розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хирів-Рент-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 (суддя Князьков В.В.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 (головуючий - Пашкіна С.А., судді: Смірнова Л.Г., Чорногуз М.Г.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хирів-Рент-Інвест"

до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції

про стягнення 1255800 грн.,

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Хирів-Рент-Інвест" (далі - ТОВ "Хирів-Рент-Інвест", виконавець) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - ДСУ у справах ветеранів, замовник) про стягнення 1255800 грн. заборгованості за надані послуги за договором про закупівлю за державні кошти №23Р від 20.05.2016, укладеним між сторонами, посилаючись на приписи статей 193, 202 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 526, 530, 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Позовна заява обґрунтовується невиконанням замовником в повному обсязі своїх договірних зобов'язань з оплати послуг з психологічної реабілітації постраждалих учасників антитерористичної операції, наданих протягом грудня 2016 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду мотивовані приписами статей 509, 526, 530, 901, 903 ЦК та статті 193 ГК, з урахуванням яких суди, встановивши обставини підписання сторонами без зауважень і заперечень акта приймання-передачі наданих послуг зі здійснення заходів щодо психологічної реабілітації 262 постраждалим учасникам антитерористичної операції в період з 01.12.2016 по 26.12.2016 на загальну суму 1430520 грн., оплати відповідачем цих послуг у повному обсязі, неможливості коригування відповідного акту згідно умов укладеного між сторонами договору, дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, 17.11.2017 позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 13 до 27 березня 2018 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме приписів статей 22, 32, 34, 36, 43, 101, 104 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 (далі - ГПК (1798-12) (в редакції, чинній до 15.12.2017)), наголошуючи на тому, що: 1) справу розглянуто 21.06.2017 судом першої інстанції за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, оскільки згідно нормативних строків пересилання листів у межах України ТОВ "Хирів-Рент-Інвест" ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 про призначення справи до розгляду на 21.06.2017 міг отримати не раніше 22.06.2017 та фактично отримав лише 26.06.2017, тоді як навіть в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) зазначена ухвала була оприлюднена тільки 21.06.2017, що в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду; 2) 07.08.2017 представником позивача через канцелярію Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, проте, апеляційний суд відмовився їх долучати і брати до уваги, внаслідок чого прийняв постанову з неповним з'ясуванням обставин справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

ДСУ у справах ветеранів у відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувані рішення та постанову залишити без змін, посилаючись на те, що не відповідають дійсності доводи позивача про відмову апеляційного суду в задоволенні клопотання про долучення додаткових доказів, оскільки в протоколі судового засідання від 07.08.2017 зазначено про відсутність заявлення клопотання або заяв представниками сторін, а зауваження щодо змісту цього протоколу позивачем не надано. Крім того, судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо процесуальне порушення призвело до прийняття неправильного по суті рішення.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 20.05.2016 між ДСУ у справах ветеранів (замовником) та ТОВ "Хирів-Рент-Інвест" (виконавцем) укладено договір про закупівлю за державні кошти №23Р (далі - договір №23Р від 20.05.2016), згідно з пунктом 1.1 якого виконавець зобов'язується у 2016 році надавати послуги щодо здійснення за ДКПП 016:2010 код 74.90.2 послуги професійні, технічні та комерційні, інші, н.в.і.у. (85312500-4, послуги з психологічної реабілітації постраждалих учасників антитерористичної операції) заходів з психологічної реабілітації постраждалих учасників антитерористичної операції, надалі - послуги, згідно із специфікацією, що зазначена в додатку №1 до цього договору у порядку, встановленому цим договором, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги, у порядку, за цінами та у строки, встановлені цим договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору №23Р від 20.05.2016 виконавець зобов'язується надати послуги: для учасників бойових дій - послуги (послуги включають поетапну реалізацію заходів з психологічної реабілітації) для осіб, які постраждали під час антитерористичної операції та яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 та 20 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Оподаткування податком на додану вартість провадиться на загальних підставах; для інвалідів війни - послуги (послуги включають поетапну реалізацію заходів з психологічної реабілітації) для осіб, які постраждали під час антитерористичної операції та яким встановлено статус інвалідів війни відповідно до пунктів 1, 11-14 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (І, ІІ або ІІІ група інвалідності). Операції з постачання (надання) реабілітаційних послуг для інвалідів звільнено від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 197.1.6 Податкового кодексу України (2755-17) .

Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 договору №23Р від 20.05.2016 замовник може здійснювати попередню оплату на строк не більше одного місяця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (117-2014-п) в розмірі 30% від наданого виконавцем рахунку, яка сплачується за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, шляхом перерахування їх на рахунок виконавця протягом 7 робочих днів після надання рахунку відповідно до чинного законодавства та в міру надходження бюджетних коштів на рахунок замовника. Виконавець протягом 30 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати, підтверджує їх використання надаючи замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. У випадку нездійснення попередньої оплати акт складається щомісячно до 2-го числа наступного місяця.

Пунктом 4.6 договору №23Р від 20.05.2016 передбачено, що виконавець протягом 10 календарних днів після завершення відповідного кварталу здійснює узагальнення інформації щодо загальної кількості учасників антитерористичної операції, які отримали послуги протягом звітного періоду (кварталу) відповідно до встановленої замовником форми за результатами якого складається акт наданих послуг за відповідний квартал та, у випадку необхідності, здійснюються остаточні розрахунки.

Листом від 16.12.2016 № 5942/01/04.1-16 відповідач повідомив позивача про перевірку реабілітаційної установи, яка була запланована 21-22.12.2016 у складі головного спеціаліста відділу соціальної, професійної адаптації та психологічної реабілітації ОСОБА_6.

За результатами перевірки складено звіт від 23.12.2016 про перевірку виконання умов договору про надання послуг із психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції ТОВ "Хирів-Рент-Інвест", яким встановлено, що на момент перевірки, тобто з 21 по 22 грудня 2016 pоку, у виконавця психологічну реабілітацію проходило 112 учасників антитерористичної операції, яку забезпечувало 6 практичних психологів згідно штатного розпису виконавця.

На виконання умов договору №23Р від 20.05.2016 позивач надав відповідачу послуги за період з 01.12.2016 по 26.12.2016 зі здійснення визначених специфікацією до договору заходів щодо психологічної реабілітації 262 постраждалим учасникам антитерористичної операції на загальну вартість 1430520 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг №6, підписаним сторонами без зауважень і заперечень.

Відповідно до платіжного доручення №1604 від 29.12.2016 вказані послуги оплачено відповідачем у повному обсязі.

В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про недоведеність надання виконавцем у грудні 2016 року на користь замовника послуг із психологічної реабілітації 494 учасників антитерористичної операції, оскільки враховуючи вимоги документації конкурсних торгів, звіт від 23.12.2016, табелі робочого часу психологів, позивач фізично не міг надати передбачені договором №23Р від 20.05.2016 послуги зазначеній кількості осіб, а зазначеним договором не передбачено можливості коригування акта приймання-передачі наданих послуг №6.

Однак, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 101 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Пунктом 7 частини 2 статті 105 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що у постанові мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до імперативних приписів пункту 2 частини 3 статті 104 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Таким чином, порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-7 частини 3 статті 104 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017), є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) приймає нове рішення.

Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у пункті 2 частини 3 статті 104 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017), слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 цього Кодексу.

Однак, в порушення вимог статей 43, 101, 105 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) судом апеляційної інстанції не відхилено викладені в апеляційній скарзі доводи ТОВ "Хирів-Рент-Інвест" про те, що судом першої інстанції справу було розглянуто 21.06.2017 з порушенням норм процесуального права, а саме за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, оскільки ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 про призначення справи до розгляду на 21.06.2017 скаржник фізично не міг отримати, що унеможливило його присутність у судовому засіданні, яке відбулося 21.06.2017 та за результатами якого було прийнято оскаржуване рішення.

Адже, в розумінні пункту 2 частини 3 статті 104 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) вказане порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Крім того, всупереч приписів статей 101, 105 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) оскаржувана постанова не містить жодних відомостей щодо результатів розгляду апеляційним судом клопотання ТОВ "Хирів-Рент-Інвест" від 04.08.2017 про долучення доказів до матеріалів справи, які (докази) на 885 аркушах (додаток до справи), на думку скаржника, апеляційний суд відмовився долучати і брати до уваги, як і не містить будь-якого обґрунтування щодо відхилення зазначеного клопотання.

З матеріалів справи вбачається подання позивачем 07.08.2017 зазначеного клопотання через канцелярію Київського апеляційного господарського суду (зареєстровано о 10:39 під вх. №09-11/14732/17) до початку судового засідання.

Наведене може свідчити про порушення апеляційним судом рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як основних засад судочинства, встановлених пунктами 1, 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

За таких обставин колегія суддів не може погодитися з передчасним висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції обставин розгляду справи 21.06.2017 судом першої інстанції за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, оскільки згідно нормативних строків пересилання листів у межах України ТОВ "Хирів-Рент-Інвест" ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 про призначення справи до розгляду на 21.06.2017 міг отримати не раніше 22.06.2017, тоді як навіть в ЄДРСР зазначена ухвала була оприлюднена тільки 21.06.2017. При цьому, судами залишено поза увагою те, що місцезнаходженням ТОВ "Хирів-Рент-Інвест" є прикордонний населений пункт у Львівській області - місто Хирів, яке не є районним центром чи містом обласного підпорядкування, відтак, доставка позивачу копії ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 протягом двох днів є малоймовірною з огляду нормативний строк пересилання простої та рекомендованої письмової кореспонденції у 4 та 5 днів відповідно, передбачений підпунктом 4 пункту 1 та пунктом 2 розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 (z0173-14) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950 (z0173-14) .

Касаційна інстанція також зауважує відсутність зазначення в оскаржуваній постанові щодо відхилення чи задоволення апеляційним судом клопотання ТОВ "Хирів-Рент-Інвест" від 04.08.2017 про долучення доказів до матеріалів справи, як того вимагають статті 101, 105 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017).

У зв'язку з цим, колегія суддів наразі не може взяти до уваги викладені у відзиві на касаційну скаргу передчасні аргументи відповідача про невідповідність дійсності доводів позивача щодо відмови апеляційного суду в задоволенні клопотання про долучення додаткових доказів з посиланням на протокол судового засідання від 07.08.2017, в якому зазначено про відсутність заявлення клопотань або заяв представниками сторін.

Крім того, касаційна інстанція вважає помилковим посилання ДСУ у справах ветеранів на те, що судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо процесуальне порушення призвело до прийняття неправильного по суті рішення, оскільки вказана норма міститься у частині 2 статті 104 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017), тоді як вичерпний перелік процесуальних порушень, які є обов'язковою підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, наведено у частині 3 статті 104 цього Кодексу, що не слід ототожнювати.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наведених обставин, висновки судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам статей 43, 101, 105 ГПК (у редакції, чинній до 15.12.2017) щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, оскільки ці висновки зроблено з порушенням права позивача на участь в розгляді справи, гарантованого статтею 129 Конституції України.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, поданих сторонами з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них, місцевий та апеляційний суди дійшли передчасного висновку про необґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з порушенням норм процесуального права (статей 43, 101, 104, 105 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки передбачені статтею 300 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017) межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а вказані вище істотні процесуальні порушення допущені судами першої та апеляційної інстанцій і ТОВ "Хирів-Рент-Інвест" обґрунтовує свою касаційну скаргу зазначеною вище підставою, постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

З огляду на викладене, колегія суддів вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд, з урахуванням статті 129 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017), розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.