Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представника ТОВ "Цунамі" - адвоката Замлинського С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу в режимі відеоконференції через Рожищевський районний суд Волинської області

Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017

у справі № 910/6160/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі"

до Аграрної біржі

про визнання недійсним аукціону, -

У квітні 2017 ТОВ "Цунамі" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Аграрної біржі про визнання недійсним частково аукціону з продажу необробленої деревини по лотах № № 834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887, 1429, 1430, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1437, 1438, 1438, 1440, 1441, 1442, 1443, 1444, 1445, 1450, 1451, 1452, 1453, 1454, 1455, 1456, 1457, 1458, 1459, 1460, 1461, 1462, 1463, 1464, 1465, 1466, 1467, 1468, 1469, 1471, 1472, який відбувся 10.03.2017.

Позов обґрунтовано тим, що Аграрна біржі не вправі здійснювати організацію та проведення аукціонних торів з продажу необробленої деревини, враховуючи Статут Аграрної біржі, в порушення норм права та відповідачем неправомірно технічно завершено спірний аукціон, внаслідок чого вчинено позивачу перешкоди у купівлі цієї деревини.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.06.2017 у справі № 910/6160/17 в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі № 910/6160/17 рішення Господарського суду м. Києва від 27.06.2017 залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ "Цунамі" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 у справі № 910/6160/17 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на наступне.

Не погоджуюсь з прийнятими судовими рішеннями щодо відмови у задоволені позову про визнання недійсним частково спірного аукціону позивач посилається на порушення положень ч. 2 ст. 203 ЦК України щодо наявності у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки комітет Аграрної біржі з організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини не мав права проводити спірний аукціон від 10.03.2017, як і проводити цей аукціон у електронній формі.

До того ж, скаржник посилається на неврахуванням та не дослідження судами того, щодо безпідставності невизнання позивача переможцем торгів щодо спірних лотів, як такого що запропонував найвищу ціну по цим лотам, оскільки визначення переможців аукціону видані біржею через деякий час після завершення цього аукціону, які не фіксують результатів торів учасників по кожному спірному лоту та не вказують момент визначення електронною торговою системою переможця торгів, отже зазначене свідчить про втручання до електронної торгової системи, проте відмовлено у проведення експертизи для вирішення цього питання.

Разом з цим, позивач посилається на порушення судами норм процесуального права щодо незалучення до участі у даній справі інших учасників спірного аукціону.

У відзиві Аграрна біржі проти поданої касаційної скарги заперечує та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Предметом даного судового розгляду є вимоги учасника, не визнаного переможцем аукціону, до організатора про визнання частково недійсним аукціону з продажу необробленої деревини у зв'язку з суперечністю вимогам законодавства, що полягає у відсутності відповідача повноважень проводити цей аукціон та у порушенні порядку реалізації частини необробленої деревини шляхом проведення цього аукціону.

Проте, суд касаційної інстанції не погоджується з доводами скаржника щодо неврахування судами положень ч. 3 ст. 279 ГК України про відсутності у відповідача повноважень и проводити спірний аукціон, так як його засновником є орган державної влади - Кабінет Міністрів України, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2005 № 1285 (1285-2005-п) , відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", постановлено про погодження з пропозицією Міністерства аграрної політики та Аграрного фонду про створення Аграрної біржі та затверджено статут Аграрної біржі, враховуючи вимоги ст. 17 зазначеного Закону, на час прийняття цієї постанови, засновником аграрної біржі є Кабінет Міністрів України в особі Аграрного фонду.

При цьому, суд касаційної інстанції частково погоджується з доводами ТОВ "Цунамі" стосовного того, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено всіх обставин справи, що призвело до порушення судами норм матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 281 ГК України, правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань.

За вимогами ч. 3 ст. 281 ГК України передбачено, що біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

Порядок продажу необробленої деревини регулюється Положенням про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженим наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42 (z0164-07) та Регламентом організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, затвердженого наказом директора Аграрної біржі №04-ОД від 22.02.2017.

Підставою ж для визнання недійсними аукціону, як самостійного правочину, є виключно порушення встановлених законодавством правил його проведення, зокрема процедури підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Однак, судами попередніх інстанцій, належним чином не враховано наведеного вище та того, що спірний аукціон проводився у електронній формі з використанням електронної торгової системи, внаслідок чого судами не спростовано доводи позивача, як учасника аукціону, який стверджує про порушення порядку проведення цього аукціону щодо оспорюваних лотів, а також вказує на втручання до електронної системи, і це призвело до неправильних результатів цих торгів щодо визначення переможців по спірним лотам.

При цьому, судами також не було враховано і заперечення відповідача, як організатора спірного аукціону, про те, що аукціону з продажу необробленої деревини по спірних лотах проведений, у відповідності до визначеного Положенням про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини та Регламентом організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, і зворотного учасником не доведено, а його доводи щодо втручання до електронної системи торів, лише припущення.

Відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

За змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів (зазначене відповідає практиці Верховного Суду України постанові від 23.09.2014 справа № 908/1689/13, від 25.02.2015 справа № 4/178/2011/5003).

У разі коли учасниками оспорюваного правочину є декілька осіб, а позов поданий однією з них, господарський суд має вирішити питання про залучення до участі у справі як відповідачів усіх зазначених осіб (ч. 1 ст. 24 ГПК, у редакції чинній до 15.12.2017 ), - за умови, що склад сторін у справі узгоджуватиметься з вимогами статті 1 ГПК, у редакції чинній до 15.12.2017.

Разом з тим, суди обох інстанцій розглядаючи позовні вимоги про визнання недійсними правочину з продажу необробленої деревини - аукціону, не врахували вимог процесуального законодавства, які мають бути застосовані при розгляді справ про визнання правочинів недійсними та не вирішили питання про залучення до участі у справі в якості відповідачів сторін цього правочину.

Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій розглядаючи позовні вимоги про визнання недійсним аукціону, тобто фактично недійсним правочину з продажу необробленої деревини, сторонами якого є замовники і організатори біржових торгів та переможці, не залучили останніх до участі у справі як відповідачів, чим порушили вимоги процесуального закону.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 у справі № 910/6160/17 у справі № 910/6160/17 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду, слід врахувати вище викладене, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 910/6160/17 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст. 129 ГПК України ( редакції, чинній з 15.12.2017 ) судом не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 у справі № 910/6160/17 скасувати.

Справу № 910/6160/17 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.