1. Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2016, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Таймс" (далі - ТОВ " Капітал Таймс"), порушено провадження у справі №910/31558/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" (далі - ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ"), визнано безспірними грошові вимоги ТОВ "Капітал Таймс" до боржника у сумі 483 690,77грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича, призначено попереднє засідання, тощо.

2. 29.02.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ".

3. Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2017, за результатами попереднього засідання, визнано конкурсними кредиторами ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ": ТОВ "Капітал Таймс" на суму 495 870,77 грн. (12 180,00 грн. - перша черга, 483 690,77 грн. - четверта черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" на суму 285 366,95 грн. (2 756,00 грн. - перша черга, 282 610,95 грн. - четверта черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Універ Менеджмент", яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Капітал Маркет Інвестмент" на суму 1 063 652,76 грн. (2 756,00 грн. - перша черга, 1 060 896,76 грн. - четверта черга); ОСОБА_8 на суму 785 246,00 грн. (2 756,00 грн. - перша черга, 782 490,00 грн. - четверта черга); ОСОБА_9 на суму 163 573,51 грн. (2 756,00 грн. - перша черга, 160 817,51 грн. - четверта черга); ОСОБА_10 на суму 224 450,61 грн. (2 756,00 грн. - перша черга, 221 694,61 грн. - четверта черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Універ Менеджмент", яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій "УНІ-ВЕР.УА/Ярослав Мудрий:Фонд Акцій"" на суму 51 564,84 грн. (2 756,00 грн. - перша черга, 48 808,81 грн. - четверта черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Універ Менеджмент", яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок Пайового інвестиційного фонду "УНІ-ВЕР/УА/Скіф:Фонд Золота" недиверсифікованого виду закритого типу на суму 50 129,58 грн. (2 756,00 грн. - перша черга, 47 373,58 грн. - четверта черга); ОСОБА_11 на суму 989 068,26 грн. (2 756,00 грн. - перша черга, 986 312,26 грн. - четверта черга); затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ"; визначено дату підсумкового засідання суду, тощо.

4. У травні ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/31558/15 повністю, та направлення справи до господарського суду міста Києва для розгляду по суті клопотань боржника про залучення третіх осіб (як учасників провадження в частині розгляду заяв кредиторів ОСОБА_10 та ОСОБА_8 про грошові вимоги до боржника), про залучення учасника провадження у справі про банкрутство, про відкладення розгляду справи, про припинення провадження у справі про банкрутство, а також вимоги боржника до державного виконавця.

5. Ухвалою від 19.05.2017 Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/31558/15 повернув скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому чинним законодавством порядку та розмірі.

6. 29.06.2017 ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" повторно звернувся із апеляційною скаргою про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/31558/15 та направлення справи до господарського суду міста Києва для розгляду по суті клопотань боржника.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

7. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/31558/15 повторно повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому чинним законодавством порядку та розмірі.

8. Апеляційний господарський суд, посилаючись на ч. 3 ст. 94 та ч. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК (1798-12) ) (в редакції, чинній до 15.12.2017) виходив з того, що скаржником при повторному поданні апеляційної скарги не виконано вимог процесуального законодавства та подано апеляційну скаргу за відсутності доказів сплати судового збору за подання останньої. При цьому, врахувавши, що скаржник ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу попереднього засідання, прийняту за результатами розгляду кредиторських вимог восьми конкурсних кредиторів з включенням зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів та вимог ініціюючого кредитора ТОВ "Капітал Таймс", повністю, дійшов висновку, що в даному випадку оплаті судовим збором підлягає кожна із заявлених, розглянутих та визнаних судом вимог, які оскаржує апелянт.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/31558/15, ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, якою просить змінити ухвалу суду апеляційної інстанції від 03.07.2017 у справі № 910/31558/15.

10. У касаційній скарзі скаржник просить господарський касаційний суд виключити з мотивувально-описової частини ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/31558/15:

10.1. висновок суду про оплату судовим збором кожної із заявлених, розглянутих та визнаних вимог;

10.2. висновок про розмір судового збору в сумі 37 650,80 грн.(12 180*110%% + 2 756*8*110%), необхідного для сплати за подання зазначеної апеляційної скарги.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

11. Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) ), розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

02.03.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 15.01.2018) ухвалив прийняти касаційну скаргу ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" до провадження та здійснити перегляд ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/31558/15 без повідомлення учасників справи; надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 27.03.2018.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ")

12. В обґрунтування касаційної скарги, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", що, на думку скаржника полягає у невірному застосуванні судом апеляційної інстанції положень зазначеної норми, оскільки при поданні апеляційної скарги оскаржено ухвалу місцевого суду за результатами попереднього засідання в цілому, як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права, а відтак обов'язок скаржника полягає у сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу суду за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на підставі п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Скаржник зазначив, що:

12.1. апеляційний суд не звернув уваги, що ним оскаржені не конкретні задоволені судом ухвалою попереднього засідання заяви з грошовими вимогами кредиторів, а ухвала в цілому;

12.2. апеляційним судом помилково зроблено висновок щодо сплати при апеляційному оскарженні ухвали попереднього засідання також збору за формулою 12 180,00 грн. * 110%, оскільки судовий збір за зазначеною ставкою сплачується при апеляційному оскарженні ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, а не оскаржуваної ухвали.

Доводи інших учасників справи

13. Учасники справи відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" не надали.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

14. Конституція України (254к/96-ВР)

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

15. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 6

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пункт 1 статті 6 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

16. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ), в редакції Закону України № 1798-ХІІ від 06.11.1991

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається також на ухвали місцевого господарського суду, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених ст. 106 ГПК України.

Частиною 4 статті 94 ГПК України визначено, що до скарги додаються докази оплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Пунктом 3 частини 1 статті 97 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку судом апеляційної інстанції встановлених ним фактичних обставин подання апеляційної скарги із значним пропуском (майже 2 роки) строку на подання апеляційної скарги, як таких, що спричинені суб'єктивною поведінкою скаржника.

А.2. Щодо суті касаційної скарги

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що суд ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції. Однак Суд наголошує, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження [запровадження сплати судового збору або зміна його розміру] було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом".

Вирішуючи питання про можливість прийняття апеляційної скарги до провадження, судом апеляційної інстанції при поданні скарги ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" встановлено відсутність документів, що підтверджують сплату судового збору, що є беззаперечною підставою для повернення апеляційним судом скарги без розгляду.

Проте, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується з доводами апеляційної інстанції щодо встановлення розміру судового збору, який мав сплатити заявник апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржуваною в апеляційному порядку ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2017 розглянуто та прийнято рішення за наслідками розгляду восьми кредиторських заяв з грошовими вимогами до боржника та визнано також вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Капітал Таймс" на суму 495 870,77 грн.

При розрахунку розміру судового збору суд апеляційної інстанції виходив з положень частини 1 та підпунктів 4, 9, 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент звернення кредиторів до суду з відповідними заявами) та застосував до спірних правовідносин розрахунок суми судового збору до сплати за подання апеляційної скарги виходячи з формули 12 180*110%+2 756*8*110%.

Проте, при з'ясуванні вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що ухвала попереднього засідання оскаржується в цілому, як така, що винесена з порушенням норм процесуального права, тобто при неповному дослідженні судом першої інстанції по суті всіх заяв та клопотань, що містять процесуальний характер. А саме, клопотань боржника про залучення третіх осіб, як учасників провадження в частині розгляду кредиторських заяв ОСОБА_10 та ОСОБА_8, про відкладення розгляду справи, про припинення провадження у справі, а також вимоги боржника до державного виконавця.

Скаржником не заперечуються прийняті по суті рішення першої інстанції з кожної окремо визначеної кредиторської вимоги та затвердження реєстру вимог кредиторів в цілому.

Таким чином, виходячи з процесуального характеру порушених в скарзі питань, сплата судового збору у даному випадку за подання апеляційної скарги здійснюється за ставкою, встановленою підпунктом 7 пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за конкретно визначений судовий документ як на ухвалу суду.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ст. 309 ГПК України (у редакції чинній з 15.12.2017), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що судом апеляційної інстанції прийнято вірне та законне рішення щодо повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору в порядку п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017), а невірне визначення суми судового збору, необхідного для сплати за подання апеляційної скарги не може бути підставою для скасування правильного по суті і законного судового рішення.

Разом з тим, враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, визначеними ст. 308 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції чинній з 15.12.2017), перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" та залишення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/31558/15 без змін.