Верховний Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/1057/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ексимгаз"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2017р.
у складі суддів: О.А. Марченко - головуючий, І.В. Зубченко, В.М. Татенко
та на рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2017р.
суддя: Т.А. Азізбекян
за позовом державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Ексимгаз"
про стягнення 58 483,24 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"- "Машпроект" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Ексимгаз" про стягнення різниці вартості недопоставленого газу у розмірі 48 939,95 грн., пені у розмірі 6117,49 грн. та штрафу у розмірі 3425,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на постачання природного газу №ПГ- 044/16-МГ-ЛВУМГ від 28.12.2015р. позивач перерахував відповідачу попередню оплату за природний газ за листопад-грудень 2016 року у розмірі 284 419,20 грн., проте відповідач поставив газ у меншому обсязі, ніж той, що був обумовлений договором. Відповідач надсилав позивачу додаткові угоди, якими змінювалась вартість газу, однак позивач відмовився від їх підписання, а тому, на думку позивача, договір продовжив діяти в редакції тих змін та доповнень, які підписані сторонами та скріплені печатками.
Позивач посилається на ст. ст. 526, 549, 550, 610, 693 Цивільного кодексу України та ст. ст. 180, 193, 230 Господарського кодексу України.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.07.2017р. у справі №908/1057/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2017р., позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто різницю вартості недопоставленого природного газу у розмірі 48 939,95 грн. та витрати по сплаті судового збору. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, господарські суди виходили з доведеності факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу №ПГ- 044/16-МГ-ЛВУМГ від 28.12.2015р. Суди розраховували вартість газу, виходячи з узгодженої сторонами ціни в редакції додаткової угоди до договору №7.
Відмовляючи в задоволенні вимог щодо стягнення пені та штрафу суди послались на відсутність вини відповідача в недопоставці газу, у зв'язку з чим підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій відсутні.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ТОВ "Ексимгаз", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Скаржник вказує, що суди обох інстанцій дійшли помилкового висновку щодо ціни, яка має застосовуватись за поставлений в листопаді-грудні 2016 року газ.
Також зазначає, що в силу норми ч. 3 ст. 538 ЦК України позивач мав право відмовитися від договору у зв'язку з непогодженням ціни, зняти замовлені обсяги постачання та не сплачувати грошові кошти. Однак подібних дій ним зроблено не було.
За доводами скаржника, позивач та відповідач спільно погодили додатковою угодою №7 умову щодо формування ціни зі знижкою, в залежності від ціни прейскуранту НАК "Нафтогаз України", ціни якого також збільшувалися на протязі спірного періоду. Тому сума до стягнення, яку заявляє позивач, повинна бути перерахована. На думку скаржника, сума стягнення повинна складати 12 371, 12 грн.
У відповіді на відзив позивача скаржник стверджує, що ДП "НВКГ "Зоря"- "Машпроект" не обґрунтувало належними доказами того, що ціна природного газу у листопаді 2016 року та в грудні 2016 року повинна застосовуватись відповідно до додаткової угоди № 7. Відповідач вважає, що позивачем порушені п. 4.3.1 договору.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що позиція відповідача про обов'язок ДП "НВКГ "Зоря"- "Машпроект" здійснювати оплату за іншою ціною, ніж встановлена умовами підписаного сторонами договору, є незаконною та необґрунтованою, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
28 грудня 2015 р. між ДП "НВКГ "Зоря"- "Машпроект" як споживачем та ТОВ "Ексимгаз" як постачальником укладено договір постачання природного газу №ПГ-044/16-МГ-ЛВУМГ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити споживачу з 01 січня по 31 грудня 2016 року включно природний газ для власного використання з транспортуванням магістральними трубопроводами, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити товар у відповідності до умов даного договору.
Згідно з п. 3.3 договору приймання-передача природного газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Пунктом 4.3 договору в редакції додаткової угоди №7 визначено, що зміна ціни природного газу відповідно до п.п. 4.3.2 даного договору, визначається в додаткових угодах до даного договору, в зв'язку з тим, що зміна ціни може відбуватись як в бік збільшення, так і в бік зменшення.
За умовами п. 4.3.2 договору в редакції додаткової угоди №7 зміна ціни на природний газ, в тому числі протягом місяця споживання, відбувається у зв'язку із набранням чинності відповідних нормативно-правових актів органів державної влади України, прейскурантів на природний газ та наказів НАК "Нафтогаз України", власниками ресурсу газу, які впливають на ціну природного газу, в тому числі граничного рівня цін на природний газ та тарифів на транспортування і розподіл природного газу, є встановленою для споживача, їм погодженою та обов'язковою для розрахунків між сторонами за цим договором.
Відповідно до п. 4.3.1 договору в разі незгоди споживача з встановленою ціною, крім випадків, передбачених п. 4.3.2, додаткова угода не підписується, а споживач зобов'язується надати постачальнику листа, погодженого з газорозподільним підприємством, про зняття обсягів природного газу в даному місяці постачання, погодженого з оператором Єдиної газотранспортної системи протягом 3 робочих днів з моменту недосягнення згоди про зміну ціни на природний газ.
За п. 9.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє по 31.12.2016р. включно, а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання.
Додатковою угодою №7 від 17.10.2016 р. узгоджено ціну природного газу, який планується до постачання у жовтні 2016 року, яку споживач сплачує постачальнику за 1000,0 кубічних метрів природного газу в сумі 5512,00 грн., крім того ПДВ - 1102,40 грн., а разом - 6614,40 грн.
Між сторонами здійснювалось листування стосовно укладення додаткових угод до договору (додаткові угоди № 8 та № 9), якими відповідач пропонував збільшити ціну на природний газ у листопаді 2016 року та у грудні 2016року, однак вказані додаткові угоди № 8 та № 9 не були підписані позивачем.
Позивачем, відповідно до узгоджених в п. 1.2 договору планових обсягів поставок газу (листопад - 16,5 тис.куб.м., грудень - 26,5 тис. куб.м.) та виходячи з ціни на газ, узгодженої в додатковій угоді № 7 від 17.10.2016 р. (6614,40 грн. з ПДВ), здійснено часткову оплату вартості природного газу, а саме:
- за листопад 2016 року в розмірі 109137,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №13080 від 24.11.2016 р. на суму 32741,28 грн., №13076 від 24.11.2016 р. на суму 32741,28 грн., №13171 від 25.11.2016 р. на суму 43655,04 грн.;
- за грудень 2016 року в розмірі 175281,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №13477 від 02.12.2016 р. на суму 52584,48 грн., №13946 від 14.12.2016 р. на суму 52584,48 грн., №14320 від 22.12.2016 р. на суму 70112,64 грн.
В свою чергу, у листопаді 2016 року відповідачем поставлено позивачу природний газ в обсязі 17,197 тис. куб.м., що на 0,697 тис. куб.м. більше, ніж передбачено в п. 1.2 договору (акт приймання передачі про фактичний об'єм розподіленого та спожитого природного газу від 30.11.2016р.); у грудні 2016 року (спорт комплекс) 18,404 тис. куб.м., що на 8,096 тис. куб.м. менше, ніж передбачено договором (акт наданих послуг з розподілу природного газу №МКП00019980 від 31.12.2016 р. та акт про фактичні обсяги спожитого (протранспортованого) газу від 31.12.2016 р.)
З урахуванням надмірно поставленого в листопаді 2016 року обсягу газу, обсяг недопоставленого в грудні 2016 року природного газу складає 7,399 тис. куб. м.
Вартість обсягу недопоставленого газу згідно останньої узгодженої ціни в додатковій угоді № 7 складає 48 939,95 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №17/1-812 від 31.01.2017 р. про повернення різниці вартості оплаченого, але не поставленого газу та сплату пені за недопоставку товару. Однак, відповідач у відповіді на претензію не визнав вимог позивача та наполягав на укладенні додаткових угод №8 та №9 до договору про збільшення ціни на газ у листопаді - грудні 2016 року.
6. Норми права, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови
За положеннями ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
За приписами ч. 2 ст. 12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
7. Мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови
Господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків з приводу того, що оскільки до кінця грудня 2016 року відповідач не поставив позивачу весь оплачений обсяг газу, а договір припинив свою дію 31.12.2016 р. і пролонгований не був, у відповідача відсутні правові підстави утримувати сплачені позивачем за газ грошові кошти в сумі 48 939,95 грн.
Таким чином суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для повернення позивачу різниці вартості попередньо оплаченого, але непоставленого газу.
Разом з тим, Верховний Суд вважає відхиляє твердження скаржника про помилкове застосування судами ціни за газ, яка встановлена в додаткові угоді №7 до договору.
Судами досліджено умови договору та встановлено, що внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни на газ, відбувається шляхом підписання додаткової угоди.
Додаткові угоди до договору № 8 та № 9, якими відповідач пропонував збільшити ціну на природний газ у листопаді 2016 року та у грудні 2016року, не були підписані позивачем. З огляду на зазначене, відповідачем не доведено правових підстав для застосування до розрахунків сторін запропонованих ним цін на природний газ у листопаді - грудні 2016 року.
Тому господарські суди дійшли правильного висновку, що після отримання відповідачем попередньої оплати за газ, поставка товару мала відбуватися за узгодженою сторонами ціною, а можлива зміна ціни на газ - тільки шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а не в односторонньому порядку.
Посилання скаржника на норми ч. 3 ст. 538 ЦК України, згідно з якою позивач мав право відмовитися від договору у зв'язку з непогодженням ціни, є недоцільними в даному випадку, оскільки вказаною нормою встановлено лише право позивача, а не обов'язок.
8. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги
На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Ексимгаз" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2017р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2017р. у справі №908/1057/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
О. О. Мамалуй
Л. В. Стратієнко
І.В. Ткач