розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2017р.

у складі суддів: Л.Л. Давид - головуючий, Г.Т. Кордюк, Б.Д. Плотніцький

за позовом приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

до приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод"

про стягнення в порядку регресу 85 000 грн. страхового відшкодування

1. Короткий зміст позовних вимог

ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" звернулося до господарського суду із позовом до ПрАТ "Тернопільський молокозавод" про cтягнення 85 000 грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Позов обгрунтований з посиланням на ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1172 ЦК України. Позивач зазначає, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.02.2017р. у справі №760/1492/17 притягнено водія транспортного засобу ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності. Водій перебував за кермом службового автомобіля, власником якого є відповідач.

2. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду і мотиви його прийняття

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.07.2017р. у справі №921/283/17-г/7 відмовлено в задоволенні позову ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" до ПрАТ "Тернопільський молокозавод" про cтягнення 85 000 грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Відмовляючи в задоволенні позову господарський суд першої інстанцій дійшов висновку, що позивач не підтвердив належними доказами правомірність заявленої регресної вимоги щодо стягнення 85 000 грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку, передбаченому пп. "г" п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме, що дорожньо-транспортна пригода спричинена безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху (1306-2001-п) .

3. Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2017р. рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено; стягнуто з ПрАТ "Тернопільський молокозавод" на користь ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" 85 000 грн. суми страхового відшкодування та 3360 грн. витрат по сплаті судового збору.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_5 порушив вимоги п. 2.3., п. 12.1., п. 13.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (1306-2001-п) .

Апеляційний господарський суд, посилаючись на положення ст. 1172 ЦК України, пп. "г" п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та встановлені судом обставини справи щодо причин настання 18.01.2017р. спірної ДТП, дійшов висновку, що особою, відповідальною за завдані у цьому разі збитки на суму 85 000 грн. є саме ПАТ "Тернопільський молокозавод".

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ПрАТ "Тернопільський молокозавод", не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, звернулося із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.

За твердженням скаржника в матеріалах справи відсутні належні докази про невідповідність гальмівної системи транспортного засобу вимогам п. 31.4.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) .

Скаржник зазначає, що суд не звернув увагу на те, що в постанові від 07.02.2017р. у справі №760/1492/17 не вказано, які саме причини викликали несправність гальмівної системи та не зазначено характер несправностей, перелік яких надається в п. 31.4 Правил.

На думку скаржника, несправність транспортного засобу не є доведена, а не перевірка водієм технічного стану автомобіля не дає підстав вважати, що автомобіль перебував у несправному стані, що стало причиною ДТП.

5. Позиції інших учасників справи

ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" у відзиві на касаційну скаргу вважає її доводи безпідставними та звертає увагу, що позивачем були надані достатні докази, що підтверджують технічну несправність транспортного засобу.

6. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Між ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" як страховиком та ПрАТ "Тернопільський молокозавод" як страхувальником 01.09.2016р. укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу №АК/0499953.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування №АК/0499953 застрахований транспортний засіб ПАТ "Тернопільський молокозавод" марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску, строк дії з 03.09.2016р. по 02.09.2017р.

18 січня 2017р. о 13:00 год. у м. Києві по бул. Чоколівському, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода, зіткнення автомобіля марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ПАТ "Тернопільський молокозавод" з автомобілем марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_2.

Управління автомобілем марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснював водій ОСОБА_5, який на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ПАТ "Тернопільський молокозавод" при виконанні трудових обов'язків та керував службовим автомобілем.

Судами встановлено, що автомобілі отримали механічні пошкодження. За поясненням водія, причиною ДТП стала відмова гальмівної системи автомобіля.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.02.2017р. у справі №760/1492/17 громадянин ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зокрема, в постанові вказано, що водій ОСОБА_5 перед виїздом автомобілем марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1, не перевірив технічно справний стан автомобіля, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля марки FORD, державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті чого сталося зіткнення внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) . Постанова набрала законної сили.

Страховим актом №ОЦ/041/000/17/0011 від 09.02.2017р. даний випадок ДТП визнаний страховим випадком та прийняте рішення здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 85 000 грн.

Виплата страхового відшкодування проведена позивачем ОСОБА_6 на підставі заяви про страхове відшкодування від 18.01.2017р. та протоколу узгодження розміру та способу здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) від 03.02.2017р., згідно з платіжним дорученням № 48033 від 10.02.2017р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що виплачена сума не перевищує ліміт страхової відповідальності щодо заподіяння шкоди майну потерпілого, який передбачений у страховому полісі № АК/0499953.

В подальшому позивачем на адресу ПАТ "Тернопільський молокозавод" направлено вимогу №733/17 від 01.03.2017р. про сплату 85 000 грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, яке залишено останнім без розгляду.

7. Норми права, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі- Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пп. "г" п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

8. Мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Верховний Суд погоджується із висновками господарського суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Позовною вимогою у даній справі є відшкодування страхової виплати позивачу - особі яка здійснила страхову виплату, страхувальником в порядку регресу на підставі пп. "г" п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки дорожньо-транспортна пригода за доводами позивача визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Як вбачається із встановлених судами обставин, позивач виплатив власнику транспортного засобу марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_2, 85 000 грн. відшкодування витрат, пов'язаних з пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_5 у зв'язку з порушенням п.п. 12.1, 13.1 ПДР (1306-2001-п) .

Також судами встановлено, що ОСОБА_5 на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ПАТ "Тернопільський молокозавод" при виконанні трудових обов'язків та керував службовим автомобілем.

Таким чином, відповідач є не тільки страхувальником, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а й власником транспортного засобу, яким під час ДТП керував його працівник ОСОБА_5.

Апеляційний господарський суд, встановивши, що причиною настання 18.01.2017 р. спірної ДТП стало невідповідність технічного стану транспортного засобу, оскільки водій ОСОБА_5 порушив вимоги п. 2.3., п. 12.1., п. 13.1 "Правил дорожнього руху", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (1306-2001-п) , зокрема, перед виїздом не перевірив технічно справний стан транспортного засобу, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано обставини, підтверджені протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №111910 від 18.01.2017р., постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.02.2017р. у справі №760/1492/17, за якими водія відповідача притягнено до відповідальності за ст. 124 КУпАП та повідомленням про ДТП, підписаним директором відповідача, скріпленим печаткою підприємства, в якому, зокрема, вказано обставини настання пригоди: "відмовили гальма".

Таким чином, апеляційний господарський суд правильно застосовав пп. "г" п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Доводи скаржника про відсутність доказів про невідповідність гальмівної системи транспортного засобу вимогам п. 31.4.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) та про відсутність причин, які викликали несправність гальмівної системи, відхиляються Верховним Судом з огляду на наведене вище.

9. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.