третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору розпорядник майна Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" - Ткачук Д.В. про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 79 150, 00 грн орган виконання рішення суду Рівненський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.07.2015 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (Далі - "Завод "Технопривод") на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 59 520,80 грн. Стягнено з ПАТ "Завод "Технопривод" в доход Державного бюджету судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

2. 17.08.2015 на виконання вказаного рішення господарським судом Рівненської області видано відповідні накази.

3. 22.12.2016 року постановою органу ДВС відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 918/600/15 від 17.08.2015 року, крім того, 22.12.2016 року постановою органу ДВС вказаний наказ у порядку ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" приєднано до зведеного виконавчого провадження.

4. 04.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Декорт." (Далі - ТОВ "Декорт.") звернулось з письмовою заявою до заступника начальника Рівненського районного відділу РРВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області ОСОБА_5 з вимогою зупинити виконавчі дії в межах семи виконавчих проваджень, що об`єднані у зведене виконавче провадження № 53210698 у зв`язку із зверненням заінтересованої особи до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , як доказ необхідності зупинення виконавчого провадження, було надано в додатках до заяви (про зупинення) 7 копій заяв від 04.10.2017р. про заміну боржника правонаступником із відмітками канцелярії господарського суду Рівненської області.

5. З аналогічною заявою до Рівненського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області 04.10.2017 звернулось ПАТ "Завод "Технопривод".

6. 05.10.2017 ДВС України відмовлено у задоволенні заяви про зупинення виконавчого провадження, у якій ОСОБА_5 вказано на відсутність підстав для задоволення заяви про зупинення зведеного виконавчого провадження, тому виконавчих дій не зупинено.

7. ПАТ "Завод "Технопривод" 19.10.2017 подано через відділ канцелярії та документального забезпечення суду скаргу від 17.10.2017 року, у якій просило, визнати бездіяльність заступника начальника Рівненського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 щодо не вчинення відповідних дій із зупинення виконавчих дій в межах виконавчих проваджень №ЄДРВП 53174129, №ЄДРВП 53174254, №ЄДРВП 53174351, №ЄДРВП 174442, №ЄДРВП 53174739, №ЄДРВП 53174821, №ЄДРВП 53126031 та винести окрему ухвалу щодо незаконної бездіяльності головного державного виконавця Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5, пов'язаної з не зупиненням виконавчих дій та направити її на адресу Міністерства юстиції України.

8. На переконання ПАТ "Завод "Технопривод" така бездіяльність ДВС України полягає у невиконанні п.5 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", суперечить нормам закону, а тому скаржник просив суд визнати бездіяльність ДВС України незаконною та винести окрему ухвалу щодо незаконної бездіяльності ОСОБА_5

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

9. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.11.2017 у справі №918/600/15 відмовлено в задоволенні скарги ПАТ "Завод "Технопривод" від 17.10.2017 про визнання бездіяльності заступника начальника Рівненського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області ОСОБА_5 щодо не вчинення відповідних дій із зупинення виконавчих дій в межах виконавчих проваджень незаконною та щодо винесення окремої ухвали, про незаконну бездіяльність головного державного виконавця ОСОБА_5, пов`язаної з не зупиненням виконавчих дій.

10. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Завод "Технопривод" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.2017 року у справі №918/600/15 залишено без змін.

11. судові рішення мотивовані тим, що:

11.1. зупинення виконавчого провадження відбувається тільки в тому випадку, коли має місце вибуття однієї із сторін у виконавчому провадженні;

11.2. звертаючись із відповідною заявою про зупинення виконавчого провадження, ні заінтересованою стороною - ТОВ "Декорт.", а ні боржником - ПАТ "Завод "Технопривод" не надано до органу ДВС України, жодних доказів того, що боржник у виконавчому провадженні вибув, хоча такі докази, є основною підставою для зупинення виконавчого провадження;

11.3. договір переведення боргу, яким передбачається заміна боржника у зобов'язанні, де попередній боржник передає свої обов'язки у зобов'язанні новому боржнику, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором, можливий виключно за погодженням стягувача (кредитора), однак ваідповідного погодження кредитора державному виконавцю надано не було;

11.4. на переконання судів попередніх інстанцій, дії вчинені державним виконавцем були направлені на реальне виконання рішення господарського суду Рівненської області у даній справі та на уникнення недобросовісного використання прав та затягування процесу виконання рішення суду;

11.5. крім наведеного, апеляційний господарський суд встановив, що чинною ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.11.2017 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Декорт." про заміну ПАТ "Завод "Технопривод" в якості сторони (боржника) у виконавчому провадженні №ЄДРВП 53174129 та зведеному виконавчому провадженні №ЄДРВП 53210698, його правонаступником - ТОВ "Декорт.";

11.6. водночас, суд другої інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, щодо безпідставності вимоги скаржника про винесення окремої ухвали, щодо незаконної бездіяльності державного виконавця.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

12. ПАТ "Завод "Технопривод" звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 01.11.2017, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 та прийняти нове рішення, яким визнати бездіяльність заступника начальника Рівненського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 щодо не вчинення відповідних дій із зупинення виконавчих дій в межах виконавчих проваджень №ЄДРВП 53174129, №ЄДРВП 53174254, №ЄДРВП 53174351, №ЄДРВП 174442, №ЄДРВП 53174739, №ЄДРВП 53174821, №ЄДРВП 53126031 та винести окрему ухвалу щодо незаконної бездіяльності головного державного виконавця Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5, пов'язаної з не зупиненням виконавчих дій та направити її на адресу міністерства юстиції України.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржник вважає невірне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права: зокрема, ч. 5 ст. 15, п. 5 ч. 1 ст. 34, п. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження".

13.1. Скаржник вважає, що факт звернення заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником, є безумовною підставою для зупинення виконавчих дій;

13.2. також, скаржник вважає, що правову оцінку заяви заінтересованої особи щодо заміни сторони в межах виконавчого провадження у зв'язку з її вибуттям, зокрема, на підставі правонаступництва, надає виключно господарський суд, а не державний виконавець;

13.3. вважає безпідставним посилання суду другої інстанції на ч. 3 ст. 35 ГПК України, оскільки на момент оскарження бездіяльності державного виконавця та винесення ухвали суду першої інстанції від 01.11.2017, рішення суду про відмову у здійсненні правонаступництва боржника ще не існувало.

Короткий зміст вимог інших учасників у справі

14. ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти попередніх інстанцій без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Завод "Технопривод" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі №918/600/15.

15.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу ПАТ "Завод "Технопривод" на 11 квітня 2018 року о 12 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

16. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

17. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. Предметом розгляду у цій справі є скарга ПАТ "Завод "Технопривод" 19.10.2017, яка обґрунтована порушенням державним виконавцем вимог п.5 ч.1 ст. 34, п. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", що полягає у бездіяльності заступника начальника Рівненського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 при виконанні рішення суду у справі №918//600/15 щодо не вчинення зупинення виконавчих дій в межах виконавчих проваджень №ЄДРВП 53174129, №ЄДРВП 53174254, №ЄДРВП 53174351, №ЄДРВП 174442, №ЄДРВП 53174739, №ЄДРВП 53174821, №ЄДРВП 53126031.

19. Відповідно до ст. 115 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

20. У ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент вчинення виконавчих дій) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

21. Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. У ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, та розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

23. Відповідно ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", боржник зобов'язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

24. У відповідності до п.5 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону.

25. Відповідно ч.1, ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

26. Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

27. Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави дійти висновку про те, що

зупинення виконавчого провадження відбувається тільки у випадку вибуття однієї із сторін у виконавчому провадженні.

28. Судами під час розгляду справи встановлено, що звертаючись із відповідною заявою про зупинення виконавчого провадження, ні заінтересованою особою (ТОВ "Декорт."), ні боржником (ПАТ "Завод "Технопривод") не надано для ДВС України, жодних доказів того, що боржник у виконавчому провадженні вибув, хоча такі докази, як вважали суди, є основною підставою для зупинення виконавчого провадження.

29. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

30. У частині першій статті 510 ЦК України встановлено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

31. Отже, зобов'язання є правовідношенням між конкретно визначеними особами - сторонами зобов'язання.

32. Чинне цивільне законодавство передбачає можливість заміни сторін у зобов'язанні, однак встановлює певні обмеження свободи розсуду учасників відповідних правовідносин з метою запобігання порушенню балансу інтересів цих осіб.

33. Зокрема, заміна кредитора за загальним правилом здійснюється без попередньої згоди боржника, оскільки не впливає на правове становище боржника, для якого неважливо, яка саме особа має здійснити виконання, зокрема, сплатити кошти (статті 512, 516 ЦК України).

34. Разом із тим закон встановлює обмеження на заміну боржника у зобов'язанні поза волею кредитора.

35. Згідно зі статтею 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

36. Норма статті 520 ЦК України має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов'язання внаслідок заміни особи боржника.

37. Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу зумовлена тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора. Вступаючи у договірні відносини, кредитор розраховував на отримання виконання з огляду на якості конкретного боржника (здатність виконати обов'язок, платоспроможність, наявність у боржника майна тощо).

38. Отже, для заміни боржника у зобов'язанні необхідна воля кредитора щодо відсутності заперечень проти покладення обов'язку первісного боржника на іншу особу.

39. Чинним законодавством встановлено лише форму правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні - цей правочин вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання (статті 513, 521 ЦК України). Водночас форми надання згоди кредитором щодо заміни боржника у зобов'язанні законом не передбачено.

40. Наведене дає підстави для висновку про те, що для заміни боржника у зобов'язанні істотне значення має не форма виразу волі кредитора, а наявність відповідної волі, що і вимагається згідно з приписами статті 520 ЦК України.

41. Окрім того, із приписів зазначеної вище норми ч. 5 ст. ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін, не тільки заінтересована особа має право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, а і виконавець.

42. За наведеною нормою, зацікавлена особа, подає усі необхідні документи, які свідчать про вибуття сторони у виконавчому провадженні, а державний виконавець, з'ясувавши, що таке вибуття дійсно відбулося, наділений правом звернутись до суду.

43. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про обов'язковість підтвердження, при зверненні до органів виконавчої служби, погодження стягувачем (кредитором) правочину про переведення боргу, яким попередній боржник передає свої обов'язки у зобов'язанні новому боржнику, є правомірним.

44. Колегія суддів касаційного суду погоджується із висновком попередніх інстанцій про те, що у даному випадку, дії вчинені заступником начальника Рівненського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо відмови ТОВ "Декорт." та ПАТ "Завод "Технопривод" у зупиненні виконавчих проваджень, з огляду на ненадання останніми підтверджень вибуття сторони у виконавчому провадженні (боржника), є правомірними та спрямованими на реальне виконання рішення господарського суду Рівненської області у даній справі.

45. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи заявника касаційної скарги про те, що сам лише факт звернення заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником, є безумовною підставою для зупинення виконавчих дій, з огляду на приписи ст. 19 Конституції України та ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , а й у відповідності до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження та балансу їх інтересів.

46. Суд касаційної інстанції погоджується із доводами касаційної скарги про те, що правову оцінку заяви заінтересованої особи щодо заміни сторони в межах виконавчого провадження у зв'язку з її вибуттям, зокрема, на підставі правонаступництва, надає виключно господарський суд, а не державний виконавець.

47. Як встановив апеляційний господарський суд, ухвалою від 14.11.2017, яка набула законної сили, господарський суд Рівненської області відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Декорт." про заміну ПАТ "Завод "Технопривод" у якості сторони (боржника) у виконавчому провадженні №ЄДРВП 53174129 та зведеному виконавчому провадженні №ЄДРВП 53210698, його правонаступником - ТОВ "Декорт.".

48. Аргументи скаржника про безпідставність посилання суду другої інстанції на ч. 3 ст. 35 ГПК України, оскільки на момент оскарження бездіяльності державного виконавця та винесення ухвали суду першої інстанції від 01.11.2017, рішення суду про відмову у здійсненні правонаступництва боржника ще не існувало, відхиляються судом другої інстанції, з огляду на те, що апеляційний господарський суд погоджуючись із судом першої інстанції виходив не лише з преюдиціальності обставин встановлених в ухвалі від 14.11.2017, а здійснив власне дослідження обставин справи та зробив відповідні власні висновки.

49. Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

50. Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

51. Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

52. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, касаційний суд не вбачає.

53. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за її подання покладається на Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод".

Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.2017 та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі №918/600/15 Залишити без задоволення.