за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санта С" про визнання незаконним та скасування рішення,

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2016 (суддя Карабань Я.А.) позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Санта С" земельної ділянки для реконструкції з подальшою експлуатацією офісного приміщення з вбудованими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом на вул. Тургенєвській, 4-а у Шевченківському районі м. Києва від 29.10.2009 № 565/2634.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 (у складі: Хрипуна О.О., Сухового В.Г., Михальської Ю.Б.) рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Постановою колегії суддів Вищого господарського суду України від 27.12.2016 у складі: Яценко О.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І. постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 залишено без змін.

13.12.2017 до Верховного Суду України Київською міською радою подано заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 27.12.2016 у справі № 910/3561/16 із підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті - 111-16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) )(в редакції чинній до 15.12.2017), в якій заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 27.12.2016 і залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016.

На обґрунтування підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті - 111-16 ГПК України, в редакції чинній до 15.12.2017, для перегляду судового рішення заявником до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі № 925/1268/16, від 27.09.2017 у справі № 911/2403/16, у яких на думку заявника, неоднаково застосовано норми матеріального права у подібних правовідносинах.

10.01.2018 на підставі підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК (1798-12) , в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147а-19) та за розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 26.12.2017 № 395/0/19-17, заяву Київської міської ради про перегляд судових рішень у справі № 910/3561/16 направлено до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2018 справа передана на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2018 було допущено та відкрито провадження за заявою Київської міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.12.2016, витребувано матеріали справи № 910/3561/16, які надійшли до суду 26.02.2018.

За приписами пункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК (1798-12) , в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147а-19) , заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відтак, розгляд заяви здійснюється Касаційним господарським судом за правилами ГПК України (1798-12) в редакції, яка діяла до 15.12.2017.

Відповідно до пункту 1 статті - 111-16 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з таких підстав, неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею - 111-16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Перевіривши наведені суб'єктом звернення обставини, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 05.07.1971 виконавчим комітетом Київської міської Ради депутатів трудящих було прийнято рішення "Про відвод земельної ділянки Міністерству освіти УРСР під будівництво навчального корпусу Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького" № 1107 (далі - рішення ВК КМР депутатів трудящих від 05.07.1971 № 1107), яким Міністерству освіти УРСР надано земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Тургенєвська, 8-14.

17.08.1971 виконавчим комітетом Київської міської Ради депутатів трудящих було прийнято рішення "Про додатковий відвод земельної ділянки Міністерству освіти УРСР під будівництво навчального корпусу Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького" № 1295 (далі - рішення ВК КМР депутатів трудящих від 17.08.1971 № 1295), яким Міністерству освіти УРСР додатково надано земельну ділянку площею біля 0,2 га, розташовану за адресою: вул. Тургенєвська, 4б.

Правонаступником Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького є Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (далі - НПУ ім. М.П. Драгоманова), що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України "Про присвоєння імені М.П. Драгоманова Київському державному педагогічному інституту" від 17.09.1991 № 211 (211-91-п) , постановою Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення мережі вищих навчальних закладів" від 13.08.1993 № 646 (646-93-п) та Указом Президента України "Про статус Українського педагогічного університету імені М.П. Драгоманова" від 11.07.1997 № 633/97 (633/97) .

28.12.2006 Київською міською радою (далі - Київрада) було прийнято рішення "Про оформлення Національному педагогічному університету імені М.П. Драгоманова права користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування гуманітарного корпусу на вул. Тургенєвській, 8-14 у Шевченківському районі м. Києва" № 601/658, яким вирішено оформити НПУ ім. М.П. Драгоманова право постійного користування земельною ділянкою площею 0,59 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 8-14, за рахунок частини земель, відведених згідно з рішеннями ВК КМР депутатів трудящих від 05.07.1971 № 1107 та від 17.08.1971№ 1295.

НПУ ім. М.П. Драгоманова отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 27.04.2009 № 01-9-00120, який посвідчує права університету на земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Тургенєвська, 8-14, кадастровий номер 8 000 000 000:88:172:0010.

05.09.2003 між Приватним підприємством "Трио-К" (далі - "Трио-К" ) та ТОВ "Санта С" був укладений договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого ТОВ "Санта С" придбало нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю по прийому склопосуду, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 4а.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2006 у справі № 24/686 за ТОВ "Санта С" було визнано право власності на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, загальною площею 240 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 4а.

29.10.2009 Київрадою прийнято рішення "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Санта С" земельної ділянки для реконструкції з подальшою експлуатацією офісного приміщення з вбудованими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом на вул. Тургенєвській, 4-а у Шевченківському районі м. Києва" № 565/2634 (далі - рішення Київради № 565/2634), пунктами 1-3 якого:

- визнано такими, що втратили чинність, рішення ВК КМР депутатів трудящих від 05.07.1971 № 1107 та від 17.08.1971 № 1295, як такі, що виконані в повному обсязі;

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Санта С" для реконструкції з подальшою експлуатацією офісного приміщення з вбудованими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом на вул. Тургенєвській, 4-а у Шевченківському районі;

- передано ТОВ "Санта С" в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,13 га для реконструкції з подальшою експлуатацією офісного приміщення з вбудованими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом на вул. Тургенєвській, 4а у Шевченківському районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на нежитлову будівлю (рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2006 № 24/686, договір купівлі-продажу від 05.09.2003, акт приймання-передачі від 05.09.2003) за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Згідно матеріалів Проекту землеустрою (кадастрова справа № Д 3809), а саме пояснювальної записки та Висновку до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), земельна ділянка виділяється:

- площею 0,11 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;

- площею 0,2 га - за рахунок частині земель, відведених відповідно до рішень ВК КМР депутатів трудящих від 05.07.1971 № 1107 та від 17.08.1971 № 1295.

Вищий господарський суд України залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову виходив з того, що: ТОВ "Санта С" передано ділянку площею 0,02 га, яка раніше за рішенням Київради від 28.12.2006 № 601/658 вже була передана НПУ ім. М.П. Драгоманова на праві постійного користування та належить до земель історико-культурного призначення і, відповідно, до особливо цінних земель, проте судом не встановлено обставин вилучення частини земельної ділянки площею 0,2 га у встановленому порядку з підстав, визначених статтею 141 Земельного кодексу України; рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2006 у справі № 24/686 за ТОВ "Санта С" було визнано право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 240 кв.м, проте спірним рішенням Київради ТОВ "Санта С" було передано земельну ділянку площею 0,13 га або 1306 кв.м, що значно перевищує площу об'єкта нерухомого майна, набутого ТОВ "Санта С", та земельної ділянки, зайнятої ним; частинна земельної ділянки, переданої ТОВ "Санта С" спірним рішенням Київради, площею 0,11 га відводилась за рахунок міських земель не наданих у власність чи користування, тобто ПП "Трио-К" - попередній власник нежитлової будівлі, розташованої на вказаній земельній ділянці, у встановленому законом порядку не набував права власності або користування на земельну ділянку площею 0,13 га, та відповідно не міг його передати.

Водночас, у справі № 925/1268/16 Вищий господарський суд України, залишаючи без змін постанову апеляційної інстанції про задоволення позову та визнання недійсними рішення Черкаської міської ради від 04.11.2014 № 2-364 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Сумгаїтській, 31 та визначення умов земельних торгів", протокол від 29.04.2015 № 44 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, договору оренди земельної ділянки, виходив з того, що Черкаській міській раді було відомо про знаходження на спірній ділянці вищезгаданих об'єктів нерухомості, проте, не будучи їх власником та приймаючи оскаржувані рішення порушено принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розташовані.

У справі № 911/2403/16 Вищий господарський суд України відмовляючи в позові про визнання недійсними окремих положень рішень органів місцевого самоврядування та договору оренди виходив з того, що позивач (СГ ТОВ "Нова Україна"), який посилався на порушення оскаржуваними рішеннями та договором його прав на вільне розпорядження та користування частиною земельної ділянки, що належить йому на праві постійного користування, не є правонаступником КСП "Нова Україна" (тієї особи, якій ця земельна ділянка виділялась), а правонаступниками по всіх боргових зобов'язаннях та майнових і немайнових правах боржника, є ТОВ "Земельний актив" та ТОВ "Синкол". При цьому КСП "Нова Україна" ліквідовано.

Таким чином, зазначені судові рішення судів касаційних інстанцій не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суди дійшли відповідних правових висновків.