Товариство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ФОП Жукова В.В. 87 000 грн. компенсації за порушення його майнових авторських прав на аудіовізуальний твір "Фіксики", а також просило стягнути з відповідача в доход державного бюджету штраф у розмірі 8 700 грн.

Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статей 201, 421, 423, 424, 426, 431, 432, 438- 440 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 7- 9, 14, 15, 17, 50- 53 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано порушенням майнових прав позивача на персонажі "Папус", "Мася", "Сімка" та "Нолік" шляхом незаконного розповсюдження товару - шоколадних яєць з іграшкою, які містять малюнок із зображенням названих персонажів, які (зображення) є самостійною складовою аудіовізуального твору "Фіксики".

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2017, позов задоволено частково: з Жукова В.В. на користь Товариства стягнуто 43 500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 4 350 грн. штрафу в доход державного бюджету України; в решті позовних вимог відмовлено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 16, 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 1, 6, 7, 9, 15, 31-33, 50, 52 Закону № 3792 мотивовано порушенням Підприємцем майнових авторських прав позивача та наявністю підстав для стягнення компенсації у визначеному місцевим судом розмірі.

Жуков В.В., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаргу мотивовано тим, що:

- згідно з резолютивною частиною оскаржуваної постанови зі справи апеляційним судом було залишено без змін інше рішення місцевого суду з іншої справи, а скаргу подано до апеляційного суду не ФОП Жуковим В.В., а фізичною особою Жуковим В.В. через припинення ним 28.11.2016 підприємницької діяльності, про що внесено запис № 24790060002007287;

- відсутні оригінали чеків як докази розповсюдження Підприємцем контрафактного товару, подані Товариством докази на право його звернення до суду з даним позовом є сумнівними щодо їх реальності та правдивості;

- з копій фотографій шоколадних яєць з іграшкою неможливо встановити тотожність об'єкта авторського права згідно з таблицею додатка 1 до акта приймання-передачі результатів робіт за авторським договором від 07.09.2009 № А0906;

- судом апеляційної інстанції було встановлено здійснення Підприємцем одного триваючого порушення, а за один факт порушення авторських прав позивача з відповідача підлягала б стягненню сума компенсації, з урахуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2016" (928-19) , у розмірі 14 500 грн. та, відповідно, накладення штрафу в сумі 1 450 грн.;

- копії нефіскальних чеків, які, на думку позивача, є доказом реалізації контрафактного товару нібито відповідачем, не є розрахунковими документами.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- закритим акціонерним товариством "Аероплан", правонаступником якого є Товариство (замовник), та громадянином Проніним Юрієм Олександровичем (виконавець) укладено авторський договір від 01.09.2009 № А0906 (далі - Авторський договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи щодо розробки творів, створенню ескізів та фонів для Фільму, і передати результати робіт Товариству за актом приймання - передачі. Одночасно з переданням результатів роботи автор зобов'язується передати Товариству виключні майнові авторські права на твори, у тому числі для створення фільму. Строк передачі виключних прав складає весь строк дії авторського права, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі результатів роботи.

- згідно з пунктом 1.1 Авторського договору фільм - це анімаційний телесеріал з умовною (робочою) назвою "Фіксики";

- відповідно до пункту 8.10 Авторського договору у редакції додаткової угоди від 21.01.2015 сторони згодні та визнають, що передачею результатів робіт по цьому договору шляхом підписання передбаченого пунктом 2.2 договору акта прийому-передачі результатів робіт, виконавець здійснює відчуження прав на користь замовника;

- 25.11.2009 Товариством та Проніним Юрієм Олександровичем відповідно до вимог Авторського договору складено акт приймання-передачі результатів робіт за Авторським договором, яким засвідчується, що робота виконавця по створенню творів, ескізів та фонів для фільму виконана в повному обсязі та виключні майнові авторські права передані замовнику. Зображення творів містяться у додатку № 1 до цього акта;

- 15.07.2016, 21.07.2016 та 04.08.2016 в супермаркеті "Дарс", що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Ново-Баварський (Ілліча), б. 89 (де на той час здійснював свою господарську діяльність ФОП Жуков В.В.), що було зазначено у інформації з куточка споживача, здійснено продаж товару - шоколадних яєць з іграшками, на яких міститься зображення персонажів "Папус", "Мася", "Сімка" та "Нолік", що є складовою частиною аудіовізуального твору "Фіксики". Факт здійснення розповсюдження (продажу) даного товару підтверджується наявними в матеріалах справи даними, які містяться у чеках від 15.07.2016 № 159, від 21.07.2016 № 179, від 04.08.2016 № 77, фотокопіями придбаного товару та актами закупки від 15.07.2016 № 01/07/16, від 21.07.2016 № 02/07/16, від 04.08.2016 № 01/08/16;

- процес закупки товарів 21.07.2016 та 04.08.2016, отримання чека, відповідність куплених товарів артикулам у чеку та наявність на товарах зображень персонажів анімаційного фільму "Фіксики" зафіксовано за допомогою відеозйомки, яка здійснювалась за допомогою відеокамери Sony DCR - TRV40ESerial 343800 та відеокасети з магнітною стрічкою 01HK4629M 2418 у режимі 16 BIT LP, що підтверджується копією відеозапису на диску DVD-R Verbatim;

- 27.07.2016 на адресу відповідача було направлено офіційне попередження про недопустимість порушення авторських прав, яке було отримано ФОП Жуковим В.В. особисто 01.08.2016;

- 09.08.2016 на адресу ФОП Жукова В.В. було направлено претензію, яку відповідачем залишено без відповіді;

- до стягнення, з урахуванням у 2016 році мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 1 травня - 1 450,00 грн., підлягає 43 500 грн. компенсації та 4 350 грн. штрафу до державного бюджету України.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав позивача на персонажі "Папус", "Мася", "Сімка" та "Нолік", що є складовою частиною аудіовізуального твору "Фіксики".

Зображення персонажів "Папус", "Мася", "Сімка" та "Нолік" названого аудіовізуального твору є його частинами, які можуть використовуватися самостійно, а тому розглядаються судом як твір.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Принцип вичерпання прав стосується лише оригіналу чи примірників творів, правомірно введених у цивільних обіг. Розповсюдження ж контрафактних примірників творів у будь-якому разі є порушенням виключних майнових прав на твір, незалежно від того, створено цей примірник самим порушником чи придбано у третіх осіб (для подальшого використання у комерційних цілях).

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

За приписами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК (1798-12) ; в редакції, що діяла до 15.12.2017):

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частини перша і друга статті 4-3);

- доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (частина перша статті 32);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 33);

- оцінка доказів здійснюється господарським судом на основі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності (частина перша статті 43).

Попередні судові інстанції повно, та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, встановивши, що виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір "Фіксики" та його складові частини належать Товариству, тоді як з боку ФОП Жукова В.В. мало місце використання зображень персонажів "Папус", "Мася", "Сімка" та "Нолік" шляхом продажу відповідного товару за відсутності необхідного дозволу позивача, дійшли обґрунтованого висновку щодо порушення відповідачем майнових авторських прав позивача на самостійні частини аудіовізуального твору "Фіксики".

Разом з тим відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (1774-19) (далі - Закон № 1774) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників, та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 грн.

Виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у Законі № 1774 (1774-19) , тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений Законом № 3792 (3792-12) на час прийняття рішення у справі (2017 рік), не підлягав застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації.

Водночас у визначенні суми відповідної компенсації суди попередніх інстанцій, хоча й помилково застосували розрахункову величину для визначення суми компенсації, проте це не вплинуло на правильність прийнятого рішення по суті, виходячи зі змісту позовних вимог, а також з того, що відповідачем, як ними було встановлено, здійснено одне триваюче порушення, а розмір компенсації - з урахуванням загальних засад цивільного законодавства (справедливості, добросовісності та розумності) - визначено з дотриманням вимог закону. З Жукова В.В. на законних підставах стягнуто компенсацію за порушення майнових авторських прав позивача в сумі 43 500 грн., розмір якої знаходиться у визначених статтею 52 Закону межах відповідальності у вигляді сплати компенсації.

Відсутність у Жукова В.В. з 28.11.2016 статусу фізичної особи-підприємця не може бути підставою для задоволення вимог його касаційної скарги, оскільки провадження у даній справі було порушено 18.11.2016, тобто з дотриманнями вимог щодо підвідомчості даного спору (чому суд першої інстанції дав ретельну оцінку).

Доводи скаржника щодо неналежної оцінки поданих позивачем доказів спростовуються встановленими попередніми судовими інстанціями фактичними обставинами, можливістю дослідження схожості об'єктів з точки зору звичайного споживача та без застосування спеціальних знань (без призначення судової експертизи), особливо за наявності оригінальної обгортки спірного товару (т. 1, а.с. 90).

Посилання Жукова В.В. на наявні в оскаржуваних судових рішення неправильності щодо окремих дат, номерів та його статусу (останній епізод продажу контрафактного товару "04 серпня 2018 року"; залишення без задоволення апеляційної скарги "фізичної особи-підприємця" Жукова; рішення місцевого суду від "27.01.2017"; у справі "№ 920/3930/16") знайшли своє підтвердження, але не можуть бути підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень, оскільки, будучи описками, не впливають на правильність вирішення судами справи по суті та можуть бути усунуті в порядку, встановленою статтею 243 ГПК України (в редакції, що діє після 15.12.2017).

Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій без змін, як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

Рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 зі справи № 922/3930/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Жукова Валерія Вікторовича - без задоволення.