Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів: Баранця О.М., Студенця В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Чимбар Л.О., Антонік С.Г., Вечірко І.О.,

від 30.10.2017

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецодяг"

до Приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс"

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "Денім Делюкс"

про стягнення заборгованості,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроспецодяг" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс" (далі - Відповідач) заборгованості в сумі 3727220,00 грн.

2. Позов мотивований посиланням на невиконання Відповідачем зобов'язань з оплати послуг, наданих Приватним підприємством "Денім Делюкс" (далі - Третя особа), яке відступило своє право вимоги Позивачу на підставі договору від 02.08.2017.

3. Відповідач звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до Позивача про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 02.08.2017, укладеного між Відповідачем та Третьою особою.

Короткий зміст ухвал судів першої інстанції та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2017 повернуто зустрічний позов і додані до нього документи без розгляду на підставі пунктів 2, 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

5. Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю підстав для звільнення Відповідача від сплати судового збору, а також ненаданням доказів надсилання копії зустрічного позову Третій особі, яка не зазначена відповідачем у зустрічному позові.

6. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення, апеляційну скаргу Відповідача на зазначену ухвалу суду першої інстанції повернуто без розгляду.

7. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржником не наведено жодних доводів та не надано будь-якого доказу на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

8. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

9. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою надані Відповідачем докази щодо накладення арешту на його грошові кошти.

10. Також Відповідач посилається на недотримання вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, частини 3 статті 7, частини 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо доступності правосуддя.

11. За доводами Відповідача, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив обґрунтованих мотивів її винесення з посиланням на законодавство та висновків з розглянутого питання.

12. Позивач у встановлений Судом строк відзив на касаційну скаргу не подав.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. Конвенція про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція)

Стаття 6

1. Кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

14. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (в редакції, чинній на момент звернення Відповідача з апеляційною скаргою та винесення ухвали суду апеляційної інстанції) (далі - ГПК України (1798-12) )

Стаття 4-2. Рівність перед законом і судом

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 4-3. Змагальність

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 44. Склад судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 94. Форма і зміст апеляційної скарги

До скарги додаються докази сплати судового збору

Стаття 97. Повернення апеляційної скарги

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо:

3) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

На ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга.

15. Закон України "Про судовий збір" (3674-17) (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги)

Стаття 4. Розміри ставок судового збору

1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

2. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

2. За подання до господарського суду:

7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

16. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19)

Стаття 7. Право на справедливий суд

3. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Стаття 8. Право на повноважний суд

1. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

17. Закон України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"

1. Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

18. Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (3477-15)

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;

Суд - Європейський суд з прав людини;

Стаття 17. Застосування судами Конвенції та практики Суду

1. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

19. Рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"

53. "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом

60. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

20. Суд вважає безпідставними твердження Відповідача про відсутність зазначення в оскаржуваній ухвалі обґрунтованих мотивів її винесення з посиланням на законодавство та висновків з розглянутого питання, адже вони не відповідають змісту зазначеної ухвали.

21. З огляду на викладені правові норми та практику Європейського суду з прав людини щодо питання тлумачення і застосування пункту 1 статті 6 Конвенції Суд відхиляє аргументи Відповідача про позбавлення його судом апеляційної інстанції доступу до правосуддя. Адже сплата судового збору за подання апеляційної скарги передбачена положеннями ГПК України (1798-12) , Закону України "Про судовий збір" (3674-17) та не може вважатися обмеженням доступу до суду. Наведена правова позиція підтверджується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі".

22. Водночас Суд враховує, що стаття 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення Відповідача з апеляційною скаргою) право суду відстрочити та розстрочити сплату судового збору пов'язує з врахуванням ним майнового стану сторони. При цьому питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

23. Оскільки Відповідач всупереч вимогам статті 33 ГПК України не надав належних доказів щодо свого майнового стану, Суд вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання Відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

24. У зв'язку з викладеним Суд відхиляє доводи Відповідача про залишення судом апеляційної інстанції поза увагою доказів щодо накладення арешту на його грошові кошти, адже вони не спростовують відсутність доказів щодо майнового стану Відповідача.

25. Відтак, за висновком Суду, апеляційна скарга Відповідача правомірно не прийнята до розгляду та повернута заявнику на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

27. Ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

28. Понесені Відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

29. Заява (клопотання) про відстрочення або розстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню судом у разі ненадання заявником належних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з відповідною заявою (клопотанням)).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 у справі №904/8558/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.