Верховний Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/2027/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,
представників учасників справи:
позивача - не з'явилися,
відповідача - Острик С.Ю.,
третьої особи - не з'явилися,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017
(головуючий - Склярук О.І., судді Геза Т.Д., Дучал Н.М.)
та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2016
(суддя Корсун В.Л.)
у справі № 908/2027/16
за позовом Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні технології"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро"
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 03.10.2011 №22,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 01 серпня 2016 року Компанія Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні технології" про визнання недійсним рішення загальних зборів від 03.10.2011 №22.
1.2. В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на те, що такі збори у м. Запоріжжя не відбувались, оскільки згідно з інформацією, якою він володіє, ОСОБА_7 - директор Sekarinia Enterprises LTD не перетинав у зазначений час кордон України, а за таких обставин збори не могли відбуватися.
Крім того, позивач стверджує, що про проведення зборів він у встановленому законом порядку не повідомлявся, а ОСОБА_7 не був наділений повноваженнями на прийняття рішень з питань, визначених у протоколі.
Оскільки на підставі спірного рішення значна частина майна була передана в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології" з Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро", виникла загроза вибуття цього майна із власності відповідача, засновником якого виступає позивач, а тим самим - порушення його прав як учасника товариства.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 позовні вимоги Компанії Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) задоволено повністю.
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні технології" (далі - ТОВ "Енергетичні технології") від 03.10.2011 №22 про надання як забезпечення виконання зобов'язань з кредитного договору, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергетичні технології" з Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро", нерухомого майна - нафтобази, розташованої за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Кірове, провулок Станційний 1, та автозаправної станції, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Будьонного 20 (Додаток №1 до рішення), а також про надання уповноваженій особі директору ТОВ "Енергетичні технології" ОСОБА_8 права підпису договору застави/іпотеки, додаткових угод до них. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні технології" на користь Sekarinia Enterprises LTD 1378,00 судового збору.
2.2. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 рішення господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 залишено без змін.
2.3. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій встановили таке.
2.3.1. 03 жовтня 2011 року у м. Запоріжжя відбулися збори учасників ТОВ "Енергетичні Технології" з порядком денним: - вирішення питання щодо майнової поруки по кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергетичні технології" (даді - ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології") (п. 1); - надання повноважень директору товариства на право підпису договору застави/іпотеки, додаткових угод до них, пов'язаних з отриманням кредиту ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології" (п. 2).
Суди зазначили, що з тексту ксерокопії протоколу вбачається, що рішенням №22 учасника ТОВ "Енергетичні Технології" від 03.10.2011 єдиний присутній учасник Товариства - Компанія Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) в особі директора ОСОБА_7, яка володіє 100% частки Статутного фонду (капіталу) ТОВ "Енергетичні технології", було вирішено: - 1. Надати як забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, укладеному ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології" з ПАТ "Банк Кредит Дніпро", нерухоме майно - нафтобазу, розташовану за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Кірове, провулок Станційний, 1 та автозаправочну станцію, розташовану за адресою: м.Запоріжжя, вул. Будьонного, 20 (Додаток № 1 до рішення); 2. Надати уповноваженій особі, а саме директору ТОВ "Енергетичні Технології" ОСОБА_8 право підпису договору застави/іпотеки, додаткових угод до них.
2.3.2. Судами досліджено листи від Головного центру обробки спеціальної інформації за вих. від 31.08.2016 №0.64-18383/0/15-16 та вих. №0.64-18473/0/15-16 від 01.09.2016, у яких зазначено, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України", відомостей про перетинання державного кордону України у період з 31.08.2011 по 31.12.2011 громадянином Республіки Кіпр ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в базі даних не виявлено.
Таким чином, суди зазначили, що ОСОБА_7 як представник учасника під час прийняття рішення 03.10.2011 фізично не перебував на території держави Україна та в м. Запоріжжі, а тому не мав фактичної можливості брати особисту участь у загальних зборах ТОВ "Енергетичні Технології" від 03.10.2011, які відбувалися, як зазначено у рішенні саме у місті Запоріжжя, та приймати участь в голосуванні та підписувати рішення учасника від 03.10.2011 № 22.
2.3.3. Дослідивши положення наявного у матеріалах справи статуту позивача, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що директор ОСОБА_7 не мав права приймати рішення про надання майнової поруки та надання повноважень директору Товариства на підписання відповідного договору застави/іпотеки, оскільки воно перебувало поза межами його компетенції.
2.3.4. За висновком судів, відповідачем було також порушено порядок скликання (повідомлення про проведення) загальних зборів учасників товариства, оскільки про проведення таких зборів позивач жодним чином не повідомлявся. Доказів зворотного, у т.ч. повідомлення позивача про дату, місце та час проведення загальних зборів з відповідним порядком денним, відповідачем не надано та матеріали цієї господарської справи не містять.
2.3.5. Суди попередніх інстанцій погодились з доводами позивача про те, що прийняття загальними зборами відповідача спірного рішення від 03.10.2011 порушує права та інтереси Компанії Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) з передачі в заставу/іпотеку нерухомого майна як забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, що в подальшому може призвести до зменшення активів товариства, учасником якого є позивач.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі - ПАТ "Банк Кредит Дніпро") звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про необґрунтованість рішення та постанови судів попередніх інстанцій, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Компанії Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) у задоволенні позову повністю.
3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає, зокрема, таке.
3.2.1. Судами першої та апеляційної інстанцій не надано правової оцінки тим обставинам, що відповідно до п.96 Статуту Компанії Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) директори можуть реалізувати повноваження компанії для позичання або залучення коштів, обтяжувати чи заставляти її активи, майно і незапитаний капітал, або будь-яку їх частину та видавати облігації, привілейовані акції та інші цінні папери для забезпечення будь-якого боргу, збитків або зобов'язань компанії чи будь-якої третьої особи.
Таким чином, на переконання скаржника, ОСОБА_7, діючи як директор Компанії Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.), на загальних зборах учасників ТОВ "Енергетичні технології" від 01.10.2011 діяв в межах наданих йому повноважень та мав право приймати рішення про передачу у заставу ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за кредитним договором, укладеним з ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології", нерухомого майна та підписання договору іпотеки, що викладене у формі протоколу №22 від 01.10.2011.
3.2.2. Скаржник зазначає, що розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанції не надали належної юридичної оцінки інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Статуту ТОВ "Енергетичні технології", зі змістом яких на момент звернення до суду з відповідним позовом Компанія Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) не була учасником відповідача.
Отже, звертаючись до суду з таким позовом, Компанія Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) зобов'язана була довести наявність порушення спірним рішенням її корпоративних прав, чого позивачем зроблено не було.
Зважаючи на те, що Компанія Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) не є учасником відповідача на час розгляду справи у судах, прийняті у справі рішення не впливають на її права та обов'язки.
3.2.3. Скаржник вважає помилковим висновок апеляційного господарського суду про те, що спірне рішення загальних зборів може призвести до зменшення активів товариства, учасником якого є позивач, оскільки враховуючи, що позивач вже не є учасником відповідача, можливе зменшення активів відповідача не вплине на корпоративні права Компанії Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.).
3.2.4. ПАТ "Банк Кредит Дніпро" зазначає також про порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 267 Цивільного кодексу України та ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, що знайшло свій прояв у такому.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові відповідно до ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України.
Зазначаючи про те, що згідно з ч.4 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправомірно відмовили йому у задоволенні клопотання щодо застосування строку позовної давності до вимог позивача.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Компанія Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) просить відмовити ПАТ "Банк Кредит Дніпро" у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 у справі №908/2027/16. Відзив мотивовано, зокрема, такими доводами.
3.3.1. Суд апеляційної інстанції повно з'ясував усі обставини справи та детально надав правову оцінку кожному з аргументів доводів сторін у судовій справі.
3.3.2. Сам факт підписання невідомою особою оспорюваного протоколу від імені директора Компанії Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) вже є достатньою підставою для того, щоб вважати порушеними права останнього. Позивач стверджує, що факт відсутності його законного представника на загальних зборах учасників ТОВ "Енергетичні технології", де останній мав сто відсотків голосів, свідчить про відсутність кворуму на цих зборах, що є безумовною підставою для скасування спірного рішення загальних зборів ТОВ "Енергетичні технології" на підставі ст.ст. 59, 60 Закону України "Про господарські товариства".
3.3.3. Позивач зазначає, що спірне рішення загальних зборів порушує його права та інтереси у зв'язку з тим, що на підставі такого рішення значна частина нерухомого майна була передана в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, укладеному ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології" з ПАТ "Банк Кредит Дніпро", та, як наслідок, виникла загроза вибуття цього майна із власності відповідача, що безумовно зумовило в подальшому ризик зменшення активів ТОВ "Енергетичні технології", засновником якого виступає позивач, а тим самим порушує його права як учасника товариства.
3.4. ТОВ "Енергетичні технології" також подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що відсутність законного представника Компанії Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) на загальних зборах ТОВ "Енергетичні технології" автоматично тягне за собою відсутність кворуму на таких зборах та, як наслідок, визнання результатів таких зборів недійсними на підставі ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" та роз'яснень, наданих Пленумом Вищого господарського суду України. Відтак, відповідач просить прийняти законне та обгрунтоване рішення стосовно законності проведення загальних зборів учасників ТОВ "Енергетичні технології" та оформлення їх результатів спірним рішенням №22 від 03.10.2011.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.1.2. За приписами частини 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.1.3. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність повторного встановлення фактичних обставин справи та повторної перевірки доказів, наявних у справі.
4.2. Щодо суті касаційної скарги
4.2.1. Предметом спору у цій справі є вимоги Компанії Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.), як учасника ТОВ "Енергетичні технології", до ТОВ "Енергетичні технології" про визнання недійсним рішення загальних зборів останнього від 03.10.2011 №22.
4.2.2. До підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів (п.4 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017)).
Аналіз зазначеної статті свідчить про те, що сторонами у корпоративному спорі є: 1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; 2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.
4.2.3. Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до п.1.4 Статуту ТОВ "Енергетичні технології" учасником ТОВ "Енергетичні технології", який володіє 100% частки статутного фонду (капіталу) відповідача, є юридична особа Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.).
Встановивши, що ОСОБА_7, як представник Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) під час прийняття рішення 03.10.2011, фізично не перебував на території держави Україна та, зокрема, в м. Запоріжжя, тобто не мав можливості приймати особисту участь у загальних зборах ТОВ "Енергетичні Технології" від 03.10.2011 та підписувати рішення учасника від 03.10.2011 № 22, а також не був наділений повноваженнями на прийняття спірного рішення загальних зборів ТОВ "Енергетичні технології", суди попередніх інстанцій погодились з доводами позивача про те, що прийняття загальними зборами відповідача такого рішення від 03.10.2011 порушує його права та інтереси як учасника ТОВ "Енергетичні технології".
4.2.4. Суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними та такими, що здійснені за неповного з'ясування усіх фактичних обставин справи, з огляду на таке.
Згідно з ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду
За приписами статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Позов у справі, що переглядається, подано компанією Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) 01 серпня 2016 року.
З наявного у матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого за електронним запитом від 02.08.2016 суддею Господарського суду Запорізької області Гандюковою Л.П. (а.с.66, т.1), вбачається, що станом на 02.08.2016 юридична особа Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.) не є учасником ТОВ "Енергетичні технології".
Тобто спір у справі стосується позовних вимог учасника, який вибув зі складу учасників ТОВ "Енергетичні технології".
Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.
Розглядаючи справу, суди не надали належної юридичної оцінки інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.08.2016 (дату звернення до суду з позовом) та не дослідили відповідну редакцію Статуту ТОВ "Енергетичні технології", чинну на час звернення позивача з позовом.
За приписами частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, звертаючись із відповідним позовом, компанія Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.), у першу чергу, повинна була обґрунтувати наявність порушення прийнятим рішенням ТОВ "Енергетичні технології її корпоративних прав на момент прийняття рішення. Натомість суди, вирішуючи корпоративний спір, зобов'язані були перевірити наявність в позивача суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання наявності чи відсутності факту їх порушення або оспорювання.
4.2.5. Не можуть бути задоволені позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено.
Проте суди не тільки не перевірили зазначених вище обставин, а й дійшли висновку, що прийняття загальними зборами відповідача спірного рішення з передачі в заставу/іпотеку нерухомого майна, як забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним між ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології" та Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро", в подальшому може призвести до зменшення активів товариства, учасником якого є позивач.
Тобто висновок судів ґрунтується на припущеннях, відтак, рішення та постанова, що оскаржуються у цій справі, не є обґрунтованими, тобто ухваленими судами на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи.
4.2.6. З'ясування порушеного корпоративного права, за захистом якого звернулась компанія Sekarinia Enterprises LTD (Секарінія Ентерпрайз Л.Т.Д.), не будучи учасником ТОВ "Енергетичні технології, є первісним по відношенню до встановлення фактичних обставин порядку скликання та проведення спірних загальних зборів ТОВ "Енергетичні технології".
4.2.7. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав і свобод та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість ухвалених судових рішень.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин, з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Проте ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій зазначеним вимогам не відповідають.
5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до ч.3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
5.2. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи у суді касаційної інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
5.3. Під час нового розгляду справи господарським судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
6. Судові витрати
6.1. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" задовольнити частково.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 у справі № 908/2027/16 скасувати.
3. Справу № 908/2027/16 передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді
І.Ткач
О.Мамалуй
Л. Стратієнко