розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2017 (суддя Пащенко А.Д.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (головуючий суддя: Яковлєв М.Л., Разіна Т.І., Чорна Л.В.)

за позовом Військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеАСплюс"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

За участю представників:

позивача -1- Свириденко В.М. - представник, довіреність, паспорт.

позивача-2- Свириденко В.М. - представник, довіреність, паспорт.

відповідача - не з'явився.

прокуратури - не з'явився.

09.02.2017 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно - експлуатаційного відділу м.Біла Церква до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеАСплюс" про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,6175 га, розташовану на території військового містечка № 60 по вул. Б. Вишневецького, 145, у м. Черкаси, що використовується для розміщення автотранспорту та складування будівельних матеріалів.

23.10.2017 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява військового прокурора Черкаського гарнізону про уточнення позовних вимог (зміну предмета позову), в якій просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеАСплюс" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 2619 кв. м (0,2619 га), розташовану на території військового містечка №60 по вул. Б.Вишневецького, 145 у м. Черкаси.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що у відповідача відсутні документи, які б посвідчували право власності або право користування останнім спірною земельною ділянкою.

24.10.2017 Господарський суд Черкаської області позов задовольнив повністю, зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕАСПЛЮС" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 2619 кв. м (0,2619 га), розташовану на території військового містечка № 60 по вул. Б. Вишневецького, 145 у м. Черкаси. Також з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕАСПЛЮС" стягнуто на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Біла Церква 1600 грн. витрат на сплату судового збору.

12.12.2017 Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу апеляційну скаргу Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Біла Церква на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2017 по справі №925/144/17 залишив без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2017 у справі №925/144/17- без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що з 26.02.2013, тобто з дня набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛеАСплюс" права власності на вказане нерухоме майно, розташоване за адресою: Черкаська область, м.Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 145, безпідставно стверджувати про самовільне зайняття вказаним товариством земельної ділянки за цією адресою, що необхідна для обслуговування нерухомого майна, яке на ній розміщується. Відповідно до висновку судового експерта, не спростованого і не запереченого учасниками процесу, згідно заяви прокурора від 20.10.2017, площа необхідної для обслуговування належного відповідачу нерухомого майна земельної ділянки становить 4444 кв. м. Відомості про земельну ділянку, необхідну для обслуговування нерухомого майна, що належить відповідачу, а саме: місце розташування, опис меж, площа, міри ліній по периметру, координати поворотних точок меж, дані про прив'язку поворотних точок до пунктів Державної геодезичної мережі встановлені у дослідницькій частині висновку та у графічних додатках. Оскільки згідно висновку судового експерта загальна площа земельної ділянки становить 7063 кв. м, тому суди дійшли висновку, що наявними у справі доказами підтверджено, а відповідачем не спростовано самовільне зайняття ним земельної ділянки за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 145, площею 2619 кв. м (0,2619 га).

29.12.2017 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Міністерством оборони України та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 925/144/17 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

У касаційній скарзі позивачі просять скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 925/144/17 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги повністю, а саме: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеАСплюс" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,6175 га, розташовану на території військового містечка №60 по вул. Б.Вишневецького, 145 у м. Черкаси, що використовується для розміщення автотранспорту та складування будівельних матеріалів.

17.01.2018 касаційна скарга була отримана Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

17.01.2018 за результатом автоматизованого розподілу справи була визначена колегія суддів: суддя-доповідач Кушнір І.В., судді Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква про відстрочення сплати судового збору; касаційну скаргу Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

12.02.2018 до суду подано оригінал платіжного доручення № 61 від 07.02.2018 про сплату судового збору у розмірі 3 200,00 грн.

22.02.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та призначення до розгляду на 12.04.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 12.03.2018.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник (Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, позивачі) зазначають, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для вирішення спору.

Позивачі вказують, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, організаціями та установами Збройних Сил України є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління. Позовні вимоги були заявлені військовим прокурором про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеАСплюс" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,6175 га, Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква до початку розгляду господарським судом справи по суті не звертались до суду про зміну предмета та підстави позову шляхом подання письмової заяви у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Відзивів на касаційну скаргу від учасників судового процесу не надійшло.

У судове засідання з'явився представник позивачів.

Прокурор та представник відповідача у судове засідання не з'явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні представник позивачів підтримав касаційні скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачів, який з'явився в судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 11.08.1982 № 454 Черкаській КЕЧ району надано в безстрокове землекористування земельну ділянку площею 360,07 га, у т.ч. земельну ділянку військового містечка №60 (категорія земель - "спецпризначення", ціль призначення - для державного користування), що підтверджується державним актом на право користування землею Б № 015211.

В статті 3 Земельного кодексу УРСР 1972 року, який регулював земельні відносини на час прийняття вказаного рішення Черкаського міськвиконкому, вказано, що відповідно до Конституції СРСР (888-09) і Конституції Української РСР земля є державною власністю - спільним надбанням усього радянського народу. Земля є виключною власністю держави і надається тільки в користування. Тобто, на момент прийняття названого рішення Черкаського міськвиконкому всі землі перебували у державній власності.

У відповідності до статей 77, 78, 84 Земельного кодексу України, статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України", статей 1, 2 Закону України "Про використання земель оборони" вказані землі відносилися за формою власності до земель державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони, та перебували на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2011 у справі №2а-5598/10/2370 встановлено, що відповідно до державного акту на право користування землею Б № 015211 земельна ділянка площею 360,07 га надана Черкаській КЕЧ в безстрокове і безоплатне землекористування.

На підставі даного Акту земля була надана в користування Міноборони в особі Черкаської КЕЧ району, основні фонди та матеріальні засоби якої є державною власністю, перебувають у сфері управління Міноборони і закріплені за нею на праві оперативного управління.

Згідно вимог директиви Міністра оборони України № Д-322/1/010 від 20.04.2005 Черкаська КЕЧ району змінила своє дійсне найменування на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Черкаси.

Відповідно до наказу начальника головного Квартирно-експлуатаційного управління ЗС України від 02.09.2013 №130 "Про організацію розформування квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси" КЕВ м. Черкаси розформовується до 31.12.2013, його правонаступником є КЕВ м. Біла Церква.

Відповідно до відомості наявності та використання земельних ділянок по КЕВ м. Біла Церква (м. Черкаси) станом на 01.01.2016 КЕВ м. Біла Церква є користувачем земельної ділянки військового містечка №60 у м. Черкаси загальною площею 5,27 га.

Згідно із ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У відповідності до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.11.2011 у справі №01/5026/333/2011 було затверджено мирову угоду у справі про банкрутство Державного підприємства "Черкаське будівельно-монтажне управління", відповідно до умов якої відповідач набув право власності на адміністративну будівлю відділу головного механіка А-2, гараж Б-1, огорожу 1-4 та замощення, яке розташоване на земельній ділянці військового містечка №60 по вул. Б. Вишневецького, 145, у м. Черкаси.

Актом обстеження земельної ділянки військового містечка № 60 від 14.11.2016, проведеного службовими особами КЕВ м. Біла Церква, встановлено, що земельна ділянка площею 0,6 га по вул. Б. Вишневецького, 145, огороджена парканом та використовується сторонніми особами під розміщення автотранспорту та складування будівельних матеріалів.

За доводами прокурора вказаними діями службові особи ТОВ "ЛеАСплюс" обмежують право Міноборони в особі КЕВ м. Біла Церква на використання зазначеної земельної ділянки військового містечка № 60 за цільовим призначенням - в інтересах Збройних Сил України. В зв'язку з чим військовий прокурор Черкаського гарнізону звернувся з даним позовом до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно - експлуатаційного відділу м. Біла Церква для захисту інтересів держави.

Предметом позову у даній справі, з урахуванням поданої військовим прокурором заяви про уточнення позовних вимог, є вимога про звільнення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки площею 2619 кв. м (0,2619 га), розташованої на території військового містечка № 60 по вул. Б.Вишневецького, 145 у м. Черкаси, що використовується для розміщення автотранспорту та складування будівельних матеріалів.

Подання військовим прокурором зазначеної заяви відбулося після проведення по справі судової земельно-технічної експертизи.

Суди попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів по справі, дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи надано висновок №359/17-23, яким встановлено, що відповідно до проведених геодезичних обмірів земельної ділянки та камеральної обробки геодезичних даних, отриманих в ході геодезичних робіт, було встановлено, що загальна площа земельної ділянки становить 7063 кв. м; площа земельної ділянки, необхідної для обслуговування нерухомого майна, що належить ТОВ "ЛеАСплюс", та використання його за призначенням, а саме адмінбудівлі ВГМ, літ. А-2; огорожа № 1-4; гараж Б-1; замощення I, II; відповідно до інвентарної справи № 3247, що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 145 становить 4155 кв. м відповідно варіанту №1 та 4444 кв. м відповідно до варіанту № 2; відомості про земельну ділянку, необхідну для обслуговування нерухомого майна, що належить відповідачу: місце розташування, опис меж, площу, міри ліній по периметру, координати поворотних точок меж, дані про прив'язку поворотних точок до пунктів Державної геодезичної мережі встановлені у дослідницькій частині висновку та у графічних додатках.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.02.2013 зареєстроване право приватної власності на вказане вище нерухоме майно за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 145, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Леасплюс", код ЄДРПОУ 37551505.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України).

Враховуючи вищевстановлене та зазначені правові положення, з 26.02.2013, тобто з дня набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛеАСплюс" права власності на вказане нерухоме майно, розташоване за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 145, твердження про самовільне зайняття вказаним товариством земельної ділянки за цією адресою, що необхідна для обслуговування нерухомого майна, яке на ній розміщується є безпідставним.

Відповідно до висновку судового експерта, не спростованого учасниками процесу, площа необхідної для обслуговування належного відповідачу нерухомого майна земельної ділянки становить 4444 кв. м.

Як вказано вище, відомості про земельну ділянку, необхідну для обслуговування нерухомого майна, що належить відповідачу, а саме: місце розташування, опис меж, площа, міри ліній по периметру, координати поворотних точок меж, дані про прив'язку поворотних точок до пунктів Державної геодезичної мережі встановлені у дослідницькій частині висновку та у графічних додатках.

Оскільки згідно висновку судового експерта загальна площа земельної ділянки становить 7063 кв. м, а площа необхідна для обслуговування належного відповідачу нерухомого майна земельної ділянки становить 4444 кв.м, судова колегія апеляційного суду погодилася з висновком першої інстанції про самовільне зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛеАСплюс" земельної ділянки за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 145, площею 2619 кв. м (0,2619 га).

З огляду на викладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано позов прокурора в редакції заяви про уточнення позовних вимог обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи апелянтів (позивачів) з приводу порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Інші доводи, наведені позивачами в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не прийняті з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 104 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Крім того, судова колегія звернула увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Суд касаційної інстанції розглядаючи касаційну скаргу відмічає наступне.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України в редакції станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції:

"Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. "

Згідно з ч.1 ст.21 зазначеного Кодексу у вказаній редакції:

"Сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач."

Відповідно до ч.4 ст.22 наведеного Кодексу у зазначеній редакції:

"Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви."

Таким чином, на той момент прокурор мав ті ж самі права, що і сторони процесу, в т.ч. і право змінити предмет або підставу позову.

Виключення було лише щодо права на укладення мирової угоди.

Крім того, передбачалося, що саме відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

Разом з тим, обумовленості вищевказаного права прокурора на зміну предмету позову позицією позивачів чи їх права наполягати на розгляді незміненого предмету позову зазначені статті не містили.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 925/144/17 без задоволення, а судові рішення - без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на позивачів витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 925/144/17 залишити без задоволення.