розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коротун О.М., Майданевич А.Г., Сулім В.В.,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Хотелс Менеджмент"

про стягнення 1 899 430,08 грн.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Хотелс Менеджмент" заборгованості за кредитним договором від 29.11.2013 №381-13 у розмірі 1899430,08 грн.

2. Позов мотивований невиконанням відповідачем зобов'язань з повернення кредитних коштів за кредитним договором та сплати процентів за їх використання.

Короткий зміст ухвал судів першої інстанції та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подачу позовної заяви.

4. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наведені заявником обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору в розумінні статті 8 Закону України "Про судовий збір".

5. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 відмовлено позивачу в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду першої інстанції повернуто без розгляду.

6. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована встановленням обставин наявності у позивача можливості частково сплатити судовий збір в межах суми, наявної на його накопичувальному рахунку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що позивач виконав вимоги статті 8 Закону України "Про судовий збір" та довів свій скрутний майновий стан (відсутність коштів на сплату судового збору), а суд апеляційної інстанції не врахував доводи і докази, надані позивачем.

9. За доводами позивача, відмовляючи в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції фактично порушив право позивача на захист своїх прав та законних інтересів.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конвенція про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція)

1. Кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

11. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (в редакції, чинній на момент звернення позивача з апеляційною скаргою та винесення ухвали суду апеляційної інстанції) (далі - ГПК України (1798-12) )

Стаття 4-2. Рівність перед законом і судом

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 4-3. Змагальність

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 44. Склад судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 94. Форма і зміст апеляційної скарги

До скарги додаються докази сплати судового збору

Стаття 97. Повернення апеляційної скарги

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо:

3) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

На ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга.

12. Закон України "Про судовий збір" (3674-17) (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги)

Стаття 4. Розміри ставок судового збору

1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

2. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

2. За подання до господарського суду:

7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

13. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19)

Стаття 7. Право на справедливий суд

3. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Стаття 8. Право на повноважний суд

1. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

14. Закон України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"

1. Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

15. Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (3477-15)

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;

Суд - Європейський суд з прав людини;

Стаття 17. Застосування судами Конвенції та практики Суду

1. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

16. Рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"

53. "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом

60. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд з огляду на викладені правові норми та практику Європейського суду з прав людини щодо питання тлумачення і застосування пункту 1 статті 6 Конвенції відхиляє аргументи позивача про порушення судом апеляційної інстанції його права на захист своїх прав та законних інтересів. Адже сплата судового збору за подання апеляційної скарги передбачена положеннями ГПК України (1798-12) , Закону України "Про судовий збір" (3674-17) та не може вважатися обмеженням доступу до суду. Наведена правова позиція підтверджується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі".

18. Водночас Суд виходить з того, що стаття 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення позивача з апеляційною скаргою) право суду відстрочити та розстрочити сплату судового збору пов'язує з врахуванням ним майнового стану сторони. При цьому питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

19. Оскільки позивач всупереч вимогам статті 33 ГПК України не надав належних доказів того, що його майновий стан на момент звернення з апеляційною скаргою перешкоджав сплатити судовий збір за її подання, Суд вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

20. При цьому Суд відхиляє доводи позивача про неврахування судом апеляційної інстанції його доводів і доказів, адже додані до апеляційної скарги докази отримали належну правову оцінку суду апеляційної інстанції.

21. Так, дослідивши надані позивачем докази, зокрема довідку Національного банку України про залишок коштів на накопичувальному рахунку позивача, суд апеляційної інстанції з'ясував наявність станом на 4 вересня 2017 року на зазначеному рахунку залишку коштів у розмірі 910,03 грн. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що позивач не був позбавлений можливості частково сплатити судовий збір у межах наведеної суми коштів, що свідчило б про вжиття ним усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

22. Водночас Суд звертає увагу, що звертаючись з касаційною скаргою, позивач не довів подання ним разом з апеляційною скаргою доказів відсутності необхідної для сплати судового збору суми коштів на зазначеному накопичувальному рахунку саме на момент звернення з апеляційною скаргою 12 вересня 2017 року.

23. У зв'язку з викладеним Суд не приймає до уваги аргументи позивача про виконання ним вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір" та доведення свого скрутного майнового стану (відсутності коштів на сплату судового збору).

24. Відтак, за висновком Суду, апеляційна скарга позивача правомірно не прийнята до розгляду та повернута заявнику на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

26. Ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

27. Понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

28. Заява (клопотання) про відстрочення або розстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню судом у разі ненадання заявником належних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з відповідною заявою (клопотанням)).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" залишити без задоволення.