Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Зварич Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

у складі суддів: С.В. Барбашова - головуючий, О.А. Істоміна, Н.М. Пелипенко

від 12.10.2017р.

та на рішення господарського суду Харківської області

суддя: В.І. Ольшанченко

від 26.07.2017р.

за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група Постмодерн"

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників учасників:

позивача: не з'явилися

відповідача не з'явилися

1. Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ Комерційний банк "Приватбанк", позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група Постмодерн" (далі - ТОВ "Консалтингова група Постмодерн") в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" за договором б/н від 15.07.2011р., які утворилися станом на 13.03.2017р. у розмірі 66 078,34 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 11 860,80 грн., заборгованість за відсотками - 20 698,13 грн., заборгованість по комісії - 5 375,50 грн., пеня - 28 143,91 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги мотивовані наявністю заборгованості відповідача; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2014р. про припинення юридичної особи - ТОВ "Консалтингова група Постмодерни"; протиправністю ліквідаційної комісії ТОВ "Консалтингова група Постмодерн" щодо ухилення від виконання обов'язку про визнання реально існуючої заборгованості перед ПАТ КБ "Приватбанк" та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.07.2017р. у справі № 922/1888/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2017р., в позові відмовлено.

Рішення мотивовані тим, що позовні вимоги безпідставно заявлені до ліквідаційної комісії відповідача, доказів існування або створення якої позивачем до матеріалів справи не надано.

Суди вказують, що відповідно до інформації, яка розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Консалтингова група Постмодерн" з 22.09.2014р. перебуває у стані припинення за судовим рішенням, у зв'язку з неподанням цією юридичною особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності.

Суди зазначають, що приймаючи рішення у справі № 820/10118/14 про припинення ТОВ "Консалтингова група Постмодерн", Харківський окружний адміністративний суд не призначав комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора, але в силу вимог чинного законодавства не позбавлений від такого обов'язку.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказує на те, що позивачем не надано доказів розміру заборгованості відповідача за кредитом.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ПАТ КБ "Приватбанк", не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернулось до касаційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2017р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2017р. у справі № 922/1888/17 та направити справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15) (в редакції, що існувала на момент внесення до реєстру запису про ліквідатора), відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 38 якого суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення. У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Позивач зазначає, що графа реєстру містить лише запис "власник" - голова комісії з припинення або ліквідатор" суд не позбавлений можливості визначитися з особою ліквідатора, оскільки в графі "перелік засновників (учасників) юридичної особи" міститься інформація про засновників відповідача, а саме: Кириченко Наталія Володимирівна та ТОВ "ВВ-Автолізинг", до яких обов'язки ліквідаційної комісії перейшли на підставі закону.

Крім того, позивач вказує на те, що до позовної заяви додано виписку по поточному рахунку відповідача 26007060737807, з якої вбачається, що станом на 15.07.2011р. початковий (вхідний) залишок (сальдо) на рахунку становив 0,00 грн. Однак, за період з 15.07.2011р. по 25.10.2011р. загальна сума, яка була списана з рахунку відповідача (40 400,00 грн.) перевищила загальну суму, яка була зарахована на цей же рахунок (29 200,00 грн.) та станом на 25.10.2011р. на поточному рахунку утворилося дебетове сальдо в розмірі 11 200,00 грн.

Позивач зазначає, що вказану суму у зв'язку з простроченням її погашення банком було переведено для обліку на рахунок 20671057030422, який відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України слугує для обліку простроченої заборгованості за кредитами в поточній діяльності, що надані суб'єктам господарювання.

4. Позиції інших учасників справи

Відзиви чи заперечення на касаційну скаргу учасниками справи не подані.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

15 липня 2011р. між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Консалтингова група Постмодерн" підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитком печатки, відповідно до якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.uа., які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 15.07.2011р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Даним Договором передбачено встановлення відповідачу кредитного ліміту на поточний рахунок, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, смс - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Встановлення відповідачу кредитного ліміту на поточний рахунок № 26007060737807 позивач підтверджує довідкою банку про розмір встановленого кредиту та випискою про рух коштів по рахунку ТОВ "Консалтингова група Постмодерн".

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Консалтингова група Постмодерн" належним чином не виконало свої зобов'язання за Договором, а тому станом на 13.03.2017р. утворилась заборгованість в сумі 69 411,71 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 11 200,00 грн., 29 798,99 грн. - за відсотками, 2 419,20 грн. - комісії та пені - 25 993,52 грн.

02 липня 2014р. Харківським окружним адміністративним судом винесено постанову у справі №820/10118/14, якою задоволено адміністративний позов Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до ТОВ "Конслатингова група Постмодери" про припинення юридичної особи, припинено юридичну особу - ТОВ "Конслатингова група Постмодери" (юридична адреса: 61125, м. Харків, Червоношкільна набережна, буд. 24, оф. 609, код ЄДРПОУ 31336839).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Консалтингова група Постмодерн" (код ЄДРПОУ 31336839) перебуває в стані припинення за судовим рішенням № 820/10118/14 від 02.07.2014р., у зв'язку з неподанням цією юридичною особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності.

03 квітня 2017р. ПАТ КБ "Приватбанк" направив голові ліквідаційної комісії ТОВ "Консалтингова група Постмодерн" заяву з кредиторськими вимогами № б/н від 03.04.2017р.

Вказана заява була надіслана відповідачу цінним листом з описом вкладення та повернута неврученою за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується витягом з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання вказаного поштового відправлення.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Ч.ч. 3 - 5 ст. 112 ЦК України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Положеннями Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15) (в редакції, чинній на момент прийняття адміністративним судом постанови про припинення юридичної особи відповідача та на момент внесення державним реєстратором відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) врегульовано порядок здійснення державної реєстрації юридичних осіб та визначено повноваження державного реєстратора.

Ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців" (чинної на момент прийняття постанови адміністративним судом) суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису. З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною другою статті 35 цього Закону. Суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення. У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису, в якому керівник органу управління або засновник (учасник) юридичної особи вказаний як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи зобов'язаний надіслати такому керівнику органу управління або засновнику (учаснику) юридичної особи, а також суду, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією, відповідне повідомлення. Документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи подаються головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи, яку призначив суд, або головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії), якого вказав в Єдиному державному реєстрі державний реєстратор, у порядку, який встановлено частинами першою - шостою статті 36 або частинами першою - восьмою статті 37 цього Закону.

В державному реєстрі зазначено, що ТОВ "Консалтингова група Постмодерн" знаходиться в стані припинення за судовим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2014р. № 820/10118/14. Головою комісії з припинення або ліквідатор зазначено "власник". Засновниками вказано: Кириченко Наталію Володимирівну та ТОВ "ВВ-Автолізинг" з адресами та розміром внесків.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що позовні вимоги безпідставно заявлені до ліквідаційної комісії відповідача, доказів існування або створення якої позивачем до матеріалів справи не надано.

Суди зазначають, що приймаючи рішення у справі № 820/10118/14 про припинення ТОВ "Консалтингова група Постмодерн", Харківський окружний адміністративний суд не призначав комісію з припинення юридичної особи, голову комісії або ліквідатора, але в силу вимог чинного законодавства не позбавлений від такого обов'язку.

Суд не з'ясував чи направляв реєстратор керівнику органу управління або засновнику (учаснику) юридичної особи, який зазначений як ліквідатор, відповідне повідомлення про припинення юридичної особи. Не витребував пояснення засновників, щодо припинення ТОВ "Консалтингова група Постмодерн" та створення ліквідаційної комісії. Тобто не здійснив дій для встановлення ліквідаційної комісії.

Судами не взято до уваги норми ч. 6 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців" (чинної на момент прийняття постанови адміністративним судом та внесення відомостей реєстратором), відповідно до якої у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності.

Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР (475/97-ВР) , кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В силу ст.ст. 4-2, 4-3, 4- 7, 43 ГПК України (в редакції на момент винесення судових актів) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Суд апеляційної інстанції вважає недостатніми подані позивачем документи для встановлення розміру заборгованості.

Проте суд не позбавлений права витребувати у сторін на підставі ст. 38 ГПК (в редакції на момент прийняття судових рішень) усі необхідні додаткові документи для правильного вирішення спору і з'ясування дійсних обставин справи. В даному випадку мова не йде про перекладення на суд обов'язку тягаря доказування, який покладений на сторони у справі, а йде про виконання процесуального обов'язку суду щодо витребування документів у разі недостатності поданих сторонами доказів.

Господарськими судами використано не у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин, наслідком чого є скасування прийнятих судових актів.

Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. (див. рішення Суду у справі Мала проти України, № 4436/07, від 03.07.2014).

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги та дії, які повинен виконати суд першої інстанції при новому розгляді

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалене у справі рішення суду першої інстанції, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, вказаним вимогам не відповідає.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, постанова апеляційної інстанції та рішення господарського суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа має бути передана на новий розгляд, згідно зі ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат у справі, у тому числі і сум судового збору за подання скарги про перегляд рішення в касаційному порядку, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316 ГПК України, Верховний Суд

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2017р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2017р. у справі № 922/1888/17 скасувати.

Справу № 922/1888/17 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.