третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради

про визнання права власності

та за зустрічним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

до 1. Публічного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд"

2. Дніпропетровської міської ради

за участю прокуратури Дніпропетровської області

про визнання права власності,

Відкрите акціонерне товариство "Дніпровськпромбуд" (далі - позивач, відповідач за зустрічним позовом) звернувшись в суд з позовом та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати право власності на частину будівлі літ. А-3 - "будівля тресту", розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гомельська, 59 загальною площею 1493,6 кв.м, яка складається з нежитлових приміщень (згідно технічного паспорту від 30.07.2008 року (інвентарна справа № 13669 кв.1002), вказаних у позовній заяві.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - відповідач, позивач за зустрічним позовом) заявлено зустрічний позов про визнання права державної власності в особі Верховної Ради України на нежитлові приміщення позиції 22, 23, 24, 25, 26, розташовані на цокольному поверсі трьох поверхового будинку (літ. А-3), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гомельська, 59.

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2017, первісні позовні вимоги задоволено частково: визнано за Публічним акціонерним товариством "Дніпровськпромбуд" право власності на частину будівлі літ. А-3 - "будівля тресту", розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гомельська, 59 загальною площею 1 407,5 кв. м., яка складається з наступних нежитлових приміщень (згідно технічного паспорту від 09.10.2007р. (інвентарна справа № 13669 кв.1002):

- в цокольному поверсі позиції: 1 16,7 кв.м, 2 10,0 кв.м, 3 25,6 кв.м, 4 15, 8 кв. м, 5 17, 0 кв.м, 6 4,0 кв. м, 7 16, 1 кв. м, 8 2,7 кв.м, 9 2,3 кв. м, 10 3,8 кв.м, 11 1,7 кв. м, 12 27,5 кв. м, 28 22,8 кв.м, 29 34, 8 кв.м, 30 22,6 кв.м, 31 6,2 кв. м, 32 13,1 кв. м, 33 10, 6 кв.м, I (сходові клітини) 15,4 кв.м, загальною площею 268,7 кв.м;

- на першому поверсі позиції: 1 33,4 кв.м, 1а 6,0 кв.м, 2 8,2 кв.м, 3 10,1 кв.м, 4 0,7 кв.м, 5 0,5 кв.м, 6 11,2 кв.м, 7 13,3 кв.м, 8 12,1 кв.м, 9 6,4 кв.м, 9а 4,5 кв.м, 10 23,0 кв.м, 11 5,2 кв.м, 12 40,7 кв.м, 13 9,0 кв.м, 14 0,9 кв.м, 15 0,9 кв.м, 16 0,9 кв.м, 17 6,9 кв.м, 18 2,6 кв.м, 19 12,3 кв.м, 20 55,0 кв.м, 21 16,9 кв.м, 22 4,7 кв.м, 23- 3,8 кв.м, 24 0,4 кв.м, 25 0,8 кв.м, 26 10,6 кв.м, 27 0,2 кв.м, 28 0,2 кв.м, 29 16,1 кв.м, 30 0,4 кв.м, 31 0,4 кв.м, 32 16,0 кв.м, 33 0,4 кв.м, 34 0,4 кв.м, 35 19,2 кв.м, 36 0,4 кв.м, 37 0,4 кв.м, 38 5,6 кв.м, 39 21,6 кв.м, 40 0,7 кв.м, 41 0,5 кв.м, 42 0,7 кв.м, 43 0,5 кв.м, 44 8,8 кв.м, 45 22,1 кв.м, 46 0,7 кв.м, 47 0,5 кв.м, 48 17,4 кв.м, 48а 1,2 кв.м, 57 0,5 кв.м, 58 18,3 кв.м, I 15,4 кв.м, II 14, 5 кв.м (сходові клітини), загальною площею 484,1 кв.м;

- на другому поверсі позиції: 1 44,8 кв.м, 2 21,6 кв.м, 3 0,6 кв. м, 4 0,6 кв.м, 5 21,1 кв.м, 6 11,0 кв.м, 7 13,7 кв.м, 8 11,8 кв.м, 10 26,9 кв.м, 13 13,8 кв.м, 14 10,0 кв.м, 15 12,3 кв.м, 16 20,5 кв.м, 20 14,1 кв.м, 21 20,7 кв.м, 55 0,5 кв.м, 59 9,3 кв.м, 60 1, 9 кв.м, 61 0,6 кв.м, 62 45,5 кв.м, 63 0,3 кв.м, 64 0,7 кв.м, I 15,4 кв.м, II 14,5 кв.м (сходові клітини), загальною площею 332,2 кв.м;

- на третьому поверсі позиції: 1 50,1 кв.м, 2 47,3 кв.м, 3 9,8 кв.м, 4 22,7 кв.м, 5 16,1 кв.м, 6 13,7 кв.м, 7 0,5 кв.м, 8 10,9 кв.м, 9 10,2 кв.м, 10 4,2 кв.м, 11 3,7 кв.м, 12 1,4 кв.м, 13 1,4 кв.м, 14 1,3 кв.м, 15 9,8 кв.м, 16 13,3 кв.м, 17 11,7 кв.м, 17а 0,9 кв.м, 18 40,0 кв.м, 19 14,5 кв.м, 55 1,4 кв.м, 56 0,3 кв.м, 58 3,3 кв.м, 59 4,1 кв.м, 15,4 кв.м, 14,5 кв.м(сходові клітини), загальною площею 322,5 кв.м;

- а ґанок; а-1 ґанок; а-4 сходи; а-5 ґанок; а-6 вхід у підвал; а-7 ґанок; а-8 ґанок; а-1-1 сарай;

В задоволенні первісних позовних вимог про визнання за Публічним акціонерним товариством "Дніпровськпромбуд" права власності на частину будівлі літ. А-3 - "будівля тресту", розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гомельська, 59 в цокольному поверсі позиції: 22, 23, 24, 25, 26,відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами в частині, якою у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Позивач вважає, що вказані судові рішення в оскаржуваній частині незаконні та необґрунтовані, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема посилається на порушення судами частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017 в розрізі врахування обставин, встановлених при розгляді Господарським судом Дніпропетровської області справи №16/379-07(19/63(18/184)-07, порушення статей 321, 322, частини 2 статті 327 Цивільного кодексу України.

Позивач вважає помилковим висновок судів про те, що частина будівель літ. А-3 - "будівля тресту", розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гомельська, 59 в цокольному поверсі позиції: 22-26 належить до комунальної власності. Так, у свідоцтві про право власності від 17.03.1999 зазначене приміщення, яке знаходиться на першому поверсі, в той час як спірні приміщення розташовані на цокольному поверсі. Вказане свідоцтво видане на підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 26.11.1991 №46, яке відсутнє в архівному управлінні, натомість є рішення від 27.11.1991 №46 про затвердження переліку магазинів, що є об'єктами комунальної власності, однак в 1991 році спірні приміщення були службовими кабінетами тресту і не могли бути передані у комунальну власність як магазин №1. Крім того, спірні приміщення позиції 22-26 ніколи не мали нумерацію IV (позиції 1-5).

Скаржник вважає свідоцтво про право власності від 17.03.1999 таким, що не має відношення до спірних приміщень, що також встановлено під час розгляду справи №16/379-07(19/63(18/184)-07. Також скаржник звертає увагу на невідповідність площі спірних приміщень з актом приймання-передачі від 26.10.1998 (86,1 кв.м та 85,1 кв.м). Відтак, скаржник наголошує, що оскільки Дніпропетровська міська рада не надала доказів реалізації свого права власності на спірне майно, земельна ділянка, на яких розташоване спірне майно, перебуває на праві постійного користування у позивача.

Від відповідача отримано відзив на касаційну скаргу, у якому останній у задоволені касаційної скарги просить відмовити, посилаючись при цьому на те, що спірні приміщення залишились у державній власності, оскільки не передавались ні у комунальну власність, ні до статутного капіталу ВАТ "Дніпровськпромбуд".

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами у даній справі розглянуто спір між позивачем та відповідачем щодо визнання права власності на приміщення адміністративного корпусу "будівлі тресту" та будівлі гуртожитку. Причиною виникнення даного спору стали відсутність розмежування (розподілу) площ вказаних об'єктів, які розташовані за однією адресою вул. Гомельська, 59, що мало наслідком неможливість зареєструвати право власності на спірне майно за ВАТ "Дніпровськпромбуд" відповідно до затвердженого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області Переліку нерухомого майна, яке є власністю ВАТ "Дніпровськпромбуд" та відмова Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області видати документ, що підтверджує, які приміщення відносяться до адміністративного будинку.

Повторно розглянувши даний спір, суди оскаржувані рішення та постанову мотивували тим, що згідно з актом поділу площ адміністративного корпусу та гуртожитку, ВАТ "Дніпровськпромбуд" приватизувало лише ліве крило цокольного поверху будівлі по вул. Гомельській, 59, а приміщення у правому крилі разом з котельнею залишалось неприватизованим та належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська (позиції 22, 23, 24, 25, 26).

У задоволенні зустрічних позовних вимог, заявлених саме щодо спірних приміщень, судами відмовлено з огляду на те, що відповідач в розумінні статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017 не довів, що спірне майно (позиції 22-26) належать саме до державної власності.

Отже, висновки судів щодо приміщень у правому крилі (позиції 22, 23, 24, 25, 26) і є предметом касаційного оскарження.

Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі, касаційний суд визнає, що вони не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови у даній справі в частині відмови у первісному позові, оскільки висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 №2163-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація державного майна відчуження майна, що знаходиться в державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних і юридичних осіб, що можуть бути покупцями у відповідності з цим Законом.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать акції (частки, паї), які належать державі в майні господарчих товариств та інших об'єднань.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва в районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що складають єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Вкладами учасників та засновників товариства можуть бути, зокрема будинки, споруди, права користування ними (частина 1 статті 13 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За наслідками розгляду даного спору судами встановлено, що відповідно до установчого договору від 31.08.1995, укладеного між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області та Організацією орендарів орендного підприємства "Дніпровськпромбуд", створено Відкрите акціонерне товариство "Дніпровськпромбуд" (яке в подальшому перейменоване в Публічне акціонерне товариство "Дніпровськпромбуд") шляхом перетворення орендного підприємства у відкрите акціонерне товариство.

Згідно з переліком нерухомого майна, яке передається у власність Відкритому акціонерному товариству "Дніпровськпромбуд" від 01.08.2001 № 12/7-3169, останньому була передана будівля тресту по вул. Гомельська, 59.

Відповідно до інвентаризаційних описів основних засобів орендного підприємства станом на момент приватизації за вказаною адресою значиться будівля тресту за інвентарним номером 123/539, що згідно з актом оцінки увійшла до статутного фонду акціонерного товариства.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про завершення процесу приватизації №12/01-ЗВП від 03.01.1997 та протоколом засідання комісії з підсумків продажу акцій Відкритого акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд" від 19.11.1996, затвердженого заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, підтверджується завершення процесу приватизації Відкритого акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд".

Таким чином, Відкрите акціонерне товариство "Дніпровськпромбуд" набуло право власності на майно, яке було передано до статутного фонду останнього під час створення ВАТ "Дніпровськпромбуд".

Однак, як встановлено судами, спірні приміщення по позиціям 22, 23, 24, 25, 26 належать до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська.

Так, згідно рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів №46 від 27.11.1991, яким затверджено перелік об'єктів права комунальної власності, та відповідно до розділу IV якого ("Перелік підприємств торгівлі") у Ленінському районі м. Дніпропетровська, значиться магазин № 1 по вул. Гомельській. 59.

Згідно приймання-передачі нежитлового приміщення від 26.10.1998 ВАТ "Дніпровськпромбуд" передав комітету комунального майна у комунальну власність міста Дніпропетровська нежитлове вбудоване приміщення площею 85,1 кв. м.

Судами, в межах повноважень наданих їм процесуальним законодавством, надана оцінка наявним у матеріалах справи документам і встановлено, що спірні приміщення по позиціям 22-26 на цокольному поверсі (колишні 1-5 на першому поверсі) зареєстровані за Дніпропетровською міською радою про що свідчить, зокрема, довідка-характеристика № 696 від 26.03.1999.

Встановлено, що у інвентаризаційних матеріалах виготовлених у 1999 році зазначено, що приміщення IV поз. 1-5, загальною площею 86,1 кв. м розташовано на першому поверсі, але при поточній інвентаризації, проведеній у 2003 році, вказане приміщення було внесено в поверховий план цокольного поверху та змінена нумерація приміщень на 22-26, загальною площею 86,1 кв.м, що підтверджується поверховим планом на будування літери "А-3" цокольного поверху, виготовленого 03.06.2002.

Таким чином суди визнали, що фактично приміщення IV позиції 1-5 першого поверху знаходяться у цокольному поверсі будівлі та складаються з позицій 22-26, загальною площею 86,1 кв. м, тобто, у технічній документації було допущено помилку та фактично приміщення позицій 1-5 першого поверху є тотожними приміщенням 22-26 цокольного поверху.

Також суди визнали, що акт поділу площ адміністративного корпусу та гуртожитку, складений 06.03.1995 ВАТ "Дніровськпромбуд", свідчить про те, що ВАТ "Дніровськпромбуд" приватизувало лише ліве крило цокольного поверху будівлі по вул. Гомельській, 59, а спірні приміщення знаходяться у правому крилі - разом з котельнею, та залишилися неприватизованими позивачем.

Судами надана оцінка також Державному актові на право постійного користування землею виданого Відкритому акціонерному товариству "Дніпровськпромбуд" по вул. Гомельській, 59 Дніпропетровською міською радою народних депутатів, відповідно до якого землекористувачу надається право постійного користування 0,1114 гектарів землі для обслуговування адміністративного будинку, відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 19.06.1997 №912.

Відтак, як вірно визначились суди, земельна ділянка, на якій знаходиться спірне нерухоме майно, надана у постійне користування позивачу. Однак, факт наявності права користування земельною ділянкою не породжує у позивача права власності на нерухоме майно, розташоване на ній.

При цьому суди, оцінивши в межах повноважень, наданих їм процесуальним законодавством, наявні у матеріалах справи документи, визнали, що у виданому Свідоцтві про право власності на вбудоване приміщення IV літ. А-3 по вул. Гомельській, 59, щодо належності до комунальної власності, міститься опечатка щодо позицій та поверху, однак відсутні підстави для не прийняття його як доказу.

Судами визнано технічною помилкою невідповідність площі (85,1 кв.м замість 86,1 кв.м) у акті приймання-передачі не житлового приміщення від 26.10.1998.

З огляду на встановлені обставини щодо приналежності спірних приміщень до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, висновки судів про відмову у задоволенні первісного позову в частині визнання за позивачем права власності на частину будівлі літ. А-3 - "будівля тресту", розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гомельська, 59 в цокольному поверсі позиції: 22, 23, 24, 25, 26, визнаються касаційним судом правомірними.

Отже доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, їм надавалась оцінка апеляційним судом і вони були мотивовано відхилені.

В силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII (2147а-19) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, або додатково перевіряти докази.

Так невідповідність площ нежитлового приміщення у акті приймання-передачі від 26.10.1998 визнана судами технічною опискою, а доводи позивача про те, що приміщення зазначені у свідоцтві про право власності територіальної громади від 17.03.1999 інші ніж спірні приміщення (літ. А-3 - "будівля тресту" позиції 22-26), не дають правових підстав вважати, що позивач набув право власності на ці приміщення.

При цьому апеляційним судом вмотивовано не застосовано положення частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017 щодо встановлених під час розгляду справи №16/379-07(19/63(18/184)-07 обставин, оскільки обставини щодо права власності на приміщення у вказаній справі не встановлювались.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржених рішень немає.

Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги належить покласти на позивача за первісним позовом.

Керуючись статтями 129, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 у справі Господарського суду Дніпропетровської області № ПР30/145-09(25/47-08), залишити без змін.