у три місяці з дня проведення аукціону від 24.06.2015 до вимог кредитора-іпотекодержателя про визнання результатів аукціону недійсними в силу статті 48 Закону України "Про іпотеку".

10.3. Судом встановлено, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" заявлено про поновлення строку на оскарження результатів аукціону від 24.06.2015, однак, не обґрунтовано поважності підстав пропуску строку.

11. Суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності за вимогами кредитора-іпотекодержателя до ТОВ "Десла" про визнання недійсними результатів аукціону від 24.06.2015 та з цих підстав відмовив у задоволенні заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, обтяженого іпотекою банку.

12. Доводи забезпеченого кредитора про неповноту проведеної ліквідатором інвентаризації майна ТОВ "Десла" та недодержання ним процедури продажу заставного майна банкрута місцевий господарський суд спростував з посиланням на висновки суду апеляційної інстанції відповідно до постанови від 23.08.2016 у даній справі про погодження ліквідатором з комітетом кредиторів порядку реалізації майна банкрута, включеного до складу ліквідаційної маси ТОВ "Десла", про проведення його оцінки, результати якої банком-іпотекодержателем не оскаржувалися, та про правомірність в цілому проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Десла".

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

13. ПАТ "ВіЕйБі Банк" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2017, в якій просило скасувати оскаржуване рішення про розгляд заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута як таке, що прийнято з порушенням вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, та визнати недійсними результати другого повторного аукціону від 24.06.2015 з продажу майна ТОВ "Десла" частинами.

14. 03.10.2017 постановою Одеського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Мишкіна М.А., Будішевська Л.О., Таран С.В. апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2017 залишено без змін.

15. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд в цілому погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви забезпеченого кредитора про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, що перебувало в заставі ПАТ "ВіЕйБі Банк", та не знайшов правових підстав для скасування прийнятої ним ухвали від 30.05.2017.

16. Разом з тим, апеляційний суд зазначив про помилкове застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин спеціального строку позовної давності, встановленого статтею 48 Закону України "Про іпотеку", до вимог кредитора-іпотекодержателя про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута в ході здійснення провадження у справі про банкрутство.

17. Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про преюдиційнійсть при розгляді спору про визнання недійсними результатів аукціону обставин, встановлених постановою апеляційного суду від 23.08.2016 у даній справі, оскільки висновки суду за змістом зазначеної постанови є лише правовою оцінкою повноти дій ліквідатора з ліквідації ТОВ "Десла" у підсумковому засіданні на стадії ліквідаційної процедури та не можуть вважатися фактами, що мають преюдиційне значення в розумінні частини 3 статті 35 ГПК України.

18. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ПАТ "ВіЕйБі Банк" про проведення спірного аукціону з порушенням визначеного частиною 1 статті 52 Закону про банкрутство строку у два місяці з дня укладення договору на організацію проведення аукціону, як такі, що спростовуються обставинами укладення ліквідатором банкрута, як замовником, з Універсальною біржею "Південь" договору №07/14 на організацію продажу майна банкрута з аукціону від 10.04.2014, додатковою угодою №3 від 16.02.2015 до якого сторони погодили проведення організатором аукціону продажу майна банкрута не пізніше 31.12.2015, тоді як спірний аукціон відбувся 24.06.2015, як другий повторний, тобто в межах погодженого сторонами строку його проведення.

19. Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про продаж заставного майна банкрута з другого повторного аукціону за заниженою ціною як такі, що спростовуються положеннями статей 65, 66 Закону про банкрутство щодо порядку визначення початкової вартості лота на другому повторному аукціоні та порядку її зниження в ході аукціону, які за висновком апеляційного суду було дотримано ліквідатором та організатором аукціону при проведенні спірного аукціону 24.06.2015.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПАТ "ВіЕйБі Банк")

20. Скаржник доводив, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини справи на предмет реалізації спірного майна банкрута з другого повторного аукціону від 24.06.2015 з додержанням вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, а, відтак, оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статей 33, 34, 43, 101 ГПК України.

21. Скаржник зазначив, що висновок суду першої інстанції про правомірність дій ліквідатора Постики А.Л. при реалізації заставного майна банкрута зі спірного аукціону з посиланням на обставини, встановлені постановою апеляційного суду від 23.08.2016 у даній справі, як преюдиційні, є помилковим та не узгоджується з приписами частини 3 статті 35 ГПК України. Судом апеляційної інстанції у засіданні 23.08.2016 надавалась правова оцінка повноті дій ліквідатора з ліквідації банкрута при розгляді його звіту за підсумками ліквідаційної процедури, тоді як спір щодо дійсності результатів аукціону з продажу заставного майна банкрута є предметом розгляду в окремому провадженні з наданням судом оцінки діям ліквідатора та організатора аукціону на предмет додержання ними процедури реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі.

Доводи інших учасників справи

22. Ліквідатор ТОВ "Десла" у відзиві на касаційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" заперечував доводи забезпеченого кредитора та погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій за змістом оскаржуваних судових рішень.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

23. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (4212-17)

Частини 1, 2 статті 41 - ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Частини 1, 2 статті 43 - початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Частини 1, 2, 5, 8 статті 44 - після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону-юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Частини 1, 4 - 6 статті 49 - продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Частини 3 статті 55 - результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Стаття 65 - якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Частини 3, 4, 5 статті 66 - якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

24. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення ліквідатором та організатором аукціону порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі при прийнятті оскаржуваних в касаційному порядку рішень за результатами розгляду спору про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк".

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів

25. Визначений положеннями Закону про банкрутство (статей 44, 49 - 75) порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство передбачає реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі шляхом проведення торгів у формі аукціону ліквідатором самостійно або із залученням організатора аукціону на конкурсній основі на підставі укладеного з ним договору про проведення аукціону. Така процедура визначена законодавцем як цілісний процес, що зобов'язує організатора аукціону провести перший, повторний та другий повторний аукціони. При цьому, у разі неможливості продажу майна боржника у складі цілісного майнового комплексу за наслідком проведення першого аукціону, ліквідатор здійснює його продаж частинами.

26. Виходячи з положень частини 3 статті 55 Закону про банкрутство, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).

27. Апеляційним судом встановлено, що аукціон з продажу майна банкрута цілісним майновим комплексом, призначений на 17.02.2015, визнано організатором аукціону такими, що не відбувся за відсутності учасників аукціону; в подальшому, ліквідатор виставив нерухоме майно банкрута - нежитлове приміщення підвалу по вул. Чкалова, 33-а у місті Миколаїв на продаж окремим лотом №328 на першому (27.03.2015), першому повторному (25.05.2015) та другому повторному (24.06.2015) аукціонах.

Розглядаючи заяву забезпеченого кредитора про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу заставного майна банкрута, апеляційний суд не надав оцінки обставинам додержання ліквідатором та організатором аукціону вимог частин 1, 2 статті 65 Закону про банкрутство щодо часових меж проведення першого повторного та другого повторного аукціонів з продажу нерухомого майна банкрута окремим лотом, зважаючи на те, що перший та перший повторний аукціони закінчилися без визначення переможця. Апеляційний суд не звернув увагу на відсутність в матеріалах справи рішень організатора аукціону, прийнятих в порядку частини 1 статті 55 Закону про банкрутство, про визнання першого (27.03.2015) та першого повторного (25.05.2015) аукціонів такими, що не відбулися, а, відтак, не перевірив факту проведення організатором аукціону першого повторного (25.05.2015) та другого повторного (24.06.2015) аукціонів в межах строку, визначеного законом для їх проведення при продажу нерухомого майна банкрута (частини 1, 2 статті 65 Закону).

28. Апеляційний суд не звернув увагу на відсутність в матеріалах справи письмових текстів оголошень про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Десла" цілісним майновим комплексом (17.02.2015), першого та першого повторного аукціонів, призначених відповідно на 27.03.2015 та 25.05.2015, які визнано організатором аукціону такими, що не відбулися за відсутності учасників аукціону, а також письмового тексту оголошення про проведення другого повторного аукціону, який відбувся 24.06.2015 та є спірним, опублікованих на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України, у зв'язку з чим не перевірив додержання організатором аукціону порядку офіційного повідомлення про проведення аукціонів з продажу майна банкрута та не перевірив повноти змісту оголошень, розміщених організатором аукціону у вільному доступі в мережі Інтернет, що не узгоджується з вимогами статей 58, 59 Закону про банкрутство.

29. Виходячи з положень статей 49, 60, 61 Закону про банкрутство, для набуття статусу учасника аукціону з продажу майна банкрута, особа (фізична чи юридична), яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, повинна пройти процедуру реєстрації виконавцем аукціону (ліквідатором або залученим ним організатором аукціону) відповідно до вимог цього Закону та сплатити гарантійний внесок в розмірі десяти відсотків від початкової вартості майна, що є предметом продажу на аукціоні.

Приймаючи оскаржувану постанову про відмову у визнанні недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк", суд апеляційної інстанції не перевірив, чи індивідуально сплачувалися учасниками спірного аукціону від 24.06.2015 гарантійні внески за участь в аукціоні з продажу майна ТОВ "Десла" за лотом №328, зважаючи на надходження на банківський рахунок організатора аукціону - Універсальної біржі "Південь" грошових коштів на суму 67 862, 92 грн. одним платежем за єдиним платіжним дорученням з призначенням платежу "гарантійні внески для участі в аукціоні", що фактично становить подвійний розмір гарантійного внеску за участь в спірному аукціоні, який було визначено як 33 931, 46 грн., що є 10% від початкової вартості лота №328 на другому повторному аукціоні 24.06.2015 (том матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2017 у справі №915/102/13, а.с. 208). Отже, апеляційним судом не з'ясовано, чи існувала реальна конкуренція між учасниками спірного аукціону з метою продажу лота №328 за найвищою ціною.

30. Суд апеляційної інстанції не перевірив чи повідомляв ліквідатор кредитора-заставодержателя про проведення аукціону з продажу заставного майна банкрута, виходячи з обов'язку ліквідатора дотримуватися балансу інтересів боржника та кредиторів в ході здійснення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Верховний Суд зазначає, що інформування забезпеченого кредитора про реалізацію майна боржника з аукціону сприяло б дотриманню балансу інтересів боржника та забезпеченого кредитора у процедурі банкрутства та мало б наслідком створення більш конкурентних умов продажу нерухомого майна, оскільки коло потенційних покупців такого майна було б розширено за ініціативою забезпеченого кредитора, зацікавленого у відчуженні предмета застави за найвищою ціною.

31. Апеляційний суд не звернув увагу на те, що в протоколі №328 від 24.06.2015 про проведення другого повторного аукціону не відображено даних про зниження початкової вартості лота №328 на крок аукціону під час його проведення, а лише зазначено остаточну ціну, за яку переможець спірного аукціону виявив намір придбати лот, що не відповідає вимогам закону на предмет оформлення самого протоколу проведення аукціону, який повинен відображати реальну процедуру його проведення та ставить під сумнів виконання організатором аукціону вимог статті 64 Закону про банкрутство щодо пониження ціни лота на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий придбати майно учасник аукціону (т. 3, а.с. 219 - зворот).

32. За змістом положень частин 1, 4 статті 69 та частин 3, 4 статті 71 Закону про банкрутство вбачається, що негайно після оголошення переможця організатором аукціону складається протокол, до якого додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону. Протягом п'яти днів з дати підписання цього протоколу замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна. Переможець торгів повинен протягом п'яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.

Однак, в порушення вимог статей 43, 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції не перевірив обставин виконання ТОВ "Макте", як переможцем спірного аукціону, зобов'язань з оплати вартості придбаного лота №328 у передбачений статтею 71 Закону про банкрутство строк шляхом його перерахування на банківський рахунок за реквізитами, визначеними у протоколі проведення аукціону. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Макте" сплатило кошти за придбане ним нерухоме майно ТОВ "Десла" за вирахуванням гарантійного внеску шляхом їх внесення у касу підприємства-банкрута, що підтверджується прибутковим касовим ордером №02 від 03.07.2015, складеним ліквідатором ТОВ "Десла" Постикою А.Л. (т. 3, а.с. 224). Зазначене в цілому не узгоджується з вимогою частини 4 статті 71 Закону про банкрутство щодо внесення коштів на банківський рахунок та їх подальшого використання ліквідатором для розрахунку з кредитором-іпотекодержателем. Також, судом не перевірено пояснень скаржника про те, що йому не надійшли кошти від реалізації заставного майна.

33. Положеннями частини 4 статті 71 Закону про банкрутство визначено порядок оформлення результатів продажу майна боржника з аукціону шляхом укладення договору купівлі-продажу.

Матеріалами справи підтверджується укладення за результатами проведення 24.06.2015 другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Десла" договору купівлі-продажу від 03.07.2015 нерухомого майна банкрута без його нотаріального посвідчення, що не узгоджується з положеннями частини 4 статті 50 Закону про банкрутство та свідчить про нікчемність такого правочину відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України, виключає можливість завершення правочину з подальшою видачею Свідоцтва про придбання нерухомого майна з публічних торгів (аукціону) згідно із статтею 75 Закону про банкрутство (т. 3, а.с. 220).

34. Зазначене в сукупності свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог статей 43, 101 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, надання ним належної оцінки усій сукупності дій ліквідатора Постики А.Л. з реалізації майна банкрута та передчасність, у зв'язку із цим, його висновків про залишення без змін ухвали місцевого господарського суду від 30.05.2017 про відмову забезпеченому кредитору у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з реалізації майна ТОВ "Десла", обтяженого заставою банку.

35. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що висновки місцевого господарського суду про додержання ліквідатором банкрута порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, виходячи з формальної оцінки дій ліквідатора з ліквідації ТОВ "Десла" з посиланням, як на преюдиційні, встановлені постановою апеляційного суду від 23.08.2016 у даній справі обставини правомірності здійснення ліквідатором процедури проведення аукціону з продажу майна банкрута, не узгоджуються з положеннями частини 3 статті 35 ГПК України про факти, які можуть мати преюдиційне значення, та обов'язком суду згідно статті 43 ГПК України щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності.

В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, було зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію прийнятої місцевим господарським судом ухвали від 30.05.2017 крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Верховний Суд зазначає про неналежне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятого ним рішення, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів забезпеченого кредитора про порушення порядку проведення спірного аукціону не ґрунтувалося на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та не продемонструвало справедливого та однакового підходу до заслуховування доводів учасників даної справи.

36. В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи та невірне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права щодо порядку реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі, є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі. Рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд спору щодо дійсності результатів аукціону від 24.06.2015.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

37. Суд погоджується з доводами скаржника згідно з пунктами 20-21 мотивувальної частини даної постанови, що підтверджується висновками в пунктах 25-36 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суду касаційної інстанції надано право за результатами розгляду касаційної скарги скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ПАТ "ВіЕйБі Банк", скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 та ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2017 у справі №915/102/13 про розгляд заяви забезпеченого кредитора про визнання недійними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута від 24.06.2015 та направлення справи в зазначеній частині на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

При новому розгляді справи судам належить із врахуванням положень законодавства про банкрутство, що визначає продаж майна банкрута в ліквідаційній процедурі, перевірити законність дій ліквідатора Постики А.Л. та залученого ним організатора аукціону, починаючи з проведення першого (17.02.2015) та наступних (27.03.2015, 25.05.2015, 24.06.2015) аукціонів реалізації майна ТОВ "Десла"; з'ясувати, чи додержано організатором аукціону порядок допуску до участі у другому повторному аукціоні від 24.06.2015 його учасників, зокрема, сплати ними гарантійних внесків особисто; перевірити обставини виконання покупцем обов'язку з оплати вартості придбаного з аукціону майна банкрута, а також вжиття ліквідатором банкрута заходів щодо проведення розрахунку із забезпеченим кредитором за рахунок коштів, виручених від продажу нерухомого майна банкрута, та з огляду на встановлене дійти обґрунтованого висновку за результатами розгляду заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута.