Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

учасники справи:

позивач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Геоінформатики", представник позивача 1 - Твердохлєбов Є.Г. (довіреність від 27.12.2017),

позивач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД",

представник позивача 2 - Твердохлєбов Є.В. (довіреність № 28-Д від 12.03.2018),

відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон", представник відповідача 1- ліквідатор Родь А.О.,

відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮС Імпорт Експорт", представник відповідача 2 - не з'явився;

відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Констеб ЛТД", - представник відповідача 3 - Утіралова А.М. (довіреність від 18.01.2018),

розглянувши касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 03.07.2017

у складі суддів: Пашкіна С.А., (головуючий), Сітайло Л.Г., Кропивна Л.В.,

у справі за позовом:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Геоінформатики",

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС Імпорт Експорт",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Констеб ЛТД",

про визнання договору недійсним,

Позивачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" (далі - ТОВ "Карбон ЛТД", позивач 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Геоінформатики" (далі - ТОВ "Інститут Геоінформатики", позивач 2) звернулися до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" (далі - ТОВ "Денді-Карбон", відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС Імпорт Експорт" (далі - ТОВ "ЮС Імпорт Експорт", відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Констеб ЛТД" (далі - ТОВ "Констеб ЛТД", відповідач 3), - про визнання недійсним договору іпотеки від 08.06.2016, укладеного між ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "ЮС Імпорт Експорт", що діяло від імені та за рахунок ТОВ "Констеб ЛТД".

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/11650/16 (залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016) відмовлено ТОВ "Інститут Геоінформатики" та ТОВ "Карбон ЛТД" у задоволенні позову до ТОВ "Денді-Карбон", ТОВ "ЮС Імпорт Експорт", ТОВ "Констеб ЛТД" про визнання договору іпотеки недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/11650/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивачі звернулися до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення. Суди не спростували доводи позивачів про те, що передане відповідачем 1 спірне нерухоме майно не є окремим об'єктом нерухомості, виділеним в натурі, а перебуває у спільній власності, а тому, при передачі його в іпотеку, слід було отримати, виходячи із норм законодавства, нотаріальну згоду усіх співвласників цього майна, чого зроблено відповідачем 1 не було.

За результатами нового розгляду, ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2017 провадження у справі №910/11650/16 за позовом ТОВ "Інститут Геоінформатики", ТОВ "Карбон ЛТД" до ТОВ "Денді-Карбон", ТОВ "ЮС Імпорт Експорт", ТОВ "Констеб ЛТД" про визнання договору іпотеки недійсним припинено, на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що у зв'язку з повним виконанням зобов'язань за договором безпроцентної позики від 07.06.2016 (основний договір), укладеним між ТОВ "Констеб ЛТД" та ТОВ "Денді-Карбон", припинено дію оскарженого іпотечного договору, про що 27.03.2017 приватним нотаріусом вчинено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 ухвалу господарського суду міста Києва від 24.05.2017 у справі № 910/11650/16 скасовано, справу повернуто до господарського суду міста Києва для розгляду.

Апеляційний господарський суд виходив з того, що, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору іпотеки від 08.06.2016, який може бути визнаний недійсним лише судом, і такий договір визнається недійсним з моменту його вчинення, припинення дії іпотечного договору у зв'язку з повним виконанням зобов'язань за договором безпроцентної позики від 07.06.2016 (основним договором), не може розумітись як підстава для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Не погоджуючись з прийнятою Київським апеляційним господарським судом постановою від 03.07.2017, ТОВ "Денді-Карбон" звернулося з касаційною скаргою про скасування оскарженої постанови та вимогою залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 24.05.2017 у даній справі.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне тлумачення (застосування) постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 (v0018600-11) .

Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) ) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) ), справа №910/11650/16 господарського суду м. Києва передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11650/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г. (Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018 в матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду, у визначеному складі колегії суддів Касаційного господарського суду, від 02.03.2018 клопотання ТОВ "Денді-Карбон" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено; поновлено ТОВ "Денді-Карбон" строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у справі №910/11650/16 господарського суду м. Києва за касаційною скаргою ТОВ "Денді-Карбон" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017; повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Денді-Карбон" відбудеться 05.04.2018; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 27.03.2018.

03.04.2018 до Касаційного господарського суду від ТОВ "Карбон ЛТД" та ТОВ "Інститут Геоінформатики" надійшов відзив на касаційну скаргу із запереченнями проти вимог та доводів скаржника, з підстав їх необґрунтованості та проханням постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

В судове засідання 05.04. з'явилися уповноважені представники позивача 1 та позивача 2, а також відповідача 1 та відповідача 3 і надали пояснення у справі.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача, пояснення уповноважених представників сторін, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Предметом даного спору є позовна вимога про визнання недійсним договору іпотеки від 08.06.2016, укладеного між ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "Юс Імпорт Експорт", яке діяло від імені та за рахунок ТОВ "Констеб ЛТД".

В обґрунтування підстав позову, позивачі посилаються на те, що майно, передане в іпотеку за спірним договором іпотеки, не належало на праві власності іпотекодателю - ТОВ "Денді-Карбон", оскільки саме за ТОВ "Карбон ЛТД" визнано право власності на це майно за рішенням господарського суду міста Києва у справі №18/492-40/110-61/20. Крім того зазначали, що спірне нерухоме майно є не окремо виділеним об'єктом нерухомості, а входить до складу цілісного майнового комплексу і для передачі його в іпотеку слід було отримати згоду інших співвласників (ст. 6 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатись судом на момент його вчинення

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України).

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 06.07.2016 у справі № 910/1891/14, від 21.09.2016 у справі № 902/841/15).

15.05.2017, під час нового розгляду цієї справи, до місцевого господарського суду від представника ТОВ "Констеб ЛТД" (відповідач 3) надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки, дію Іпотечного договору (посвідченого 08.06.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рябих В.М. за реєстровим № 2096 (зі змінами та доповненнями до нього)), припинено повним виконанням зобов'язань за договором безпроцентної позики від 07.06.2016 (основним договором), укладеним між ТОВ "Констеб ЛТД" та ТОВ "Денді-Карбон".

На підставі цього, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. 27.03.2017 вчинено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки (копія витягу міститься в матеріалах справи).

Згідно з п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України (в редакції Кодексу №1798-ХІІ від 06.11.1991) господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Поряд з цим, відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

У застосуванні вказаної норми слід враховувати, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим, не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК (1798-12) можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, апеляційний господарський суд з огляду на предмет та підстави позову, зазначив про наявність спору щодо права у ТОВ "Денді-Карбон" на укладення договору іпотеки від 08.06.2016 з ТОВ "Юс Імпорт Експорт" (іпотекодержатель), що діяло від імені і за рахунок ТОВ "Констеб Лтд". Позивачі вважають, що їх права на житлові приміщення, якими забезпечено вимоги за договором позики (основним договором), порушені самим фактом укладання такого договору іпотеки.

З огляду на те, що спір стосовно правомірності вчинення ТОВ "Денді-Карбон" дій щодо укладення договору іпотеки не припинив існування в процесі розгляду даної справи, Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що спірний договір іпотеки за наявності підстав може бути визнаний недійсним лише судом, і такий договір визнається недійсним з моменту його вчинення.

Отже, правомірними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що припинення дії іпотечного договору у зв'язку з виконанням зобов'язань за основним договором, не може розумітись як підстава для припинення провадження у цій справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність скасування ухвали місцевого господарського суду про припинення провадження у справі з огляду на те, що її було прийнято без врахування обставин справи та з порушенням приписів процесуального закону.

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, наведені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження. Більш того, направлені на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлені приписами ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ (2147а-19) ).

Посилання скаржника на неправильне тлумачення (застосування) приписів постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) , не можуть бути самостійною підставою для скасування постанови апеляційної інстанції у цій справі.

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 (2147а-19) ), суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Денді-Карбон" та залишення постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/11650/16 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/11650/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.