розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі - Уповноважена особа),

на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.03.2017 (головуючий суддя Смірнова Ю.М.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 (головуючий Скрипка І.М., судді: Суховий В.Г. і Гончаров С.А.)

прийнятих за наслідками перегляду заяви публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката наказу

у справі № 10/78

за позовом публічного акціонерного товариства "Астра Банк" (далі - Банк),

до 1) фізичної особи-підприємця Коновалова Олександра Олександровича (далі - Підприємець),

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Єлесан" (далі - Товариство),

про стягнення грошових коштів.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

Банк звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємця та Товариства про стягнення грошових коштів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2011 позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з Підприємця та Товариства грошові кошти: заборгованість за кредитом - 4 590 000,00 грн., заборгованість зі сплати процентної винагороди - 1 694 330,41 грн., пеню за прострочення строків погашення кредиту та процентів за користування кредитом - 129 877,79 грн. та судові витрати: державного мита - 25 500,00 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

На виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2011 судом першої інстанції видано відповідний наказ.

В подальшому ПАТ "Дельта Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про видачу дубліката виконавчого документа та заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що 02.12.2013 Банком та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги (далі - Договір), за умовами якого ПАТ "Дельта Банк" стало кредитором у зобов'язанні, що було предметом розгляду у справі № 10/78, а тому наявні підстави для процесуального правонаступництва Банку на ПАТ "Дельта Банк", згідно із статтею 25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ; в редакції, чинній до 15.12.2017).

Що ж до вимог про видачу дубліката виконавчого документа, то заява обґрунтована тим, що ПАТ "Дельта Банк" зверталось до Банку з вимогою про надання оригіналу виконавчого документа, яка Банком залишена без відповіді, тому ПАТ "Дельта Банк" вважає виконавчий документ втраченим, а відповідно до статті 120 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) суд може видати дублікат наказу, у разі його втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017, відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, відкритого на виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.05.2011 у справі № 10/78, та видачу дубліката наказу.

Вказані рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що: заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником може бути подано до суду лише стороною у даному виконавчому провадженні (стягувачем чи боржником), державним або приватним виконавцем, до яких ПАТ "Дельта Банк", відповідно до матеріалів справи, не належить; відсутність правових підстав для задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" про заміну стягувача у виконавчому документі № 10/78 передбачає і відсутність підстав для задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" в частині вимог про видачу дублікату наказу від 05.05.2011 № 10/78.

Не погоджуючись з ухвалою і постановою судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "Дельта Банк" про заміну сторони за виконавчим документом та видачу дубліката виконавчого документа.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень було неправильно застосовано положення статей 25, - 124-4 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Від учасників судового процесу відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2011 позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з Підприємця та Товариства грошові кошти: заборгованість за кредитом - 4 590 000,00 грн., заборгованість зі сплати процентної винагороди - 1 694 330,41 грн., пеню за прострочення строків погашення кредиту та процентів за користування кредитом - 129 877,79 грн. та судові витрати: державного мита - 25 500,00 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

05.05.2011р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2011 судом було видано наказ.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у місті Києві від 14.11.2011 за заявою Банку відкрито виконавче провадження № 29928641 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.05.2011 № 10/78 про стягнення грошових коштів в сумі 6 439 944,20 грн.

Згідно Інформації про виконавче провадження 42684637 державним виконавцем було проведено наступні виконавчі дії:

- 25.03.2014 надходження виконавчого документа до державного виконавця;

- 28.03.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42684637 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.05.2011 № 10/78;

- 28.03.2014 накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, звернення стягнення на майно боржника;

- 18.06.2014 прийнято постанову про розшук майна боржника;

- 14.12.2015 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку).

20.03.2017 до господарського суду міста Києва від ПАТ "Дельта Банк" надійшла заява про видачу дубліката виконавчого документа та заміну сторони виконавчого провадження.

02.12.2013 Банком та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 1533, за умовами якого право вимоги по кредитному договору від 14.05.2008 № ЮЛ-140508-001К, укладеного між сторонами у даній справі, перейшло до ПАТ "Дельта Банк".

При розгляді справи № 10/78 господарським судом міста Києва було встановлено, що заборгованість Підприємця та Товариства перед Банком виникла за кредитним договором від 14.05.2008 № ЮЛ-140508-001К.

Згідно із статтею 115 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України (1798-12) та Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна норма встановлена і у статті - 121-4 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою виконавця або сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження.

Таким чином, заміна стягувача у виконавчому провадженні можлива лише за рішенням суду і лише його правонаступником.

Стаття 512 ЦК України визначає перелік підстав для заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою, а саме: передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництво, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодержателем (майновим поручителем), виконання обов'язку боржника третьою особою.

Таким чином, визначаючи підстави заміни кредитора у зобов'язанні, законодавець розділяє такі поняття, як відступлення права вимоги і правонаступництво.

Відповідно до статті 25 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Здійснивши аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , статті 512 ЦК України та статті 25 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) суди дійшли висновку, що відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу прав вимоги не може бути підставою для заміни стягувача у виконавчому документі.

Тобто заяву про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником може бути подано до суду лише стороною у даному виконавчому провадженні (стягувачем чи боржником), державним або приватним виконавцем, до яких ПАТ "Дельта Банк", відповідно до матеріалів справи № 10/78, не належить.

Також апеляційним судом було зазначено, що чинним законодавством України не передбачена можливість заміни сторони виконавчого документу, про що просить ПАТ "Дельта Банк", а з моменту укладення договору купівлі-продажу прав вимоги (02.12.2013) і до прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (14.12.2015), ні Банк, а ні ПАТ "Дельта Банк" із заявою до суду про заміну сторони виконавчого провадження не звертались, тому апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" у цій частині.

Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" про заміну стягувача у виконавчому документі № 10/78 суди дійшли висновку, що відсутні і підстави для задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" в частині вимог про видачу дублікату наказу від 05.05.2011 № 10/78.

Однак Касаційний господарський суд з такими висновками судів попередніх інстанцій не може погодитись, оскільки суди відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про видачу дубліката виконавчого документа та заміну сторони виконавчого провадження, зокрема, посилалися на те, що чинним законодавством України не передбачена можливість заміни сторони виконавчого документу, при цьому апеляційний суд не звернув вагу, що фактично зміст заяви та апеляційної скарги зводяться до заміни сторони виконавчого провадження, що підтверджується посиланням ПАТ "Дельта Банк" на норми законодавства, яким врегульовано саме правовідносини у частині заміни сторони виконавчого провадження.

Крім того, судами попередніх інстанцій не враховано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження не є закінченим.

Відповідно до частини першої статті - 121-4 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Статтею 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Згідно із статтею 25 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Таким чином, системний аналіз статей 25, - 121-4 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", дає підстави для висновку, що як заінтересована сторона ПАТ "Дельта Банк" мало право на звернення з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Що ж до оскаржуваних судових рішень у частині розгляду заяви ПАТ "Дельта Банк" про видачу дубліката виконавчого документа, то суди фактично не досліджували докази подані на підтвердження такої вимоги, оскільки відмовили у її задоволенні враховуючи відсутність правових підстав для задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" про заміну стягувача у виконавчому документі № 10/78, а відповідно до частини другої статті 300 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень було неправильно застосовано положення статей 25, - 124-4 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", приймаються Касаційним господарським судом з огляду на викладені обставини.

Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до частин першої та другої статті 311 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на викладене, судові акти попередніх інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" в частині заміни сторони виконавчого провадження та направлення справи на новий розгляд в частині заяви ПАТ "Дельта Банк" про видачу дубліката виконавчого документа.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, в тому числі зазначені в даній постанові, об'єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для розгляду заяви ПАТ "Дельта Банк" в частині видачі дубліката виконавчого документа і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 129, 308, 310, 311, 315, 316 ГПК України, Касаційний господарський суд

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 у справі № 10/78 скасувати.

3. В частині заяви публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про заміну сторони виконавчого провадження прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" у цій частині, а саме первісного стягувача - публічне акціонерне товариство "Астра Банк" замінити на його правонаступника - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк".

4. В частині заяви публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про видачу дубліката виконавчого документа справу № 10/78 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.