Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2017 позовні вимоги до ТОВ "Роксоляна-Радехів" задоволено частково. Суд визнав недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Роксоляна", що оформлене протоколом №2 Зборів учасників ТОВ "Роксоляна" від 26 лютого 2010 року: про збільшення статутного капіталу товариства, та виключення учасників з товариства; затвердження нової редакції Статуту, зміна назви товариства. В решті позовних вимог відмовлено. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2017 залишено без змін.

Господарськими судами встановлено такі обставини:

- відповідно до статуту ТОВ "Роксоляна", зареєстрованого в Державній адміністрації Радехівського району Львівської області за №151 від 24.11.1993, із врахуванням змін до цього статуту, що зареєстровані розпорядженням голови Радехівської районної ради народних депутатів № 68 від 09.02.1998, учасниками ТОВ "Роксоляна" є:

ОСОБА_15 (розмір частки в статному фонді товариства - 51 %), ОСОБА_16 (розмір частки в статному фонді товариства - 20%), ОСОБА_8 (розмір частки в статному фонді товариства - 5%), ОСОБА_17 (розмір частки в статному фонді товариства - 3,35%), ОСОБА_4 (розмір частки в статному фонді товариства - 1,28%),

ОСОБА_6 (розмір частки в статному фонді товариства - 1,28%), ОСОБА_18 (розмір частки в статному фонді товариства - 0,85%), ОСОБА_19 (розмір частки в статному фонді товариства - 1,28%), ОСОБА_20 (розмір частки в статному фонді товариства - 0,85%), ОСОБА_21 (розмір частки в статному фонді товариства - 0,85%),

ОСОБА_22 (розмір частки в статному фонді товариства - 1,28%), ОСОБА_10 (розмір частки в статному фонді товариства - 0,85%), ОСОБА_23 (розмір частки в статному фонді товариства - 0,85%),

ОСОБА_24 (розмір частки в статному фонді товариства - 10%), ОСОБА_9 (розмір частки в статному фонді товариства - 1,28%);

- вказана інформація підтверджується також наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002738953 від 26.06.2017, що був сформований станом на 27.12.2010;

- з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002738986 від 26.06.2017, що був сформований станом на 29.12.2010, вбачається, що 28.10.2010 відбулася державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, а саме: зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників;

- такі зміни були здійснені на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Роксоляна" №2 від 26.02.2010, на яких були присутні 2 учасники товариства: ОСОБА_15 - 53,12% голосів та ОСОБА_16 - 20% голосів;

- порядок денний загальних зборів, відповідно до вказаного протоколу, включав наступні питання:

1) обрання голови та секретаря зборів;

2)збільшення статутного капіталу товариства та виключення учасників з товариства; 3) затвердження нової редакції статуту, зміна назви товариства;

- з першого питання порядку денного було прийнято наступне рішення: обрати головою зборів ОСОБА_16, секретарем зборів ОСОБА_15;

- з другого питання: 1) виключити із числа учасників товариства: ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_22, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_18; 2) виключити на підставі п. "в" ст. 59, ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" із числа учасників товариства ОСОБА_23 та ОСОБА_19; 3) збільшити статутний капітал товариства до 20 000, 00 гривень. Після повного внесення коштів у статутний капітал товариства частки учасників встановити в розмірі: ОСОБА_15 - 70%, ОСОБА_16 - 30%;

- з третього питання: затвердити статут товариства в новій редакції та провести реєстрацію статуту; змінити назву товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю "Роксоляна-Радехів"; уповноважити ОСОБА_16 звернутися до державного реєстратора та подати всі необхідні документи для державної реєстрації;

- вказаний протокол підписаний головою та секретарем зборів, а також скріплений печаткою ТОВ "Роксоляна";

- окрім того, станом на 26.02.2010 мали місце наступні обставини: 1) рішенням зборів учасників ТОВ "Роксоляна", оформленим протоколом №14 від 14.03.1997 було виключено зі складу учасників ОСОБА_19 на підставі поданої ним заяви; 2) рішенням зборів учасників ТОВ "Роксоляна", оформленим протоколом №16 від 04.01.1999 було виключено зі складу учасників ОСОБА_23 на підставі поданої нею заяви; 3) з інформації Радехівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану (лист №1692/02.4-03 від 24.10.2017) вбачається, що відповідно до актового запису про смерть №42 від 13.05.2008 громадянин ОСОБА_18 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказані обставини не відображено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 27.10.2016 серії НОМЕР_1 ОСОБА_21 після розірвання шлюбу було присвоєно прізвище ОСОБА_7. Таким чином, позивач-4 у даній справі був учасником ТОВ "Роксоляна", у зв'язку з чим у нього існують підстави для звернення з позовом у даній справі;

- статутом ТОВ "Роксоляна" (в редакції, чинній станом на момент проведення спірних зборів), передбачено наступне: вищим органом товариства є збори учасників або призначених ними представників (п.4.2); збори учасників збираються не рідше одного разу в квартал. Позачергові збори скликаються головою зборів на вимогу директора товариства, голови ревізійної комісії, а також в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси товариства чи його учасників на вимогу будь-кого з учасників (п.4.6); збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники, які володіють не менше 60% голосів, а по питаннях, що вимагають одностайності - всі учасники;

- пунктом 4.8 статуту передбачено, що до виключної компетенції зборів відносяться, зокрема, питання: затвердження та зміни статуту товариства (п. "б"); виключення учасника (п. "н"). В питаннях, вказаних в підпунктах "б", "н" рішення приймаються при одностайності всіх учасників, по всіх інших питаннях - приймаються простою більшістю голосів;

- окремих положень щодо порядку повідомлення учасників про проведення зборів статут товариства не містить.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Роксоляна", що оформлене протоколом №2 Зборів учасників ТОВ "Роксоляна" від 26 лютого 2010 року суди попередніх інстанцій виходили із встановленої наявності таких порушень: 1) порушення порядку повідомлення учасників про проведення загальних зборів; 2) порушення порядку виключення окремих учасників зі складу товариства. Так, виключаючи із числа учасників товариства ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_22, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_18, не було зазначено жодної підстави для такого виключення. Вказані учасники не подавали відповідних заяв, а матеріали справи не містять доказів систематичного невиконання або неналежного виконання вказаними учасниками своїх обов'язків, чи перешкоджання вказаними учасниками досягненню цілей товариства. Не подані такі докази відповідачем-3 ні суду першої, ні апеляційної інстанцій. Таким чином, оскаржуване рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 2 від 26.02.2010, порушує законні права позивачів, яких було необґрунтовано виключено зі складу учасників товариства, унеможливлює здійснення ними управління товариством та володіння частиною майна товариства.

Окрім того, дослідивши порядок повідомлення позивачів у даній справі про скликання загальних зборів учасників товариства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що таке було здійснено з порушенням чинного законодавства. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що докази, якими відповідач-3 обґрунтовує факт належного повідомлення всіх учасників товариства, не можуть бути покладені в основу такого висновку, оскільки у списку відправлених рекомендованих листів неправильно зазначено адреси позивача-3 та позивача-7. Вказані адреси відрізняються від тих, які зазначено в установчих документах товариства, чинних станом на момент проведення спірних зборів. Так, повідомлення ОСОБА_6 було направлено за адресою: АДРЕСА_1, замість АДРЕСА_2, а ОСОБА_10 - за адресою: АДРЕСА_3, замість АДРЕСА_4. Крім того, в порушення ч.5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", повідомлення учасників було здійснено 05.02.2010, тобто менш, ніж за 30 днів до дня проведення загальних зборів. Додатково суд апеляційної інстанції, застосувавши норми ст. 35 ГПК, в редакції до 15.12.2017, врахував обставини, встановлені в ухвалі Радехівського районного суду Львівської області від 26.05.2016 у справі № 451/481/16-к. Відповідно до вказаної ухвали, було закрито кримінальне провадження № 12015140280000550 про обвинувачення ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, у зв'язку із смертю обвинуваченої. При винесенні цієї ухвали судом було встановлено, що 26.02.2010 ОСОБА_16, працюючи на посаді головного бухгалтера ТОВ "Роксоляна", будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, завідомо усвідомлюючи неправдивий характер відомостей, які внесені до офіційних документів, які видаються організацією, яка має право видавати такі документи, що посвідчують певні факти, склала завідомо неправдивий офіційний документ, особисто затвердивши його власним підписом, а саме, протокол № 2 засідання зборів учасників ТОВ "Роксоляна" від 26.02.2010, чим вчинила службове підроблення. При закритті кримінального провадження, суд, також, дійшов висновку, що підстав для реабілітації ОСОБА_16 немає.

При вирішенні питання щодо застосування позовної давності у даній справі, господарськими судами враховано, що при скликанні загальних зборів відповідачем-3 було неналежним чином повідомлено про їх проведення позивачів -3 та -7. Окрім того, позивачами почали вчинятися активні дії з приводу захисту своїх прав після смерті ОСОБА_15 - учасника товариства, який залишився у складі учасників внаслідок прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів і який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 17.01.2015. Як стверджують позивачі, лише після його смерті їм стало відомо про їх незаконне виключення зі складу учасників товариства. Так, 10.12.2015 ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_11, ОСОБА_25, ОСОБА_6 було направлено колективне звернення в Радехівське ВП Червоноградське ВП ГУНП України у Львівській області, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140280000550 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК. 11.04.2016 заступником начальника СВ Радехівського ВП Червоноградського ГУНП у Львівській області майором поліції Остафійчук О.М. винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв'язку з смертю ОСОБА_15, а ОСОБА_16 оголошено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. 26.05.2016 Радехівським районним судом Львівської області винесено ухвалу, якою кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення закрито у зв'язку із смертю обвинуваченої. При цьому судами попередніх інстанцій також взято до уваги факт службового підроблення протоколу засідання зборів учасників ТОВ "Роксоляна" № 2 від 26.02.2010, вчинений ОСОБА_16, яка працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ "Роксоляна", що встановлений в ухвалі Радехівського районного суду Львівської області від 26.05.2016 у справі № 451/481/16-к. З врахуванням викладеного, господарські суди дійшли висновку про наявність правових підстав для відхилення заяви відповідача-3 про застосування до спірних відносин позовної давності.

Також місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову в позові в частині зобов'язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції внести зміни до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу ТОВ "Роксоляна", внесених на підставі протоколу загальних зборів учасників №2 від 26 лютого 2010 року, оскільки така вимога є передчасною, не доцільною, так як порядок скасування державної реєстрації змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу ТОВ "Роксоляна", внесених на підставі протоколу загальних зборів учасників №2 від 26.02.2010, рішення яких визнається недійсним, визначений законом і є наслідком визнання недійсним рішення загальних зборів.

Також, оскільки учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа, то відповідно ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не можуть бути належними відповідачами у даній справі, у зв'язку з чим господарські суди дійшли до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині пред'явлення їх до вказаних осіб.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 та рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2017, ТОВ "Роксоляна-Радехів" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Узагальнені доводи касаційної скарги:

- судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме статті 10, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", статті 116, 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, статтю 88 Господарського кодексу України, статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини";

- господарськими судами не надано належної оцінки списку відправлених рекомендованих листів, у зв'язку з чим вони передчасно дійшли висновку щодо неналежного повідомлення усіх позивачів;

- положення підпункту "б" пункту 4.8 статті 4 Статуту товариства на час виникнення спірних правовідносин суперечило приписам статей 41, 59 Закону України "Про господарські товариства", а тому при прийнятті рішення про збільшення статутного капіталу збори учасників товариства правомірно керувалися положеннями Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , а не Статуту;

- судами попередніх інстанцій безпідставно не застосовано позовну давність до спірних правовідносин. При цьому скаржник посилається на численну практику Верховного Суду України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства";

- господарськими судами порушено норми процесуального права, оскільки надано перевагу доказам позивачів, не надавши належної оцінки доказам відповідача.

Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Роксоляна-Радехів" на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 у справі № 914/758/17. Призначено до розгляду касаційну скаргу ТОВ "Роксоляна-Радехів" на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 у справі № 914/758/17 на 03.04.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу, який не перевищує 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

У відзиві на касаційну скаргу позивачі просили відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У засідання суду, призначене на 03.04.2018, позивачі, відповідачі 1, 2 та третя особа своїх повноважних представників не направили, хоча були належним чином повідомлені про дату, місце та час судового засідання. При цьому згідно з положеннями статті 121 Господарського процесуального кодексу України участь у судовому засіданні для учасників справи обов'язковою не визнавалась.

У засіданні суду, призначеному на 03.04.2018 о 12 год. 15 хв. оголошувалась перерва до 03.04.2018 на 16 год. 10 хв.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача-3, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Роксоляна-Радехів" з огляду на таке.

За положеннями частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.

Відповідно до частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У пункті 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (v0004600-16) зазначено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

У пункті 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (v0004600-16) також зазначено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої, зокрема статтею 61 Закону України "Про господарські товариства".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Згідно зі статтею 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

У пункті 4.24 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (v0004600-16) зазначено, що під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.

Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.

Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

При вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів (пункт 29 постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) ).

Виключення учасника з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов'язків, зокрема й щодо внесення вкладів до статутного капіталу. На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників товариства в порядку, передбаченому законом та установчими документами.

З огляду на викладене, одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 3-39гс14).

Судами попередніх інстанцій встановлено наявність таких порушень: 1) порушення порядку повідомлення учасників про проведення загальних зборів; 2) порушення порядку виключення окремих учасників зі складу товариства.

Так, виключаючи із числа учасників товариства ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_22, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_18, не було зазначено жодної підстави для такого виключення. Матеріали справи не містять доказів систематичного невиконання або неналежного виконання вказаними учасниками своїх обов'язків, чи перешкоджання вказаними учасниками досягненню цілей товариства.

Таким чином, господарські суди дійшли висновку, що оскаржуване рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 2 від 26.02.2010, порушує законні права позивачів, яких було необґрунтовано виключено зі складу учасників товариства, унеможливлює здійснення ними управління товариством та володіння частиною майна товариства.

Окрім того, дослідивши порядок повідомлення позивачів у даній справі про скликання загальних зборів учасників товариства, суди попередніх інстанцій встановили, що таке було здійснено з порушенням чинного законодавства.

З врахуванням викладеного, колегією суддів відхиляються доводи скаржника про неналежну оцінку господарськими судами доказів, поданих відповідачем-3, зокрема списку відправлених рекомендованих листів, оскільки судами встановлено наявність двох самостійних та різних підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення загальних зборів, тобто не лише порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, але й невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства, а саме статті 64 Закону України "Про господарські товариства". Такі доводи ТОВ "Роксоляна-Радехів" не спростовують висновку судів попередніх інстанцій про незаконне виключення учасників з товариства. Окрім того, в силу положення частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо застосування позовної давності у даній справі колегія суддів зазначає таке.

Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 (v004p710-12) ).

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України (435-15) .

Так, відповідно статті 256 Цивільного кодексу України, під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в даному випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при скликанні загальних зборів відповідачем-3 було неналежним чином повідомлено про їх проведення позивачів -3 та -7. Окрім того, позивачами почали вчинятися активні дії з приводу захисту своїх прав після смерті ОСОБА_15 - учасника товариства, який залишився у складі учасників внаслідок прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів і який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Як стверджують позивачі, лише після його смерті їм стало відомо про їх незаконне виключення зі складу учасників товариства. Так, 10.12.2015 ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_11, ОСОБА_25, ОСОБА_6 було направлено колективне звернення в Радехівське ВП Червоноградське ВП ГУНП України у Львівській області, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140280000550 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. При цьому судами попередніх інстанцій також взято до уваги факт службового підроблення протоколу засідання зборів учасників ТОВ "Роксоляна" № 2 від 26.02.2010, вчинений ОСОБА_16, яка працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ "Роксоляна", що встановлений в ухвалі Радехівського районного суду Львівської області від 26.05.2016 у справі № 451/481/16-к.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством до обов'язків учасника господарського товариства не віднесено зобов'язань щодо періодичного ознайомлення з даними установчих документів товариства або Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а його обізнаність про рішення, які приймаються вищим органом управління товариства, фактично поставлена в залежність від виконання товариством визначеного законодавством порядку скликання та проведення загальних зборів учасників.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій не встановлено, а відповідачем не доведено, що позивачі були обізнані з рішеннями зборів засновників юридичної особи, які оформлені протоколом № 2 від 26.02.2010, раніше ніж у 2015 році, а отже встановлена законом позовна давність на момент звернення позивачів до суду із позовом у даній справі не сплила, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для її застосування.

Щодо посилання скаржника на висновок Європейського суду з прав людини у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 та у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", згідно з яким Європейський суд з прав людини у загаданих справах зазначає, що застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу, колегія суддів зазначає таке.

Така позиція Європейського суду з прав людини жодним чином не нівелює правила щодо застосування позовної давності, визначені національним законодавством, які встановлюють її тривалість, обчислення, початок перебігу, наслідки спливу.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.