ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ "Житомиргаз" про стягнення заборгованості в сумі 107 201 622,03 грн., з яких: 101 002 887,62 грн. основного боргу, 4 499 190,70 грн. пені за період з 01.09.2016 по 27.02.2017, 1 217 487,56 грн. інфляційних втрат за листопад 2016 року - лютий 2017 року та 482 056,15 грн. 3% річних за період з 01.09.2016 по 27.02.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Житомиргаз" належним чином не виконало взяті на себе грошові зобов'язання за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000704 (далі - Договір) щодо своєчасної оплати наданих ПАТ "Укртрансгаз" послуг з балансування обсягів природного газу в місяці небалансу, на підставі чого у ПАТ "Житомиргаз" виник обов'язок з оплати нарахованих ПАТ "Укртрансгаз" за прострочення виконання згаданих грошових зобов'язань сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.04.2017 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління, Департамент, Товариство та Компанію.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.08.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2017, в частині стягнення основного боргу у розмірі 101 002 887,62 грн. провадження у справі припинено. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:

- з матеріалів справи вбачається, що заборгованість за надані послуги з балансування обсягів природного газу, надані позивачем у вересні-грудні 2016 року у розмірі 101 002 887,62 грн., погашена у повному обсязі згідно з профінансованими у 2017 році спільними протокольними рішеннями від 21.02.2017 № 1338/у, №1339/у, № 1340/у, № 1341/у, № 1342/у;

- день проведення взаєморозрахунків між сторонами, які здійснювались на підставі укладених між ними спільних протокольних рішень для можливості отримання населенням пільг, був одночасно днем погашення заборгованості за поставлений ПАТ "Укртрансгаз" природний газ у відповідному місяці поставки по Договору;

- судами не встановлено вчинення ПАТ "Житомиргаз" господарського правопорушення, а певне прострочення в оплаті за отриманий газ пов'язане із умовами, встановленими державою для ведення господарської діяльності у сфері теплопостачання, спеціального режиму проведення взаєморозрахунків, що не дає підстав дійти висновку про виправдане та справедливе покладення на ПАТ "Житомиргаз" господарських санкцій, як визначених законом так і тих, які визначені договором.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні стягнення штрафних санкцій, ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій у вказаній частині та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення 4 499 190,70 грн., 1 217 487,56 грн. інфляційних втрат та 482 056,15 грн. 3% річних.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- не застосувавши положення частин першої, третьої статті 509, статей 526, 629, 530, 549, 611, 612, 629, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статей 193, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), суди порушили вказані норми матеріального права, дійшовши хибного висновку про те, що держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, зокрема постанову Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) (далі - Порядок), змінює цим самим характер регулювання правовідносин сторін, що склались між ними на підставі укладеного Договору;

- вимога щодо сплати послуг балансування газу є регресною за своїм змістом, оскільки ПАТ "Укртрансгаз" як оператор газотранспортної системи самостійно врегульовує небаланс у системі, що виник внаслідок дій замовників послуг транспортування газу, в тому числі ПАТ "Житомиргаз", що, відповідно, підтверджує правомірність та обґрунтованість заявлених вимог, право на пред'явлення яких надано ПАТ "Укртрансгаз" умовами Договору та положеннями Кодексу газотранспортної системи;

- суди взаємовідносини між ПАТ "Укртрансгаз" та в ПАТ "Житомиргаз" трактували як бюджетні, які не є такими, враховуючи й той факт, що сторони Договору не є бюджетними установами чи організаціями та, відповідно, розрахунки за Договором не передбачають обов'язкового використання саме бюджетних коштів, що свідчить про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

ПАТ "Житомиргаз" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від інших учасників судового процесу відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи-4, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 17.12.2015 ПАТ "Укртрансгаз" (оператор) та ПАТ "Житомиргаз" (замовник) було укладено Договір, згідно з умовами якого оператор надає замовнику послуги з транспортування природного газу на умовах, визначених у договорі, зокрема послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї, а замовник зобов'язався оплатити оператору встановлену у Договорі вартість таких послуг.

Згідно з пунктом 7.1 Договору вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (z1378-15) (далі - Кодекс).

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В(балансування)=БЦГ х К х Q(бг), де БГЦ - базова ціна газу; Q(бг) - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Пунктом 5 глави 1 Розділу І Кодексу визначено, що небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовниками послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів).

Згідно з пунктами 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів удільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або споживачів.

Відповідно до пунктів 1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Пунктом 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу передбачено, що місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок, зокрема, таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

Згідно з пунктами 1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті.

Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи 4-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Аналогічні за змістом положення були погоджені сторонами також у розділі ІХ Договору.

За умовами пункту 9.4 Договору оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Пунктом 11.4 Договору передбачено, що послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.

Згідно з пунктом 13.5 Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 17.1 Договору даний договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Судами встановлено, що на виконання умов Договору протягом вересня, жовтня, листопада, грудня 2016 року ПАТ "Укртрансгаз" надало ПАТ "Житомиргаз" послуги балансування обсягів природного газу на загальну суму 101 002 887,62 грн., що підтверджується відповідними актами наданих послуг, які разом з рахунками на оплату були направлені ПАТ "Житомиргаз", але ПАТ "Укртрансгаз" вважало, що ПАТ "Житомиргаз" зобов'язання з оплати наданих послуг не виконало, у зв'язку з чим у ПАТ "Житомиргаз" на момент звернення з позовом утворилася заборгованість у розмірі 101 002 887,62 грн.

У зв'язку з неврегулюванням ПАТ "Житомиргаз" негативного місячного небалансу у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2016 року в обсязі 12 731,273 тис. м-3 у строк та в порядку, визначеними умовами Договору та Кодексом газотранспортної системи, ПАТ "Укртрансгаз" були складені та направлені ПАТ "Житомиргаз" односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу та рахунки, а саме:

за вересень 2016 року - акт надання послуг балансування обсягів природного газу від 30.09.2016 № 09-16-1512000704-БАЛАНС на загальну вартість таких послуг у розмірі 11 674 300,88 грн. з рахунком від 30.09.2016 № 09-16-1512000704-БАЛАНС;

за жовтень 2016 року - акт надання послуг балансування обсягів природного газу від 31.10.2016 № 10-16-1512000704-БАЛАНС на загальну вартість таких послуг у розмірі 19 302 852,59 з рахунком від 31.10.2016 № 10-16-1512000704-БАЛАНС;

за листопад 2016 року - акт надання послуг балансування обсягів природного газу від 30.11.2016 № 11-16-1512000704-БАЛАНС на загальну вартість таких послуг у розмірі 35 255 188,80 грн. з рахунком від 30.11.2016 № 11-16-1512000704-БАЛАНС;

за грудень 2016 - акт надання послуг балансування обсягів природного газу від 31.12.2016 № 12-16-1512000704-БАЛАНС на загальну вартість таких послуг у розмірі 34 770 545,35 грн. з рахунком від 31.12.2016 № 12-16-1512000704-БАЛАНС.

Вартість послуг з балансування обсягів природного газу вираховувалась відповідно до положень пункту 9.2 Договору.

Акти разом з розрахунками та рахунками були направлені ПАТ "Житомиргаз" супровідними листами від 17.10.2016 № 14147/12, від 16.11.2016 № 15704/12, від 15.12.2016 № 17083/12, від 16.01.2017 № 424/12.

Отже, відповідно до умов Договору ПАТ "Житомиргаз" зобов'язане було здійснити оплату послуг балансування на загальну суму 101 002 887,62 грн. у визначений для цього строк.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення 107 201 622,03 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до частини першої статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язанням, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.02.2017 Головним управлінням Державної Казначейської служби України в Житомирській області (сторона-1), Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації (сторона-2), ТОВ "Житомиргаз збут" (сторона-3), ПАТ "Житомиргаз" (сторона-4), ПАТ "Укртрансгаз" (сторона-5) та НАК "Нафтогаз України" (сторона остання) укладено спільні протокольні рішення № 1338/у, №1339/у, № 1340/у, № 1341/у, 1342/у про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до Порядку.

Відповідно до розділу 2 спільного протокольного рішення № 1338/у Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду Державного бюджету України стороні-1 у сумі 16 797 500,00 грн. з приміткою "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20".

Згідно з пунктом 2.6 спільного протокольного рішення № 1338/у сторона-4 перераховує на рахунок стороні-5 кошти у сумі 16 797 500,00 грн., у тому числі ПДВ 2 799 583,33 грн., за надані послуги балансування у 2016 році згідно з Договором із записом у графі "призначення платежу" "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20, дата і номер спільного протокольного рішення, за надані послуги балансування за 2016 рік, договір від 17.12.2015 р. № 1512000704, у тому числі ПДВ 2 799 583,33 грн.".

Відповідно на аналогічних умовах між тими ж сторонами були укладені:

- спільне протокольне рішення від 21.02.2017 № 1339/у про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) на суму 31 488 703,76 грн. за 2016 рік;

- спільне протокольне рішення від 21.02.2017 № 1340/у про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) на суму 30 000 000,00 грн. за 2016 рік;

- спільне протокольне рішення від 21.02.2017 № 1341/у про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) на суму 48 800 000,00 грн. за 2016 рік;

- спільне протокольне рішення від 21.02.2017 № 1342/у про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) на суму 48 783 210,00 грн. за 2017 рік;

На виконання спільного протокольного рішення № 1338/у, в рахунок погашення заборгованості за Договором в ПАТ "Житомиргаз" перераховано ПАТ "Укртрансгаз" 16 797 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.06.2017 № 8.

На виконання спільного протокольного рішення № 1339/у, в рахунок погашення заборгованості за Договором ПАТ "Житомиргаз" перераховано ПАТ "Укртрансгаз" 31 488 703,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.04.2017 № 7.

На виконання спільного протокольного рішення № 1340/у, в рахунок погашення заборгованості за Договором ПАТ "Житомиргаз" перераховано ПАТ "Укртрансгаз" 30 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.07.2017 № 6.

На виконання спільного протокольного рішення № 1341/у, в рахунок погашення заборгованості за Договором ПАТ "Житомиргаз" перераховано ПАТ "Укртрансгаз" 48 800 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.07.2017 № 5.

На виконання спільного протокольного рішення № 1342/у, в рахунок погашення заборгованості за Договором ПАТ "Житомиргаз" перераховано ПАТ "Укртрансгаз" 48 783 210,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.05.2017 № 4.

ПАТ "Укртрансгаз" підтвердило повну сплату боргу ПАТ "Житомиргаз" та надало відповідний розрахунок.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ; в редакції, чинній до 15.12.2017) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тобто господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України (1798-12) можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Судами встановлено, що сума боргу, яка є предметом позовних вимог сплачена після подачі позову та предмет спору в цій частині відсутній, тому суди дійшли висновку про припинення провадження у справі щодо стягнення 101 002 887,62 грн. основного боргу на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Касаційний господарський суд звертає увагу, що в частині основного боргу рішення судів попередніх інстанцій не оскаржується.

Що ж до позовних вимог в частині стягнення 4 499 190,70 грн. пені за прострочення платежу в період з 01.09.2016 по 27.02.2017 включно, 482 056,15 грн. 3 % річних за період з 01.09.2016 по 27.02.2017; 1 217 487,56 грн. інфляційних втрат за період з листопад 2016 по лютий 2017 включно, то судами встановлено, що ПАТ "Житомиргаз" було здійснено у повному обсязі оплату вартості послуг балансування шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень.

Відповідно до статті 7 ГК України, відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно з статтею 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсація, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 № 64 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (64-2015-п) , цей Порядок визначає механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот; на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот), на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату, рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (далі - Субвенція).

Казначейство перераховує суми субвенцій на рахунки обласних бюджетів та бюджету міста Києва, відкриті в органах Казначейства, згідно з розписом державного бюджету в межах зобов'язань місцевих бюджетів за видатками, зазначеними в пункті 1 цього Порядку.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688 (z1007-15) затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію.

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Порядку проведення розрахунків за природний газ теплопостачання і електроенергію, цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку.

Розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.

Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 2.6 Порядку проведення розрахунків за природний газ теплопостачання і електроенергію розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг), відкриті в органах Казначейства, в разі проведення розрахунків за електроенергію - на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку.

Абзацом четвертим пункту 7 Порядку проведення розрахунків за природний газ теплопостачання і електроенергію (в редакції станом на дату звернення з позовом у справі до суду) передбачено, що для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016р. № 705 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій, компенсацій" (705-2016-п) , у пункті 7 в абзаці 4 слова "за згодою учасників" виключено, а також, доповнено пункт абзацами такого змісту: "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку.

Так, спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету є частиною законодавства, оскільки укладені на виконання постанови Кабінету Міністрів України, а тому є обов'язковими для виконання всіма сторонами.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що підписання сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, а також фактичне виконання розрахунків в порядку, зазначеному в цих протокольних рішеннях відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) ., свідчить про погодження сторонами зміни порядку і строків проведення оплати за надані послуги з транспортування газу (у тому числі балансування) за Договором.

Отже, сторонами за Договору за їх взаємною згодою і домовленістю було змінено порядок проведення остаточного розрахунку, та їх відносини були підпорядковані вимогам спільних протокольних рішень і спеціальних нормативно-правових актів, зокрема постанові Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 № 20 (20-2005-п) .

При розгляді справ щодо застосування у подібних правовідносинах норми частини другої статті 625 ЦК України та санкцій, передбачених умовами договору, слід зазначити, що необхідною умовою для їх застосування є те, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи, і, відповідно до якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Укладенням договору про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 902/1652/13, від 11.11.2015 у справі № 927/1733/14, від 25.03.2015 у справі № 924/1265/13, від 09.09.2014 у справах №№ 5011-1/1043-2012-42/528-2012, 5011-35/1272-2012-42/527-2012, 5011-35/1533-2012-19/522-2012, від 10.02.2016 № 3-1267гс15.

Підписання сторонами спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688 (z1007-15) свідчить, що сторони фактично погодились, що оплата наданих послуг за Договором підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень. Тим самим сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за послуги з транспортування газу, надані відповідно до Договору. Тобто, враховуючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору.

Дані обставини виключають застосування штрафних санкцій у вигляді пені, так само як і нарахування 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання і нарахувань інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України.

Посилання в касаційній скарзі на те, що: не застосувавши положення частин першої, третьої статті 509, статей 526, 629, 530, 549, 611, 612, 629, 651 ЦК України, статей 193, 230 ГК України, суди порушили вказані норми матеріального права, прийшовши до хибного висновку про те, що держава приймаючи відповідні нормативно-правові акти, зокрема постанову Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) (далі - Порядок) змінює цим самим характер регулювання правовідносин сторін, що склались між ними на підставі укладеного Договору; вимога щодо сплати послуг балансування газу є регресною за своїм змістом, оскільки ПАТ "Укртрансгаз" як оператор газотранспортної системи самостійно врегульовує небаланс в системі, що виник внаслідок дій замовників послуг транспортування газу, в тому числі ПАТ "Житомиргаз", що, відповідно, підтверджує правомірність та обґрунтованість заявлених вимог, право на пред'явлення яких надано ПАТ "Укртрансгаз" умовами Договору та положеннями Кодексу газотранспортної системи; суди взаємовідносини між ПАТ "Укртрансгаз" та в ПАТ "Житомиргаз" трактували як бюджетні, які не є такими, враховуючи й той факт, що сторони Договору не є бюджетними установами чи організаціями та відповідно розрахунки за Договором не передбачають обов'язкового використання саме бюджетних коштів, що свідчить про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, - не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними доводами судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами було прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що надає підстави залишити їх без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у даній справі судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.