Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.05.2004 № 5020-8/085 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралмаг" (далі по тексту ТОВ "Уралмаг", ініціюючий кредитор) порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" (далі по тексту ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод", боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції Закону чинній до 19.01.2013).

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.09.2009 визнано грошові вимоги ТОВ "Уралмаг" до боржника в сумі 456 239,99 грн., зобов'язано ТОВ "Уралмаг" подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шевцова С.О.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27.07.2011 припинено процедуру розпорядження майном боржника та відкрито щодо боржника процедуру санації, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Шевцова Сергія Олександровича.

27.12.2010 ухвалою господарського суду міста Севастополя затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод".

13.12.2011 місцевим господарським судом затверджено план санації ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" в редакції від 23.11.2011.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014, задоволено скаргу кредитора Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" на бездіяльність керуючого санацією Шевцова Сергія Олександровича, припинено повноваження останнього та призначено керуючим санацією ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" арбітражного керуючого Бондаря Олександра Анатолійовича.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" справу №5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 у зв'язку із зміною територіальної підсудності подальший розгляд справи здійснювався господарським судом міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2015 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 та ухвалу господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013, а справу № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 скеровано до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2016 продовжено строк процедури санації у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 та повноваження керуючого санацією боржника на шість місяців, тобто до 02.08.2016.

Разом з тим, місцевим господарським судом, враховуючи, що станом на 15.06.2017 закінчився строк процедури санації боржника, а також зважаючи на те, що керуючим санацією боржника не надано суду на затвердження звіт за наслідками проведеної процедури, за власною ініціативою справу призначено до розгляду та зобов'язано керуючого санацією надати суду звіт.

21.08.2017 на адресу господарського суду першої інстанції від керуючого санацією Шевцова Сергія Олександровича направлено звіт керуючого санацією, розглянутий та затверджений комітетом кредиторів.

18.10.2017 від голови комітету кредиторів на адресу місцевого господарського суду надійшла заява про затвердження мирової угоди у справі.

19.10.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" надійшла скарга на дії керуючого санацією Шевцова Сергія Олександровича, якою кредитор просив визнати неправомірними дії керуючого санацією ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" Шевцова С.О. щодо направлення до господарського суду міста Києва рішення комітету кредиторів про припинення процедури санації та укладення мирової угоди після закінчення строку процедури санації; розглянути питання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на підставі ч. 6 ст. 36 Закону про банкрутство; відмовити у задоволенні клопотання комітету кредиторів про припинення процедури санації боржника та укладення мирової угоди; відмовити у затвердженні звіту керуючого санацією боржника Шевцова С.О.; відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної на підставі протоколу зборів комітету кредиторів ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" від 11.08.2017.

Кредитор ТОВ "Інтерфлот" скаргу обґрунтував тим, що строк процедури санації у даній справі після 02.08.2016 не продовжувався, в зв'язку з чим повноваження керуючого санацією були припинені; рішення комітету кредиторів про укладення мирової угоди прийнято за відсутності кворуму; рішення комітету кредиторів про укладення мирової угоди прийнято з порушенням вимог ст.ст. 79-81 Закону про банкрутство (в редакції Закону про банкрутство, чинній з 19.01.2013) за відсутності згоди забезпечених кредиторів, саме ПАТ "Український професійний банк".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2017 у задоволенні скарги ТОВ "Інтерфлот" на дії керуючого санацією Шевцова Сергія Олександровича відмовлено; задоволено заяву голови комітету кредиторів про затвердження мирової угоди у справі; затверджено мирову угоду від 08.09.2017, укладену між кредиторами та боржником у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 про банкрутство ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод"; провадження у даній справі припинено з посиланням на п. 5 ст. 40 Закону про банкрутство (в редакції чинній до 19.01.2013) у зв'язку з укладенням мирової угоди.

Ухвала мотивована необґрунтованістю та недоведеністю доводів скарги ТОВ "Інтерфлот" на дії керуючого санацією Шевцова С.О., суд зазначив про наявність об'єктивних причин та відповідність мирової угоди вимогам Закону, у зв'язку з чим, визнав за необхідне затвердити мирову угоду та припинити провадження у справі.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 12.12.2017 (колегія суддів у складі: Верховець А.А. (головуючий), Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) не знайшов підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот"; ухвалу господарського суду міста Києва від 19.10.2017 у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 залишив без змін.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що місцевим господарським судом вірно встановлено відсутність порушень порядку укладення мирової угоди, який визначено Законом про банкрутство (2343-12) ; рішення про укладення мирової угоди прийнято правомочною більшістю голосів на засіданні повноважного комітету кредиторів 11.08.2017; від імені кредиторів мирову угоду підписав голова комітету кредиторів, а від імені боржника - керуючий санацією; до мирової угоди додано всі документи, перелік яких встановлено ст. 38 Закону про банкрутство.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230, кредитор ТОВ "Інтерфлот" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 19.10.2017 та постанови апеляційного господарського суду від 12.12.2017, з вимогою ухвалити нове рішення, яким: задовольнити скаргу ТОВ "Інтерфлот" на дії арбітражного керуючого; відмовити у затвердженні звіту керуючого санацією ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" Шевцова С.О.; відмовити у затвердженні мирової угоди від 08.09.2017, укладеної між кредиторами та боржником; розглянути питання про визнання ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційну процедуру; вирішити інші процедурні питання.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судами обох інстанцій норм матеріального права. При цьому, скаржник вказує на те, що повноваження керуючого санацією припинені у зв'язку із закінченням строку процедури санації ще 02.08.2016; не додержання керуючим санацією періодичності звітування перед комітетом кредиторів; рішення щодо укладення мирової угоди прийняті не компетентними зборами кредиторів.

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняк В.Я. - головуючий, Пєсков В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 23.02.2018 прийнято справу № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" відбудеться 05.04.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.03.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Учасники провадження своїм правом, наданим ст.ст. 42, 295 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) не скористалися, відзивів на касаційну скаргу ТОВ "Інтерфлот" не подали.

В судовому засіданні 05.04.2018 представник кредитора ТОВ "Інтерфлот" повністю підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, з підстав наведених у ній; просив суд касаційної інстанції постанову апеляційного суду від 12.12.2017 та ухвалу місцевого господарського суду від 19.10.2017 у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 скасувати.

Керуючий санацією Шевцов С.О. в засіданні суду касаційної інстанції, проти вимог та доводів скаржника заперечив, просив Касаційний господарський суд постанову апеляційного суду від 12.12.2017 та ухвалу суду першої інстанції у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 залишити без змін.

Переглянувши матеріали справи та перевіривши, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи викладені кредитором у касаційній скарзі, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника кредитора та арбітражного керуючого (керуючого санацією) зважаючи на те, що явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги виходячи з наступного.

За приписами ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, у редакції від 15.12.2017 (далі ГПК України (1798-12) ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що провадження у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 про банкрутство ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" порушено 11.05.2004, приймаючи до уваги вимоги перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції від 22.12.2011р., до спірних правовідносин застосовуються приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції до 19.01.2013.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керуючий санацією має прийняти в господарське відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації; відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами; розробити та подати для схвалення зборами кредиторів план санації боржника; організувати ведення бухгалтерського і статистичного обліку та фінансової звітності; здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником; від імені боржника заявляти позови про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну (додаткову) чи солідарну відповідальність; розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації; заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів, зазначених в абзаці сьомому цієї частини; звітувати перед комітетом кредиторів щодо послідовної реалізації плану санації; повідомляти у десятиденний строк з дня винесення господарським судом відповідної ухвали державний орган з питань банкрутства про своє призначення, затвердження мирової угоди, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов'язків; забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 21 Закону про банкрутство визначено, що за п'ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов'язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів.

Звіт керуючого санацією має містити: баланс боржника на останню звітну дату; рахунок прибутків і збитків боржника; відомості про наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів боржника; відомості про дебіторську заборгованість боржника на дату подання звіту та про нереалізовані права вимоги боржника; відомості про стан кредиторської заборгованості боржника на дату подання звіту;

До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром.

Одночасно із звітом керуючий санацією вносить до комітету кредиторів одну з пропозицій: про прийняття рішення про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника; про прийняття рішення щодо припинення процедури санації і укладення мирової угоди; про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження процедури санації; про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Звіт керуючого санацією має бути розглянутий комітетом кредиторів не пізніше десяти днів від дати його надходження.

За наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо: припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника; продовження встановленого строку процедури санації; припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; припинення процедури санації і укладення мирової угоди.

У разі виникнення обставин, що є підставою для припинення процедури санації, комітет кредиторів може прийняти відповідне рішення за відсутності звіту керуючого санацією.

На виконання вимог Закону про банкрутство (2343-12) та вимог суду, керуючим санацією надано суду звіт керуючого санацією ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод", який 11.08.2017 погоджений та затверджений на комітеті кредиторів.

Також на зборах комітету кредиторів боржника 11.08.2017 більшістю голосів кредиторів прийнято рішення про укладення мирової угоди та затвердження її судом.

Голова комітету кредиторів ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" звернувся до місцевого суду із клопотанням про затвердження мирової угоди від 08.09.2017, укладеної між боржником та комітетом кредиторів та просить припинити провадження у справі.

Відповідно до ст. 35 Закону про банкрутство, під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно ст. 35 Закону про банкрутство, рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Відповідно до ст. 37 Закону про банкрутство, мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно приписів ст. 34 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

В зв'язку з викладеним, а також враховуючи, що основною метою Закону про банкрутство (2343-12) є відновлення платоспроможності боржника, суди попередніх інстанцій повно та об'єктивно з'ясували всі обставини справи та дійшли обґрунтованого висновку про необхідність затвердження звіту керуючого санацією ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод", затвердження мирової угоди від 08.09.2017, укладеної між кредиторами та боржником та, відповідно, припинення провадження у справі.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції щодо доводів касаційної скарги зазначає наступне.

Так скаржник вказує на те, що повноваження керуючого санацією припинені у зв'язку із закінченням строку процедури санації ще 02.08.2016.

Строк, на який вводиться процедура санації встановлений ч. 1 ст. 17 Закону про банкрутство.

Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців.

За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.

Разом з тим, припинення процедури санації, яка тягне за собою припинення повноважень керуючого санацією, відбувається у встановленому законодавством порядку, а саме місцевим господарським судом виноситься ухвала (ч. 7 ст. 17 Закону про банкрутство).

Проте, матеріали справи зазначеної ухвали не містять. Відтак, твердження скаржника, що процедура санації закінчилася в установлений судом строк, в даному випадку 02.08.2016, є помилковим, оскільки відповідного процесуального документа про припинення процедури санації судом не приймалося.

Щодо вимог скаржника визнати неправомірними дії керуючого санацією ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" Шевцова С.О. щодо направлення до Господарського суду міста Києва рішення комітету кредиторів про припинення процедури санації та укладення мирової угоди (протокол зборів комітету кредиторів ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" від 11.08.2017), які прийняті у незаконному складі комітету кредиторів, колегія зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 16 Закону про банкрутство, рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу.

Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції, під час касаційного провадження.

Скарга на дії керуючого санацією зводиться до аналізу дотримання порядку подання звіту керуючим санацією та укладення мирової угоди. Оскільки суди дійшли висновку про правомірність дій керуючого санацією при поданні звіту та укладенні мирової угоди, підстави для задоволення скарги на дії керуючого санацією відсутні.

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.