за позовом Заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чигиринської районної державної адміністрації, Галаганівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Нива України"

про стягнення 76 413,43 грн

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.04.2017 у справі № 925/335/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Нива України" на користь Галаганівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області 68 549,54 грн заборгованості з орендної плати, 6 349,21 грн пені, 584,36 грн 3% річних, 885,32 грн втрат від інфляції.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Нива Україна" подало апеляційну скаргу про скасування вказаного рішення та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

До апеляційної скарги скаржником також додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у справі №925/335/17 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Нива Україна" у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.04.2017, повернуто апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Нива Україна" та додані до неї документи без розгляду.

Вказану ухвалу мотивовано тим, що Відповідачем не доведено існування об'єктивно непереборних, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, обставин для своєчасного звернення з апеляційною скаргою. Суд апеляційної інстанції вказав, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які у даному випадку відсутні, тому й підстав для відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги колегія суддів не знайшла.

04.12.2017 ТОВ "Агро-Нива Україна" подало касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у справі №925/335/17, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до апеляційного провадження.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, таким:

- Відповідач не брав участі у судових засіданнях під час розгляду справи та довідався про прийняття судом рішення 08.11.2017 під час ознайомлення з матеріалами іншої справи, а ознайомитись з матеріалами даної справи зміг 16.11.2017 та у найкоротші терміни подав апеляційну скаргу;

- внаслідок описки в останньому слові назви відповідача, вся кореспонденція суду надсилалась неналежному адресату, тому відповідач не міг би отримати поштові відправлення, оскільки для цього необхідно видати довіреність на іншу юридичну особу, а отже судом порушено приписи ст.ст. 64, 87 ГПК України (в редакції до 15.12.2017);

- ГПК України (1798-12) не передбачено такого способу інформування сторони про порушення провадження у справі та прийняття у ній судових рішень, як їх розміщення у Єдиному державному реєстрі судових рішень;

- відхиляючи клопотання Відповідача щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд позбавив скаржника права на захист його інтересів (апеляційне оскарження), встановленого ст. 129 Конституції України.

Чигиринська районна державна адміністрація подала відзив на касаційну скаргу, в якій вказує, що наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення від 27.04.2017 не є поважними, а також, що описка однієї літери в назві юридичної особи скаржника жодним чином не впливає на те, що представник відділення поштового зв'язку не може доставити кореспонденцію належному адресату, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури, також подав відзив на касаційну скаргу, в якій вказує, що наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення від 27.04.2017 не є поважними з огляду на те, що адреса Відповідача в позовній заяві вказана вірно, дана адреса зазначена Відповідачем в апеляційній та касаційній скаргах, на вказану адресу здійснювались відправлення, а отже доводи Відповідача не заслуговують на увагу. Крім того, прокурор наголошує на тому, що необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження "остаточного судового рішення" є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує практика Верховного Суду України і судова практика Європейського суду з прав людини. Прокурор просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, виходить з такого.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 ГПК України (у зазначеній редакції) визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду - протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

В силу положень ч. 1 ст. 53 ГПК України (чинної на час винесення оскаржуваної ухвали), яка врегульовує питання відновлення та продовження процесуальних строків, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

При цьому, ГПК України (1798-12) не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, виходячи зі змісту ст. ст. 33, 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у постанові від 17.01.2006 у справі №39/62-12/140.

Касаційний господарський суд не може погодитися з висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Агро-Нива Україна" про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 27.04.2017 у справі № 925/335/17 та повернення апеляційної скарги на підставі п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України, з огляду на таке.

Апеляційний господарський суд, відмовляючи ТОВ "Агро-Нива Україна" у відновленні процесуального строку апеляційного оскарження, виходив з того, що:

- оскаржуване рішення оголошено 27.04.2017 в судовому засіданні;

- повний текст судового рішення підписано 15.05.2017;

- 15.05.2017 копію рішення надіслано учасникам судового процесу та до Єдиного державного реєстру судових рішень без порушення строків;

- строк для подачі апеляційної скарги - 10 днів, обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, відповідно даний строк закінчився 15.05.2017, тоді як апеляційну скаргу подано 19.11.2017;

- "посилання скаржника на невірно зазначену адресу, а саме замість ТОВ "Агро-Нива Україна" зазначено ТОВ "Агро-Нива України" не приймається судом як належний доказ" існування об'єктивно непереборних обставин для своєчасного подання апеляційної скарги у 10-денний строк;

- враховуючи викладені обставини, апеляційний суд не знайшов підстав для задоволення клопотання скаржника.

- повний текст рішення підписано 15.05.2017, а тому 10-денний строк апеляційного оскарження закінчився 25.05.2017, а не 15.05.2017, як помилково зазначив в ухвалі суд апеляційної інстанції;

- найменування скаржника - ТОВ "Агро-Нива Україна", що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями, зокрема, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- прокурор в позові зазначив відповідачем ТОВ "Агро-Нива України", що відрізняє скаржника в його назві від Відповідача в останній букві (буква "и" замість букви "а");

- всі рекомендовані поштові відправлення на адресу Відповідача ТОВ "Агро-Нива України" повернулися без вручення адресату з відміткою "За закінченням терміну зберігання" та "Повернення за незапитом";

- представник скаржника не приймав участі в судових засіданнях і копії ухвали не отримував;

- наказ про примусове виконання рішення суду від 19.07.2017 надіслано на адресу прокуратури 21.07.2017;

- в матеріалах справи міститься клопотання представника скаржника від 15.11.2017 про ознайомлення з матеріалами даної справи з відміткою про ознайомлення 16.11.2017;

- апеляційну скаргу подано 17.11.2017 (згідно зі штемпелем на конверті та опису вкладення), а не 19.11.2017, як помилково зазначив апеляційний суд в ухвалі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, припустившись помилки у визначенні строку на апеляційне оскарження рішення та у визначенні дати подання апеляційної скарги, обмежився лише невмотивованим відхиленням як неналежного доказу "посилання скаржника на невірно зазначену адресу", сплутавши з посиланням на помилку у найменуванні (назві) Відповідача.

Згідно з приписами статті 86 ГПК України (чинної на час винесення оскаржуваної ухвали) якщо господарський спір не вирішується по суті, суд виносить ухвалу; ухвала господарського суду має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Виходячи з наведеного, ухвала про повернення апеляційної скарги, якою суд також відмовляє у поновленні строку на оскарження, повинна відповідати вимогам, встановленим у статті 86 ГПК України, а також містити викладення мотивів, що зумовлюють визнання судом причин пропуску строку неповажними.

Проте, мотивувальна частина ухвали Київського апеляційного господарського суду не містить обгрунтованих мотивів визнання неповажними причин пропуску строку.

В оскаржуваній ухвалі не надано оцінки всім доводам скаржника щодо поважності причин пропуску строку, зокрема, що йому стало відомо про прийняття оскаржуваного рішення лише 08.11.2017 з іншої справи; неправильне найменування адресата Відповідача в кореспонденції суду; що Відповідач зареєстрований за адресою масової реєстрації юридичних осіб (офісний центр).

З огляду на наведені доводи скарги, суд не перевірив їх наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, щодо повідомлення судом першої інстанції сторони Відповідача належним чином про час і місце засідання суду та про прийняте рішення у справі, та не зазначив встановлених обставин.

Отже, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та, відмовляючи ТОВ "Агро-Нива Україна" у відновленні строку подання апеляційної скарги, не дотримався вимог зазначених приписів статей 53, 86, 93 ГПК України.

Враховуючи викладене вище, оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду відповідно до ст. 310 ГПК України підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд апеляційної інстанції.