треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" та

Національний банк України,

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (далі - Компанія)

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2017 (головуючий - суддя Татенко В.М., судді: Попков Д.О. і Стойка О.В.)

у справі №913/668/17

за позовом асоціації "Агентство захисту майнових прав" (далі - Асоціація)

до Компанії

про розірвання договору банківського рахунку та стягнення 5 282 990,05 грн.,

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

Позов було подано про: розірвання договору банківського рахунку від 22.04.2010 №1550/10 (далі - Договір), укладеного публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (у подальшому найменування було змінено на Компанію) та об'єднанням підприємств "Український музичний альянс"; стягнення коштів за Договором у сумі 5 282 990, 05 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем розпорядження об'єднання підприємств "Український музичний альянс" на перерахування коштів за Договором, право вимоги за яким позивач набув на підставі договору про відступлення права вимоги від 31.07.2017, укладеного з первісним кредитором - об'єднанням підприємств "Український музичний альянс".

Компанія та Фонд звернулися до місцевого господарського суду з клопотаннями про зупинення провадження у цій справі до вирішення Верховним Судом України пов'язаної з нею адміністративної справи №826/1162/16.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.08.2017: провадження у справі №913/668/17 зупинено до прийняття Верховним Судом України судового рішення у справі №826/1162/16; зобов'язано відповідача та третіх осіб у справі №913/668/17 повідомити суд про результати розгляду Верховним Судом України справи №826/1162/16.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, встановлені судами адміністративної юрисдикції у справі №826/1162/16 стосовно правомірності віднесення публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації, і здійснені ними висновки, які мають бути підтверджені або спростовані Верховним Судом України, мають преюдиціальне значення при вирішенні цієї справи, оскільки під час розгляду адміністративної справи будуть встановлені обставини, що впливають на подання і оцінку доказів у цій справі, зокрема, можливість задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку виключно в порядку Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2017: апеляційну скаргу Асоціації задоволено; ухвалу господарського суду Луганської області від 31.08.2017 скасовано; справу № 913/668/17 передано на розгляд до господарського суду Луганської області по суті.

Постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що місцевим господарським судом при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі не наведено обґрунтованих мотивів неможливості розгляду справи № 913/668/17 до вирішення справи № 826/1162/16, яка розглядається Верховним Судом України. З урахуванням того, що в адміністративній справі № 826/1162/16 існує остаточне рішення, яке набрало законної сили, перегляд Верховним Судом України справи №826/1162/16 не є перешкодою для з'ясування, відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) у редакції, чинній до 15.12.2017, істотних обставин у справі № 913/668/17 при її розгляді господарським судом Луганської області.

У касаційній скарзі Компанія, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 79 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, просить: задовольнити касаційну скаргу; скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2017; ухвалу господарського суду Луганської області від 31.08.2017 про зупинення провадження у справі залишити в силі.

Згідно з доводами Компанії, викладеними у касаційній скарзі:

- неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі;

- постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського адміністративного апеляційного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016: визнано незаконною та скасовано постанову Правління НБУ від 24.12.2015 №934 "Про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних"; визнано незаконним та скасоване рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку"; зобов'язано НБУ надати термін у 95 днів для відновлення платоспроможності ПАТ "Укрінбанк";

- постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016: визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 22.03.2016 №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк" з моменту її прийняття; визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 №382 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український інноваційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття; зобов'язано НБУ (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ "Український інноваційний банк" як банківської установи в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови Правління НБУ від 22.03.2016 №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк";

- ухвалою від 13.04.2017 Верховним Судом України відкрито провадження за заявою НБУ про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 у справі №826/5325/16. На момент подання касаційної скарги (23.11.2017 згідно із штампом на конверті, адресованому Донецькому апеляційному господарському суду) рішення Верховним Судом України у справі №826/5325/16 не прийнято. У разі скасування Верховним Судом України рішень попередніх судових інстанцій відбудеться поновлення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", що призведе до необхідності виконання своїх обов'язків уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а вимоги позивача у цій справі будуть підлягати задоволенню в порядку, визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Розгляд касаційної скарги відповідача здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Позов було подано про розірвання Договору та стягнення коштів за Договором у сумі 5 282 990, 05 грн.

В обґрунтування заявлених клопотань Компанія та Фонд посилалися на те, що:

- акціонерами публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" було подано до Окружного адміністративного суду міста Києва позов до НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про: визнання протиправними та скасування постанови Правління НБУ від 24.12.2015 №934 "Про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку";

- постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16 зазначені акти НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визнані незаконними та скасовані. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 залишена без змін;

- Верховним Судом України ухвалою від 30.11.2016 у справі №826/1162/16 відкрито провадження за заявою НБУ про перегляд та скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016;

- таким чином, на думку заявників, у разі скасування Верховним Судом України рішень попередніх судових інстанцій відбудеться поновлення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", що призведе до необхідності виконання своїх обов'язків Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а вимоги позивача у цій справі будуть підлягати задоволенню в порядку, визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Зупиняючи провадження у справі №913/668/17 до прийняття Верховним Судом України судового рішення у справі №826/1162/16, місцевий господарський суд виходив з того, що обставини, встановлені судами адміністративної юрисдикції у справі №826/1162/16 стосовно правомірності віднесення публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації, і здійснені ними висновки, які мають бути підтверджені або спростовані Верховним Судом України, мають преюдиціальне значення при вирішенні цієї справи, оскільки під час розгляду адміністративної справи будуть встановлені обставини, що впливають на подання і оцінку доказів у цій справі, зокрема, можливість задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку виключно в порядку Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та передаючи справу на розгляд до місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що: зупинення провадження у справі повинно здійснюватися судом з урахуванням конкретних обставин справи; місцевим господарським судом при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі не наведено обґрунтованих мотивів неможливості розгляду справи № 913/668/17 до вирішення справи № 826/1162/16, яка розглядається Верховним Судом України; в адміністративній справі № 826/1162/16 існує остаточне рішення, яке набрало законної сили; перегляд Верховним Судом України справи №826/1162/16 не є перешкодою для з'ясування, відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ) у редакції, чинній до 15.12.2017, істотних обставин у справі № 913/668/17 при її розгляді господарським судом Луганської області.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Компанії з постановою суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України у редакції, що була чинна до 15.12.2017, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Статтею 79 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, було встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до частин першої, третьої та п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційний господарський суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі у зв'язку з переглядом Верховним Судом України справи № 826/1162/16, оскільки в адміністративній справі №826/1162/16 (на момент винесення місцевим господарським судом ухвали від 31.08.2017 у цій справі) вже існувало судове рішення, яке набрало законної сили, а саме постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Наведеного судом першої інстанції враховано не було, тому, зупинивши провадження в даній справі, суд порушив право позивача на розгляд справи упродовж розумного строку.

Доводи касаційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування постанови апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали місцевого господарського суду, оскільки постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі №826/1162/16 (на підставі якої місцевим господарським судом було зупинено провадження у цій справі №913/668/17) скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Тобто відпала підстава, у зв'язку з якою місцевим господарським судом було зупинення провадження у цій справі.

Крім того, 28.11.2017 господарським судом Луганської області у цій справі прийнято рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Аргументи касаційної скарги стосовно того, що ухвалою від 13.04.2017 Верховним Судом України відкрито провадження за заявою НБУ про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 у справі №826/5325/16 та рішення Верховним Судом України у справі №826/5325/16 все ще не прийнято, не беруться Касаційним господарським судом до уваги, оскільки місцевим господарським судом зупинено провадження у справі №913/668/17 до прийняття Верховним Судом України судового рішення у справі №826/1162/16.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанцій - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.